Постанова

від 03.11.2014 по справі 826/10740/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 листопада 2014 року № 826/10740/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна група" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна група" (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.04.2013 №0002561520.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідач дійшов хибного висновку щодо порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, оскільки 21 листопада 2011 р. позивачем було в повній мірі сплачено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, самостійно визначену в податковій декларації за жовтень 2011 р., зважаючи на те, що останній день відповідного граничного строку для сплати такого зобов'язання, передбаченого Податковим кодексом України (протягом 10-ти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації), в даному випадку - 20 листопада 2011 року, припав на вихідний день (неділю), а отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10.04.2013 р. № 0002561520 є прийнятим безпідставно та підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судовому засідання заперечував проти задоволення позовних вимог позивача, оскільки податковий орган вірно дійшов висновку про прострочення сплати на один день податкових зобов'язань, а тому правомірно винесено спірне податкове повідомлення-рішення, яким нараховано штрафні санкції.

Відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні представники сторін заявили клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи зазначене, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

Відповідачем, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було проведено нев'їздну перевірку своєчасності сплати податків і зборів до бюджету позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТНА ГРУПА" (код за ЄДРПОУ 34803428).

За результатами зазначеної перевірки відповідачем був складений акт перевірки від 28.03.2013 року №000086/26-50-15-20/34803428, відповідно до якого встановлено порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 розділу 2 Податкового кодексу України, щодо несвоєчасної сплати податку на додану вартість, внаслідок несвоєчасного подання платіжного доручення.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем було винесено:

- податкове повідомлення-рішення від 10.04.2013 № 0002561520, яким визначено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 201 457,00 грн. на 1 (один) календарний день та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% від суми податкового зобов'язання, а саме 20 145,70грн .

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ТРАНСПОРТНА ГРУПА" 21.11.2011 було подано до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, в якій позивачем задекларовано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 201 457,00 грн.

Позивачем сума узгодженого податкового зобов'язання була сплачена 21.11.2011 року, що також не заперечувалося представником відповідача.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України, передбачено застосування штрафних санкцій у разі порушення правил сплати (перерахування) податків.

Пункт 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України визначає, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З аналізу наведеного податкового законодавства, а також матеріалів справи вбачається, що останнім днем сплати позивачем суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковою декларацією за жовтень 2011 р. було 20.11.2011 р.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Транспортна група» 21.11.2011 року було подано до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва декларацію №9011651292 від 21.11.2011 року з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, в якій позивачем задекларовано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 201 457,00 грн. Зазначена сума узгодженого податкового зобов'язання була сплачена 21.11.2011 року.

З повідомлення-рішення від 10.04.2013 року №0002561520 вбачається, що до позивача застосовано штраф у розмірі 10% на підставі п. 57.1 ст. 57, 126 Податкового кодексу України за затримку на 1 календарний день сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 210457, 00 грн.

Податковим органом в акті перевірки зазначено, що сума несвоєчасно сплаченого податку на додану вартість внаслідок несвоєчасного подання платіжного доручення виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 28.01.2011 №0001442360.

Таким чином, у випадку визначення грошового зобов'язання органом ДПС граничним днем сплати буде десятий календарний день, що настає за днем отримання платником відповідного податкового повідомлення рішення та/або за днем узгодження грошового зобов'язання.

Як вбачається з поданих документів представника відповідача, податкову повідомлення-рішення від 28.10.2011 №0001442360 було вручено позивачу 10.11.2011 року.

Отже, останній день сплати позивачем суми грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням був 20.11.2011 року, що співпало з останнім днем подачі податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, однак цей день був вихідним днем (неділя), а тому зазначене податкове зобов'язання було сплачено позивачем відповідно наступного дня 21.11.2011 року шляхом включення суми в декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 року.

Згідно п. 49.20 ст. 49 Податкового кодексу України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Відповідно до п. 56.13 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Враховуючи вищевикладене, судом дійшов висновку, що позивачем не було порушено граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням від 28.10.2011 №0001442360, визначеного п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, оскільки 21 листопада 2011 р. позивачем було в повній мірі сплачено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, шляхом самостійного відображення в податковій декларації за жовтень 2011 р. А тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач не довів суду правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 10.04.2013 р. № 0002561520.

Натомість позивач обґрунтував правомірність заявлених позовних вимог, що також підтверджується допустимими доказами у справі.

Зважаючи на викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

В позовній заяві та в судових дебатах позивач не наголошував на вимозі щодо відшкодування йому судових витрат із сплати судового збору. Тому суд не вирішував питання, в порядку ст. 94 КАС України, щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

постановив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 10.04.2013 р. № 0002561520.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст.ст.185-187 цього Кодексу.

Суддя О.А. Соколова