ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"05" листопада 2014 р.Справа № 916/3472/14
За позовом: Державного підприємства „Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" (65070, м. Одеса, вул. 25-ї Чапаєвської дивізії, 1-а, код ЄДРПОУ 02497938)
до відповідача: Приватного малого підприємства „Ірина" (65070, м. Одеса, вул. 25-ї Чапаєвської дивізії, 1-а, код ЄДРПОУ 24534427)
про розірвання Договору про спільну діяльність від 21.03.2006 та повернення майна
Суддя Шаратов Ю.А.
Представники:
Від позивача - Голенєва О.І. (договір, ордер від 01.04.2013 №045767);
Від відповідача - Тараненко Ю.В. (довіреність від 24.01.2014).
Суть спору:
Державне підприємство „Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Приватного малого підприємства „Ірина" (далі - Відповідач) про розірвання Договору про спільну діяльність від 21.03.2006; про повернення майна, переданого у спільну діяльність згідно Додатку №1 від 21.03.2006 до Договору про спільну діяльність від 21.03.2006, з урахуванням актів від 14.09.2006, які є додатками №3 та №4 та невід'ємною частиною до цього договору, що укладений між Державним підприємством „УКРПІВДЕНБУДРОЗВІДУВАННЯ" та Приватним малим підприємством „Ірина", а саме: приміщення №20 Бокс слюсарний (корпус №1, 1 поверх, план розташування приміщень „А"), приміщення №1 Акумуляторна (корпус №3, 1 поверх, план розташування приміщень „А"), приміщення №1 Бокс слюсарний (корпус №13, 1 поверх, план розташування приміщень „Г"), приміщення №1 Бокс слюсарний (корпус №14, 1 поверх, план розташування приміщень „Г"), приміщення №2 Побутове приміщення (корпус №19, 1 поверх, план розташування приміщень „Д"), приміщення №15 Бокс слюсарний (корпус №1, 1 поверх, план розташування приміщень „А"), приміщення №18 Бокс слюсарний (корпус №1, 1 поверх, план розташування приміщень „А"), шляхом виселення ПМП „Ірина".
Ухвалою суду від 29.08.2014 порушено провадження у справі, та призначено її розгляд на 26.09.2014.
У судовому засіданні оголошувались перерви: 26.09.2014 до 15.10.2014, 15.10.2014 до 24.10.2014, 24.10.2014 до 28.10.2014, 28.10.2014 до 05.11.2014.
Ухвалою суду від 28.10.2014 продовжено строк розгляду спору до 12.11.2014.
Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Позовні вимоги, із посиланням на статті 526, 651, 653, 1130, 1132, 1141 Цивільного кодексу України, статті 75, 193, Господарського кодексу України, обґрунтовані недосягненням мети Договору про спільну діяльність від 21.03.2006, зокрема відсутністю ефективного управління майном державного підприємства та неотриманням прибутку від спільної діяльності. Окрім того, Позивач зазначає про відсутність погодження вказаного договору уповноваженим органом управління відповідно до пункту 20 частини першої статті 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» від 21.09.2006 № 185-V.
Представник Відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні у повному обсязі. Відповідач вказує на те, що відповідність Договору про спільну діяльність від 21.03.2006 вимогам закону підтверджено постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2012 у справі № 20-29/17-3504-2011, та рішенням господарського суду Одеської області від 20.05.2010 у справі № 33/146-09-6179.
Відповідач також зазначає, що відповідно до пункту 11.3 Договору про спільну діяльність від 21.03.2006 господарсько-фінансова діяльність (отримання доходу, ведення бухгалтерського обліку) по цьому договору починається після його належної реєстрації у відповідній установі ДПА України, до цього сторони можуть вести підготовчу діяльність. А відтак, оскільки згідно із пунктом 3.2 вказаного договору ведення бухгалтерського обліку спільної діяльності покладено на Позивача, спільну господарську-фінансову діяльність не розпочато саме з його вини в наслідок нездійснення цієї реєстрації.
Окрім того, Відповідач вказує на те, що Позивачем не дотримано вимог статті 188 Господарського кодексу України щодо досудового врегулювання спору, та стверджує при цьому, що не отримував лист Позивача від 03.07.2014 № 02-03/07-14 із вимогою про розірвання Договору про спільну діяльність від 21.03.2006.
Позиція Відповідача також полягає у тому, що на його думку Позивачем не зазначено жодної поважної причини, через яку він має право вимагати розірвання Договору про спільну діяльність від 21.03.2006 відповідно до частини другої статті 1142 Цивільного кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача та Відповідача, суд
встановив:
21.03.2006 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір про спільну діяльність /а.с. 39-51/.
Відповідно до пунктів 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 10.1, 10.2 Договору про спільну діяльність від 21.03.2006 Позивач та Відповідач зобов'язались шляхом об'єднання своїх вкладів спільно діяти у сфері послуг автосервісу, торгівельної діяльності, побутових послуг населенню, громадського харчування, та проектно-виробничої діяльності без створення юридичної особи з метою одержання прибутку та подальшого його направлення на статутні цілі сторін. Ведення спільних справ за договором здійснюється Відповідачем, який є повноважним представником Позивача, керує всією спільною діяльністю та здійснює усі необхідні юридичні дії для досягнення поставлених договором цілей, його право вчиняти правочини від імені сторін у відносинах із третіми особами посвідчується цим договором. Ведення бухгалтерського обліку спільної діяльності та діяльності відповідно до пункту 2.2 договору, а саме: постачання електричної енергії, води, тепла, водовідведення, інших комунальних послуг тощо, доручається Позивачу. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк дії договору встановлюється у 10 років.
Вкладом Відповідача згідно із пунктом 4.1 Договору про спільну діяльність від 21.03.2006 є: професійні знання, навички та вміння персоналу у галузі автосервісу, торгівельної діяльності, побутових послуг населенню, громадського харчування, та проектно-виробничої діяльності; ділова репутація та ділові зв'язки у галузі автосервісу, торгівельної діяльності, побутових послуг населенню, громадського харчування, та проектно-виробничої діяльності; інструмент, прилади, устаткування, та інші речі (майно), які оформлюються додатками до договору, та є його невід'ємною частиною.
Згідно із пунктом 4.1 Договору про спільну діяльність від 21.03.2006 вкладом Позивача є: право господарського відання приміщеннями, будівлями, перелік яких, та плани розташувань наводяться у Додатку 1 до договору, який є його невід'ємною частиною, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. 25-ої Чапаєвської дивізії 1а; право господарського відання вільною територією яка знаходиться у повному господарського віданні Позивача; майно Позивача, яке оформлюється додатками до договору, та є його невід'ємною частиною.
Судом встановлено, що позивачем передано у спільну діяльність згідно Додатку №1 від 21.03.2006 до Договору про спільну діяльність від 21.03.2006, з урахуванням актів від 14.09.2006, які є додатками №3 та №4 та невід'ємною частиною до цього договору, що укладений між Державним підприємством „УКРПІВДЕНБУДРОЗВІДУВАННЯ" та Приватним малим підприємством „Ірина", а саме: приміщення №20 Бокс слюсарний (корпус №1, 1 поверх, план розташування приміщень „А"), приміщення №1 Акумуляторна (корпус №3, 1 поверх, план розташування приміщень „А"), приміщення №1 Бокс слюсарний (корпус №13, 1 поверх, план розташування приміщень „Г"), приміщення №1 Бокс слюсарний (корпус №14, 1 поверх, план розташування приміщень „Г"), приміщення №2 Побутове приміщення (корпус №19, 1 поверх, план розташування приміщень „Д"), приміщення №15 Бокс слюсарний (корпус №1, 1 поверх, план розташування приміщень „А"), приміщення №18 Бокс слюсарний (корпус №1, 1 поверх, план розташування приміщень „А").
Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети (стаття 1132 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною другою статті 1142 Цивільного кодексу України встановлено, що учасник договору простого товариства, укладеного на визначений строк, або договору, у якому досягнення мети визначено як скасувальна умова, має право вимагати розірвання договору у відносинах з іншими учасниками через поважну причину з відшкодуванням іншим учасникам реальних збитків, завданих розірванням договору.
Суд вважає поважною причину для розірвання Договору про спільну діяльність від 21.03.2006, вказану у позовній заяві, а саме, неотримання Позивачем жодного прибутку з моменту його укладання, тобто протягом більш ніж восьми років, що викликало неефективність управління майном державного підприємства, переданого у володіння Відповідача. Ці обставини також не заперечуються й Відповідачем. А відтак, у Позивача наявне право вимагати розірвання Договору про спільну діяльність від 21.03.2006 на підставі частини другої статті 1142 Цивільного кодексу України. При цьому, нездійснення спільної господарсько-фінансової діяльності через відсутність реєстрації договору в податкових органах, не впливає на це право, оскільки не спростовує факт неотримання Позивачем жодних прибутків за Договором про спільну діяльність від 21.03.2006 протягом тривалого часу.
Суд не приймає довід Відповідача про недотримання Позивачем вимог статті 188 Господарського кодексу України щодо досудового врегулювання спору, оскільки з урахуванням частини другої статті 124 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 у справі № 1-2/2002, приписи статті 188 Господарського кодексу України та статті 11 Господарського процесуального кодексу України не позбавляють сторону договору права на звернення до суду з вимогою про зміну або розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору.
Не заслуговує на увагу довід Позивача про відсутність погодження Договору про спільну діяльність від 21.03.2006 уповноваженим органом управління відповідно до пункту 20 частини першої статті 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» від 21.09.2006 № 185-V, як додаткової підстави для його розірвання, оскільки вказаний закон був прийнятий та набув чинності пізніше моменту укладання договору. Окрім того, наявність чи відсутність погодження уповноваженим органом управління договору про спільну діяльність, не впливає на підстави його розірвання відповідно до частини другої статті 1142 Цивільного кодексу України.
На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі позовну вимогу про розірвання Договору про спільну діяльність від 21.03.2006 укладеного між Державним підприємством „УКРПІВДЕНБУДРОЗВІДУВАННЯ" та Приватним малим підприємством „Ірина", а також похідну від неї позовну вимогу про повернення майна, переданого у спільну діяльність згідно Додатку №1 від 21.03.2006 до Договору про спільну діяльність від 21.03.2006, з урахуванням актів від 14.09.2006, які є додатками №3 та №4 та невід'ємною частиною до цього договору, що укладений між Державним підприємством „УКРПІВДЕНБУДРОЗВІДУВАННЯ" та Приватним малим підприємством „Ірина", а саме: приміщення №20 Бокс слюсарний (корпус №1, 1 поверх, план розташування приміщень „А"), приміщення №1 Акумуляторна (корпус №3, 1 поверх, план розташування приміщень „А"), приміщення №1 Бокс слюсарний (корпус №13, 1 поверх, план розташування приміщень „Г"), приміщення №1 Бокс слюсарний (корпус №14, 1 поверх, план розташування приміщень „Г"), приміщення №2 Побутове приміщення (корпус №19, 1 поверх, план розташування приміщень „Д"), приміщення №15 Бокс слюсарний (корпус №1, 1 поверх, план розташування приміщень „А"), приміщення №18 Бокс слюсарний (корпус №1, 1 поверх, план розташування приміщень „А"), шляхом виселення ПМП „Ірина".
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Повне рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 10.11.2014.
Керуючись частиною другою статті 124 Конституції України, частиною першою статті 11, частиною першою статті 651, статтями 1130, 1132, частиною другою статті 1142 Цивільного кодексу України, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 у справі № 1-2/2002, статтями 33, 34, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Розірвати Договір про спільну діяльність від 21.03.2006 укладений між Державним підприємством „УКРПІВДЕНБУДРОЗВІДУВАННЯ" та Приватним малим підприємством „Ірина".
3. Повернути Державному підприємству „УКРПІВДЕНБУДРОЗВІДУВАННЯ" майно передане у спільну діяльність згідно Додатку №1 від 21.03.2006 до Договору про спільну діяльність від 21.03.2006, з урахуванням актів від 14.09.2006, які є додатками №3 та №4 та невід'ємною частиною до цього договору, що укладений між Державним підприємством „УКРПІВДЕНБУДРОЗВІДУВАННЯ" та Приватним малим підприємством „Ірина", а саме: приміщення №20 Бокс слюсарний (корпус №1, 1поверх, план розташування приміщень „А"), приміщення №1 Акумуляторна (корпус №3, 1 поверх, план розташування приміщень „А"), приміщення №1 Бокс слюсарний (корпус №13, 1 поверх, план розташування приміщень „Г"), приміщення №1 Бокс слюсарний (корпус №14, 1 поверх, план розташування приміщень „Г"), приміщення №2 Побутове приміщення (корпус №19, 1 поверх, план розташування приміщень „Д"), приміщення №15 Бокс слюсарний (корпус №1, 1 поверх, план розташування приміщень „А"), приміщення №18 Бокс слюсарний (корпус №1, 1 поверх, план розташування приміщень „А"), шляхом виселення ПМП „Ірина".
4. Стягнути з Приватного малого підприємства „Ірина" (65070, м. Одеса, вул. 25-ї Чапаєвської дивізії, 1-а, код ЄДРПОУ 24534427) на користь Державного підприємства „Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" (65070, м. Одеса, вул. 25-ї Чапаєвської дивізії, 1-а, код ЄДРПОУ 02497938) витрати на сплату судового збору у розмірі 3 045,00 грн. (три тисячі сорок п'ять гривень 00 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ю.А. Шаратов
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2014 |
Оприлюднено | 12.11.2014 |
Номер документу | 41278216 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Шаратов Ю.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні