Рішення

від 05.11.2014 по справі 643/19633/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/790/7169/14 Головуючий 1 інст. - Задорожна А.М.

Справа №643/19633/13-ц

Категорія : договірні Доповідач - Черкасов В.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Черкасова В.В.

суддів - Шевченко Н.Ф., Пономаренко Ю.А.

при секретарі - Чемерис Л.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на заочне рішення Московського районного суду м.Харкова від 15 липня 2014 року

по цивільній справі за позовом Приватного виробничого підприємства «Центр-Сервіс» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа - Приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_9 про визнання недійсним рішення про відчуження власності, визнання недійсними довіреності та договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2013 року ПВП «Центр-Сервіс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа - Приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_9 про визнання недійсним рішення про відчуження власності, визнання недійсними довіреності та договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказував, що з 01 грудня 2012 року директором Приватного виробничого підприємства «Центр-Сервіс» призначений ОСОБА_10. Після призначення на посаду, директором проведена вибіркова інвентаризація основних засобів підприємства, а саме автомобіля Lexus GX 470, двигун № НОМЕР_1, шасі (рама, кузов) № НОМЕР_4, інвентарний номер 60096346, реєстраційний номер НОМЕР_2, який за даними бухгалтерського обліку з 03 березня 2006 року перебуває на балансі підприємства вартістю 219 492,67 грн. В ході інвентаризації даного основного засобу не було виявлено. Як в подальшому стало відомо, в Сумському ОРЕВ в обліковій картці державного AMT номер НОМЕР_2 був зазначений запис про зняття автомобіля Lexus GX 470 з обліку з 11 лютого 2010 року. Вказаний автомобіль на даний час перебуває на балансі ПВП «Центр-Сервіс», проте у зв'язку з неправомірними діями директора ПВП «Центр-Сервіс» ОСОБА_8 фактично вибув із володіння підприємства. Підставою для відчуження автомобіля було рішення власника ПВП «Центр-Сервіс» ОСОБА_3 № 1 від 08 лютого 2010 року, згідно якого власник вирішив: з метою оновлення транспорту на підприємстві продати автомобіль Lexus GX-470, державний номер НОМЕР_2; оформлення документів покладено на директора ПВП «Центр-Сервіс» ОСОБА_8 Підпис ОСОБА_3 в рішенні виконаний не ним, а іншою особою, власник підприємства таке рішення не приймав. 12 лютого 2010 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_9 була посвідчена довіреність про передачу колишнім директором ПВП «Центр-Сервіс» ОСОБА_8 права розпорядження автомобілем Lexus GX 470 громадянам ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_7. Крім того, власник підприємства ОСОБА_3 08 лютого 2010 року знаходився за межами України, що унеможливлює підписання ним зазначеного рішення. 16 березня 2010 року спірний автомобіль за договором купівлі-продажу було зареєстровано за ОСОБА_4, а у 2011 році за ОСОБА_1 Вказані договори підприємство вважає недійсними, оскільки вони укладені неповноважною особою від імені позивача із порушенням процедури продажу.

Тому, Приватне виробниче підприємство «Центр-Сервіс», з урахуванням уточнених позовних вимог, просило суд поновити строк позовної давності підприємству для звернення до суду із вищевказаним позовом; визнати недійсним з дати прийняття рішення власника ПВП «Центр-Сервіс» ОСОБА_3 №1 від 08 лютого 2010 року про відчуження автомобіля Lexus GX-470, державний номер НОМЕР_2, що знаходиться на балансі позивача; визнати недійсною довіреність, яка видана 12 лютого 2010 року від імені ПВП «Центр-Сервіс» ОСОБА_8 на ім'я ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та посвідчена ПН Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_9 про передачу колишнім директором підприємства «Центр-Сервіс» ОСОБА_8 права розпорядження автомобілем Lexus GX-470, державний номер НОМЕР_2 громадянам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, визнати недійсним правочин, укладений 12 березня 2010 року між підприємством та ОСОБА_4, за яким право власності на спірний автомобіль перейшло від підприємства до ОСОБА_4; витребувати від добросовісного набувача, а саме від ОСОБА_1 на користь ПВП «Центр-Сервіс» автомобіль Lexus GX-470, державний номер НОМЕР_2, ключі від нього та повернути автомобіль у власність підприємства; встановити порядок виконання рішення суду, а саме, що після набрання рішенням законної сили воно є підставою для перереєстрації автомобіля в підрозділах Державтоінспекції України з ОСОБА_1 за власником - ПВП «Центр-Сервіс».

Заочним рішенням Московського районного суду м.Харкова від 15 липня 2014 року поновлено строк позовної давності ПВП «Центр-Сервіс» для звернення до суду з позовом про визнання недійсним рішення, договору купівлі-продажу автомобіля та витребування автомобіля від добросовісного набувача. Позов задоволено. Визнано недійсним з дати прийняття рішення №1 від 08.02.2010 року власника ПВП «Центр- Сервіс» ОСОБА_3 про відчуження автомобіля Lexus GX-470, державний номер НОМЕР_2, що знаходиться на балансі ПВП «Центр-Сервіс». Визнано недійсною довіреність, яка видана 12.02.2010 року від імені ПВП «Центр-Сервіс» ОСОБА_8 на ім'я громадян ОСОБА_12 та посвідчена приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_9, бланк серія ВММ №729785, реєстровий №392, про передачу колишнім директором ПВП «Центр-Сервіс» ОСОБА_8 права розпорядження автомобілем Lexus GX-470 громадянам ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_7. Визнано недійсним правочин, укладений 12.03.2010 року між ПВП «Центр-Сервіцс» та ОСОБА_4, за яким право власності на автомобіль Lexus GX-470, шасі (рама, кузов) № НОМЕР_4, укладений 12.03.2010р. між ПВП «Центр-Сервіс» та ОСОБА_4. Витребувано від добросовісного набувача, а саме від ОСОБА_1 на користь ПВП «Центр-Сервіс» автомобіль Lexus GX-470, ключі від нього та повернуто автомобіль у власність ПВП «Центр-Сервіс». Встановлено порядок виконання рішення суду, а саме встановлено, що після набрання рішенням суду законної сили воно є підставою для перереєстрації автомобіля Lexus GX-470, шасі (рама, кузов) № НОМЕР_4, в Підрозділах Державтоінспекції України з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає в АДРЕСА_1, за власником - Приватним виробничим підприємством «Центр-Сервіс».

Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 16 вересня 2014 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, наполягав на застосуванні до спірних правовідносин строків позовної давності, вказував, що правочин з приводу відчуження спірного автомобіля є дійсним, оскільки директор підприємства діяв не особисто, а був носієм прав та обов'язків підприємства, яке він представляв та від імені якого діяв.

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та третя особа про день, час та місце розгляду справи в апеляційному суді повідомлялися належним чином причин неявки до суду не надали.

Неявка належно повідомлених осіб про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Поновляючи строк позовної давності ПВП «Центр-Сервіс» та задовольняючи його позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, про порушення прав позивач дізнався лише у 2011 році; крім того, перехід права власності на автомобіль до відповідачів суперечить вимогам ст.. 203 ЦК України, оскільки договори укладені неповноважними особами від імені позивача і з порушенням процедури, передбаченої статутом ПВП «Центр-Сервіс», тому має бути визнані недійсним на підставі ст.. 215 ЦК України із застосуванням наслідків недійсності правочинів.

Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що Статутом Приватного виробничого підприємства «Центр-Сервіс» передбачено, що підприємство є юридичною особою, заснованою на приватній власності фізичної особи - громадянина України. Засновкником ПВП «Центр-Сервіс» є ОСОБА_3 Засновник здійснює свої права щодо управління підприємством через уповноваженого ним Директора. Керівництво підприємством здійснює директор, який має право розпорядчого підпису за винятком обмежень, що встановлені цим статутом. Вказано, що директор має право укладати правочини, договори та інші угоди відносно майна, що є у власності підприємства і належить до основних фондів підприємства, тільки за письмовою згодою Засновника (а.с.21 т.1).

Відповідно до статті 62, 65 ГК України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений власником для задоволення особистих потреб шляхом систематичного здійснення підприємницької діяльності. Підприємство діє на основі статуту. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

Рішення засновника (власника) підприємства в силу Закону і Статуту є обов'язковими дш керівника підприємства, його представників.

Статутом Приватного виробничого підприємства «Центр-Сервіс», викладеним в новій редакції, зареєстрованим виконавчим комітетом Сумської міської ради Сумської області 17.02.2009р., номер запису 16321050007003671, яка була чинною на дату підписанні оспорюваного рішення (далі - «Статут від 17.02.09»), передбачено, що підприємство є юридичною особою, заснованою на приватній власності фізичної особи ПВП «Центр-Сервіс» являється ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3.

Згідно Розділу 11 «Керівництво фірмою» статуту ПВП «Центр-Сервіс» від 17.02.09 Засновник здійснює свої права щодо управління підприємством через уповноваженого ним Директора.

Керівництво підприємством здійснює директор, який має право розпорядчого підпису за винятком обмежень, що встановлені цим статутом.

Статутом від 17.02.09 передбачено, що директор має право укладати правочини, договорі та інші угоди відносно майна, що є у власності підприємства і належить до основних фондів підприємства, тільки за письмовою згодою Засновника.

30 грудня 2009 року між ОСОБА_3, як власником підприємства, та ОСОБА_8, як директором підприємства, був укладений контракт на поточне (оперативне) управління підприємством. Відповідно до п. 4 Контракту директор діє на засадах єдиноначальності та в межах повноважень, що визначені цим Контрактом та Статутом підприємства. Обмеження повноважень директора щодо основних фондів підприємства зазначені вище. В контракті з директором підприємства, в п. 13а, директору надано право розпоряджатися майном, що є у власності підприємства, але не належить до основних фондів підприємства, відповідно до законодавства України. Відповідно до пункту 13б контракту директор підприємства за письмовим погодженням з вищим органом Власника (Засновником) має право укладати правочини, договори та інші угоди відносно майна, що є у власності підприємства і належить до основних фондів підприємства (а.с.17-18 т.1).

Так, Статутом ПВП «Центр-Сервіс» від 17.02.2009 року і контрактом з директором підприємства на 2010 рік чітко обмежені повноваження директора ПВП «Центр-Сервіс» на укладення правочинів щодо Автомобіля, який відноситься до основних фондів і належить підприємству на праві власності. Передбачено обмеження на вчинення директором правочинів або угод, стосовно купівлі-продажу товарів, продукції, послуг, на суму, що перевищує 50 000 гривень. Такі ж обмеження зазначені в п.п. 7, 13б контракту з директором ПВП «Центр-Сервіс» на 2010 рік.

Відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

12.02.2010р. приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_9 була посвідчена довіреність на бланку серія ВММ №729785, реєстр. № 392, про передачу колишнім директором ПВП «Центр-Сервіс» ОСОБА_8 представляти інтереси підприємства, експлуатації та розпорядження автомобілем Lexus GX 470 двигун № НОМЕР_1, шасі (рама, кузов) № НОМЕР_4, інвентарний номер 60096346, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.75 т.1)., громадянам ОСОБА_11, що проживає за адресою: АДРЕСА_2; ОСОБА_6, що проживає за адресою: АДРЕСА_3, ОСОБА_7, що проживає за адресою: АДРЕСА_4.

Підставою для відчуження Автомобіля було рішення власника ПВП «Центр-Сервіс» ОСОБА_3 № 1 від 08.02.2010р., згідно якого власник вирішив: з метою оновлення транспорту на підприємстві продати автомобіль Lexus GX-470, держномер НОМЕР_2; оформлення документів покладено на директора ПВП «Центр-Сервіс» ОСОБА_8

Встановлено, що 16 березня 2010 року спірний автомобіль був зареєстрований за ОСОБА_4 на праві власності, а у 2011 році автомобіль перейшов у власність ОСОБА_1, фактично договір купівлі-продажу автомобілю був виконаний.

Відповідно до ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з вимогами ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

ОСОБА_3, як засновник і власник підприємства ПВП «Центр-Сервіс» є відповідачем за позовом свого ж підприємства до нього.

При цьому будучи належно повідомленим про розгляд справи, як до суду першої інстанції так і до суду апеляційної інстанції заперечень або пояснень стосовно укладеної угоди до належного йому на праві власності майна не подавав.

Посилання представника позивача стосовно того що ОСОБА_3, як власник підприємства ПВП «Центр-Сервіс» рішення про відчуження належного підприємству автомобіля Lexus GX 470, двигун № НОМЕР_1, шасі (рама, кузов) № НОМЕР_4, інвентарний номер 60096346, реєстраційний номер НОМЕР_2 не підписував, оскільки знаходився за межами України, судовою колегію не приймаються, оскільки позивачем беззаперечних доказів що саме ОСОБА_3 не видавав такого розпорядження суду не надано.

При цьому ОСОБА_3, як власник підприємства ПВП «Центр-Сервіс» безпосередньо до суду стосовного, що він рішення про відчуження належного підприємству автомобіля не видавав та не підписував не звертався, будь-яких вимог до свого підприємства не пред'являв.

Надана копія висновку судово-почеркознавчої експертизи від 12.06.2014 року, відповідно висновку якої підпис від імені ОСОБА_3 у рішенні засновника ПВП «Центр-Сервіс» від 08.02.2010 року, розташований у рядку ОСОБА_3 виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою, не може бути прийнята судом апеляційної інстанції належним і допустимим доказом при розгляді даної справи, оскільки даний висновок експертизи стосується інших виниклих правовідносин по відкритому кримінальному провадженню досудового розлідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Така дія повинна бути правомірною, а її неправомірність є підставою для визнання правочину недійсним

Відповідно до чч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з роз'ясненями, викладеними в абз. 5 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до ст. ст. 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину, зокрема, власником спірного майна, яким є відповідач - засновник підприємства ПВП «Центр-Сервіс» ОСОБА_3.

Судова колегія приходить до висновку, що укладаючи правочин з відчуження спірного автомобілю, чинний на той час директор діяв не особисто, а був носієм прав та обов'язків підприємства(позивача), засновником і власником якого є тільки відповідач ОСОБА_3, якого інтереси він представляв та від імені якого діяв.

За таких обставин судова колегія відповідно до вимог ст.. 309 ЦПК України вважає за необхідне заочне рішення суду першої інстанції скасувати,ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.2ч.1ст.307, ст..ст.309,313,314,316,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити.

Заочне рішення Московського районного суду м.Харкова від 15 липня 2014 року - скасувати.

У задоволенні позову Приватного виробничого підприємства «Центр-Сервіс» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа - Приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_9 про визнання недійсним рішення про відчуження власності, визнання недійсними довіреності та договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді: