Ухвала

від 10.11.2014 по справі 290/1359/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №290/1359/13-ц Головуючий у 1-й інст. Лесько М. О.

Категорія 2 Доповідач Кочетов Л. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Кочетова Л.Г.,

суддів Снітка С.О., Худякова А.М.,

за участю секретаря Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до Романівської сільської ради Романівського району Житомирської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету Романівської сільської ради Романівського району Житомирської області, визнання недійсними свідоцтв про право власності на нерухоме майно та визнання права на одержання нерухомого майна у власність в порядку спадкування за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Романівського районного суду Житомирської області від 02 липня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом та в обгрунтування вимог зазначив, що його батьки перебували в зареєстрованому шлюбі та їм на праві спільної сумісної власності належало два житлових будинки за адресами: с. Романівка Романівського району Житомирської області, АДРЕСА_1. Його батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Він разом з матір"ю 19.07.2010 року звернувся до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини за законом. При цьому вказані житлові будинки не були включені в спадкове майно, оскільки рішенням виконкому сільради № 33 від 25.05.2010 року право власності на буд. 20 було оформлене на ОСОБА_2, право власності на буд. 11 за померлим зареєстровано не було. Право власності на цей будинок було оформлено рішенням виконкому сільради № 68 від 20.10.2010 року на ОСОБА_3 З урахуванням уточнених позовних вимог, просив скасувати вказані рішення виконкому, визнати недійсними видані на підставі цих рішень свідоцтва про право власності та визнати за ним право на одержання у власність у порядку спадкування 1/3 частин зазначених будинків.

Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 02 липня 2014 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, постановити нове - про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (т. 1 а.с. 7).

Після його смерті, позивач та ОСОБА_3 звернулися з заявами про прийняття спадщини до Романівської державної нотаріальної контори (т. 1 а.с. 153).

Як встановлено судом та визнано сторонами, на момент смерті за ОСОБА_4 право власності на будинки зареєстровано не було.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що нотаріусом не було включено до складу спадщини будь-які будинки. На час видачі свідоцтв про право на спадщину, нотаріус не був повідомлений про існування такого майна (т.1 а.с. 152-174).

02 березня 2011 року державним нотаріусом Романівської нотаріальної контори були видані свідоцтва про право на спадщину за законом, з яких вбачається, що спадкоємцями майна покійного є позивач та дружина померлого ОСОБА_3 (т.1 а.с. 161, 167-168). До складу спадщини ввійшли: земельні ділянки, майновий пай члена СТОВ ім.Б.Хмельницького, а також прості іменні акції ВАТ „Коровинецький цукровий завод" та ВАТ „Житомирський м'ясокомбінат".

11.03.2013 року позивач звернувся до нотаріуса із заявою про відкриття спадщини та здійснення опису будинків за адресами: с. Романівка Романівського району Житомирської області, АДРЕСА_1.

Листом завідувача держнотконтори від 26.03.2013 року у відкритті спадкової срави щодо вказного майна було відмовлено.

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Оскільки право власності за померлим на вказані об»єкти нерухомості зареєстровано не було, то вони не можуть бути предметом спадкування.

Право власності на спірні будинки було зареєстровано згідно рішеннями виконавчого комітету Романівської сільської ради №33 від 25.05.2010 року та № 68 від 20.10.2010 року відповідно, за ОСОБА_2 (будинок 20) та ОСОБА_3 (будинок 11). Відповідачам в подальшому були видані свідоцтва про право власності на нерухоме майно (т.1 а.с. 135, 136, 195, 196).

З особового рахунку та довідки виконавчого комітету Романівської сільської ради від 20.06.1990 року № 201 (т.1 а.с. 21, 25) вбачається, що право власності на будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_3 набула в порядку спадкування, як член колгоспного двору в 1988 році, а тому висновок суду першої інстанції, що вказаний будинок не є спільним майном подружжя та не може бути включений до спадкового майна ОСОБА_4 є правильним.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Із рішення № 68 виконкому Романівської сільської ради вбачаєтся, що право власності на АДРЕСА_2 зареєстровано після смерті ОСОБА_4

Докази про готовність вказаного будинку на момент смерті спадкодавця (щодо технічного стану будинку, ступеню його готовності, відповідності будівельним, технічним, санітарним та іншим нормам, що дають підстави для прийняття його в експелуатацію) та докази того, що цей будинок набутий подружжям ОСОБА_1 під час перебування шлюбі за спільні кошти, суду не надані.

Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність вимог, щодо визнання права власності на частину вказаного будинку в порядку спадкування.

Оскільки вимоги про визнання незаконними рішень виконавчого комітету Романівської сільської ради та визнання недійсними свідоцтв про право власності на нерухоме майно, є похідними від вищевказаних позовних вимог, крім того, зазначені рішення та видані на підставі них правовстановлючі документи, на права та обов»язки позивача не впливають, суд обгрунтовано відмовив у задоволенні позову в цій частині.

Наведені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому на підставі ст. 308 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Романівського районного суду Житомирської області від 02 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді