Ухвала

від 22.12.2014 по справі 816/3150/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2014 р.Справа № 816/3150/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Старостіна В.В. , Катунова В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю " Спецц-груп" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.10.2014р. по справі № 816/3150/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Спецц-груп"

до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецц-груп» (далі за текстом - ТОВ «Спецц-груп», позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі за текстом - Полтавська ОДПІ, відповідач), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.07.2014 року № 0001352201, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 52562,5 грн. (за основним платежем - 42050,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10512,5 грн.).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.10.2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

ТОВ «Спецц-груп» зазначає, що висновки податкового органу про заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість, внаслідок безпідставного формування податкового кредиту по відносинам з ПП «Хамісн Плюс» є необґрунтованими. Реальність операцій з постачальником підтверджена податковими накладними та первинними документами бухгалтерського обліку.

Представники сторін у судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

На підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ «Спецц-груп» (ідентифікаційний код 38719712) зареєстрований у встановленому законодавством порядку як юридична особа та станом на 26.06.2014 року перебував на обліку в Полтавській ОДПІ. У періоді, за який проводилась перевірка, позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість з 01.10.2013 року, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200138961, індивідуальний податковий номер 387197116248.

Полтавською ОДПІ проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Спецц-груп» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Хамсін Плюс» за лютий 2014 року.

За результатами перевірки складено акт № 223/22/38719712 від 26.06.2014 року, яким зафіксовано порушення п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за лютий 2014 року на загальну суму 42050,0 грн.

На підставі вказаного висновку Акту перевірки № 223/22/38719712 від 26.06.2014 року податковим органом 10.07.2014 року винесене податкове повідомлення-рішення № 0001352201, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 52562,5 грн. (за основним платежем - 42050,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10512,5 грн.).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості висновків податкового органу, оскільки господарські операції позивача з ПП «Хамсін Плюс» не підтверджені належним чином складеною первинною документацією. Крім того позивачем не доведено використання отриманих послуг у власній господарській діяльності ТОВ «Спецц-груп».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Податкова накладна відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладені положення Податкового кодексу України, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати належно оформлені податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

За змістом ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Крім того, оскільки згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, то визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як свідчать письмові докази, під час проведення перевірки позивачем, на підтвердження взаємовідносин з ПП «Хамсін Плюс», надано податковому органу договір про надання маркетингових послуг від 06.01.2014 року та договір № 16-1р від 06.01.2014.

Однак, з письмових пояснень представника позивача вбачається, що вищевказані договори, що надавались податковому органу до перевірки фактично не виконувались.

Податкові накладні, що стали підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість виписані на підставі інших договорів, які наявні в матеріалах справи, зокрема, договорів про надання послуг від 06.02.2014 року, від 24.02.2014 року, від 28.02.2014 року, від 27.02.2014 року, від 26.02.2014 року.

Так, за умовами договору від 06.02.2014 року, укладеного між ТОВ «Спецц-груп» (замовник) та ПП «Хамсін Плюс» (виконавець), замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги з проведення досліджень за напрямками, що цікавлять замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктом 3.1 вказаного договору визначено, що предметом досліджень є ринок охоронних послуг та перспективи розвитку. Пунктом 4.1 договору визначено, що дослідження здійснюються за наступними напрямками: освітні послуги. Відповідно до пункту 5.1 договору виконавець зобов'язаний: надати результати досліджень через 45 календарних днів з моменту підписання даного договору; надати результати досліджень та варіант бізнес-плану з детальним та повним описом усіх питань у відповідності до узгоджених напрямків досліджень; навести в результатах досліджень адреси, приклади розрахунків, схеми та ін.; у випадку залучення до проведення досліджень третіх осіб забезпечити повну конфіденційність отриманої від замовника інформації.

Замовник зобов'язаний надати виконавцю за його вимогою усю наявну в замовника інформацію, яка необхідна для результативного проведення досліджень; прийняти результати досліджень у виконавця згідно акту виконаних робіт; провести оплату виконаних робіт (п. 6.1 договору).

З пояснень позивача вбачається, що за вказаним договором від 06.02.2014 року надавались освітні послуги, зокрема, проходження робітниками позивача навчання за спеціальністю «Охоронник».

Позивачем на підтвердження реальності виконання договору від 06.02.2014 року надано наступні первинні та інші документи, а саме: податкову накладну № 289 від 06.02.2014 року, акт здачі-прийняття робіт (наданні послуг) № ОУ-0000019 від 06.02.2014 року, копію наказу № 6/1 від 28.01.2014 року про професійно-технічне навчання, довідку без дати та номера, копію обігово-сальдової відомості за рахунку 685 та квитанції до прибуткового касового ордера, звіт ПП «Хамсін Плюс» без дати та номеру.

Колегія суддів зазначає, що наказ ТОВ «Спецц-груп» № 6/1 від 28.01.2014 року про професійно-технічне навчання та Звіт складені на підставі договору № 16-1р про проходження навчання за спеціальністю «Охоронник».

Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000019 від 06.02.2014 року не містить реквізитів договору, на підставі якого його було складено, змісту господарської операції, а саме, за якою спеціальністю, професією чи напрямком надано освітні послуги, кількості осіб, що навчалися, період, у який проводилися навчання, що не дає можливості які саме послуги були надані позивачу.

Квитанції до прибуткових касових ордерів вказують на здійснення позивачем оплат виключно за «маркетингові послуги за лютий 2014», розрахункових документів із зазначенням платежу «освітні послуги» до суду не надано.

Звіт про надані послуги (без номера та дати) складений згідно договору № 16-1р, що згідно пояснень позивача не виконувався, не містить відомостей про період, у який проводилося навчання зазначених у ньому осіб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що вказані первинні документи не підтверджують надання ПП «Хамсін Плюс» позивачу послуг за договором від 06.02.2014 року.

Крім того, колегією суддів встановлено, що вищевказаний договір, податкова накладна та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) складені однією датою, що вказує на відсутність факту виконання послуг за договором та формальність складення таких первинних документів.

Також, колегія суддів погоджується з доводами податкового органу, що ПП «Хамсін Плюс» не мав змоги надати послуги з навчання працівників позивача з професії охоронник, враховуючи наступне.

ПП «Хамсін Плюс» відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не здійснює вказаного виду діяльності.

Крім того, в ході судового розгляду справи не встановлена наявність у постачальника ліцензії з надання послуг у сфері професійно-технічної освіти (первинна професійна підготовка; перепідготовка робітників, підвищення їх кваліфікації; професійно-технічне навчання; підготовка (зокрема первинна професійна), перепідготовка та підвищення кваліфікації іноземців та осіб без громадянства) обов'язковість якої передбачена п.п. 4 п. 2 Порядку ліцензування діяльності з надання освітніх послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 року за № 1019.

Також з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Спецц-груп" (замовник) та ПП "Хамсін Плюс" (виконавець) було укладено договори з консультаційних послуг, спрямованих на ознайомлення з новими та чинними стандартами фінансової звітності (договір від 21.02.2014 року), визначення довготермінової політики у сфері надання охоронних послуг (договір від 24.02.2014 року); визначення географічного розміщення потенційних споживачів охоронних послуг (договір від 28.02.2014 року); аналіз оформлення зовнішньої бухгалтерської документації та звітності (договір від 27.02.2014 року); оцінку ризику вкладення капіталу (договір від 26.02.2014).

Умови вказаних договорів є аналогічними за виключенням зазначених у них напрямків досліджень.

Пунктом 1.1 вказаних договорів встановлено, що замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати останньому послуги з проведення досліджень за напрямками, що цікавлять замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктом 3.1 договорів передбачено, що предметом досліджень є ринок охоронних послуг та перспективи розвитку.

Пунктом 4.1 даних договорів визначено, що дослідження здійснюються за наступними напрямками: консультаційні послуги, спрямовані на ознайомлення з новими та чинними стандартами фінансової звітності (договір від 21.02.2014 року); визначення довготермінованої політики у сфері надання охоронних послуг (договір від 24.02.2014 року); визначення географічного розміщення потенційних споживачів охоронних послуг (договір від 28.02.2014 року); аналіз оформлення зовнішньої бухгалтерської документації та звітності (договір від 27.02.2014 року); оцінка ризику вкладення капіталу (договір від 26.02.2014 року).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за вказаними договорами позивачем надано копії наступних первинних документів:

- податкову накладну № 293 від 27.02.2014 року, виписану ПП "Хамсін Плюс" на підставі договору від 27.02.2014 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000023 від 27.02.2014 року та звіт;

- податкову накладну № 290 від 21.02.2014 року, виписану ПП "Хамсін Плюс" на підставі договору від 21.02.2014 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000020 від 21.02.2014 року та звіт;

- податкову накладну № 292 від 26.02.2014 року, виписану ПП "Хамсін Плюс" на підставі договору від 26.02.2014 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000022 від 26.02.2014 року та звіту;

- податкову накладну № 294 від 28.02.2014 року, виписану ПП "Хамсін Плюс" на підставі договору від 28.02.2014 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000024 від 28.02.2014 року та звіту;

- податкову накладну № 291 від 24.02.2014 року, виписану ПП "Хамсін Плюс" на підставі договору від 24.02.2014 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000021 від 24.02.2014 року та звіт.

Крім того, в матеріалах справи наявні копії квитанцій до прибуткового касового ордеру із зазначенням призначення платежу "маркетингові послуги за лютий 2014 року", які складені у березні-квітні 2014 року та копія оборотно-сальдової відомості по рахунку 685.

Відповідно до п. 5.1 вказаних договорів виконавець зобов'язаний: надати результати досліджень через 45 календарних днів з моменту підписання даного договору; надати результати досліджень та варіант бізнес-плану з детальним та повним описом усіх питань у відповідності до узгоджених напрямків досліджень; навести в результатах досліджень адреси, приклади розрахунків, схеми та ін.; у випадку залучення до проведення досліджень третіх осіб забезпечити повну конфіденційність отриманої від замовника інформації.

Колегія суддів зазначає, що всі акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) складені в дні укладання договорів, тобто послуги з проведення досліджень, на виконання яких встановлено 45 календарних днів з моменту підписання договорів, були виконані в день їх укладення.

Вищевказане свідчить про відсутність факту виконання послуг за договорами та формальність складення первинних документів.

Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що акти здачі-приймання робіт (надання послуг), копії яких наявні у матеріалах справи, носять загальний характер, фактично відтворюють умови договорів та не конкретизують надання консультаційних послуг та їх обсяг, з їх змісту не можливо встановити в якій кількості та яким чином визначалась калькуляція вартості наданих послуг.

Надані позивачем звіти також носять загально-теоретичний характер і не мають відомостей, які за своєю сутністю, згідно п. 5.1 договорів, мали бути результатом виконаних ПП "Хамсін Плюс" маркетингових досліджень.

Позивачем не надано до суду варіантів бізнес-плану з детальним та повним описом всіх питань (відповідно до напрямків досліджень), обов'язок надання яких виконавцем встановлено п. 5.1 всіх договорів про надання послуг.

Колегія суддів зазначає, що наявні в матеріалах справи первинні документи не містять всіх обов'язкових реквізитів передбачених положеннями ст.ст. 201, 138 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704), які б свідчили про фактичне виконання господарських операцій.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що реальність здійснення господарських операцій ТОВ "Спецц-груп" з ПП "Хамсін Плюс" не підтверджується первинними та іншими документами, а тому позивач не має правових підстав для формування податкового кредиту за цими взаємовідносинами.

Враховуючи вищевикладене, Полтавською ОДПІ доведено обґрунтованість висновків акту перевірки позивача № 223/22/38719712 від 26.06.2014 року і, як наслідок, правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 10.07.2014 року № 0001352201.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Спецц-груп" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.10.2014р. по справі № 816/3150/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О. Судді (підпис) (підпис) Старостін В.В. Катунов В.В.