Ухвала

від 01.10.2014 по справі 813/8470/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2014 року Справа № 876/359/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іщук Л.П.

суддів Дяковича В.П., Кухтея Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

представника апелянта Ониська З.М.,

представника позивача Гартенка В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глас Трьош Захід» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Глас Трьош Захід» (далі - ТзОВ «Глас Трьош Захід») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Франківському районі м. Львова) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №3266/10/23-219 та №3267/10/23-219 від 18.02.2009 року.

Вважає вказані податкові повідомлення-рішення безпідставними та протиправними, оскільки висновки, викладені в акті перевірки і на підставі яких винесені оскаржувані рішення, не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.12.2013 року позов задоволений. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова №3266/10/23-219 та №3267/10/23-219 від 18.02.2009 року.

Не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її. Вважає, що постанова винесена без належного з'ясування фактичних обставин справи і з порушенням норм матеріального права і просить її скасувати і винести нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що перевіркою встановлені порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого відбулося заниження податку на додану вартість. Договори, укладені між позивачем та ПП «Нордос» і ДП «Завод «Полімет-Електрон» ВАТ «Концерн-Електрон» є недійсними, оскільки суперечать вимогам закону.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Франківському районі м. Львова була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Єврогласс Захід» (на даний час - ТзОВ «Глас Трьош Захід» ) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2007 року по 31 вересня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2007 року по 30 вересня 2008 року, за результатами якої складений акт № 314/23-2/33562801 від 06 лютого 2009 року.

Згідно висновків акта перевірки позивачем були порушені, зокрема, вимоги пункту 1.32 статті 1, пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 133122 гривень; пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, заниження податку на додану вартість на 106498 гривень.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що позивач за період з 01 січня 2007 року по 30 вересня 2008 року занизив скоригований валовий доход на загальну суму 507048,00 грн. (у тому числі: за 1 квартал 2007 року - 112912,00 грн., за 2 квартал 2007 року - 229378,00 грн., за 3 квартал 2007 року - 164758,00 грн.), оскільки ТОВ «Єврогласс Захід» (як комітент) при реалізації товарно-матеріальних цінностей (скла та склопакетів) на умовах договору комісії № 21/07 від 01 вересня 2007 року здійснювало некомерційну діяльність без мети одержання прибутку, з огляду на те, що в ціну реалізації зазначених товарно-матеріальних цінностей позивачем не були включені накладні витрати (адміністративні витрати та витрати на збут) в тій частині, що припадають на дану господарську операцію та складають 12,5% від загальної суми накладних витрат 1977144,00 грн. (рахунок 92 «Адміністративні витрати» - 1892861,00 грн., рахунок 93 «Витрати на збут» - 104283,00 грн.), з огляду на що вказана господарська операція направлена на отримання збитків, а не прибутку. Вказані обставини слугували підставою для висновку органу державної податкової служби про заниження позивачем податкових зобов'язань на суму 101410,00 грн. (у тому числі: за березень 2007 року - 22582,00 грн., за червень 2007 року - 45876,00 грн., за вересень 2007 року - 32952,00 грн.). Також, в акті перевірки було вказано, що позивач за період з 01 січня 2007 року по 30 вересня 2008 року завищив валові витрати на 25442,00 грн. (у тому числі: за 1 квартал 2007 року - 9850,00 грн., за 2 квартал 2007 року - 5166,00 грн., за 3 квартал 2007 року - 5715,00 грн., за 4 квартал 2007 року - 4711,00 грн.) та податковий кредит на 5088,00 грн. (у тому числі: за січень 2007 року - 692,55 грн., за лютий 2007 року - 782,37 грн., за березень 2007 року - 495,07 грн., за квітень 2007 року - 495,07 грн., за травень 2007 року - 320,42 грн., за червень 2007 року - 217,72 грн., за липень 2007 року - 136,00 грн., за серпень 2007 року - 762,00 грн., за вересень 2007 року - 244,30 грн., за жовтень 2007 року - 294,80 грн., за грудень 2007 року - 647,36 грн.) за господарськими операціями, проведеними з ДП «Завод «Полімет-Електрон» ВАТ «Концерн-Електрон» згідно договору № 35 від 28 березня 2006 року, оскільки зазначені витрати не підтверджені відповідними документами, з огляду на те, що ДП «Завод «Полімет-Електрон» ВАТ «Концерн-Електрон» постачає електроенергію та отримує гроші без належних на те повноважень, оскільки не має відповідного дозволу (ліцензії) на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії, у зв'язку з чим договір № 35 від 28 березня 2006 року є недійсним.

18 лютого 2009 року ДПІ у Франківському районі м. Львова на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 3266/10/23-219, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ТОВ «Єврогласс Захід» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 199683,00 грн., у тому числі: 133122,00 грн. - за основним платежем, 66561,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, а за платежем податку на додану вартість прийняла податкове повідомлення-рішення № 3267/10/23-219, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ТОВ «Єврогласс Захід» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) податку на додану вартість у розмірі 159747 гривень.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено обставин, на які він посилається в акті перевірки, висновки контролюючого органу про заниження валового доходу та про завищення валових витрат позивачем не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону) (пп. 4.1.1 п.4.1 зазначеного Закону).

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Згідно із підп. 5.3.9. ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутків підприємств» валові витрати повинні бути підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п.п. 7.4.4 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з такими придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з визначень п.1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року за №28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 року за №910) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 року за №417/1442, договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між ТзОВ «Єврогласс Захід» (комітент) та ПП «Нордос» (комісіонер) 01.09.2007 року був укладений договір комісії №21/7, відповідно до якого комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за плату вчинити за рахунок комітента від свого імені один або декілька правочинів щодо продажу товарів комітента.

Позивачем надані письмові докази здійснення ним господарської діяльності з метою отримання прибутку - податкові та видаткові накладні, договір про надання послуг з перевезення вантажів, додаткові угоди, акти здачі-прийняття транспортних послуг, звіти комісіонера, картка розрахунку з комісіонером, аналізи розрахунку з транспортними організаціями, відомість амортизаційних відрахувань.

Крім того, судом встановлено, що господарська діяльність позивача здійснювалась з іншими контрагентами, а не лише з ПП «Нордос», тому робити висновки про її комерційний характер потрібно, виходячи з аналізу всієї господарської діяльності ТзОВ «Глас Трьош Захід». Тому господарська діяльність ТзОВ «Єврогласс Захід» не може вважатися некомерційною, оскільки здійснена з метою одержання прибутку, що підтверджено бухгалтерськими та податковими документами.

Таким чином, висновки ДПІ у Франківському районі м. Львова про заниження валового доходу та податкових зобов'язань з податку на додану вартість внаслідок здійснення господарських операцій з реалізації товарно-матеріальних цінностей (скла та склопакетів) за рахунок здійснення некомерційної господарської діяльності без мети одержання прибутку є безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що для забезпечення здійснення виробничого процесу за вищевказаною адресою, між позивачем (субспоживач) та Завод «Полімер-Електрон» ДП ВАТ «Концерн-Електрон» (основний споживач) був укладений договір №35 від 28.03.2006 року, згідно з умовами якого основний споживач зобов'язується передавати субспоживачу електроенергію згідно заявленої потужності, надавати послуги субспоживачу по транспортуванню електроенергії по своїх електромережах.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказаний договір укладений позивачем з метою відшкодування Завод «Полімер-Електрон» ДП ВАТ «Концерн-Електрон» фактично спожитої ним електроенергії у зв'язку з провадженням виробничої діяльності на території останнього. Тому договір №35 від 28.03.2006 року не можна вважати договором про постачання електричної енергії з метою купівлі електричної енергії між виробником або постачальником електричної енергії та споживачем.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про правомірність включення ТзОВ «Єврогласс Захід» сум коштів, сплачених за договором №35 від 28.03.2006 року, до складу валових витрат, оскільки позивачем були надані всі передбачені законом первинні документи, які підтверджують виконання згаданого договору.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про те, що встановлені під час розгляду справи обставини є підтверджені належними доказами, спростовують висновки ДПІ у Франківському районі м. Львова, констатовані в акті перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова, а тому податкові повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова №3266/10/23-219 та №3267/10/23-219 від 18.02.2009 року, винесені на підставі зазначеного акту перевірки, підлягають скасуванню як протиправні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, суперечать обставинам справи і не доведені відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржувану постанову суду слід залишити без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

ухвалив :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року у справі № 813/8470/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді В.П. Дякович

Р.В. Кухтей

Ухвала складена в повному обсязі 06.10.2014 року