Постанова

від 06.11.2014 по справі 826/690/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" листопада 2014 р. м. Київ К/800/35621/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий); Єрьоміна А.В.; Кравцова О.В., секретар судового засідання - Наумець О.В.;

за участю представника позивача Штадлера Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червоноармійська, 44» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ксенод», про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, що переглядається за касаційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червоноармійська, 44» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року,

у с т а н о в и л а :

У січні 2014 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червоноармійська, 44» (ОСББ) звернулося до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (Інспекція) про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Зазначали, що ТОВ «Ксенод» здійснює реконструкцію зруйнованої нежитлової будівлі у дворі їх будинку, чим створюються незручності для мешканців.

Посилались на те, що спірне будівництво є не реконструкцією, а новим будівництвом, тому Інспекція незаконно зареєструвала декларацію про початок будівельних робіт. Також, вказуючи на відсутність у забудовника прав на земельну ділянку та об'єкт нерухомості, просили визнати протиправною бездіяльність Інспекції стосовно здійснення державного будівельного контролю щодо спірного будівництва, скасувати рішення Інспекції про реєстрацію декларації про початок будівельних робіт від 4 жовтня 2013 року № КВ0833132770103 та ухвалити рішення про знесення будівлі, зобов'язавши Інспекцію виступити замовником таких робіт.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Інспекції щодо здійснення державного будівельного контролю щодо спірного будівництва, а у задоволенні решти вимог - відмовлено.

У касаційній скарзі ОСББ, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції змінити, задовольнивши решту позовних вимог.

Заслухавши доповідача, представника позивача, здійснивши перевірку матеріалів справи та доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що замовником спірного будівництва по вул. Червоноармійська, 44 «г» у м. Києві є ТОВ «Ксенод», яке 4 жовтня 2013 року зареєструвало у Інспекції декларацію про початок будівельних робіт № КВ0833132770103.

Також встановлено, що ТОВ «Ксенод» є власником нежитлової будівлі площею 242 кв. метра по вул. Червоноармійська, 44 «г» у м. Києві, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

14 листопада 2013 року ОСББ звернулося до Інспекції з листом щодо проведення перевірки законності будівництва за адресою м. Київ, вул. Червоноармійська, 44 «г», вжиття необхідних заходів за умови порушення будівельниками чинного законодавства та зупинення незаконного будівництва. Листом № 21 від 21 листопада 2013 року також просили провести перевірку будівництва нежитлової будівлі за адресою м. Київ, вул. Червоноармійська, 44 «г» та анулювати будівельну ліцензію ТОВ «Укрінбуд Н+В», а листом від 21 листопада 2013 року № 25 провести перевірку законності видачі ТОВ «Ксенод» декларації на початок виконання будівельних робіт щодо реконструкції приміщень нежитлової будівлі, яка зареєстрована 04 жовтня 2013 року та скасувати її.

Листами від 6 грудня 2013 року № 7/26-44/0612/10, від 6 грудня 2013 року № 7/26-45/0612/0212, від 14 січня 2014 року № 7/26-64/1401/05, від 14 січня 2014 року № 7/26-12/2401/0212 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві розглянуто вказані звернення та повідомлено заявника, що під час виїзду на місце будівництва встановлено виконання будівельних робіт із реконструкції приміщень нежитлової будівлі за адресою м. Київ, вул. Червоноармійська, 44 «г». Оскільки відповідальні особи були відсутні, провести перевірку не було можливим. Відповідач викликав посадових осіб ТОВ «Ксенод» та зобов'язав останніх надати дозвільну документацію на проведення будівельних робіт. Проте, посадовими особами ТОВ «Ксенод» вимоги відповідача були проігноровані. Після чого відповідач звернувся до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві щодо сприяння у проведенні перевірки.

Задовольнивши позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Інспекція не виконала належним чином своїх обов'язків щодо перевірки законності спірного будівництва. У той же час, матеріалами справи підтвердилась достовірність відомостей декларації про початок будівельних робіт, тому суди дійшли висновку, що підстав для скасування реєстрації декларації та знесення будівлі - немає.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з такими висновками судів погоджується частково.

Виходячи з вимог частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України предметом касаційного перегляду у цій справі є правильність висновків судів у частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування реєстрації декларації та знесення будівлі.

Надаючи юридичної оцінки таким вимогам, колегія суддів виходить з наступного.

За правилами ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 3 березня 2012 року № 98 (чинним на момент реєстрації декларації), реконструкцією є перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо). Реконструкція передбачає збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності)

Як вбачається з матеріалів справи, при здійсненні будівництва забудовник повністю зніс стару будівлю, залишивши виключно фундамент.

За таких обставин, виконувані роботи не можуть вважатися реконструкцією, а це означає, що декларація про початок виконання будівельних робіт (в якій йдеться про реконструкцію) зареєстрована помилково і підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 39 1 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, вимоги позову щодо знесення будівлі є передчасними.

Відповідно до частини 7 статті 376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Аналогічні за змістом положення містяться у статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За правилами частини першої цієї статті знесення будівлі може здійснюватися лише у разі, коли неможлива перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм.

Обидві наведені правові норми пов'язують знесення будівлі з її статусом як самочинного будівництва.

Частиною першою статті 376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Заявниками стверджується виключно про невідповідність здійсненого будівництва поняттю реконструкції та не вказується на інші істотні порушення будівельних норм. За таких обставин вимоги про знесення будівлі та зобов'язання Інспекції виступити замовниками такого знесення є передчасними, а судами правильно відмовлено у їх задоволенні.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червоноармійська, 44» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року в частині відмови в задоволенні вимоги про скасування декларації про початок будівельних робіт - скасувати.

Ухвалити у цій частині вимог нове рішення. Зобов'язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві скасувати реєстрацію декларації про початок будівельних робіт від 4 жовтня 2013 року № КВ0833132770103.

У решті - рішення судів залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді М.І.Цуркан

А.В.Єрьомін

О.В.Кравцов