Постанова

від 04.11.2014 по справі 804/16591/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2014 р. Справа № 804/16591/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКоренева А.О. при секретарі судового засідання - Литвин Ю. Ю. за участю: представників позивача - представників відповідача - Кащенко С.А., Косякін Р.В., Панкова С.С., Лісніченко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний металоцентр Елвас» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.09.14 №0004412201, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Сервісний металоцентр Елвас», звернувся до суду з позовом до ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.09.14 №0004412201. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він відповідно до п.323.2 ст.323 ПКУ не є платником за спеціальне використання води та використовує воду виключно для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб. Не являючись платником збору за спеціальне використання води, позивач не міг порушити норму п.324.1 ст.324 ПКУ.Також позивачем зазначено, що під час проведення відповідачем виїзної перевіркиголовним державним ревізором інспектором Панковою С.І.директору ТОВ «СМЦ Елвас» були вручені запити від 22.09.2014, 26.09.2014 та 29.09.2014 про надання пояснень та документальне підтвердження. Позивачем на запитвід 22.09.2014 до приміщення ДПІ в АНД районі листом від 24.09.2014 №69 надані копії документів на 41 аркуші. У відповідь на запит перевіряючого, який вручено директору ТОВ «СМЦ Елвас» 26.09.2014, листом від 29.09.2014 №70 позивач надав до ДПІ в АНД районі свої пояснення щодо формування собівартості реалізованої готової продукції та бухгалтерські довідки постатейного розрахунку (у гривнях) собівартості готової продукції за 2012 та 2013 роки. У листі від 29.09.14 №70 на запит, отриманий від відповідача 29.09.14, позивач наголосив, що первинні бухгалтерські документи підприємства, які підтверджують формування собівартості реалізованої готової продукції за період, який перевіряється, є в наявності за місцезнаходженням підприємства (вул. Комінтерну, 15, кімн. 9) та надані до перевірки гдрі Панковой С.С. у повному обсязі. Отже, оскаржуване рішення, яким до позивача застосований штраф в розмірі 510 грн., є незаконним та підлягає скасуванню. Представникипозивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач, ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області, просив відмовити в задоволені позову, зазначивши, що спірне рішення прийнято на підставі акту від 24.09.14 №580/04-61-22-1/36296513 за ненадання позивачем на письмовий запит перевіряючого від 22.09.14 журналу - ордеру по рахункам за період з 01.04.12 по 31.12.13 за кожний квартал окремо та зарік.

Вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши за правилами ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Зі змісту оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 29.09.14 №0004412201, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 510 грн., вбачається, що воно прийнято відповідно до п.324.1 ст.324 ПКУ, на підставі акту від 24.09.14 №580/04-61-22-1/36296513, яким встановлено порушення п. 121.1 ст.121 (а.с.26).

Як вбачається зі змісту акту від 24.09.14 №580/04-61-22-1/36296513, він складений про ненадання документів. Так, у зв'язку з проведенням документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.12 по 31.12.13 директору ТОВ «СМЦ ЕЛВАС» 22.09.14 нарочно було вручено запит перевіряючого «Про надання пояснень та документальних підтверджень в ході проведення перевірки», а саме журнал - ордер по рахункам за період з 01.04.12 по 31.12.13 за кожний квартал окремо та за рік. Оскільки станом на 24.09.14 жодних документів стосовно запиту до перевірки не надано, головним державним ревізором інспектором складений відповідний акт.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість доводів та висновків відповідача, викладених в акті від 24.09.14 №580/04-61-22-1/36296513, та винесеного на підставі таких висновків спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

За змістом положень п. 121.1. ст.121 ПК України накладення на платника податків штрафу в розмірі 510 гривень передбачено, зокрема за ненадання таким платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом.

Суд зазначає, що такі випадки обов'язкового надання платником податків контролюючим органам документів наведені законодавцем, зокрема в пп.16.1.5 п.16.1. ст. 16 ПК України та в п.85.2. ст.85 ПК України.

Згідно з пп.16.1.5 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Відповідно до п.85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Зазначеному обов'язку платника податків кореспондує право посадової особи органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (п.85.8 ст.85 ПК України).

Крім того, приписами п. 73.3 ст. 73 ПК України також визначено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Судовим дослідженням змісту запиту ДПІ «Про надання пояснень та документальних підтверджено в ході проведення перевірки», отриманого позивачем 22.09.14 (а.с.27), вбачається, що він складений у зв'язку із проведенням документальної планової перевірки позивача, підписаний головним державним ревізором-інспектором Панковою С.С., інформація, куди та кому необхідно надати запитувані документи, відсутня. Як вбачається з матеріалів справи та визнано сторонами, проведення зазначеної в запиті документальної планової перевірки позивача розпочато на підставі наказу ДПІ від 29.08.14 №824 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «СМЦ Елвас» з 11.09.14 за період з 01.04.12 по 31.12.13 (а.с.23).

Суд відмічає, що положеннями п.73.3 ст.73 ПК України визначено, що письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом. У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (абз.5 п.73.3 ст.73 ПК України).

Суд також відмічає, що відповідно до пп.75.1.2 п.75.1. ст.75 ПКУ документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка; перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу, є документальною невиїзною перевіркою вважається.

З огляду на викладені законодавчі положення суд доходить до наступних висновків.

Запит «Про надання пояснень та документальних підтверджень в ході проведення перевірки», отриманий позивачем 24.09.14, в порушення п.73.3 ст.73 ПК України підписаний не керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби - відповідача, а головними державними ревізором-інспектором.Наведене позбавляє такий запит сили письмового запиту про надання інформації, обов'язкового до виконання платником податків.

Крім того, суд зважує, що за змістом акту, на підставі якого прийнято спірне рішення, інспектор-ревізор зазначає про ненадання позивачем документів та пояснень до ДПІ. Зважуючи, що документи та пояснення запитувались відповідачем у зв'язку із проведенням виїзної перевірки позивача та враховуючи, що в запиті відсутня інформація з приводу місця подання позивачем таких документів, суд вважає необґрунтованою та безпідставною вимогу надати документи та інформацію на запит від 22.09.14 саме до приміщення ДПІ.

З приводу доводів представника відповідача Панкової С.С. щодо відсутності позивача за місцезнаходженням під час виходу до нього на перевірку, суд зазначає таке. Відповідно до Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених Наказом ДПАУ від 14.04.11 №13, у разі коли при організації документальної планової та позапланової або фактичної перевірки встановлено відсутність платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням (місцем проживання), у той же день складається акт (довільної форми) щодо не встановлення місцезнаходження платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників); акт реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів, який ведеться структурним підрозділом, до функцій якого віднесено реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції органу ДПС, за формою згідно з додатком 3 до Методичних рекомендацій (додається). Відповідачем не надано до суду відповідних доказів на підтвердження своїх доводів щодо відсутності позивача (посадових осіб позивача) за місцезнаходженням під час виходу ревізором на перевірку.

Розв'язуючи спір, суд також бере до уваги, що посадові особи відповідача, здійснюючи планову виїзну перевірку позивача, на протязі 18 робочих днів, починаючи з 12.09.14, в тому числі 24.09.14, не з'являлись за місцезнаходженням платника податків - позивача для проведення такої виїзної перевірки, що підтверджується Актами про відсутність по місцезнаходженню підприємства посадових осіб, уповноважених для проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «СМЦ Елвас», складаними позивачем (а.с. 75-91), та не спростовано відповідачем.Відтак,суд доходить до висновку, що в Акті від 24.09.14 №580/04-61-22-1/36296513 щодо ненадання позивачем документів до перевірки не можуть бути відображені достовірні обставини.

Окрім того, відповідач визнає, що листом від 24.09.14 №69 позивач надав до ДПІ на запит б/н, отриманий 22.09.14, певну інформацію на 41 арк. (а.с.30-71), але зазначає, що документи, що запитувались, позивачем не надані.

Суд відзначає, що відповідно до п.85.7 ст.85 ПК України отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи органу державної податкової служби, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису. В обґрунтування доводів щодо надання позивачем не всіх документів, що запитувались податковим органом, відповідачем не надано до суду опису отриманих від позивача (наданих позивачем) копій документів, що має бути складений на виконання п.85.7 ст.85 ПКУ.

Більш того, суд зазначає, що акт від 24.09.14, з посиланням на який прийнято спірне рішення, не містить обставин порушення позивачем п.324.1 ст.324 ПКУ, відповідно до яких прийнято оскаржуване рішення. Чітких та змістовних пояснень з приводу зазначення в рішенні вказаної статті відповідачем до суду не надано, як не надано і доказів на підтвердження порушення позивачем приписів п.324.1 ст.324 ПКУ, який визначає, що об'єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Суд також зважує, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії та рішення. В даному випадку відповідачем не витриманий цей тягар доказування правомірність своїх висновків та винесених на їх підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не доведена. Обставини, що викладені у акті від 24.09.14 №580/04-61-22-1/36296513, не підкріплені належними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Наведені обставини в своїй сукупності дають підстави для висновку про відсутність правопорушення з боку позивача станом на 24.09.14, за яке положеннями п.121.1 ст.21 ПК України передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Відтак, позовні вимоги користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний металоцентр Елвас» підлягають задоволенню в повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 29.09.2014 №0004412201- визнанню противоправним та скасуванню.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 29.09.2014 №0004412201.

Стягнути з Державного бюджету України на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний металоцентр Елвас» (код ЄДРПОУ 36296513) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 06.11.14

Суддя А.О. Коренев