Постанова

від 31.10.2014 по справі 826/12202/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 жовтня 2014 року 10:00 № 826/12202/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., при секретарі Яцюті М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АСКлін» доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень - рішень, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АСКлін» (далі по тексту - позивач, ТОВ «АСКлін») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про скасування податкових повідомлень - рішень від 31 березня 2014 року №46126552208 та №46226552208.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 вересня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до судового розгляду на 10 вересня 2014 року.

У судове засідання 10 вересня 2014 року представники сторін не з'явились, від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, що в силу приписів частини 1 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України стало підставою для відкладення розгляду справи на 16 вересня 2014 року.

У судовому засіданні 16 вересня 2014 року судом оголошувалась перерва до 30 вересня 2014 року для надання представнику позивача часу подати витребувані судом документи.

У судовому засіданні 30 вересня 2014 року представник позивача наполягав на задоволенні позову. Представник відповідача проти задоволенні позову заперечував з огляду на його необґрунтованість.

У порядку частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України представники сторін надали суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, що стало підставою для постановлення судом 30 вересня 2014 року ухвали про перехід до розгляду справи в письмовому провадженні та зобов'язання представника позивача подати витребувані судом документи.

На виконання вимог ухвали суду 09 жовтня 2014 року представником позивача через канцелярію суду подано додаткові докази на обґрунтування позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

У період з 11 по 13 березня 2014 року згідно з нормами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу №324 від 29 січня 2014 року працівником відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «АСКлін» (код за ЄДРПОУ 32828126) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Каліон» (код ЄДРПОУ 38323098), ТОВ «Арторріум» (код ЄДРПОУ 38727042) та ТОВ «Альтаір Компані» (код ЄДРПОУ 38698504) за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складений Акт від 17 березня 2014 року № 237/26-55-22-08/32828126 (далі - Акт перевірки).

Під час проведення вказаної перевірки працівником відповідача використано документи, перелік яких зазначений на сторінках 3 та 4 Акту перевірки, зокрема: договори, укладені між позивачем та названими контрагентами, акти приймання виконаних робіт, банківські виписки, картки рахунків по контрагентам, матеріали надані СУ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві листом №1067/7/26-57-09-01 від 25 вересня 2013 року - протоколи допиту свідків ОСОБА_1 від 11 вересня 2013 року та ОСОБА_2 від 15 серпня 2013 року, а також акти від 23 жовтня 2013 року №607/26-54-22-06-38323098 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Каліон» за період з 01 січня 2013 року по 31 серпня 2013 року», від 23 жовтня 2013 року №1519/22-04/38727042 «Про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість ТОВ «Арторріум» за період з 01 червня 2013 року по 30 вересня 2013 року» та від 18 вересня 2013 року №497/22-03-38698504 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альтаір Компані» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01 червня 2013 року по 31 серпня 2013 року».

Так, в текстах вказаних актів перевірок контрагентів позивача зазначено про відсутність поставок товарів та укладення угод без мети настання реальних наслідків, господарські операції щодо придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів - постачальників та продажу товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів - покупців не підтверджуються стосовно реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, відсутність ділової мети та необхідного обсягу цивільної дієздатності. У зв'язку з викладеним, податковим органом зроблено висновок про використання ТОВ «Каліон», ТОВ «Арторріум» та ТОВ «Альтаір Компані» з метою прикриття незаконної діяльності та проведення названими товариствами діяльності, спрямованої на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

На підставі вищевикладеного перевіряючий прийшов до висновку, що надані ТОВ «АСКлін» до перевірки первинні документи складені всупереч вимогам діючого законодавства України, у зв'язку з чим не можуть бути взяті до уваги як первинні документи, що підтверджують проведення господарської операції між юридичними особами, а тому перевіркою не підтверджується реальність проведення таких операцій та встановлено їх документування і відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності, а отже, правових підстав для формування податкового кредиту за рахунок сум податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним ТОВ «Каліон», ТОВ «Арторріум» та ТОВ «Альтаір Компані» на користь товариства, що перевірялось, так само як і віднесення сплачених сум до складу валових витрат, не має.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення товариством вимог статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1., пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 56617,00 грн. у 2013 році та пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3., 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 84273,00 грн., у тому числі по періодах: квітень 2013 року - 29060,00 грн., травень 2013 року - 9277,00 грн., червень 2013 року - 12869,00 грн., липень 2013 року - 29710,00 грн., серпень 2013 року - 112,00 грн., вересень 2013 року - 1837,00 грн.

31 березня 2014 року ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі Акта перевірки від 17 березня 2014 року № 237/26-55-22-08/32828126 прийняла спірні податкові повідомлення - рішення:

№ 46126552208, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України за порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3., 198.6. статті 198 Податкового кодексу України збільшила ТОВ «АСКлін» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 105341,00 грн., в тому числі 84273,00 грн. - основний платіж, 21068,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

№ 46225662208, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України за порушення статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України збільшила ТОВ «АСКлін» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 70771,00 грн., в тому числі 56617,00 грн. - основний платіж, 14154,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції

За результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень - рішень до Головного управління Міндоходів у м. Києві та Міндоходів України у задоволенні скарг платника податків відмовлено, а рішення залишені без змін.

Посилаючись на безпідставність та необґрунтованість висновків податкового органу, що стали підставою для збільшення сум грошових зобов'язань по податку на прибуток та податку на додану вартість, ТОВ «АСКлін» звернулось з відповідним позовом до суду.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки, документально та нормативно не підтверджуються. Зокрема, позивач наголошує на тому, що реальність здійснення господарської операції за договорами підряду, субпідряду, на виконання робіт та надання інформаційно-консультаційних послуг підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними, складеними відповідно до вимог чинного законодавства, а також перерахуванням грошових коштів за надані послуги та виконані роботи. Крім того, позивач посилається на презумпцію правомірності правочину, що, за відсутності рішення суду про визнання договорів, укладених з контрагентами, недійсними, свідчить про помилковість висновків податкових органів, викладених в актах.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що висновки Акта перевірки позивача є правомірними та сформованими з урахуванням встановлення за результатами перевірки контрагентів позивача фактів декларування обсягів реалізації товарно-матеріальних цінностей без підтвердження їх придбання, тобто такі підприємства є вигодотранспортуючими суб'єктами господарювання та здійснювали діяльність, спрямовану на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд приходить до наступного.

Основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010р. №2755-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України).

В розумінні підпункту 14.1.27 пункту 14.1. статті 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Одночасно згідно підпункту 14.1.36 названої статті господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 138.1. статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (підпункт 138.1.1. пункту 138.1. статті 138 ПК України).

Згідно абзацу 1 пункту 138.2. статті 138 названого Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

У той же час, підпунктом 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати.

При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім цього, податковим кредитом у розумінні підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 ПК України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1. статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу пункту 198.2. названої статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (пункт 201.1. статті 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

В силу пункту 201.4. статті 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункту 201.6. статті 201 ПК України).

Згідно з пунктом 201.7. статті 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Наступним пунктом названої статті встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (який набрав чинності 16 грудня 2011 року та був чинний станом на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - Порядок) податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (пункт 6.2 Порядку).

Одночасно відповідно до положень пункту 6.3 цього Порядку не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, Податковим кодексом України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку на додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає й те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон України від 16.07.1999р. №996-XIV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні названого Закону первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частою 1 статті 9 Закону України від 16.07.1999р. №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 зазначеної статті).

За приписами частини 3, 4 та 5 статті 9 Закону України від 16.07.1999р. №996-XIV інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Отже, виходячи з аналізу зазначених норм Закону облік господарських операцій здійснюється у регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 з наступними змінами та доповненнями в редакції на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Положення №88), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо (пункт 2.2 названого Положення).

В силу пункту 2.4. Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (пункт 1.3. Положення №88).

При цьому у листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції, про що зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Так, в ході судового розгляду справи судом встановлено, що 22 липня 2013 року між ТОВ «АСКлін» (Замовник) і ТОВ «Альтаір Компані» (Підрядник) укладено договір субпідряду за № 22/07/13.

За умовами цього договору Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик та за рахунок власних засобів та техніки, з матеріалів Замовника у відповідності до даного договору, проектної документації та державних будівельних норм і правил виконати комплекс підрядних робіт по монтажу металоконструкцій, стелевих та стінових сендвич - панелей, зашивку стін профлистом та обрамляючими (фасонними) елементами павільйону 6Б (далі - об'єкт) на будівництві: «Комплексу будівель та споруд оптового ринку сільськогосподарської продукції на території Софіївсько - Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області» (далі - будівництво) за адресою: с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева,110-А.

Усі роботи за договором здійснюються Підрядником у відповідності із робочою проектною документацією, наданою Замовником, та мають бути організовані та виконані у відповідності до ДБН України.

Розділом 2 названого договору, в якому закріплені права та обов'язки сторін, зазначено, що Замовник зобов'язаний надати, а Підрядник - прийняти, затверджену проектну документацію у одному примірнику з штампом «До виконання», дозвільну та погоджувальну документацію, що є необхідною для виконання робіт, що фіксується відповідним актом, підписаним сторонами.

Відповідно до підпункту 3.1.3 договору, Підрядник зобов'язується завершити виконання робіт згідно з графіком.

Вартість виконання робіт, закріплена пунктом 4.1. договору, становить 230867,36 грн. та є динамічною і може бути змінам за погодженням сторін.

Підрядник отримує передоплату від загальної вартості робіт у сумі 169400,47 грн. У подальшому Замовник сплачує кошти на підставі актів виконаних робіт (форма КБ-2в та КБ-3) за винятком сплаченого авансу.

23 липня 2013 року між сторонами було підписано додаткову угоду №1, згідно з якою Замовник доручає та оплачує, а Виконавець зобов'язується на свій ризик та за рахунок власних засобів та техніки, з матеріалів Замовника у відповідності до даного Договору, проектної документації та ДБН і правил виконати комплекс підрядних робіт з монтажу металоконструкцій, стелевих та стінових сендвич - панелів, зашивку стін профлистом та обрамляючими (фасонними) елементами павільйону 6Б (надалі - об'єкт) на будівництві: «Комплексу будівель та споруд оптового ринку сільськогосподарської продукції на території Софіївсько - Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області» (далі - будівництво) за адресою: с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева,110-А та виконати комплекс підрядних робіт з монтажу покрівлі та монтажу збірної з 16-ти блогконтейнерів двоповерхової офісної споруди (надалі - додатковий об'єкт) на будівництві: «Нежитлового будинку та збірної з 16-ти блогконтейнерів двоповерхової офісної споруди» (надалі - «Реконструкція та Будівництво») за адресою: 10 кілометрова зона ЧАЕС, площадка F.

На підтвердження факту виконання Договору субпідряду №22/07/13 та виконання будівельних робіт позивач надав до суду копії наступних документів:

- договору субпідряду №22/07/13 від 22 липня 2013 року (том 1 а.с. 173-177);

- додаткової угоди №1 від 23 липня 2013 року (том 1 а.с. 178);

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2013 року на суму 214,95648 тис. грн., включаючи вартість матеріальних ресурсів поставки замовника 180,60676 грн. (том 1 а.с. 183);

- акт №17 приймання наданих будівельних робіт за липень 2013 року на суму 214956,48 грн., включаючи вартість матеріальних ресурсів поставки замовника 180606,76 грн. (том 1 а.с. 179-182);

- податкових накладних від 25 липня 2013 року №226 на суму 45512,27 грн. (в т.ч. ПДВ на суму 7585,38 грн.), №227 га суму 44230,00 грн. (в т.ч. ПДВ на суму 7371,67 грн.), №228 на суму 41258,20 грн. (в т.ч. ПДВ 6876,36 грн.), від 26 липня 2013 року №242 на суму 38400,00 грн. (в т.ч. ПДВ 6400,00 грн.), а всього 169400,47 грн. (в т.ч. ПДВ 28233,41 грн.) (том 1 а.с. 186-189);

- виписки з банку за 25 липня 2013 року про перерахування ТОВ «Альтаір Компані» 131000,20 грн. та за 26 липня 2013 року про перерахування 38400,00 грн. (том 1 а.с. 183-185).

Додатково позивачем надано копії актів приймання - передачі майна №250/7213-2 та №25072013-1 від 25 липня 2013 року, згідно з якими Замовник передав, а Підрядник - прийняв майно, зазначене в актах (том 2 а.с. 49-50), та актів приймання - передачі документів до Договору субпідряду №22/07/13 від 22 липня 2013 року, підписані між сторонами договору 24 липня 2013 року у зв'язку з передачею Замовником Підряднику проектно-кошторисної документації (том 2 а.с. 76-77).

Однак, суд звертає увагу, що позивачем не надано пояснень щодо невідповідності сум, сплачених ТОВ «Альтаір Компані» за зазначеним договором, вказаній у ньому ціні. Також, ТОВ «АСКлін» не надано будь-яких документів на підтвердження виконання підрядних робіт з монтажу покрівлі та монтажу збірної з 16-ти блогконтейнерів двоповерхової офісної споруди на будівництві: «Нежитлового будинку та збірної з 16-ти блогконтейнерів двоповерхової офісної споруди» за адресою: 10 кілометрова зона ЧАЕС, площадка F. Так само позивачем не надано документального підтвердження надання Підряднику дозвільної та погоджувальної документації, що є необхідною для виконання робіт, а також узгодження строків виконання робіт відповідним графіком.

Також 23 липня 2013 року між ТОВ «АСКлін» (замовник) та ТОВ «Альтаір Компані» (Підрядник) було укладено договір субпідряду №23/07/13, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується за завданням Замовника на свій ризик відповідно до умов договору та проектно-кошторисної документації виконати на об'єкті «Будівництво складських приміщень» за адресою: м. Київ, вул. Миколи Закревського, 22 у Деснянському районі (далі - Об'єкт), роботи по монтажу зовнішніх інженерних мереж (далі - роботи) та здати їх Замовнику, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов договору.

Пунктом 2.1 договору закріплено, що Підрядник зобов'язується виконати роботи відповідно до визначеного сторонами графіку виконаних робіт, але у будь-якому випадку до 31 серпня 2013 року.

Загальна вартість робіт з матеріалів Замовника у відповідності до даного договору та державних будівельних норм і правил визначається на підставі кошторису, що є невід'ємною частиною договору, та становить 13000,00 грн. Відповідна сума перераховується Замовником протягом 3 робочих днів з дня підписання договору.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що забезпечення робіт матеріалами й обладнанням здійснює Замовник, який погоджує із Підрядником постачання матеріалів і обладнання, а останній відповідає за неналежне використання, втрату, знищення або пошкодження (псування) по його провині переданих йому Замовником матеріалів і обладнання.

Відповідно до пункту 8.1 договору передача закінчених робіт Підрядником і приймання їх Замовником оформлюється актами приймання виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3.

На підтвердження факту виконання Договору субпідряду №23/07/13 та виконання будівельних робіт позивач надав до суду копії наступних документів:

- договору субпідряду №23/07/13 від 23 липня 2013 року (том 1 а.с. 191-193);

- податкову накладну від 25 липня 2013 року №229 на суму 13000,00 грн. (в т.ч. ПДВ на суму 3166,67 грн.) (том 1 а.с. 194);

- виписку з банку за 25 липня 2013 року про перерахування ТОВ «Альтаір Компані» 13000,00 грн. (том 1 а.с. 61).

У той же час, на вимогу суду позивачем не надано графіку виконаних робіт, акту приймання виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в, а також довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3.

Як вбачається з матеріалів справи 16 квітня 2013 року між позивачем (Замовником) та ТОВ «Каліон» (Підрядником) укладено договір підряду №07/16/13, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується за завданням Замовника, згідно з робочою проектною документацією, відповідно до умов договору здійснити виконання зовнішніх інженерних мереж з нового будівництва. Об'єкт будівництва - Складські приміщення за адресою: вул. Миколи Закревського, 22 у Деснянському районі м. Києва.

Пунктом 1.3 договору визначено склад і обсяг робіт, що поручаються до виконання Підрядників, визначені робочою проектною документацією:

земельні роботи; улаштування поясів в опалубці; улаштування круглих колодязів із збірного з/б; установлення люків; свердління вертикальних отворів в з/б конструкціях; свердління горизонтальних отворів в з/б конструкціях.

Пунктом 2.1 договору закріплено, що Підрядник почне виконання робіт протягом 3 банківських днів від дня виконання Замовником зобов'язань по сплаті авансу і завершить виконання робіт згідно графіку виконання робіт.

Загальна вартість робіт визначається на підставі договірної ціни, яка є невід'ємною частиною договору, є динамічною і становить 22100,00 грн., а передоплата - 9100,00 грн. Остаточний розрахунок за договором проводиться протягом 3 днів після підписання акту виконаних робіт КБ2 та КБ3.

Відповідно до розділу 5 договору забезпечення робіт проектною документацією здійснює Замовник, який повинен надати Підряднику затверджену проекту документацію протягом 3 днів після підписання договору.

Також відповідно до розділу 6 договору, забезпечення робіт матеріалами й обладнанням, за винятком передбачених у пункті 6.3 договору, здійснює Підрядник, який погоджує із Замовником постачання матеріалів і обладнання.

Пунктом 6.3 також закріплено, що Замовник забезпечує поставку матеріалів, перелік яких буде визначений додатками до договору, і передасть Підряднику на будівельному майданчику у строки, погоджені сторонами графіком передачі.

На підтвердження факту виконання Договору субпідряду №22/07/13 та виконання будівельних робіт позивач надав до суду копії наступних документів:

- договору підряду №07/16/13 від 16 квітня 2013 року (том 1 а.с. 207-208);

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2013 року на суму 9,10000 тис. грн. (том 1 а.с. 211);

- акту №5/05/13 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013 року на суму 9100,00 грн. (том 1 а.с. 209-210);

- податкової накладної від 22 травня 2013 року №196 на суму 9100,00 грн. (в т.ч. ПДВ на суму 1516,67 грн.) (том 1 а.с. 215);

- виписки з банку за 22 травня 2013 року про перерахування ТОВ «Каліон» 9100,00 грн. (том 1 а.с. 213).

Додатково позивачем надано копію акту приймання - передачі документів до договору підряду №07/16/13 від 16 квітня 2013 року, підписаний між сторонами 19 квітня 2013 року, згідно з яким Замовник передав, а Підрядник отримав проектну документацію на об'єкт - будівництво складських приміщень за адресою: вул. Миколи Закревського, 22 (том 2 а.с. 72), а також копію заяви ТОВ «Каліон» від 24 липня 2013 року №2407/13-01 про розірвання домовленості згідно договору підряду №07/16/13 від 16 квітня 2013 року у зв'язку з неможливістю виконання даних видів послуг та повернення передоплати у розмірі 13000,00 грн.

Однак, суд звертає увагу, що відповідно до умов договору підряду №07/16/13 передоплата складала 9100,00 грн., а відповідно копій довідки про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2013 року та акту №5/05/13 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013 року, загальна вартість робіт склала 9100,00 грн. Будь-яких документів, на обґрунтування необхідності перерахування ТОВ «Каліон» 13000,00 грн. позивачем під час розгляду справи не надано.

Також 18 квітня 2013 року між ТОВ «АСКлін» (Замовник) та ТОВ «Каліон» (Виконавець) було укладено договір №18/15/13 на виконання робіт, відповідно до умов якого Замовник доручає та оплачує, а Виконавець зобов'язується на свій ризик та за рахунок власних засобів та техніки, з матеріалів Замовника у відповідності до даного договору, проектної документації та державних будівельних норм і правил виконати комплекс підрядних робіт по монтажу металоконструкцій, стелевих та стінових сендвич - панелей, зашивку стін профлистом та обрамляючими (фасонними) елементами павільйону 6Б (далі - об'єкт) на будівництві: «Комплексу будівель та споруд оптового ринку сільськогосподарської продукції на території Софіївсько - Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області» (далі - будівництво) за адресою: с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева,110-А.

Усі роботи за договором здійснюються Виконавцем у відповідності із робочою проектною документацією, наданою Замовником, та мають бути організовані та виконані у відповідності до ДБН України.

Розділом 2 названого договору, в якому закріплені права та обов'язки сторін, закріплено, що Замовник зобов'язаний надати, а виконавець - прийняти, затверджену проектну документацію у одному примірнику з штампом «До виконання робіт», дозвільну та погоджувальну документацію, що є необхідною для виконання робіт, що фіксується відповідним актом, підписаним сторонами.

Відповідно до підпункту 3.1.3 договору Виконавець зобов'язується завершити виконання робіт згідно з графіком.

Вартість виконання робіт, закріплена пунктом 4.2 договору, становить 301874,30 грн. та є динамічною і може бути змінам за погодженням сторін.

Підрядник отримує передоплату від загальної вартості робіт у сумі 181124,58 грн. У подальшому Замовник сплачує кошти на підставі актів виконаних робіт (форма КБ-2в та КБ-3) за винятком сплаченого авансу.

17 травня 2013 року між сторонами було підписано додаток №1 до договору №18/15/13 від 18 квітня 2013 року, згідно з яким сторони додали до переліку робіт - фарбування металоконструкцій, загальною площею 105 кв.м. антикорозійною фарбою у два шари, у зв'язку з чим вартість робіт визначена у розмірі 196517,64 грн.

На підтвердження факту виконання Договору №18/15/13 на виконання робіт та виконання будівельних робіт позивач надав до суду копії наступних документів:

- договору №18/15/13 на виконання робіт від 18 квітня 2013 року (том 1 а.с. 216-220);

- додатку №1 від 17 травня 2013 року (том 1 а.с. 221);

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2013 року на суму 1117,57658 тис. грн., включаючи вартість матеріальних ресурсів поставки замовника 850,05235 грн. (том 1 а.с. 225);

- акту №29 приймання наданих будівельних робіт за липень 2013 року на суму 1117576,58 грн., включаючи вартість матеріальних ресурсів поставки замовника 850052,35 грн. (том 1 а.с. 222-224);

- податкових накладних від 18 квітня 2013 року №174 на суму 181124,58 грн. (в т.ч. ПДВ на суму 30187,43 грн.), від 21 травня 2013 року №176 на суму 48000,00 грн. (в т.ч. ПДВ на суму 8000,00 грн.), від 21 червня 2013 року №280 на суму 38400,00 грн. (в т.ч. ПДВ 6400,00 грн.) (том 1 а.с. 231-233);

- виписки з банку за 25 квітня 2013 року про перерахування ТОВ «Каліон» 181124,58 грн., за 21 травня 2013 року про перерахування 48000,00 грн. та за 21 червня 2013 року про перерахування 38400,00 грн. (том 1 а.с. 228-230).

Додатково позивачем надано копії акту приймання - передачі майна №20042013-7, згідно з яким Замовник передав, а Виконавець - прийняв майно, зазначене в акті (том 2 а.с. 51) та акту приймання - передачі документів до Договору на виконання робіт №18/15/13 від 18 квітня 2013 року, підписаний між сторонами договору 19 квітня 2013 року у зв'язку з передачею Замовником Виконавцю проектно-кошторисної документації (том 2 а.с. 73).

Однак, суд звертає увагу, що позивачем не надано пояснень щодо невідповідності сум, сплачених ТОВ «Каліон» за зазначеним договором, вказаній у ньому ціні. Також, ТОВ «АСКлін» не надано будь-яких документів на підтвердження надання Виконавцю дозвільної та погоджувальної документації, що є необхідною для виконання робіт, та документів на підтвердження узгодження строків виконання робіт відповідним графіком.

14 червня 2013 року між ТОВ «АСКлін» (Замовником) та ТОВ «Каліон» (Підрядником) було укладено договір підряду №14/06/13, згідно з яким Замовник доручає та оплачує, а Підрядник зобов'язується за рахунок власних засобів та техніки у відповідності до даного договору, Технічного завдання (Додаток 1) та державних будівельних норм і правил виконати комплекс підрядних робіт по монтажу металевого каркасу на будівництві тимчасових перегородок, що відокремлюють територію ТОВ «ІНТА» (далі - будівництво), за адресою: м. Київ, вул. Полковника Шутова, 16.

Розділом 2 названого договору, в якому закріплені права та обов'язки сторін, зазначено, що Замовник зобов'язаний узгодити з Підрядником Технічне завдання із штампом «До виконання робіт», що є необхідною для виконання робіт. Приймання - передача проектної документації фіксується відповідним актом, що підписується сторонами. У свою чергу Підрядник зобов'язаний прийняти у Замовника проектну документацію, що є необхідною для виконання робіт, та підписати відповідні акти.

Відповідно до підпункту 3.1.2 договору Підрядник зобов'язується завершити виконання робіт згідно графіку робіт за умови передачі йому підготовленого будівельного майданчика по акту прийому - передачі.

Вартість виконання робіт, закріплена пунктом 4.1. договору, становить 30612,00 грн.

Підрядник отримує 100% передоплату. Акт виконання робіт (форма КБ-2в та форма КБ-3) Підрядник передає замовнику не пізніше 25 числі звітного місяця.

На підтвердження факту виконання Договору підряду №14/06/13 та виконання будівельних робіт позивач надав до суду копії наступних документів:

- договору підряду №14/06/13 від 14 червня 2013 року (том 1 а.с. 196-199);

- додатку №1 від 14 червня 2013 року - Технічне завдання на влаштування тимчасових перегородок, що відокремлюють територію ТОВ «ІНТА» (том 1 а.с. 200-201);

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року на суму 142,01040 тис. грн., включаючи вартість матеріальних ресурсів поставки замовника 111,39840 грн. (том 1 а.с. 204);

- акту №126 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року на суму 142010,40 грн., включаючи вартість матеріальних ресурсів поставки замовника 111398,40 грн. (том 1 а.с. 202-203);

- податкової накладної від 20 червня 2013 року №266 на суму 30612,00 грн. (в т.ч. ПДВ на суму 5102,00 грн.) (том 1 а.с. 206);

- виписку з банку за 20 червня 2013 року про перерахування ТОВ «Каліон» 30612,00 грн. (том 1 а.с. 205).

Додатково позивачем надано копії акту приймання - передачі майна №18062013-22, згідно з яким Замовник передав, а Підрядник - прийняв майно, зазначене в акті (том 2 а.с. 52), та акту приймання - передачі документів до Договору підряду №14/06/13 від 14 червня 2013 року, підписаний між сторонами договору 17 червня 2013 року у зв'язку з передачею Замовником Підряднику проектно-кошторисної документації (том 2 а.с. 74).

Однак, суд звертає увагу, що позивачем не надано будь-яких документів на обгрунтування підписання з Підрядником документів на підтвердження узгодження строків виконання робіт відповідним графіком та передачі останньому будівельного майданчика по акту прийому - передачі (пункт 3.1.2 договору).

Також позивачем не надано договорів із замовниками будівельних робіт, які були предметами названих вище договорів, що позбавляє суд можливості встановити необхідний обсяг таких робіт, оскільки із зазначеними контрагентами укладались договори щодо виконання будівельних робіт на одних й тих самих об'єктах.

Крім того, 23 липня 2013 року між ТОВ «АСКлін» (Замовник) та ТОВ «Арторріум» (Виконавець) було укладено договір на надання інформаційно-консультаційних послуг №23/07/ІКП, згідно з яким Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надати інформаційно-консультаційні послуги в обсязі та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що Виконавець інформує (консультує) в усній формі Замовника з наступних питань:

- вивчення процесу управління компанією;

- надання усних рекомендацій по вдосконаленню цього процесу;

- контроль за результатами впровадження рекомендацій по вдосконаленню;

- консультації з питань комерційної діяльності;

- консультації та поради в усній формі з питань тактики та стратегії розвитку товариства Замовника у будівельній галузі.

За надання передбачених договором послуги Замовник на умовах 100% передоплати сплачує Виконавцю 16000,00 грн. протягом 2 банківських днів від дати підписання договору.

На підтвердження факту виконання Договору підряду №23/07/ІКП та надання інформаційно-консультаційних послуг позивач надав до суду копії наступних документів:

- договору на надання інформаційно-консультаційних послуг №23/07/ІКП від 23 липня 2013 року (том 1 а.с. 167-168);

- акту здачі - приймання робіт (надання послуг) від 15 серпня 2013 року на суму 16000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2666,67 грн.) (том 1 а.с. 169);

- податкової накладної від 31 липня 2013 року №177 на суму 16000,00 грн. (в т.ч. ПДВ на суму 2666,67 грн.) (том 1 а.с. 170);

- виписки з банку за 31 липня 2013 року про перерахування ТОВ «Арторріум» 16000,00 грн. (том 1 а.с. 171).

Однак, позивачем під час розгляду справи не надано будь-яких пояснень щодо змісту інформаційно-консультаційних послуг, які були отримані на підставі зазначеного договору, що позбавляє суд можливості встановити економічну доцільність та необхідність в його укладенні для господарської діяльності суб'єкта господарювання.

Крім того, суд звертає увагу, що зі змісту акту здачі - прийняття робіт (наданих послуг), копія якого міститься у матеріалах справи, не уявляється за можливе встановити, які саме послуги були надані виконавцем.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факт здійснення господарської операції з отримання робіт та послуг від контрагентів належними первинними документами, а тому віднесення сум коштів та податку на додану вартість з вартості таких робіт і послуг до валових витрат і податкового кредиту є безпідставним, що свідчить про правомірність донарахування податковим органом позивачу сум податку на прибуток і податку на додану вартість із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.І. Кузьменко