Рішення

від 10.04.2009 по справі 1/310-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/310-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.04.09р.

Справа № 1/310-08

За позовом  Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал", м. Дніпропетровськ 

до  Приватного підприємства "Тоджима", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 158 407 грн. 18 коп.  

Суддя  Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Слєпкова М.М. довір. № 3/28-06 від 09.01.2009р.;

від відповідача: Дубицький Ю.Г., довір. б/н від 22.01.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал" звернулося до господарського з позовом, у якому просить стягнути з Приватного підприємства "Тоджима" заборгованість за надані послуги водопостачання та водовідведення в розмірі 63 570 грн. 01 коп., індекс інфляції в розмірі 26 230 грн. 49 коп., 3% річних в розмірі 5036 грн. 63 коп. та пеню в розмірі 63 570 грн. 01 коп., у загальній сумі 158 407 грн. 18 коп., відповідно до умов договору № 5476 від 08.12.2003р. про надання послуг водопостачання та водовідведення.  

09.04.09р. позивач уточнив позовні вимоги, оскільки в процесі розгляду справи змінилися банківські реквізити позивача.

Відповідач позовні вимоги не визнає. У своєму відзиві на позов зазначає, що позивач мав заборгованість перед відповідачем за раніше поставлену продукцію, у зв'язку з чим між позивачем та відповідачем існувала домовленість про погашення позивачем цієї заборгованості шляхом надання позивачем послуг з водопостачання. Крім того, відповідач просить застосувати строк позовної давності при винесенні рішення у даній справі, у зв'язку з чим в позові відмовити.

В порядку ст.85 ГПК України за згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

08.12.2003р. між Міським комунальним виробничим підприємством "Дніпроводоканал" (далі - позивач) та Приватним підприємством "Тоджима" (далі - відповідач) укладено договір № 5476 на відпуск води і послуги каналізації (далі - Договір).

У відповідності з п.1.1 Договору позивач зобов'язався здійснювати централізоване водопостачання і водовідведення об'єктів водоспоживання, що належать відповідачу, а останній, в свою чергу, у відповідності з п. 5.3 Договору, зобов'язався своєчасно до десятого  числа місяця, наступного за розрахунковим, сплачувати вказані вище послуги.

Як вказує позивач, в результаті несвоєчасного виконання відповідачем договірних зобов'язань по оплаті послуг водопостачання і водовідведення утворилась заборгованість, яка на 01.10.2008р. склала 63570 грн. 01 коп., згідно розрахунку позивача.

Також позивачем нараховано до стягнення з відповідача, крім суми основної заборгованості, 3% річних у розмірі 5036 грн. 63 коп., інфляційні втрати –26230 грн. 49 коп.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Вищевказаний Договір за своїм змістом є договором про надання послуг.

За умовами ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника) надати послугу, яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

При підписанні Договору кожна зі сторін прийняла на себе певні зобов'язання. Так, згідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію. У даному випадку Позивач зобов'язався поставити Відповідачу теплову енергію в гарячій воді, а Відповідач, в свою чергу зобов'язався оплатити надані послуги.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та поясненнями представників сторін у судовому засіданні, позовні вимоги МКВП "Дніпроводоканал" складаються з вимог за порушення зобов'язань за вищезазначеним Договором, а також нарахувань за актом обстеження № 042261 від 16.06.2005р., яким зафіксовано факт самовільного безоблікового користування водою відповідачем.

Із наданих позивачем документів на підтвердження позовних вимог, а саме розрахунку суми позовних вимог, акту від 16.06.2005р., Договору від 08.12.2003р. та рахунку від 31.10.2005р. на оплату відповідачем боргу у розмірі 54 868 грн. 47 коп., неможливо встановити на підставі чого позивачем нараховано суму основного боргу, пені та інших нарахувань, що складають суму позовних вимог.

В ході судового розгляду справи позивачем не надано належних доказів на підтвердження позову в частині нарахування заборгованості за Договором, а саме відсутні докази надання послуг у спірному періоді, відсутні двосторонні акти звіряння взаєморозрахунків між сторонами, докази надсилання та належного вручення відповідачу рахунків на оплату заборгованості у спірному періоді.

Під час розгляду справи представником позивача у судове засідання надані виставлені відповідачу копії рахунків, акти прийому - передачі виконаних робіт у спірному періоді за Договором, односторонній акт звірки взаєморозрахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, усі рахунки з жовтня 2005р по жовтень 2008р. позивач відправив цінним листом від 22.12.08р. №10778/28-06 лише 25.12.08р., тобто вже під час розгляду даної справи.

Інші документи, надані позивачем на підтвердження позовних вимог, які є обов'язковими для належного вручення відповідачу для стягнення заборгованості, позивачем не надсилалися взагалі, оскільки докази на підтвердження факту належного вручення в матеріалах справи відсутні та не надані позивачем в судовому засіданні.  

Щодо позовних вимог, які нараховано позивачем в сумі 54 868 грн. 47 коп. на підставі акту обстеження № 042261 від 16.06.2005р., яким зафіксовано факт самовільного безоблікового користування водою відповідачем , то в цій частині вимоги судом відхиляються, оскільки вищезазначений акт не є складовою частиною договору про надання послуг водовідведення та водопостачання.         

Відповідно до ст. ст. 33,  34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених обставин, господарський суд вважає позовні вимоги Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" до Приватного підприємства "Тоджима"  про стягнення 158407грн. 18коп. не обґрунтованими, не підтвердженими належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст.49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на позивача.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

 І.А. Рудь

Рішення підписане - 08.07.2009р.