Ухвала

від 23.10.2014 по справі 826/3299/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3299/14 Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

23 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Беккер-Україна» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Беккер-Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.11.2013 №0001772201 та від 30.01.2014 №0000702201.

Постановою Окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що позивачем були неправомірно віднесені до складу валових витрат та податкового кредиту суми за господарськими операціями з ТОВ «Фірма Аква Транс», ПП «Голден Елітсервіс», ТОВ «Компанія «Форест 2010», ТОВ «Альфа-Мед-2006», ТОВ «БС Консалтінг Юкрейн», ПП «Дніпрорембуд-Сервіс», ТОВ «Дайнер Консалт», оскільки господарські операції між вказаними підприємствами не спрямовані на настання реальних наслідків та мають ознаки фіктивних.

Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Беккер-Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Фірма Аква Транс», ПП «Голден Елітсервіс», ТОВ «Компанія «Форест 2010», ТОВ «Альфа-Мед-2006», ТОВ «БС Консалтінг Юкрейн», ПП «Дніпрорембуд-Сервіс», ТОВ «Дайнер Консалт».

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем: п.198.2, 198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.03.2011 року по 31.12.2012 року в сумі 229176 грн. та п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення рядків 19 «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 60747 грн.

На підставі зазначеного Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: від 04.11.2013 №0001772201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 270287,25 грн., у т.ч. за основним платежем в сумі 229176,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 41111,25 грн.; від 30.01.2014 №0000702201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 60747,00 грн. за грудень 2012 року.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано будь-яких доводів та не подано жодних належних та допустимих доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання спірних господарських операцій, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до п.п.134.1.1. п. 134.1. ст.131 ПК України об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.6. ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог .

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Згідно ч. 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з матеріалів справи, за період, що перевірявся, між ТОВ «Беккер-Україна» та ТОВ «Фірма Аква Транс» укладено договір про надання послуг від 01.12.2011 №10-6/11, відповідного до якого виконавець (спірний контрагент) зобов'язується виконати роботи, а замовник (позивач) зобов'язується прийняти та оплатити виконані виконавцем роботи. Виконавець зобов'язується забезпечити розвантажувально-навантажувальні, сортувальні, пакувальні, штабелювальні роботи на складських площах замовника, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних 3.

Також між позивачем та ТОВ «Фірма Аква Транс» укладено договір від 01.12.2011 №10-7/11, відповідно до якого виконавець зобов'язується проводити клінінгові послуги в офісному приміщенні за адресою: м. Київ, вул. В.Верховиця, 12, оф.504 та 510.

Між позивачем та ТОВ «Фірма Аква Транс» укладено договір поставки від 28.10.2011 №10-5/11, відповідно до якого постачальник (спірний контрагент) зобов'язується передати у власність покупцю (позивачу) клінінгову продукцію, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити її. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість клінінгової продукції, що підлягає поставці за цим договором, її часткове співвідношення. Визначається згідно рахунку-фактури або видаткової накладної.

Між позивачем та ТОВ «Альфа-Мед-2006» укладено договір поставки від 01.12.2010 №12/10, відповідно до якого постачальник (контрагент) зобов'язується передати у власність покупцеві (позивач) клінінгову продукцію, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію. Також сторонами підписано договір на розвантажувально-навантажувальні, сортувальні, пакувальні роботи від 01.03.2011 №01/03-2ПАК, відповідно до якого виконавець (контрагент) зобов'язується забезпечувати розванажувально-навантажувальні, сортувальні, пакувальні роботи на складських площах замовника (позивача), які знаходяться за адресою: м.Київ, вул. Сім'ї Сосніних 3.

Між ТОВ «Беккер-Україна» та ПП «Голден Елітсервіс» укладено договір про технічне обслуговування, гарантійне та післягарантійне обслуговування обладнання від 01.03.2011 №1/03/11ТО, відповідно до якого замовник (позивач) доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з виконання робіт з технічного обслуговування, гарантійного та післягарантійного обслуговування підлогомийних машин, підлоготерам, пилососам. Також між сторонами підписано договір поставки від 01.04.2011 №01/04/11, відповідно до якого постачальник (контрагент ПП «Голден Елітсервіс») зобов'язується передати у власність покупцю (позивачеві) клінінгову продукцію, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити її.

Між ТОВ «Беккер-Україна» та ПП «Дніпрорембуд-сервіс» укладено договір поставки від 01.06.2011 №06/11-1, відповідно до якого постачальник (контрагент ПП «Дніпрорембуд-сервіс») зобов'язується передати у власність покупцю (позивачу) клінінгову продукцію, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити її. Також між сторонами укладено договір на розвантажувально-навантажувальні, сортувальні, пакувальні роботи від 01.06.2011 №06/11-2, відповідно до якого виконавець (контрагент) зобов'язується забезпечувати розванажувально-навантажувальні, сортувальні, пакувальні роботи на складських площах замовника (позивача), які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних 3.

Крім того, між ТОВ «Беккер-Україна»та ТОВ «БС Консалтінг Юкреін» укладено договір поставки від 30.09.2011 №03/10-11, відповідно до якого постачальник (контрагент) зобов'язується передати у власність покупцю (позивач) клінінгову продукцію, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію.

Між ТОВ «Беккер-Україна» та ТОВ «Дайнер Консалт» укладено договір поставки від 25.06.2012 №25/06/12, відповідно до якого постачальник (контрагент) зобов'язується передати у власність покупцю (позивачеві) клінінгову продукцію та обладнання, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію. Також між сторонами укладено договір про надання послуг від 01.12.2011 №01-12/11, відповідно до якого замовник доручає (позивач), а виконавець (спірний контрагент) приймає на себе зобов'язання з виконання послуг по відновленню мармурової підлоги, зазначених в додатку №1, які будуть виконуватись за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 7-А.

Між позивачем та ТОВ «Компанія «Форест 2010» укладено договір поставки від 15.02.2012 №15-02/12, відповідно до якого постачальник (контрагент) зобов'язується передати у власність покупцю (позивачеві) клінінгову продукцію та обладнання, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити її.

На виконання умов вищеозначених договорів позивачем надано повний пакет первинно-бухгалтерських документів, а саме: акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні, видаткові накладні, оборотно-сальдові відомості за рахунком та банківські виписки.

Також позивачем надані пояснення щодо послуг з розвантажування, пакування, штабелювання придбаного товару. В них, зокрема, зазначено, що вказані послуги організовувались завідуючим складом, а у випадках відсутності достатньої кількості трудових ресурсів залучався експедитор ФОП ОСОБА_4 На підтвердження цих обставин до матеріалів справи додані свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, ліцензія НОМЕР_1, акти прийому-передачі здачі-прийняття робіт (надання послуг). Окрім цього позивачем надано звіт по завантаженню/розвантаженню товарів ПП «Голден Елітсервіс», ТОВ «Фірма Аква Транс», ПП «Дніпрорембуд-сервіс», видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг). Також на підтвердження штатної потужності позивача надано звіт за формою1-ДФ та штатний розпис, з яких вбачається кількість працюючих осіб на підприємстві.

Вищеозначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. На момент укладення договорів, контрагенти позивача мали Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Висновки ж податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток та завищення сум податкового кредиту за спірними господарським операціями ґрунтуються виключно на даних викладених в Актів перевірки про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фірма Аква Транс», ПП «Голден Елітсервіс», ТОВ «Компанія «Форест 2010», ТОВ «Альфа-Мед-2006», ПП «Дніпрорембуд-Сервіс», ТОВ «Дайнер Консалт» та Акта про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «БС Консалтінг Юкрейн», що, на думку колегії суддів, не можуть бути належними та допустимими доказами «фіктивного» характеру спірних господарських операцій, з огляду на таке.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, відповідно до частини 2 статті 71 КАСУ, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 ч. 1 КАСУ).

Згідно з ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не приймає до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 4 ст. 70 КАС України передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 89 КАСУ, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з п. 73.5 ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання. Зустрічна звірка здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків і зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання в десятиденний термін.

Що стосується висновків Актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача, - колегія суддів звертає увагу, що у податкового органу відсутні повноваження щодо здійснення в межах проведення зустрічних звірок контролю за дотриманням податкового законодавства платниками. Функції контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства реалізується шляхом проведення перевірок у випадках і в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Крім того, слід зазначити, що посилання на неможливість проведення зустрічної звірки такого постачальника з питань їх взаємовідносин з контрагентами не може вважатися беззастережним та безперечним доказом на підтвердження доводів податкової інспекції про фіктивність спірних господарських операцій (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.04.2011 у справі № К-30752/10).

Стосовно висновків, викладених в Акті про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «БС Консалтінг Юкрейн», суд апеляційної інстанції зазначає: чинне податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту та на бюджетне відшкодування від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту та бюджетного відшкодування поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Податковим органом не подано доказів обізнаності позивача про недобросовісний характер діяльності його контрагентів або про допущені ним можливі порушення податкового законодавства.

Допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може свідчити про незаконність формування податково кредиту .

Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім того, податковим органом не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «фіктивності» здійснених позивачем господарських операцій.

Таким чином, твердження апелянта про «фіктивність» укладених позивачем з ТОВ «Фірма Аква Транс», ПП «Голден Елітсервіс», ТОВ «Компанія «Форест 2010», ТОВ «Альфа-Мед-2006», ТОВ «БС Консалтінг Юкрейн», ПП «Дніпрорембуд-Сервіс», ТОВ «Дайнер Консалт» правочинів є припущеннями, не обґрунтованими належними засобами доказування. В свою чергу, в ході судового розгляду справи встановлено, що господарські договори про надання послуг та постачання товарів були укладені з метою здійснення підприємницької діяльності та оформлені належним чином складеними первинними бухгалтерськими документами, з огляду на що колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та необхідність їх скасування.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.

Керуючись ст.ст.160, 167, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2014 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.