Рішення

від 03.11.2014 по справі 520/3346/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/5002/14

Головуючий у першій інстанції Огренич І. В.

Доповідач Гірняк Л. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого-Гірняк Л.А.

Суддів- Заїкін А.П., Доценко Л.І.

При секретарі -Колмакова В.І.

Розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одесі апеляційну скаргу представника ПП « Адвокатська компанія Пєткова» на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 березня 2014 року по справі за позовом ПП «« Адвокатська компанія Пєткова» до ОСОБА_5

-про стягнення індексу інфляції та процентів

В С Т А Н О В И Л А:

15.03.2013 року ПП «Адвокатська компанія Пєткова» звернулась до суду з позовними вимогами про стягнення з ОСОБА_5 20115, 03 грн. Вимоги обґрунтовувала тим, що відповідач не виконав обов'язки за договором від 15 липня 2004 року та отримавши кошти в сумі 29 663,29 грн., у якості заборгованості по оплаті пенсії, не сплатив йому 50% суми, фактично отриманої. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 21 листопада 2012 року на його користь стягнуто з відповідача заборгованість з оплати юридичних послуг у розмірі 14 831, 64 коп.. Посилаючись на вимоги ст.625 ЦК України просив суд суму боргових зобов'язань індексувати та стягнути 3% річних за прострочення грошового зобовязання.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17.03.2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового, про задоволення позовних вимог, посилаючись а порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема посилається на правову позицію Верховного Суду України від 06 червня 2012 року по справі № 6-49цс12.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді доповідача, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що строни уклали договір про надання юридичних послуг від 15 липня 2004 року відповідно до якого , п.4.1.2. встановили розмір послуг: 50% суми, фактично отриманої Заказником безпосередньо після фактичного отримання суми заборгованості по пенсії.( а.с.15)

Встановлено, що відповідачем отримана сума заборгованості по пенсії 20 квітня 2005 року.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 21 листопада 2012 року на користь позивача стягнуто з відповідача заборгованість за надання юридичних послуг у розмірі 14 831, 64 коп.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Отже, договір про надання послуг, зокрема договір про надання юридичних послуг, є складним зобов'язанням, що складається з двох органічно поєднаних між собою зобов'язань: по-перше, правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; по-друге, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Проаналізувавши норми ст. ст. 524, 533-535, 625 ЦК України, можна дійти висновку, що грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Таким чином, грошовим зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У ч. 3 ст. 510 ЦК України визначено, що якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Отже, грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

Саме до останнього виду грошових зобов'язань належить укладений сторонами договір про надання послуг, оскільки ним установлена ціна договору - оплата юридичних послуг.

Крім того, слід зазначити, що ст. 625 ЦК України розміщена в розд. І "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК України , а тому поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання юридичних послуг , є грошовим зобов'язанням.

Таким чином, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язання, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Така позиція зазначена у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року по справі № 6-49-цс12, яка відповідно до вимог ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для приведення своєї судової практики у відповідності з рішеннями Верховного Суду України.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Індекс інфляції- це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За таких обставин, враховуючи встановлену рішенням апеляційного суду Одеської області від 21 листопада 2012 року по справі №22ц/1590/10311/12 суму боргу (неоплачена вартість послуг) - 14831,64 грн., яка не потребує доказуванню, та з

урахуванням періоду розрахунку (з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2012 року) індекс інфляції (згідно з довідкою Головного управління статистики в Одеській області від 06.03.2013р. за вих.№12-1-39/135) за весь цей час визначається шляхом його перемножування (абз.5 листа Верховного Суду України N 62-97р від 03.04.97р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»), а саме:

100,6 х 100,3 х 100,0 х 100,4 х 100,9 х 101,2 х 100,9 х 111,6 х 116,6 х 122,3 х 112,3 х 109,1 X 104,6 = 212,86% - сумарний індекс інфляції.

Сума боргу з урахуванням сумарного індексу інфляції за період з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2012 року становить:14831,64 грн. х 212,86% = 31 тисяча 570,63 грн., що є сумою розміру боргу (14831,64 грн.) та розміру сумарного індексу інфляції (16738,99 грн.)

Так як сума боргу стягнута з відповідача рішенням апеляційного суду Одеської області від 21 листопада 2012 року по справі №22ц/1590/10311/12, то у позивача (ПП «Адвокатська компанія Пєткова») існує право вимоги на стягнення з відповідача лише сумарного індексу інфляції - 16 тисяч 738.99 грн.

Розмір 3% річних за період з 01 червня 2005р. по 31 грудня 2012р. (всього 7 років та 7 місяців або 91 місяців) складає -З тисячі 374.19 грн.:

Виходячи з вищезазначеного сума за прострочення платежу складає - 20 тисяч 113.18 грн. (16738,99 грн. + 3374,19 грн.).

Виходячи з вищезазначеного, судова колегія приходить до висновку, що районний суд порушив норми матеріального та процесуального права, а тому з підстав ст.309 ч.1 п.4 ЦПК України рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового, про задоволення позовних вимог.

Одночасно з підстав ст.88 ЦПК України стягненню на користь позивача підлягають і понесені ним судові витрати, котрі документально підтверджені( за подачу позову та апеляційної скарги) в сумі 351,20 грн.

Керуючись ст.ст. 309, 315, 317,319 ЦПК України судова колегія,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ПП « Адвокатська компанія Пєткова» задовольнити частково.

Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 березня 2014 року скасувати.

Позовні вимоги ПП «« Адвокатська компанія Пєткова» до ОСОБА_5 про стягнення боргу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5, прож. в АДРЕСА_1 на користь ПП « Адвокатська компанія Пєткова»,( код ОКПО 32117918, рахунок № 26005311048801 в АБ «Південний»в м. Одеса, МФО328209) 20113,18 грн.,(двадцять тисяч сто тринадцять тисяч) та судові витрати 351,20 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене на протязі 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя - Л.А.Гірняк

Судді- А.П.Заїкін

Л.І.Доценко