Постанова

від 30.10.2014 по справі 816/3150/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/3150/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіній А.С.,

представника позивача - Тимохіної Л.С.,

представника відповідача - Гриценко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецц-груп" до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

08 серпня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецц - груп" /надалі - позивач; ТОВ "Спецц - груп"/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області /надалі - відповідач; Полтавська ОДПІ/ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001352201 від 10.07.2014.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є акт перевірки від 26.06.2014 № 223/22/38719712, складений за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової перевірки ТОВ "Спецц-груп" з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Хамсін Плюс" за лютий 2014 року. Вважає помилковими висновки акта перевірки про порушення ТОВ "Спецц-груп" пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України. Пояснює, що господарські операції з ПП "Хамсін Плюс" мають реальний характер, а право на формування податкового кредиту підтверджується податковими накладними та первинними документами бухгалтерського обліку. ПП "Хамсін Плюс" зареєстроване як юридична особа та зареєстроване платником податку на додану вартість. Зазначає, що використання у звітах ПП "Хамсін Плюс" інформації з Інтернет-ресурсів не заборонено законом та не може вважатися порушенням вимог Податкового кодексу України. Посилається на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.07.2014 у справі № 826/7410/14 та зазначає, що висновки акту Броварської ОДПІ від 28.04.2014 № 34/10-06-22-04/32903695 по ПП "Хамісн Плюс", на підставі якого здійснено перевірку позивача, не можуть вважатися об'єктивними та вірними.

21.08.2014 до суду надійшли письмові заперечення проти позову, у яких відповідач просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на висновки акту документальної позапланової перевірки ТОВ "Спецц-груп" з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Хамсін Плюс" за лютий 2014 року № 223/22/38719712 від 26.06.2014. Зазначає, що у податкових накладних, виписаних ПП "Хамсін Плюс", наявне посилання на реквізити договорів, які до перевірки позивачем не надані, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ПП "Хамсін Плюс" № 200135894 анульоване 06.02.2014. Звіти, складені ПП "Хамсін Плюс" не містять жодного аналізу, висновків за проведеними дослідженнями, а інформація, викладена у звітах ПП "Хамсін Плюс" використана з Інтернет-ресурсів. Надані до перевірки акти приймання-передачі послуг складені з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Пояснює, що після проведення маркетингових досліджень кількість постачальників та обсяги реалізацій послуг позивачем суттєво не збільшилась, а навіть зменшилась, тому вважає, що понесені витрати на маркетингові послуги не мали економічної вигоди для позивача та фактично не проводилися. Крім того, посилається на висновки акту Броварської ОДПІ від 28.04.2014 № 34/10-06-22-04/32903695.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ "Спецц-груп" (ідентифікаційний код 38719712) зареєстроване у встановленому законодавством порядку як юридична особа та станом на 26.06.2014 перебувало на обліку в Полтавській ОДПІ. У періоді, за який проводилась перевірка, позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість з 01.10.2013, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200138961, індивідуальний податковий номер 387197116248.

У термін 13.06.2014 по 19.06.2014 посадовою особою Полтавської ОДПІ проведено документальну позапланову перевірку ТОВ "Спецц-груп" з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Хамсін Плюс" за лютий 2014 року, за результатами якої складено акт № 223/22/38719712 від 26.06.2014 /а.с. 12-27/.

В ході перевірки встановлено та зафіксовано в акті перевірки від 26.06.2014 № 223/22/38719712 порушення ТОВ "Спецц-груп" пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за лютий 2014 року на загальну суму 42050 грн.

На підставі акту перевірки від 26.06.2014 № 223/22/38719712 Полтавською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0001352201 від 10.07.2014, яким ТОВ "Спецц-груп" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 52562 грн. 50 коп., з них: за основним платежем - в сумі 42050 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 10512 грн. 50 коп. /а.с.28/.

Позивач не погодився з даним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню Полтавської ОДПІ від 10.07.2014 № 0001352201, суд дійшов наступних висновків.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України /в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин/ встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладені положення Податкового кодексу України, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати належно оформлені податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Крім того, оскільки згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, то визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що ТОВ "Спецц-груп" укладено з ПП "Хамсін Плюс" договір про надання маркетингових послуг від 06.01.2014, копія якого надана позивачем до перевірки /а.с. 133-136/, проте, вказаний договір сторонами не виконувався. Крім того представник позивача пояснив, що ТОВ "Спецц-груп" було укладено з ПП "Хамсін Плюс" договір № 16-1р від 06.01.2014, копія якого також була надана до перевірки, однак, вказаний договір також фактично сторонами не виконувався /а.с. 142-143/.

Натомість, представником позивача надано до суду копії договорів про надання послуг від 21.02.2014, від 06.02.2014, від 24.02.2014, від 28.02.2014, від 27.02.2014, від 26.02.2014 /а.с. 103-114/, на підставі яких за твердженням позивача і здійснювалися господарські операції з ПП "Хамсін Плюс" у лютому 2014 року та на виконання яких ПП "Хамсін Плюс" були виписані податкові накладні за лютий 2014 року, копії яких наявні у матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.02.2014 між ТОВ "Спецц-груп" та ПП "Хамсін Плюс" укладено договір про надання послуг, за умовами якого замовник /ТОВ "Спецц-груп"/ доручає, а виконавець /ПП "Хамсін Плюс"/ зобов'язується надати останньому послуги з проведення досліджень за напрямками, що цікавлять замовника , а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу /а.с. 105-106/.

Пунктом 3.1 цього договору передбачено, що предметом досліджень є ринок охоронних послуг та перспективи розвитку . Пунктом 4.1 договору визначено, що дослідження здійснюються за наступними напрямками: освітні послуги . Відповідно до пункту 5.1 договору виконавець зобов'язаний: надати результати досліджень через 45 календарних днів з моменту підписання даного договору; надати результати досліджень та варіант бізнес-плану з детальним та повним описом усіх питань у відповідності до узгоджених напрямків досліджень; навести в результатах досліджень адреси, приклади розрахунків, схеми та ін.; у випадку залучення до проведення досліджень третіх осіб забезпечити повну конфіденційність отриманої від замовника інформації.

Замовник зобов'язаний: надати виконавцю за його вимогою усю наявну в замовника інформацію, яка необхідна для результативного проведення досліджень ; прийняти результати досліджень у виконавця згідно акту виконаних робіт ; провести оплату виконаних робіт /пункт 6.1 договору/. Згідно пункту 7.3 договору при здачі результатів досліджень сторони складають у 2-х примірниках акт здачі-приймання роботи, по одному примірнику якого зберігається у сторін.

З огляду на викладене, неможливо достовірно встановити, що фактично є предметом даного договору про надання послуг від 06.02.2014: надання послуги з проведення досліджень за напрямком освітні послуги /пункт 4.1 договору/ чи надання ПП "Хамсін Плюс" позивачу освітніх послуг, як стверджує позивач.

Слід зазначити, що у вказаному договорі не зазначено, за якою спеціальністю чи професією мали надаватися ПП "Хамсін Плюс" освітні послуги.

ПП "Хамсін Плюс" на підставі договору про надання послуг від 06.02.2014 виписано податкову накладну № 289 від 06.02.2014 на "освітні послуги" на загальну суму 38000 грн., у тому числі ПДВ - 6333,33 грн., копія якої наявна у матеріалах справи /а.с. 137/.

Позивачем надано до перевірки копію акту здачі-прийняття робіт (наданні послуг) № ОУ-0000019 від 06.02.2014, копію наказу № 6/1 від 28.01.2014 про професійно-технічне навчання, довідку без дати та номера, копію обігово-сальдової відомості за рах. 685, а також копії квитанцій до прибуткового касового ордера /а.с. 138-139, 185 -193/. Крім того, представником позивача надано до суду копію звіту, складеного ПП "Хамсін Плюс" без дати та номера /а.с. 219/.

Разом з тим, копії наказу ТОВ "Спецц-груп" № 6/1 від 28.01.2014 про професійно-технічне навчання та звіту без дати та номера /а.с. 138, 219/ складені на підставі договору № 16-1р про проходження навчання за спеціальністю "Охоронник", який за твердженням представника позивача не виконувався /а.с. 142-143/, та на який відсутнє посилання у податковій накладній № 289 від 06.02.2014 /а.с. 137/.

Акт здачі-прийняття робіт (наданні послуг) № ОУ-0000019 від 06.02.2014 не містить посилань на договір, на виконання якого складено вказаний акт /а.с. 139/.

Відповідно до частини 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У акті здачі-прийняття робіт (наданні послуг) № ОУ-0000019 від 06.02.2014 зазначено про надання робіт/ послуг "освітні послуги - 1 грн." на суму 38000 грн., у тому числі ПДВ - 6333,33 грн. /а.с. 139/. Однак, вказаний акт не містить конкретно визначеного змісту господарської операції, а саме, за якою спеціальністю, професією чи напрямком надано освітні послуги, кількості осіб, що навчалися, період, у який проводилися навчання, що не дає можливості пов'язати такий документ з господарською діяльністю позивача.

Надана позивачем до суду копія звіту, складена згідно договору № 16-1р /а.с. 219/, який за твердження позивача не виконувався сторонами, вказаний звіт не містить відомостей про період, у який проводилося навчання зазначених у ньому осіб та дати складення звіту, відтак не приймається до уваги судом.

При цьому слід зазначити, що за умовами договору № 16-1р від 06.01.2014 тривалість навчання складає два тижні. Початок навчання: 31.01.2014 року. Закінчення: 17.02.2014 року /пункт 1.3 договору № 16-1р від 06.01.2014/.

Проте, як вбачається з акту здачі-прийняття робіт (наданні послуг) № ОУ-0000019 від 06.02.2014 освітні послуги були прийняті 06.02.2014.

Отже, договір про надання послуг від 06.02.2014, податкова накладна № 289 від 06.02.2014, виписана на підставі договору про надання послуг від 06.02.2014, та акт здачі-прийняття робіт (наданні послуг) № ОУ-0000019 від 06.02.2014, згідно якого позивачем прийнято освітні послуги на загальну суму 38000 грн., складені однією датою 06.02.2014.

Як вбачається з копії наказу ТОВ "Спецц-груп" № 6/1 від 28.01.2014 "Про професійно-технічне навчання" керівником позивача наказано згідно договору № 16-1р про курсове професійно-технічне навчання з професії "Охоронник" направити навчальну групу по мірі комплектації в ПП "Хамсін Плюс" працівників у кількості 8 осіб /а.с. 138/.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку ліцензування діяльності з надання освітніх послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 № 1019, ліцензуванню підлягає діяльність з надання таких освітніх послуг у сфері професійно-технічної освіти : первинна професійна підготовка; перепідготовка робітників, підвищення їх кваліфікації; професійно-технічне навчання ; підготовка (зокрема первинна професійна), перепідготовка та підвищення кваліфікації іноземців та осіб без громадянства.

Однак, позивачем не надано копії ліцензії на право надання освітніх послуг ПП "Хамсін Плюс".

Натомість, згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ПП "Хамсін Плюс" має право на здійснення виключно наступних видів діяльності: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у., 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 69.10 Діяльність у сфері права, 73.20 Дослідження кон"юктури ринку та виявлення громадської думки /а.с. 129-131/.

Серед видів діяльності ПП "Хамсін Плюс" відсутні такі види діяльності як професійно-технічна освіта або інші види освіти.

Позивачем не надано до суду будь-яких свідоцтв або сертифікатів, що можуть свідчити про проходження навчання працівниками ТОВ "Спецц-груп" у ПП "Хамсін Плюс", затвердженої програми такого навчання із зазначенням відповідних тем.

У наданих до перевірки копіях квитанцій до прибуткового касового ордеру зазначено призначення платежу виключно "маркетингові послуги за лютий 2014", квитанції до прибуткового касового ордеру із зазначенням платежу "освітні послуги" або платіжні доручення на оплату освітніх послуг позивачем не надано.

Позивачем також не надано до суду документи, що дали б змогу відстежити результат замовлених робіт (послуг), зокрема, докази використання результатів замовлених освітніх послуг у власній господарській діяльності позивача.

На підтвердження здійснення господарських відносин між позивачем та ПП "Хамсін Плюс" у лютому 2014 року представником позивача надано до суду копії договорів про надання послуг, укладених між ТОВ "Спецц-груп" та ПП "Хамсін Плюс" від 24.02.2014 /а.с. 107-108/, від 28.02.2014 /а.с. 109-110/, від 27.02.2014 /а.с. 111-112/, від 26.02.2014 /а.с. 113-114/.

Умови вказаних договорів є аналогічними за виключенням зазначених у них напрямків досліджень.

Пунктом 1.1 вказаних договорів встановлено, що замовник /ТОВ "Спецц-груп"/ доручає, а виконавець /ПП "Хамсін Плюс"/ зобов'язується надати останньому послуги з проведення досліджень за напрямками, що цікавлять замовника , а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктом 3.1 договорів передбачено, що предметом досліджень є ринок охоронних послуг та перспективи розвитку .

Пунктом 4.1 даних договорів визначено, що дослідження здійснюються за наступними напрямками: консультаційні послуги, спрямовані на ознайомлення з новими та чинними стандартами фінансової звітності /договір від 21.02.2014, а.с. 103/; визначення довготермінованої політики у сфері надання охоронних послуг /договір від 24.02.2014, а.с. 107/; визначення географічного розміщення потенційних споживачів охоронних послуг /договір від 28.02.2014, а.с. 109/; аналіз оформлення зовнішньої бухгалтерської документації та звітності /договір від 27.02.2014, а.с. 111/; оцінка ризику вкладення капіталу /договір від 26.02.2014, а.с. 113/.

Позивачем надано до перевірки:

- копію податкової накладної № 293 від 27.02.2014 на суму 46200 грн., у т.ч. ПДВ - 7700 грн., виписаної ПП "Хамсін Плюс" на підставі договору про надання послуг від 27.02.2014 /а.с. 144/, копію акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000023 від 27.02.2014 /а.с. 145/ та копію звіту /а.с. 146-148/;

- копію податкової накладної № 290 від 21.02.2014 на загальну суму 44500 грн., у т.ч. ПДВ - 7416,67 грн., виписаної ПП "Хамсін Плюс" на підставі договору про надання послуг від 21.02.2014 /а.с. 149/, копію акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000020 від 21.02.2014 /а.с. 150/ та копію звіту /а.с.151-159/;

- копію податкової накладної № 292 від 26.02.2014 на загальну суму 43000 грн., у т.ч. ПДВ - 7166,67 грн., виписаної ПП "Хамсін Плюс" на підставі договору про надання послуг від 26.02.2014 /а.с. 160/, копію акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000022 від 26.02.2014/а.с. 161/ та копію звіту /а.с.162-164/;

- копію податкової накладної № 294 від 28.02.2014 на загальну суму 48700 грн., у т.ч. ПДВ - 8116,67 грн., виписаної ПП "Хамсін Плюс" на підставі договору про надання послуг від 28.02.2014 /а.с. 165/, копію акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000024 від 28.02.2014 /а.с. 166/ та копію звіту /а.с.167-169/;

- копію податкової накладної № 291 від 24.02.2014 на загальну суму 31900 грн., у т.ч. ПДВ - 5316,67 грн., виписаної ПП "Хамсін Плюс" на підставі договору про надання послуг від 24.02.2014 /а.с. 170/, копію акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000021 від 24.02.2014 /а.с. 171/ та копію звіту /а.с.172-174/.

Також у матеріалах справи наявні копії квитанцій до прибуткового касового ордеру із зазначенням призначення платежу "маркетингові послуги за лютий 2014 року", які складені у березні-квітні 2014 року /а.с. 186-193/, копія оборотно-сальдової відомості за рахунком 685 /а.с. 185/.

Крім того, позивачем надано до суду копію оборотно-сальдової відомості за рахунком 685 /а.с. 221-222/ та копії звітів /а.с. 198-218/.

Як вбачається з копії витягу з картки платника податків ПП "Хамсін Плюс" /а.с. 244/, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП "Хамсін Плюс" від 01.09.2013 № 200135894 було анульоване 06.02.2014 та 06.02.2014 платнику податків ПП "Хамсін Плюс" було видано нове свідоцтво № 200159973.

На письмовий запит суду листом Броварської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області від 18.09.2014 № 740/10-06-10 повідомлено, що свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП "Хамсін Плюс" від 01.09.2013 № 200135894 анульоване та видане нове свідоцтво № 200159973 від 06.02.2014. У подальшому 09.09.2014 платника виключено з реєстру ПДВ та свідоцтво № 200159973 анульовано /а.с. 239/.

Відповідно до пункту 5.1 вказаних договорів виконавець зобов'язаний: надати результати досліджень через 45 календарних днів з моменту підписання даного договору ; надати результати досліджень та варіант бізнес-плану з детальним та повним описом усіх питань у відповідності до узгоджених напрямків досліджень; навести в результатах досліджень адреси, приклади розрахунків, схеми та ін .; у випадку залучення до проведення досліджень третіх осіб забезпечити повну конфіденційність отриманої від замовника інформації.

Відповідно до пунктів 2.1 договорів про надання послуг дослідження має проводитися по обласним центрам на всій території України.

Разом з тим, всі акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) складені в ті самі дні, в які укладені договори, на виконання яких складені вказані акти та звіти.

Тобто, за змістом наданих до суду документів послуги з проведення досліджень, на виконання яких договорами про надання послуг встановлено 45 календарних днів з моменту підписання договорів, були виконані в той самий день, в який було укладено договір.

Позивачем не надано до суду варіантів бізнес-плану з детальним та повним описом усіх питань у відповідності до узгоджених напрямків досліджень, обов'язок надання якого виконавцем встановлено пунктом 5.1 всіх договорів про надання послуг.

Акти здачі-приймання робіт (надання послуг), копії яких наявні у матеріалах справи, носять загальний характер, фактично відтворюють умови договорів та не конкретизують надання консультаційних послуг та в якому обсязі вони надані, з їх змісту не можливо встановити в якій кількості та яким чином визначалася калькуляція за надані послуги.

За своїм змістом надані до суду копії звітів носять загальний теоретичний характер, у звітах відсутні адреси, приклади розрахунків, схеми, обов'язок виконавця щодо наведення яких встановлено пунктом 5.1 всіх договорів про надання послуг.

Інших первинних документів, в яких було б чітко визначено, які саме послуги надані ПП "Хамсін-Плюс", які б містили відомості про обґрунтування вартості, спосіб вчинення дій та свідчили б про те, що виконавець ПП "Хамсін-Плюс" в процесі надання послуг проводив певну роботу, до перевірки та під час судового розгляду справи позивачем не надано.

Слід зазначити, що серед видів діяльності ПП "Хамсін Плюс" відсутній такий вид діяльності як консультування з питань комерційної діяльності та керування /а.с. 130/.

Замовлення позивачем дослідження з оцінки вкладення капіталу взагалі не пов'язане з його господарською діяльністю, оскільки згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ "Спецц-груп" має право здійснювати виключно наступні види діяльності: 80.20 Обслуговування систем безпеки, 80.30 Проведення розслідувань, 80.10 Діяльність приватних охоронних служб /а.с. 196-197/.

Суд зазначає, що відповідно до положень підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Мета отримання доходу, як кваліфікуюча ознака господарської діяльності, кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Даного висновку суд дійшов з огляду на положення підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту. Із загального розуміння характеру економічної діяльності можна дійти висновку, що економічний ефект - це приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Таким чином, з визначеного у Податковому кодексі України поняття ділової мети випливає, що обов'язково повинен бути намір платника податків отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.

Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а відтак, їх наслідки не можуть бути відображені в податковому обліку.

Позивачем не надано доказів використання консультаційних, освітніх послуг та послуг з проведення досліджень в межах господарської діяльності та отримання відповідного ефекту у результаті такої господарської діяльності, не зазначено обставин, які би унеможливили діяльність підприємства позивача без отримання вказаних послуг.

Враховуючи недоведеність фактичного вчинення на користь позивача господарських операцій з надання консультаційних, освітніх послуг та послуг з проведення досліджень та відсутність видимих розумних економічних та організаційно-адміністративних причин для укладання договорів про надання таких послуг, суд дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту за вищезазначеними господарськими операціями.

При цьому, суд не бере до уваги доводи відповідача з посиланням на акт від 28.04.2014 № 34/10-06-22-04/32903695 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Хамсін Плюс" (код за ЄДРПОУ 32903695) з питання підтвердження господарських відносин із підприємствами-постачальниками та підприємствами покупцями за період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р.", оскільки постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2014 у справі № 826/7410/14, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014, зокрема, визнано протиправними дії Броварської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки ПП "Хамсін Плюс", за результатами якої складено акт від 28.04.2014 № 34/10-06-22-04/32903695 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Хамсін Плюс" (код за ЄДРПОУ 32903695) з питання підтвердження господарських відносин із підприємствами-постачальниками та підприємствами покупцями за період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р.".

Суд враховує, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2014 у справі № 826/7410/14 ухвалена після призначення та проведення відповідачем перевірки, оформленої актом від 26.06.2014 № 223/22/38719712, а також після винесення оскаржуваного податкового повідомелння-рішення від 10.07.2014 № 0001352201.

Слід зазначити, що будь-які можливі порушення щодо підстав та порядку проведення перевірки не спростовують висновків про порушення, встановлені контролюючим органом за результатами такої перевірки.

За таких обставин, суд вважає правомірним висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, наслідком чого є заниження останнім зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на суму 42050 грн.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 10.07.2014 № 0001352201 винесене Полтавською ОДПІ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Відтак, позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання позовних заяв майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014 становить 1218 грн.

Отже, ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру в даному випадку складає 1827 грн.

Згідно платіжного доручення № 230 від 06.08.2014 позивачем сплачено 10 % розміру ставки судового збору - 182 грн. 70 коп. /а.с. 2/.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, решта суми судового збору в розмірі 1644 грн. 30 коп. /1827 грн. - 182 грн. 70 коп./ підлягає стягненню з ТОВ "Спецц-груп" на користь Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецц-груп" до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецц-груп" (ідентифікаційний код 38719712, пошт. інд. 38751, Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Шевченка, 16) на користь Державного бюджету України решту суми судового збору в розмірі 1644 грн. 30 коп. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 04 листопада 2014 року.

Суддя С.С. Сич