Постанова

від 22.09.2009 по справі 33/187-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33/187-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2009 року                                    Справа №  33/187-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді   Лисенко О.М. (доповідач)    

суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача:  Беліменко Сергій Сергійович, голова зборів, протокол загальних зборів  № 1  від 19.02.2001 року;

від відповідача:  Пащук Віталій Вікторович, представник, довіреність № 720  від 09.07.2009 року;

розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від 19.05.2009р. у справі № 33/187-09

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю підприємства “Теплотехніка”, м. Дніпропетровськ

до: Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ

про стягнення 194 194, 28 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство “Теплотехніка”, м.Дніпропетровськ звернулося з позовом до державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ про стягнення 194 194, 28 грн. заборгованості, з яких 176 862 грн. основний борг та 17 332, 28 грн. пені за період з 14.11.2008 року по 23.03.2009 року.

19.05.2009 року позивач звернувся з заявою про збільшення суми позову в частині стягнення пені у сумі 33 073, 19 грн. за період з 14.11.2008 року по 19.05.2009 року  (а.с.71)

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2009 року по справі № 33/187-09 (суддя Рудовська І.А.) позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнено 176 862 грн. основного боргу та 17 332, 28 грн. пені за період з 14.11.2008 року по 23.03.2009 року.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 176 862 грн. (підтверджується Актом прийому-передачі від 03.10.2008 року); доказів оплати поставленого товару відповідачем не надано і в силу приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України позов в частині стягнення основного боргу задоволено. Щодо задоволення 17 332, 28 грн. пені, то суд послався на п.10.2 договору  № ПР/П-081007/НЮ від 27.08.2008 року та приписи статей 549, 611 Цивільного кодексу України.

Результати розгляду заяви позивача від 19.05.2009 року про збільшення позовних вимог в рішенні відсутні.

Не погодившись із вказаним рішенням, державне підприємство “Придніпровська залізниця” подало до суду апеляційну скаргу, в якій просило зазначене рішення господарського суду скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на наступне.

Акт прийому-передачі від 03.10.2008 року підписаний з боку залізниці не уповноваженою на те особою та без надання представнику позивача доручення на отримання товару (в порушення п.5.4 Договору), отже, на думку скаржника вказаний Акт не підписано і тому право вимоги оплати за Договором у позивача не виникло.

Так як право вимоги оплати не виникло, то не підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині стягнення пені.

Вважає, що судом не застосовано приписи закону щодо зменшення розміру неустойки (ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України, п.3 ч.1 ст. 83 Господарського кодексу України), який підлягав застосуванню.

З огляду на позицію про не виникнення права вимоги позивача за Договором, зазначає про наявність підстав для відмови в позові, оскільки порушення права чи законного інтересу позивача відсутнє.

Позивач вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення без змін.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав.

Між сторонами у справі 27.08.2008 року укладено договір № ПР/П-081007/НЮ (далі-Договір), предметом якого є поставка постачальником (позивачем) покупцю (відповідачу) апаратів електричних водогрійних (електроопалювальних котлів) згідно специфікації № 1 (додаток № 1). (п.1.1 Договору).

Пунктом 7.1 Договору сторони узгодили, що постачальник передає у власність покупцю товар, а покупець сплачує його у визначеній в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації № 1 (додаток № 1), що додається до договору про закупівлю і є його невідємною частиною на умовах поставки на склад покупця DDP (адрес: м.Дніпропетровськ, вул..Молодогвардійська, 81-б) згідно Інкотермс у редакції 2000 року.

Покупець здійснює оплату поставленого товару протягом 30 банківських днів з дня отримання товару. Днем отримання товару вважається день підписання уповноваженими представниками сторін акту прийому-передачі товару, оформленого належним чином (п.7.4 Договору).

Пунктом 7.5 Договору визначено, що один раз на місяць сторони складають акти звірок взаєморозрахунків.

Згідно з пунктом 8.5 Договору підтвердженням про одержання товару покупцем є акт-прийому передачі товару, оформлений належним чином та підписаний уповноваженними представниками сторін.

Відповідно до п.10.2 сторони обумовили, що покупець за даним договором несе відповідальність: у разі порушення строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня.

Згідно з статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 611 наведеного Кодексу встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 названого Кодексу).

На виконання умов Договору позивач за специфікацією № 1 до Договору поставив відповідачу електроопалювальні котли на загальну суму 176 862 грн., що підтверджено ним видатковою накладною та Актом прийому-передачі від 03.10.2008 року (а.с.29-31).

Претензії позивача від 15.12.2008 та від 21.01.2009 року були залишені відповідачем без розгляду (а.с.32-35).

Доказів оплати основної заборгованості та пені відповідачем не надано.

Доводи скаржника про те, що представнику позивача не надавалось доручення на отримання товару в порушення п.5.4 Договору, згідно якого представник покупця при прийнятті товару зобовязаний звірити його відповідність кількості та асортименту товару, вказаним в рахунку-фактурі і/або накладній, розписатися за отримання товару та видати представнику постачальника доручення на отримання даної партії товару, спростовуються матеріалами справи.

Так, електроопалювальні котли в кількості 171 одиниця на загальну суму 176 862 грн. було отримано 03.10.2008 року представником залізниці Юрцевич Л.І. на підставі довіреності № 164 від 03.10.2008 року (копія надана позивачем); нею ж з боку залізниці була підписана видаткова накладна № РН-001029 від 03.10.2008 року на вказані котли (а.с.29-30).

Твердження скаржника про підписання Акту прийому-передачі з боку залізниці не уповноваженою особою до уваги судовою колегією не приймаються з огляду на наступне. Підпис працівника залізниці завірений печаткою державного підприємства “Придніпровська залізниця” (а.с.31). Підписання Акту приймання-передачі особою, що уклала Договір від імені залізниці –в.о. начальника залізниці О.Б. Малишко -, не передбачено ані Договором ані Законом. Доказів підписання названого Акту не уповноваженою особою відповідачем не надано.

Проти факту отримання електроопалювальних котлів за вищевказаними документами відповідач не заперечував, отриманий товар позивачу не повернув.

Доказів звернення до позивача з пропозицією дооформлення документів не звертався.

Крім того з урахуванням п.7.5 Договору сторонами у справі був складений Акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.12.2008 року, яким підтверджено заборгованість відповідача перед позивачем за Договором у сумі 176 862 грн. Зазначений Акт підписаний представниками та скріплений печатками сторін (а.с.38).

З урахуванням викладеного, позиція скаржника про не виникнення права вимоги у позивача перед відповідачем та про наявність підстав для відмови в позові, оскільки порушення права чи законного інтересу позивача відсутнє, до уваги судовою колегією не приймається.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у сумі 176 862 грн.

З огляду на наведене, приписи статей 549, 611 Цивільного кодексу України та п.п. 7.4, 10.2 Договору задоволенню підлягає і стягнення пені за період прострочення виконання грошового зобовязання з 14.11.2008 року (03.10.2008 року + 30 банківських днів) у сумі 17 332, 28 грн.

Згідно з частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовившись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Як вбачається з рішення суду збільшені в заяві від 19.05.2009 року позовні вимоги в частині пені судом не розглядалися. Позивач не зобовязувався сплатити державне мито в частині збільшення позову. Заява про збільшення позовних вимог позивачу не поверталася.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Позовні вимоги, які підлягають задоволенню, повинні розраховуватися за період з 14.11.2008 року по 14.05.2009 року,  у сумі 32 188, 9 грн., у звязку з чим рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2009 року № 33/187-09 підлягає зміні.

Щодо міркувань скаржника про не застосування судом першої інстанції приписів закону щодо зменшення розміру неустойки (ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України, п.3 ч.1 ст. 83 Господарського кодексу України), який на думку скаржника підлягав застосуванню, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

З заявою про зменшення суми пені до суду першої інстанції відповідач не звертався.

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право, а не обовязок, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, на підставі яких можна зробити висновок про існування такого виняткового випадку.

Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника.

Керуючись статтями 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ –залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2009 року по справі № 33/187-09 –змінити в частині стягнення пені.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю підприємства “Теплотехніка”, м. Дніпропетровськ  32 188, 9 грн. пені, 2090,50 грн. державного мита, видати наказ.

Стягнути з розрахункового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю підприємства “Теплотехніка”, м. Дніпропетровськ в доход Державного бюджету України 157,4 грн. державного мита, видати наказ.

В решті рішення залишити без змін.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                 О.М.Лисенко   

Суддя                                                                                      О.В.Джихур

Суддя                                                                                      О.М.Виноградник