Рішення

від 21.10.2014 по справі 915/1337/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 року Справа № 915/1337/14

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Дьяченко К. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54027

до відповідача Приватного підприємства «Фірми ПАРИ», вул. Лазурна, 38Б, кв. 53, м. Миколаїв, 54058

вул. Будьонного, 10-А, м. Миколаїв, 54020

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

за участю представників сторін:

від позивача: Бабенко Олеся Олегівна, довіреність № 1917/02.02.01-22/02.06/14/14 від 08.09.14 року

від відповідача: представник не з'явився

До господарського суду Миколаївської області звернувся позивач Миколаївська міська рада з позовними вимогами до відповідача Приватного підприємства «Фірми ПАРИ» про зобов'язання відповідача Приватне підприємство «Фірма ПАРИ» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 135 кв. м. вартістю 17 152, 83 грн. на момент укладання договору оренди, розташовану по пр. Миру різ вул. Новозаводської в м. Миколаєві шляхом демонтажу побудованої нею двоповерхової будівлі загальною площею 149 кв. м.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.08.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 04.09.2014 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.09.2014 року відкладено розгляд справи на 16.09.14 року у зв'язку з неявкою представників сторін та неподанням витребуваних доказів.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.09.2014 року відкладено розгляд справи на 30.09.14 року у зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.09.2014 року відкладено розгляд справи на 21.10.14 року у зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребування нових доказів.

Представник позивача в судовому засіданні 21.10.14 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог представником позивача зазначено наступне.

04.07.2005 року між Миколаївською міською радою та Приватним підприємством «Фірма «ПАРИ» був укладений Договір оренди земельної ділянки № 3703, відповідно до якого Відповідачу було надано в орендне користування земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Новозаводська ріг пр. Миру, загальною площею 135 кв. м, у тому числі 30 кв. м під павільйоном, 4 кв. м під кіоском, 101 кв. м під критим майданчиком для очікування громадського транспорту.

Договір оренди був укладений строком на п'ять років, до 30.11.2010 року. Відповідного наміру про продовження дії договору оренди Відповідач не виявив, тому договір оренди № 3703 припинений від 30.11.2010 року.

Згідно зі ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку. Земельна ділянка не була повернута Орендодавцю, в зв'язку з чим директора ПП «Фірма Пари» Зубаля В.М. неодноразово було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Крім того, ПП «Фірма Пари» станом на день розгляду справи не звільнено самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 135 кв. м, яка продовжує використовуватись шляхом розміщення самочинно забудованої споруди (двоповерхової капітальної споруди) загальною площею 149 кв. м.

Із посиланням на приписи ст. 78, 83, 116, 125, 126 ЗК України, ст. 16, 328, 373, 374 ЦК України позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.

Відповідач явку повноважного представника в судові засідання 04.09.14 року, 16.09.14 року, 30.09.14 року, 21.10.14 року не забезпечив.

Письмового відзиву по суті спору відповідачем не подано.

Копія ухвали господарського суду від 22.08.2014 року про порушення провадження у справі та ухвали від 04.09.14 року й від 16.09.14 року про відкладення розгляду справи, направлені на адресу відповідача Приватного підприємства «Фірми ПАРИ» (вул. Лазурна, 38Б, кв. 53, м. Миколаїв, 54058) повернуті поштовою установою до суду з поміткою "за закінченням терміну зберігання" (арк. справи 33-35; 76-77; 84-85).

Судом враховано, що ухвали господарського суду направлялись на адресу відповідача, яка вказана у позовній заяві, у Довідці з ЄДРПОУ та Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи, а саме: вул. Лазурна, 38Б, кв. 53, м. Миколаїв, 54058 (арк. справи 23-24).

Крім того, ухвали господарського суду від 16.09.14 року та від 30.09.14 року додатково направлялись судом на адресу відповідача, вказану у Витязі з ЄДРЮОФОП станом на час розгляду справи, а саме: вул. Будьонного, 10-А, м. Миколаїв, 54020 (арк. справи 44-47).

Копія ухвали господарського суду від 16.09.14 року про відкладення розгляду справи, направлена на адресу відповідача Приватного підприємства «Фірми ПАРИ» (вул. Будьонного, 10-А, м. Миколаїв, 54020) повернута поштовою установою до суду з поміткою "за закінченням терміну зберігання" (арк. справи 82-83).

При цьому, судом враховано наступне.

Явка повноважного представника відповідача не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року з останніми змінами від 10.07.14 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судових засідань.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 з останніми змінами від 10.07.14 року у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Приписи ст. 13 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених Конституцією.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

04.07.2005 року між Миколаївською міською радою та Приватною фірмою «ПАРИ» (код ЄДРПОУ 19147059) був укладений Договір оренди земельної ділянки № 3703 (арк. справи 40-43).

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Договір зареєстрований у Миколаївській регіональній філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.11.2005 року № 040500100775.

Судом також встановлено наступне. Як вбачається з Витягу з ЄДРЮОФОП станом на 13.10.06 року до Реєстру було включено юридичну особу Приватна фірма «Пари», організаційно-правова форма - приватне підприємство, код ЄДРПОУ 19147059, місцезнаходження - м. Дніпропетровськ, керівник - Левін О. Л. (арк. справи 48-49).

Як вбачається з реєстраційних дій, проведених відносно вищевказаної юридичної особи, за період з 2006 року по 2013 рік неодноразово відбувались зміни, а саме: зміна місцезнаходження юридичної особи (м. Дніпропетровськ - м. Миколаїв), зміна складу засновників, зміна керівника юридичної особи, зміна видів діяльності, що підтверджується Витягом з ЄДРЮОФОП станом на 02.09.14 року та Витягом з ЄДРЮОФОП станом на 03.09.14 року (арк. справи 44-47). Отже, як вбачається з Витягу з ЄДРЮОФОП станом на 03.09.14 року в Реєстрі міститься наступна інформація про юридичну особу: Приватне підприємство «Фірма «Пари», організаційно-правова форма - приватне підприємство, код ЄДРПОУ 19147059, місцезнаходження - м. Миколаїв, керівник - Зубаль В. М.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відносини найму (оренди) врегульовані главою 58 Цивільного кодексу України, зокрема ч. 2 ст. 759 ЦК України вказує, що законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 2 ст. 792 ЦК України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 8 ст. 93 ЗК України передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Умовами Договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 Договору Миколаївська міська рада на підставі рішення від 27.10.04 року за № 24/15 надала, а ПФ «Пари» прийняла в оренду земельну ділянку для встановлення та подальшого обслуговування зупиночного комплексу у складі торговельного павільйону, кіоску та критого майданчика для очікування громадського транспорту по вул. Новозаводській ріг пр. Миру /Ленінський район/.

Відповідно до п. 2.1 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 135 кв. м., у тому числі 30 кв. м. під павільйоном, 4 кв. м. під кіоском, 101 кв. м. під критим майданчиком для очікування громадського транспорту, без права передачі її в суборенду.

Відповідно до п. 2.2, п. 2.3 Договору земельна ділянка вільна від забудови. Земельна ділянка передається в оренду без будівель, споруд та інших об'єктів.

Відповідно до п. 3.1 Договору договір діє протягом 5 років з дати його реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 6.2 Договору право на оренду виникає після державної реєстрації цього договору.

Відповідно до п. 7.1 Договору у разі закінчення терміну оренди, припинення або розірвання договору оренди, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, в якому він одержав її в оренду.

Вказане положення також передбачено в п.п. «и» п. 9.4, п. 12.7 Договору.

Відповідно до п. 9.3 Договору орендар земельної ділянки має право за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку будівлі і споруди.

Відповідно до п.п. «л» п. 9.4 Договору орендар зобов'язаний у разі не продовження строку оренди землі демонтувати споруди та привести земельну ділянку у стан, придатний для використання за призначенням.

Відповідно до п. 12.3 Договору дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 12.8 Договору у разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Як вказано вище, Договір зареєстрований 30.11.2005 року, тобто строк дії договору закінчився 30.11.2010 року. Доказів звернення орендаря до орендодавця за три місяці до закінчення строку дії договору з письмовим повідомленням про намір продовжити строк дії договору суду не подано (п. 3.1 Договору). Доказів повернення земельної ділянки орендодавцю суду також не подано.

Судом також встановлено наступне.

06.07.11 року державним інспектором відділу інспекторської діяльності Управління Держкомзему у м. Миколаєві у присутності директора ПП «Фірма «Пари» Зубаль В. М. відповідно до вимог Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» була проведена позапланова перевірка дотримання вимог земельного законодавства з боку ПП «Фірма «Пари», за результатами якої встановлено, що договір оренди земельної ділянки № 3703 не продовжено, земельну ділянку не повернуто орендодавцю. За наслідками перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 06.07.11 року, який підписано державним інспектором та директором ПП «Фірма «Пари», (арк. справи 68-69).

06.07.11 року директору ПП «Фірма «Пари» Зубалю В. М. видано Припис № 145, яким приписано в 30-денний термін усунути порушення земельного законодавства (арк. справи 67) та притягнуто до адміністративної відповідальності у зв'язку з порушенням ст. 211 Земельного кодексу України та ст. 54 КУпАП, про що складено Постанову про накладення адміністративного стягнення № 85 від 06.07.11 року (арк. справи 65-66).

08.08.11 року державним інспектором відділу інспекторської діяльності Управління Держкомзему у м. Миколаєві відповідно до вимог Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» була проведена оперативна перевірка з питання виконання вимог припису від 06.07.11 року № 145, за результатами якої встановлено, що директор ПП «Фірма «Пари» Зубаль В. М. не виконав вимоги припису від 06.07.11 року та не повернув земельну ділянку площею 135 кв. м. за адресою вул. Новозаводська ріг пр. Миру у користування міста. За наслідками повторної перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.08.11 року (арк. справи 63-64).

08.08.11 року директору ПП «Фірма «Пари» Зубалю В. М. видано Припис № 182, яким приписано в 30-денний термін усунути порушення земельного законодавства (арк. справи 62) та притягнуто до адміністративної відповідальності у зв'язку з порушенням ст. 188-5 КУпАП, про що складено Постанову про накладення адміністративного стягнення № 116 від 08.08.11 року (арк. справи 60-61).

28.09.11 року державним інспектором відділу інспекторської діяльності Управління Держкомзему у м. Миколаєві відповідно до вимог Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» втретє була проведена оперативна перевірка з питання виконання вимог припису від 08.08.11 року № 182, за результатами якої встановлено, що директор ПП «Фірма «Пари» Зубаль В. М. не виконав вимоги припису від 08.08.11 року та не повернув земельну ділянку площею 135 кв. м. за адресою вул. Новозаводська ріг пр. Миру у користування міста. За наслідками перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 28.09.11 року (арк. справи 58-59).

В Управлінні земельних ресурсів відсутня будь-яка інформація щодо відведення земельної ділянки на тролейбусній зупинці пр. Миру ріг вул. Новозаводської (лист від 03.04.14 року № 02-06/820) (арк. справи 12).

Відповідно до інформації Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області від 16.11.11 року № 7/14-1672-11н відповідачу Приватному підприємству «Фірма «Пари» Управлінням містобудування та архітектури виконкому Миколаївської міської ради був виданий дозвіл на розміщення малої архітектурної форми № 527 від 16.06.07 року. Перевіркою, з виходом на місце, державним інспектором архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області встановлено, що збудована 2-х поверхова споруда не відповідає класифікації малої архітектурної форми та відноситься до категорії капітальних споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва зупиночного комплексу по пр. Миру ріг вул. Новозаводської інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Миколаївській області не видавався. За виконання будівельних робіт без дозволу Інспекції директора ПП «Фірма «Пари» Зубаля В. М. 26.02.09 року було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу та наданий припис про призупинення виконання будівельних робіт до отримання дозволу на будівельні роботи (арк. справи 14-15).

Відсутність дозвільних документів на здійснення будівництва у ПП «Фірма «Пари» підтверджується також інформацією Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області від 04.04.14 року № 7/14-1821-14 (арк. справи 10-11).

Згідно з інформацією державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області від 19.06.2014 року № 1015/6.1-10 станом на 16.06.2014 року у Інспекції відсутня інформація про усунення ПП «Фірма «Пари» вимог земельного законодавства (при користуванні земельною ділянкою під двоповерхову капітальну будівлю на тролейбусній зупинці по пр. Миру ріг вул. Новозаводській в м. Миколаєві (арк. справи 21).

Як вбачається з Інформації Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації № 347 від 23.03.10 року Приватним підприємством «Фірма «Пари» самочинно збудовано по вул. Новозаводській ріг пр. Миру торгівельно-офісні приміщення зовнішніми розмірами (6, 01 х 14, 99) кв. м., загальною площею 149 кв. м., основною площею - 149 кв. м., в тому числі торговельною площею - 74, 5 кв. м. (літ. А-2) (арк. справи 22).

10.10.14 року Управлінням земельних ресурсів Миколаївської міської ради проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ПП «Фірма «Пари», за результатами якої встановлено, що на земельній ділянці по вул. Новозаводській ріг пр. Миру збудована двоповерхова будівля орієнтовною площею 90 кв. м. (6 м х 15 м), договір оренди земельної ділянки припинив свою дію 30.11.10 року, про що складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 10.10.14 року (арк. справи 80-81).

При цьому, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до ст. 187 ЗК України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" серед основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

За приписами ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Згідно з п. "б" ч. 1 ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням і охороною земель визначені Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Згідно зі ст. 1 вищевказаного Закону самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Отже, чинним законодавством передбачено, що для виникнення права користування чи права оренди на земельну ділянку необхідна наявність волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, що виражається у прийнятті рішення на відповідній сесії і в подальшому надає можливість на складання правовстановлюючих документів на землю. Таким чином, обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідно до п. 3.1.4 Узагальнень Вищого господарського суду України судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами від 01.01.10 року для вирішення даної категорії спорів (про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення будинків і споруд) суттєвим є визначення правового статусу об'єктів, про знесення яких порушується питання, оскільки, якщо судом встановлено, що такі об'єкти є самочинно побудованими і право власності на них не оформлено в установленому порядку, то правових підстав для відмови у задоволенні відповідних вимог фактично немає. За обставин, коли договір оренди спірної земельної ділянки припинив свою дію, у зв'язку з чим вказана ділянка підлягає поверненню орендодавцю, а самочинно збудоване на спірній земельній ділянці майно - знесенню.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка відноситься до комунальної форми власності. Умовами укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки від 04.07.05 року № 3703 було передбачено, що земельна ділянка передається в оренду вільною від забудов (п. 2.3 Договору) для розміщення павільйону, кіоску та критого майданчику (п. 1.1 Договору), а також обов'язок орендаря після припинення дії договору демонтувати споруди, привести земельну ділянку у придатний до використання стан та повернути її орендодавцю (п. 9.4, п. 12.8 Договору). Однак, в порушення умов договору оренди та вимог законодавства відповідач без наявності дозвільної документації здійснив будівництво двоповерхової капітальної споруди та не повернув власнику земельну ділянку після припинення дії договору оренди. Доказів, які б свідчили про оскарження документів, складених за результатами проведення перевірок щодо недотримання вимог земельного законодавства, суду не подано. Факт самовільного використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів підтверджується наявними в матеріалах справи актами перевірок, приписами, постановами про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача законних підстав для зайняття спірної земельної ділянки і, як наслідок, наявність підстав для зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку і привести земельну ділянку у придатний до використання стан (попередній стан) шляхом знесення самовільно збудованої двоповерхової будівлі.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підставними та підлягають задоволенню.

Судовий збір в розмірі 1 218 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

задовольнити позов Миколаївської міської ради (код ЄДРПОУ 26565573) до відповідача Приватного підприємства «Фірми ПАРИ» (код ЄДРПОУ 19147059) про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Зобов'язати відповідача Приватне підприємство «Фірма ПАРИ», вул. Лазурна, 38Б, кв. 53, м. Миколаїв, 54058; вул. Будьонного, 10-А, м. Миколаїв, 54020 (код ЄДРПОУ 19147059) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 135 кв. м. вартістю 17 152, 83 грн. на момент укладання договору оренди, розташовану по пр. Миру різ вул. Новозаводської в м. Миколаєві шляхом демонтажу побудованої нею двоповерхової будівлі загальною площею 149 кв. м.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з відповідача Приватного підприємства «Фірма ПАРИ», вул. Лазурна, 38Б, кв. 53, м. Миколаїв, 54058; вул. Будьонного, 10-А, м. Миколаїв, 54020 (код ЄДРПОУ 19147059) на користь позивача Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54027 (код ЄДРПОУ 26565573):

- 1 218 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) - судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 27.10.2014 року.

Суддя Е.М. Олейняш