Рішення

від 26.05.2009 по справі 33/187-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/187-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.05.09р.

Справа № 33/187-09

За позовом  товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Теплотехніка", м. Дніпропетровськ  

до  державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 194 194 грн. 28 коп.

                                                                                                                   Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: БеліменкоС.С. (директор), протокол загальних зборів від 19.02.2001 року

Від відповідача: Ігнатов А.А., довіреність № 396 від 01.01.2009 року

СУТЬ СПОРУ:

        Товариство з обмеженою відповідальністю Підприємство „Теплотехніка” звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства „Придніпровська залізниця” про стягнення 176 862 грн. 00 коп. –основного боргу по договору  № ПР/П-081007/НЮ від 27.08.2008 року, 17 332 грн. 28 коп. –пені та витрати по справі.

         В судове засідання 19.05.2009 року з'явилися представники сторін.  Представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

         Представник відповідача в судовому засіданні 19.05.2009 року та у відзиві на позовну заяву від  28.04.2009 року позовні вимоги ТОВ Підприємство „Теплотехніка” не визнає, мотивуючи тим,  що позивач не надав належних доказів підписання акту приймання-передачі товару, як одного з обов'язкових товарно-приймальних документів, передбачених Договором.

         У судовому засіданні 19.05.2009 року за згодою представників позивача та відповідача оголошена вступна та резолютивна частини судового рішення згідно до ст. 85 ГПК України.

         Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача, відповідача, оцінивши докази в сукупності, суд,

                                                                      ВСТАНОВИВ :

         27.08.2008 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір № ПР/П-081007/НЮ (далі –Договір).

         Відповідно до умов Договору постачальник передає у власність покупця товар,  а  зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору.

         Відповідно до пункту 1.1. Договору предметом договору є поставка постачальником покупцю апаратів електричних водогрійних (електроопалювальних котлів) згідно специфікації № 1 (додаток № 1). Рік випуску –2008. Гарантійний термін зберігання: протягом терміну не меншого, ніж передбачено НД виробника на даний товар: апарати електричні водогрійні (електроопалювальні котли).

         Відповідно до пункту 2.10 Договору покупець має право повернути постачальнику неякісний товар.

         Відповідно до пункту 5.2. Договору датою поставки товару вважається дата підписання накладної на приймання товару і підписання акту прийому-передачі товару обома сторонами договору.

         Згідно з пунктом 5.4. Договору представник покупця при прийнятті товару зобов'язаний звірити його відповідність кількості та асортименту товару, вказаним в рахунку-фактурі і/або накладній, розписатися за отримання товару та видати представнику постачальника доручення на отримання даної партії товару.  

         Згідно з пунктом 7.1. Договору постачальник передає у власність покупцю товар, а покупець сплачує за товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені в специфікації № 1 (додаток № 1), що додається до договору і є його невід'ємною частиною, на умовах поставки на склад покупця DDP (адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, 81-б) згідно Інкотермс в редакції 2000 року.

         Згідно з пунктом 7.4. Договору покупець здійснює оплату поставленого товару протягом 30 банківських днів з дня отримання сторін акту прийому-передачі товару, оформленого належним чином.

         Позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором та відповідно до Специфікації № 1, поставив відповідачу товар на загальну суму 176 862 грн. 00 коп., що підтверджується актом прийому-передачі від 03.10.2008 року на суму 176 862 грн. 00 коп., підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками сторін, видатковою накладною  № РН-001029 від 03.10.2008 року на суму 176 862 грн. 00 коп. та довіреністю на отримання ТМЦ  № 164 від 03.10.2008 року (а.с. 29-31).   

          Відповідач, свої зобов'язання в частині оплати товару у встановлений Договором строк, не виконав.  

          Позивач двічі звертався до відповідача з претензіями (№ 1 від 15.12.2008 року та № 2 від 21.01.2009 року) з проханням погасити існуючу заборгованість в сумі 176 862 грн. 00 коп. та сплатити пеню, які були отримані відповідачем, але залишені без розгляду (а.с. 32-36).  

          Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

    Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

    Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

       Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

       До    виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

     Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та  вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.        Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 

      Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на  користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

      Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.   

      Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.  

         Відповідачем не надано суду доказів своєчасного виконання зобов'язання щодо оплати товару.

         На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 176 862  грн. 00 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та по суті визнаються відповідачем в повному обсязі в акті звірки розрахунків станом на 01.12.2008 року (а.с. 38).

          Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

         За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

         Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

         Пунктом 10.2. Договору сторони передбачили, що в разі порушення строків оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за кожний день прострочення, включаючи день оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, пеня складає –17 332 грн. 28 коп. та підлягає до стягненню з відповідача.

        Доводи відповідача у своєму відзиві від 28.04.2008 року про ненадання позивачем належних доказів підписання акту приймання-передачі товару не знайшли свого підтвердження та, взагалі, є суперечливими у вказаному відзиві.

        Так, відповідач зазначив, що станом на 27.04.2009 року акт приймання-передачі товару обома сторонами не підписано, тому право вимоги оплати по Договору у позивача не виникло. Всупереч цьому, відповідач підтверджує в цьому ж відзиві, що акт прийому-передачі товару  з його боку був підписаний головним інженером служби колії без надання представнику позивача доручення на отримання товару (згідно Договору) (а.с. 47-49).          

         З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 176 862  грн. 00 коп. –основного боргу по договору № ПР/П-081007/НЮ від 27.08.2008 року, 17 332 грн. 28 коп. –пені.

         Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

          Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

          Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

          Керуючись ст. ст. 4-7, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                              ВИРШИВ:

         Позов задовольнити.

      Стягнути з Державного підприємства „Придніпровська залізниця” (49602, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108 , код ЄДРПОУ 01095215, МФО 305437, п/р 2600830130306 в Промінвестбанку м. Дніпропетровська) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство „Теплотехніка” (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 93, к. 237, код ЄДРПОУ 31402141, МФО 307071, п/р 2600500130306 в ДФ „Райффайзен”) 176 862 (сто сімдесят шість тисяч вісімсот шістдесят дві)  грн. 00 коп. –основного боргу, 17 332 (сімнадцять тисяч триста тридцять дві) грн. 28 коп. –пені, 1 941 (одна тисяча дев'ятсот сорок одна) грн. 94 коп. -  – державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            Видати наказ.

            Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                       І.А.Рудовська

Рішення оформлене

Відповідно до ст. 84 ГПК України –06.07.2009 р.