Рішення

від 24.07.2007 по справі 2-3387/2007

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

№2-3387/2007 рік

№2-3387/2007 рік

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2007 року Жовтневий районний суд міста Харкова

у складі:                головуючого

судді                            Іванової.І.В.

при

секретарях                                                               Корнєвої

І.В.,  Кушнаркенко К.І.

Розглянувши

у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  3 я особа нотаріус

Першої Харківської державної нотаріальної контори Лисенко Ганна Михайлівна

про розірвання договору довічного утримання, 

суд-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка

звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2. про розірвання договору довічного

утримання,  укладеного між нею та

відповідачкою 1 листопада 2000 року.

У обгрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те,  що 1 листопада 2000 року між нею та

відповідачкою було укладено договір довічного утримання,  посвідчений державним нотаріусом Першої

Харківської нотаріальної контори. Згідно умов цього договору вона передала у

власність ОСОБА_2. належну їй на праві власності АДРЕСА_1 . ОСОБА_2. у свою

чергу зобов'язалася довічно повністю її утримувати,  надаючи необхідне харчування,  одяг і забезпечувати за нею належний догляд

та необхідну допомогу.

Свої

договірні зобов'язання вона виконала, 

тоді як відповідачка свої зустрічні зобов'язання зазначені у п.п. 6, 8

договору,  а саме у частині повного її

довічно утримання,  надання необхідного

харчування,  одягу і забезпечення за нею

належного догляду та необхідної допомоги не виконувала. Насправді з моменту

укладення договору вона ніякої помочі від відповідачки не отримувала,  а навпаки вимушена була продовжувати трудову

діяльність внаслідок незначного розміру пенсії.

Представники

позивачки у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі,  дали пояснення відповідні вищезазначеному.

Відповідачка

у дійсне судове засідання не з'явилася , 

про час та місце розгляду справі сповіщена належним чином,  про що свідчить поштове повідомлення.

Даючи

пояснення у судовому засідання 9 липня 2007 року позов визнала,  та пояснила, 

що дійсно 1 листопада 2000 року уклала з позивачкою договір довічного

утримання. Свої зобов'язання по цьому договору виконувала до лютого 2007

року,  а саме приїжджала до ОСОБА_1.  2 рази на неділю,  так як мешкає в АДРЕСА_2,  привозила овочі та фрукти зі свого саду та

огороду,  продукти харчування,  готувала їжу. У 2005 році вона з чоловіком поміняла

у квартирі позивачки усі водопровідні труби, 

у 2004 та 2006 роках ремонтували холодильник. У 2000 та 2003 році

помогла позивачці матеріально зробити операцію на очі. На думку відповідачки,  позивачка відмовилася від її допомоги після

смерті племінника,  а її чоловіка. Однак

не заперечувала проти розірвання договору довічного утримання,  так як позивачка не хоче отримувати від неї

якусь допомогу.

3-я

особа нотаріус Першої Харківської державної нотаріальної контори Лисенко Ганна Михайлівна

проти задоволення позову не заперечувала при тих обставинах,  що відповідачка не виконувала вимоги договору

довічного утримання від 1 листопада 2000 року.

Суд,  вислухав пояснення представників

позивачки,  прийняв до уваги пояснення

відповідачки,  свідків,  3-ї особи, 

дослідивши матеріали справи, 

вважає,  що позовні вимоги

обґрунтовані та підлягають задоволенню, 

виходячи з наступного.

Відповідно

до п. 1  ст.  755 ЦК України,  договір довічного утримання /догляду/ може

бути розірваний за рішенням суду: на вимогу відчужувача або третьої особи,  на користь якої він був укладений,  у разі невиконання або неналежного виконання

набувачем своїх обов'язків,  незалежно

від його вини.

1

листопада 2000 року між ОСОБА_1.  та

ОСОБА_2. був укладений договір довічного утримання ,  посвідчений державним нотаріусом Першої

Харківської державної нотаріальної контори Лисенко Г. М.

Згідно з

вимогами зазначеного договору ОСОБА_1. 

передала у власність ОСОБА_2. належну їй на праві власності АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2. у свою чергу зобов'язалася довічно повністю утримувати ОСОБА_1,  надаючи необхідне харчування,  одяг і забезпечувати за нею належний догляд

та необхідну допомогу. Вартість харчування, 

одягу та необхідної допомоги сторонами була встановлена в розмірі

мінімальної пенсії щомісячно.

Свої

договірні зобов'язання позивачка виконала, 

а саме передала у власність ОСОБА_2. належну їй на праві власності

АДРЕСА_1.

Як стверджували у судовому засіданні представники позивачки,  відповідачка неналежно виконувала свої

обов'язки по договору довічного утримання від 1 листопада 2000 року,  а саме не надавала ОСОБА_1.  необхідне харчування,  одяг, 

не забезпечувала належного догляду та необхідну допомогу в розмірі

мінімальної пенсії щомісячно,  що

вимусило її продовжувати працювати,  так

як призначена їй пенсія була дуже низька.

В

підтвердження своїх доводів надали суду копію трудової книжки,  з якої вбачається,  що позивачка до лютого 2001 року працювала.

У

судовому засіданні була допитана як свідок ОСОБА_3.,  робітник

територіального Центру Жовтневого району м. 

Харкова ,  яка пояснила,  що з жовтня 2001 року обслуговувала

ОСОБА_1.  яка соціальний робітник,  а саме відвідувала її 2 рази на тиждень,  ходила у магазин,  купували продукти харчування,  платила за комунальні послуги,  вбирала квартиру. Обслуговували ОСОБА_1,  так як вона була одинокою.

Допитана

у судовому засіданні свідок ОСОБА_4. також пояснила,  що ОСОБА_1. 

сама себе обслуговувала, 

відповідачка відвідувала позивачка 2 рази у неділя,  інколи 1 раз на місяць. До позивачки приходив

соціальний робітник та надавав необхідну допомогу.

Сама

відповідачка у судовому засіданні пояснила, 

що відвідувала позивачку 2 рази на неділю,  а з лютого 2007 року не відвідувала жодного

разу,  тоді як ОСОБА_1.  знаходилася з 8 травня по 22 травня на

стаціонарному лікуванні з приводу ішемічного інсульту.

Позивачка

1929 року народження,  тому в силу свого

віку та стану здоров'я потребує догляду та допомоги щодня,  а відповідачка не могла цього робити,  та як мешкає у АДРЕСА_2,  має свою сім'ю і не може кожен день їздити до

ОСОБА_1.  та надавати необхідну допомогу.

Такі

обов'язки поклали на себе соціальні працівники Жовтневого району м.  Харкові, 

які надають допомогу одиноким старим людям.

Таким

чином позивачкою надані доказі,  які

свідчать про те,  що відповідачка

неналежним чином виконувала обов'язки визначені договором довічного утримання

від 1 листопада 2000 року.

Аналізуючи

вищенаведене ,  суд прийшов до висновку

про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись  ст. 

10, 11 60,  209,  212, 

214-215,  218 ЦПК України,   ст. 

ст.  16,  744, 

745,  746, 755, 756 ЦК України,  суд-

ВИРІШИВ:

Розірвати

договір довічного утримання укладеного 1 листопада 2000 року Першою Харківською

державною нотаріальною конторою між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визнати

право власності на АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.

Стягнути

з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 81 грн.

Рішення

може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської

області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення

рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів

апеляційної скарги або в порядку ч. 4 

ст.  295 ЦПК України.

Суддя       І.В. Іванова