Ухвала

від 05.02.2015 по справі 826/10740/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10740/14 Головуючий у 1-й інстанції:Соколова О.А. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

05 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дешко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна група» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом було проведено невиїзну перевірку своєчасності сплати податків і зборів до бюджету позивачем ТОВ «Транспортна Група».

За результатами зазначеної перевірки відповідачем був складений акт перевірки від 28.03.2013 року №000086/26-50-15-20/34803428, відповідно до якого встановлено порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 розділу 2 Податкового кодексу України, щодо несвоєчасної сплати податку на додану вартість, внаслідок несвоєчасного подання платіжного доручення.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 10.04.2013 № 0002561520, яким визначено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 201 457,00 грн. на 1 (один) календарний день та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% від суми податкового зобов'язання, а саме 20 145,70грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду, в якому просив суд визнати нечинним та скасувати вказане вище податкове повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що висновки податкового органу щодо порушення позивачем строку сплати податку на додану вартість є протиправними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що граничний строк сплати припадав на 20.11.2011 року, однак, це був вихідний день, а тому позивачем податок було сплачено наступного робочого дня, що чітко передбачено законодавством.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 57.1 ст.57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, в силу п.49.20 ст.49 Податкового кодексу України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України, передбачено застосування штрафних санкцій у разі порушення правил сплати (перерахування) податків.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Транспортна Група» 21.11.2011 року було подано до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва декларацію №9011651292 від 21.11.2011 року з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, в якій позивачем задекларовано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 201 457,00 грн. Зазначена сума узгодженого податкового зобов'язання була сплачена 21.11.2011 року.

З повідомлення-рішення від 10.04.2013 року №0002561520 вбачається, що до позивача застосовано штраф у розмірі 10% на підставі п. 57.1 ст. 57, 126 Податкового кодексу України за затримку на 1 календарний день сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 210457, 00 грн.

Податковим органом в акті перевірки зазначено, що сума несвоєчасно сплаченого податку на додану вартість внаслідок несвоєчасного подання платіжного доручення виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 28.01.2011 №0001442360.

Таким чином, у випадку визначення грошового зобов'язання органом ДПС граничним днем сплати буде десятий календарний день, що настає за днем отримання платником відповідного податкового повідомлення рішення та/або за днем узгодження грошового зобов'язання.

Як вбачається з поданих документів представника відповідача, податкове повідомлення-рішення від 28.10.2011 №0001442360 було вручено позивачу 10.11.2011 року.

Отже, останній день сплати позивачем суми грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням був 20.11.2011 року, що співпало з останнім днем подачі податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, однак цей день був вихідним днем (неділя), а тому зазначене податкове зобов'язання було сплачено позивачем наступного дня 21.11.2011 року шляхом включення суми в декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 року.

Як вже було зазначено, згідно п. 49.20 ст. 49 Податкового кодексу України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем не було порушено граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки позивачем було в повній мірі сплачено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, шляхом самостійного відображення в податковій декларації за жовтень 2011 р.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2014 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.