Рішення

від 04.11.2014 по справі 910/17872/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17872/14 04.11.14 За позовом Приватного підприємства "ЮСЦЕНТР"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліко-Житлосервіс"

про розірвання договору та стягнення 29 448,00 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники:

Від позивача: Любаренко Д.О. за дов.

Від відповідача: Чурчина І.М. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

У засіданнях суду 23.09.2014р., 28.10.2014р. оголошувались перерви на підставі ст.77 ГПК України.

Пред'явлені вимоги про розірвання договору № 15/10 від 01.10.2012р. та стягнення суми 7848,00 грн. коштів, пов'язаних із відмовою у відповідності до п.5.5 договору провести корекцію вартості послуг пропорційно до збільшення мінімальної заробітної плати в 2012-2014рр., суми 21600,00 грн. заборгованості за надані послуги в червні-серпні 2014р. відповідно до договору № 15/10 від 01.10.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2014р. порушено провадження у справі № 910/17872/14, розгляд справи призначено на 23.09.2014р.

22.09.2014р. через канцелярію суду позивач подав уточнену позовну заяву, відповідно до якої просить розірвати договір № 15/10 від 01.10.2012р., стягнути з відповідача суму 7848,00 грн. коштів, пов'язаних із відмовою у відповідності до п.5.5 договору провести корекцію вартості послуг пропорційно до збільшення мінімальної заробітної плати в 2012-2014рр., суму 28 800,00 грн. заборгованості за надані послуги в червні-вересні 2014р. відповідно до договору № 15/10 від 01.10.2012р. Заява не прийнята судом до розгляду.

22.09.2014р. через канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого позов не визнає, вказує, що протягом дії договору оплату послуг ТОВ «Ліко-Житлосервіс» здійснювало вчасно та в повному обсязі. Стверджує, що ним було направлено на адресу ПП «Юсцентр» повідомлення про розірвання договірних відносин з 01.06.2014р., у т.ч. по договору № 15/10 від 01.10.2012р., у зв'язку з чим договірні відносини сторін вважає припиненими; зазначає, що з 01.06.2014р. охорону паркінгу забезпечує інша компанія - ТОВ «АБС ЩИТ» на підставі укладеного з відповідачем договору № 2 від 28.05.2014р.

У зв'язку з перебуванням судді Ярмак О.М. на лікарняному, судове засідання 07.10.2014р. не відбулося.

07.10.2014р. через канцелярію суду представник позивача подав документи для долучення до матеріалів справи та заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить розірвати договір № 15/10 від 01.10.2012р. у зв'язку із фактичним припиненням надання охоронних послуг з 01.10.2014р., стягнути з відповідача суму 8488,80 грн. коштів, пов'язаних з відмовою у відповідності до п.5.5 договору провести корекцію вартості послуг пропорційно до збільшення мінімальної заробітної плати в 2012-2014рр., суми 28800,00 грн. заборгованості за надані послуги в червні-вересні 2014р. відповідно до договору № 15/10 від 01.10.2012р.

Ухвалою суду від 13.10.2014р. у зв'язку з виходом судді Ярмак О.М., справу № 910/17872/14 призначено до розгляду у судовому засіданні на 28.10.2014р.

28.10.2014р. через канцелярію суду представник позивача подав документи для долучення до матеріалів справи та додаткові пояснення на заперечення відповідача.

У судовому засіданні 28.10.2014р. заява позивача про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

У засіданні суду 04.11.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.10.2012 року між позивачем - ПП "Юсцентр" (виконавець) та відповідачем - ТОВ "Ліко-Житлосервіс" (замовник) було укладено договір № 15/10, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується забезпечити охорону і збереження майна на об'єкті замовника за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 52/3, блок 1, у відповідності до ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, затверджених Міністерством внутрішніх справ України 01.02.2009р. за №505.

Відповідно до п. 2.1 договору, вартість послуг за даним договором складає 7200,00 грн. за один місяць в т.ч. ПДВ - 1200,00 грн.

Оплата наданих послуг здійснюється замовником щомісячно до 10-го числа наступного місяця на підставі акта здачі-приймання послуг (п. 2.2.). Вартість послуг за погодженням сторін може уточнюватись в зв'язку з інфляцією на підставі рішень, прийнятих Урядом шляхом укладання додаткової угоди (2.3.).

Відповідно до п. 3.1.1 договору, виконавець бере на себе своєчасно та якісно надавати послуги замовнику, згідно з п. 1 цього договору.

Згідно з п. 3.2.3 договору, замовник взяв на себе зобов'язання проводити оплату за надані послуги згідно з п. 2. цього договору.

Згідно п 5.5 договору, що вартість послуг за даним договором, що складає 7200,00 грн. за один місяць, в т.ч. 1200,00 грн. підлягає щорічний корекції відповідно до збільшення мінімальної заробітної плати.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.11.2011р. (п. 5.1.). Договір автоматично вважається пролонгованим на наступний строк, якщо жодна із сторін не виявила наміру припинити його дію.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що відповідно до п. 2.3 та п. 5.5 договору, вартість послуг підлягає щорічній корекції відповідно до збільшення мінімальної заробітної плати. Відповідні корекції вартості послуг в 2012р., 2013р. і 2014р. не проводились, не зважаючи на неодноразові пропозиції з боку позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом за вих. № 4 від 26.05.2014р. звернувся до відповідача з повідомленням, в якому просив за взаємним погодженням сторін збільшити вартість послуг, у зв'язку з інфляцією шляхом укладання додаткової угоди, а у разі відсутності такої можливості починаючи з 26 травня 2014 року позивач попередить своїх працівників про їх звільнення в двомісячний термін, а Договір №15/10 від 01.10.2012р. буде вважати припиненим з 01.08.2014р.

В подальшому позивач направив на адресу відповідача листи №6 від 02.06.2014р., № 10 від 10.06.2014р., в яких пропонував відповідачу укласти додаткову угоду до договору №15/10, в якій збільшити оплату послуг ПП «Юсцентр» та сплатити наявну заборгованість по договору в строк до 01.09.2014р. В додатках до листа № 10 позивачем додано додаткову угоду від 11.06.2014р. до Договору №15/10 від 01.10.2012р., яка залишилась відповідачем непідписаною.

Листом за вих. № 10/1 від 03.07.2014р. позивач звернувся до відповідача з вимогою оплати боргу у сумі 15 682,22 грн. по договору № 15/10 та пропозицією укласти додаткову угоду про розірвання договору № 15/10 від 01.10.2012р. Вказана додаткова угода також сторонами підписана не була.

Позивач, посилаючись на факт існування між сторонами договірних відносин та не досягнення згоди щодо розірвання договору № 15/10 від 01.10.2012р. звернувся до суду з вимогою про розірвання вказаного правочину відповідно до умов п.4.2 договору та ст.ст. 651, 654 ЦК України з 01.10.2014р.

Також, позивач зазначає, що у відповідача виникла заборгованість з оплати наданих позивачем послуг за договором №15/10 від 01.10.2012 року у період з червня по вересень 2014 року включно у сумі 28 800,00 грн. та обов'язок оплатити суму 8488,80 грн. коштів, пов'язаних з відмовою у відповідності до п.5.5 договору провести корекцію вартості послуг пропорційно до збільшення мінімальної заробітної плати в 2012-2014рр.

Відповідач позов не визнає, у відзиві на позовну заяву зазначає, що договірні відносини на даний час вже є припиненими, оскільки відповідач направив на адресу позивача повідомлення вих. № 156 від 30.04.2014р. про розірвання з 01.06.2014 року договору №15/10 від 01.10.2012р., що підтверджується копіями фіскального чеку №6881 від 30.04.2014р. та повідомлення про вручення поштового відправлення від 30.04.2014р. Зазначає, що з 01.06.2014р. охорону паркінгів забезпечує TOB "АСБ ЩИТ" на підставі укладеного з TOB "Ліко-Житлосервіс" Договору про надання охоронних послуг №2 від 28.05.2014р., що свідчить про необґрунтованість вимог позивача про стягнення коштів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що спірний договір за своєю природою є договором надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Пунктом 4.2 договору №15/10 від 01.10.2012р. передбачено, що замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір через тридцять календарних днів після письмового повідомлення про це виконавця.

З матеріалів справи вбачається, що 30.04.2014р. відповідач - ТОВ «Ліко-Житлосервіс» у відповідності до п. 4.2 договору №15/10 від 01.10.2012р. та ст. 907 ЦК України надіслав на адресу позивача повідомлення за вих. №156 від 30.04.2014р. про розірвання договорів, у т.ч. договору № 15/10 з 1 червня 2014 року та направив Додаткову угоду про розірвання договору.

Вказаний лист отриманий позивачем - 21.05.2014р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення з підписом представника позивача - «ОСОБА_3».

Виходячи із змісту ч.3 ст. 651, ст. 653 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним, а у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Отже, внаслідок отримання позивачем повідомлення про розірвання договору № 15/10 від 01.10.2012р., вказаний договір є розірваним відповідно до п.4.2 договору і внаслідок його розірвання зобов'язання сторін за договором припинились з 21.06.2014р..

Таким чином, договір № 15/10 від 01.10.2012р. вже є розірваним замовником в односторонньому порядку, згідно умов п.4.2 договору (через тридцять календарних днів після письмового повідомлення виконавця) та ч.3 ст. 651 ЦК України з 21.06.2014р. і не потребує подальшого розірвання його в судовому порядку.

Заперечення позивача та надані документи про відкриття поштового відправлення не спростовують факт отримання ПП "Юсцентр" вказаного повідомлення про розірвання спірного договору.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні вимог позивача про розірвання укладеного з відповідачем договору № 15/10 від 01.10.2012р.

З огляду на те, що договір №15/10 від 01.10.2012р. був розірваний в односторонньому порядку у відповідності до положень п. 4.2 даного договору з 21.06.2014р., вимоги позивача про стягнення з відповідача 28800,00 грн. заборгованості за надані послуги в червні-вересні 2014р. по договору судом задовольняються у сумі 5040, 00 грн. за період з 01.06.2014р. по 21.06.2014р. (припинення договірних відносин). В решті суми належить відмовити, оскільки доказів надання послуг та підстав для нарахування плати за послуги з охорони паркінгу замовника після припинення договірних відносин, суду не надано.

Крім того, в матеріалах справи міститься договір про надання охоронних послуг №2 від 28.05.2014р., укладений між TOB "АСБ ЩИТ" та TOB "Ліко-Житлосервіс", відповідно до якого TOB "АСБ ЩИТ" у період з червня по вересень 2014 року були надані послуги з охорони об'єкта відповідача за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 52/3 блок 1, що підтверджується копіями Актів здачі-приймання робіт (надання послуг) та платіжними дорученнями про їх оплату.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача суми 8488,80 грн. коштів, пов'язаних з відмовою у відповідності до п.5.5 договору провести корекцію вартості послуг пропорційно до збільшення мінімальної заробітної плати в 2012-2014 роках, суд відзначає наступне.

Сторони у п. 5.5 договору визначили, що вартість послуг за даним договором, складає 7200,00 грн. за один місяць в т.ч. 1200,00 грн. підлягає щорічний корекції відповідно до збільшення мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 2.3 договору, вартість послуг за погодженням сторін може уточнюватись в зв'язку з інфляцією на підставі рішень, прийнятих Урядом шляхом укладання додаткової угоди.

Згідно зі ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Доказів укладення сторонами додаткових угод щодо погодження зміни вартості послуг, у т.ч. у зв'язку із збільшенням заробітної плати в 2012-2014 роках, що було б підставою для корегування вартості послуг по договору пропорційно до збільшення мінімальної заробітної плати в 2012-2014 роках суду не надано.

Крім того, позивач в період з листопада 2013р. по травень 2014р. (фактично до відмови відповідача від договору) не заявляв та не звертався з пропозиціями здійснювати коригування плати, акти здачі робіт-надання послуг оформляв та підписував на суму 7200 грн., яка обумовлена п.2.1 договору.

За таких обставин, підстави для задоволення вимог позивача про стягнення суми 8488,80 грн. коштів, пов'язаних з відмовою проведення відповідного корегування, відсутні.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 5040,00 грн. вартості послуг за червень 2014р. (до моменту припинення договору - 21.06.2014р.). В решті позову належить відмовити.

Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліко-Житлосервіс" (03191, м.Київ, вул. Ломоносова, буд. 58-А, код ЄДРПОУ 30303467) на користь Приватного підприємства "ЮСЦЕНТР" (01103, м.Київ, вул.Кіквідзе, буд.13-А, кв. 23, код ЄДРПОУ 36885497) 5040 (п'ять тисяч сорок) грн. 00 коп. заборгованості, 246 (двісті сорок шість) грн. 94 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

2. В решті позову відмовити.

Суддя О.М.Ярмак

Повне рішення складено 10.11.2014р.