Постанова

від 06.11.2014 по справі 910/4478/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2014 року Справа № 910/4478/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМіщенка П.К., Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я. розглянувши касаційну скаргу Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Кафорест Реал Істейт" арбітражного керуючого Бабіча Олега Ігоровича

на постанову у справі господарського судуКиївського апеляційного господарського суду від 27.08.2014 року №910/4478/13 м. Києва

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кафорест Реал Істейт" про визнання банкрутом За участю представників сторін:ТОВ "Кафорест Реал Істейт" - Романової В.М.; Компанія "Істрейд ЛТД", ТОВ "МД Холдинг", ТОВ"Київ Секюрітіз груп" -Ткачева Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду м. Києва знаходиться справа №910/4478/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Кафорест Реал Істейт".

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.07.2014 року затверджено звіт ліквідатора; затверджено ліквідаційний баланс банкрута станом на 10.02.2014 року; ухвалено вважати погашеними у зв'язку з недостатністю майнових активів боржника вимоги кредиторів - Підприємства з іноземною інвестицією у формі ТОВ "Київ Секюрітіз Груп" на суму 31689 грн., ТОВ "МД Холдинг" на суму 15143034,55 грн. та Компанії "Істрейд ЛТД" на суму 5418179,95 грн., всього на загальну суму 20592903,50 грн. у відповідності до положень ч.5 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; ліквідовано банкрута - ТОВ "Кафорест Реал Істейт" як юридичну особу в зв'язку з банкрутством; припинено провадження у справі №910/4478/13.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2014 року (судді: Пантелієнко В.О. - головуючий, Остапенко О.М., Шипко В.В.) апеляційні скарги Компанія "Істрейд ЛТД", ТОВ "Київ Секюрітіз груп" та ТОВ "МД Холдинг" на ухвалу господарського суду м. Києва від 02.07.2014 року задоволено.

Ухвалу господарського суду м. Києва від 02.07.2014 року у справі №910/4478/13 - скасовано, справу скеровано для подальшого розгляду до господарського суду м. Києва.

Не погодившись із винесеною постановою, ліквідатор боржника арбітражний керуючий Бабіч О.І. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2014 року та залишити в силі ухвалу господарського суду м. Києва від 02.07.2014 року про затвердження звіту, ліквідаційного балансу та припинення провадження у даній справі.

На думку заявника касаційної скарги, судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 4-7, 43 ГПК України, ст. 41, 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній з 19.01.2013 року внесених змін) (Далі по тексту Закон про банкрутство).

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Під час розгляду даної справи судами встановлено таке.

У березні 2013 року ТОВ "Кафорест Реал Істейт" звернулось до місцевого суду із заявою про порушення справи про своє банкрутство, на підставі ст. 95 Закону про банкрутство, у зв'язку з виявленням в ході ліквідаційної процедури кредиторської заборгованості, активи для погашення якої відсутні.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.03.2013 року у справі №910/4478/13 заяву ТОВ "Кафорест Реал Істейт" прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 27.03.2013 року, визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого Кугота І.П. зобов'язано подати заяву про участь у справі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.03.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Кафорест Реал Істейт", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, розгляд справи для вирішення питання про визнання боржника банкрутом призначено на 02.04.2013 року.

Постановою господарського суду м. Києва від 02.04.2013 року ТОВ "Кафорест Реал Істейт" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Бабіча Олега Ігоровича, зобов'язано ліквідатора банкрута надати суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута до 02.04.2014 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.02.2014 року затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Кафорест Реал Істейт" на загальну суму 20 592 903,50 грн.

18.02.2014 року до місцевого суду ліквідатором подано на затвердження звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.

Під час розгляду звіту ліквідатора судом першої інстанції встановлено, що з метою виявлення майна чи інших активів банкрута ліквідатором були направлені запити, зокрема до Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві, Державної інспекції сільського господарства в м. Києві, Головного управління статистики у м. Києві, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Міністерства доходів і зборів України, Державної авіаційної служби України, Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Державної служби інтелектуальної власності України.

Згідно рішення про відмову у наданні інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.03.2013 року №1118947 щодо банкрута у Державному реєстрі відсутні відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

За результатами проведення інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, будь яких майнових активів банкрута ліквідатором не виявлено, що підтверджується актами інвентаризації №№ 1, 2, 3, 4, 5 від 10.02.2014 року.

Під час проведення інвентаризації цінних паперів ТОВ "Кафорест Реал Істейт" ліквідатором виявлено, що банкрут володіє простими іменними акціями Публічного акціонерного товариства "Краснолучвуглебуд" у кількості 23 890 шт. балансовою вартістю 7 393 476 грн., що підтверджується актом інвентаризації цінних паперів №6 від 10.02.2014 року та випискою про стан рахунку у цінних паперах станом на 14.11.2013 року.

Згідно листа депозитної установи ПАТ "Запоріжсталь-АГ" від 14.11.2013 року №147 обіг цінних паперів Публічного акціонерного товариства "Краснолучвуглебуд" було зупинено на підставі рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24.10.2013 року №2455.

З метою проведення оцінки виявлених цінних паперів, ліквідатор звертався до суб'єкта оціночної діяльності - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оціночний стандарт", яке листом від 26.11.2013 року №2611-01 повідомило, що здійснити оцінку простих іменних акцій не можливо, оскільки Публічне акціонерне товариство "Краснолучвуглебуд" має ознаки неспроможності, вартість його активів дорівнює нулю.

З огляду на неможливість проведення оцінки простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Краснолучвуглебуд", а також на те, що обіг вказаних акцій було зупинено, останні ліквідатором реалізовані не були.

Розрахунки з кредиторами проведені не були, непогашеними залишились кредиторські вимоги Підприємства з іноземною інвестицією у формі ТОВ "Київ Секюрітіз Груп" на суму 31689 грн., ТОВ "МД Холдинг" на суму 15143034,55 грн. та Компанії "Істрейд ЛТД" на суму 5418179,95 грн., всього на загальну суму 20592903,50 грн.

Затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс боржника, припиняючи банкрута як юридичну особу та припиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що ліквідатором виконано всі дії з ліквідації банкрута та надано суду документи, що свідчать про завершення ліквідаційної процедури, у тому числі ліквідаційний баланс з непогашеною кредиторською заборгованістю у зв'язку з відсутністю активів, які можна було б направити на погашення кредиторської заборгованості.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. (ст. 101 ГПК України).

Під час апеляційного розгляду Київським апеляційним господарським судом встановлено наступні обставини.

Протягом 2008 - 2012 років банкрут володів високоліквідним активом - акціями ВАТ "Запоріжвогнетрив", ідентифікаційний код 00191885. За придбані акції банкрут не розрахувався, що і стало правовою підставою для визнання ТОВ "МД Холдинг" кредитором у справі про банкрутство.

ТОВ "МД Холдинг" із загальнодоступних джерел інформації (сайту загальнодоступної інформаційної бази даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України) стало відомо, що 01.08.2012 року банкрут продав належний йому пакет акцій емітента і повинен був отримати за нього грошові кошти. Будь-яка інформація щодо такого продажу ні в матеріалах справи про банкрутство, ні у звіті ліквідатора не міститься.

У звіті ліквідатора зазначена відсутність дебіторської заборгованості можливих дебіторів перед банкрутом і одночасно у ліквідаційному балансі, поданому на затвердження господарського суду відображений збиток від господарських операцій у сумі 13 259 427,50 грн.

Причини та умови такої швидкої втрати платоспроможності підприємства ліквідатором встановлена не була.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 року витребувано у ПАТ "Запоріжсталь-АГ", як у зберігача цінних паперів ТОВ "Кафорест Реал Істейт" виписку з його рахунку у цінних паперах за 2012 рік про рух цінних паперів та правові підстави, за якими здійснювалося зарахування та списання цінних паперів на такому рахунку.

На виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду, ПАТ "Запоріжсталь-АГ" надіслано на адресу суду витребувані документи із яких апеляційний господарський суд встановив таке.

23.07.2012 року боржник уклав договір купівлі - продажу цінних паперів №БВ 20120723/10-АК з ТОВ "Компанія з управління активами та адміністратор пенсійних фондів "Альтана Інвестмент Менеджмент (ідентифікаційний код 35093832), яке діяло в інтересах пайового не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Альтернативні інвестиції", відповідно до умов якого банкрут продав, а покупець придбав прості іменні акції ПАТ "Запоріжвогнетрив". Суттєві умови договору наступні: кількість цінних паперів - 924122 (дев'ятсот двадцять чотири тисячі сто двадцять дві) акції загальною номінальною вартістю 12013586 (дванадцять мільйонів тринадцять тисяч п'ятсот вісімдесят шість) гривень; номінальна вартість однієї акції - 13,00 (тринадцять) гривень, ціна договору - 7392976,00 (сім мільйонів триста дев'яносто дві тисячі дев'ятсот сімдесят шість) гривень, строк розрахунків - оплата акцій до 31.12.2012 року, акції були списані з рахунку банкрута в цінних паперах 24.07.2012 року.

Крім того, 01.10.2012 року божник уклав договір купівлі - продажу цінних паперів №БВ 20121001/03-АК; КУА 8-АІ з ТОВ "Компанія з управління активами та адміністратор пенсійних фондів "Альтана Інвестмент Менеджмент, яке діяло в інтересах пайового не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Альтернативні інвестиції", відповідно до умов якого компанія з управління активами продала, а банкрут купив прості іменні акції ПАТ "Краснолучвуглебуд". Суттєві умови договору наступні: кількість цінних паперів - 23890 (двадцять три тисячі вісімсот дев'яносто) акцій загальною номінальною вартістю 5972,50 (п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят дві) гривні 50 копійок. Номінальна вартість однієї акції - 0,25 (двадцять п'ять) копійок, ціна договору - 7393476,00 (сім мільйонів триста дев'яносто три тисячі чотириста сімдесят шість) гривень, строк розрахунків - оплата акцій до 31.10.2012 року, акції були зараховані на рахунок банкрута в цінних паперах 08.10.2012 року.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції проаналізував дані, що містяться у бухгалтерських балансах ПАТ "Запоріжвогнетрив" та ПАТ "Краснолучвуглебуд", які отримані з офіційного сайту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та встановив, що за результатами 2012 господарського року ПАТ "Запоріжвогнетрив" мало прибуток у сумі 6 143 000,00 (шість мільйонів сто сорок три тисячі) гривень, а ПАТ "Краснолучвуглебуд" - збиток на суму 1 500 000,00 (один мільйон п'ятсот тисяч) гривень (рядки 220 та 225 балансів підприємств, форма 2 фінансові результати). Нерозподілений прибуток станом на 31.12.2012 року у ПАТ "Запоріжвогнетрив" складав 152 721 000,00 (сто п'ятдесят два мільйони сімсот двадцять одна тисяча) гривень, а у ПАТ "Краснолучвуглебуд" за цей же період у бухгалтерському балансі зазначено збиток у сумі 15 280 000,00 (п'ятнадцять мільйонів двісті вісімдесят тисяч) гривень (рядки 350 балансів підприємств, форма 1).

Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши умови зазначених договір купівлі-продажу, дійшов висновку, що внаслідок виконання таких договорів відчуження - придбання, майна банкрута стало недостатнім для задоволення вимог кредиторів, оскільки, банкрут здійснив відчуження майна акції ПАТ "Запоріжвогнетрив" за ціною 8,00 (вісім) гривень за одну акцію, тобто, меншою від номінальної вартості однієї акції та придбав акції ПАТ "Краснолучвуглебуд" - за ціною 309,48 (триста дев'ять) гривень 48 копійок за одну акцію, тобто, значно більшою від їх номінальної вартості.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний господарський суд, пославшись на ст. 33, 34 ГПК України та ст. 20, 41 Закону про банкрутство, дійшов висновку про передчасність затвердження звіту, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі, оскільки місцевий суд наведених обставин не врахував та не перевірив належність виконання ліквідатором усіх дій в ході проведення ліквідаційної процедури ТОВ "Кафорест Реал Істейт".

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із такими висновками апеляційного господарського суду, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону про банкрутство.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до частини 2 статті 41 Закону про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з частинами 1, 4 статті 42 Закону про банкрутство, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 46 Закону про банкрутство, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються, зокрема, відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів), подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Матеріали справи №910/4478/13 не містять такого документу, як оригінал ліквідаційного балансу ТОВ "Кафорест Реал Істейт". У справу надано копію ліквідаційного балансу, завірену ліквідатором банкрута, що протирічить вимогам наведеної норми і на що суд першої інстанції, під час прийняття ухвали від 02.07.2014 року, у даній справі, уваги не звернув.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд касаційної інстанції вважає, що ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказам, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.

Ухвала господарського суду міста Києва від 02.07.2014 року, у даній справі, наведеним вимогам не відповідає, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції, не було надано правової оцінки запереченням кредитора ТОВ "МД Холдинг" щодо задоволення клопотання ліквідатора про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу та без жодних обґрунтувань відмовлено ТОВ "МД Холдинг" у задоволенні клопотання про витребування додаткових доказів (виписки з рахунків у цінних паперах банкрута у акціонерного банка "Експрес-Банк" та зберігача ПАТ "Запоріжсталь-АГ"), які дадуть можливість підтвердити факт відчуження цінних паперів банкрутом, визначити та оцінити правові підстави для здійснення такого відчуження і на підставі цих доказів зробити висновки про обґрунтованість поданих ліквідатором на затвердження суду звіту та ліквідаційного балансу.

У ст. 20 Закону про банкрутство передбачено, що правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора, зокрема з тієї підстави, що боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що правом ініціювати спростування або визнання недійсними правочинів боржника, з підстав визначених у наведеній нормі, крім арбітражного керуючого, наділені також і конкурсні кредитори боржника.

Отже, за наведених обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновком апеляційного господарського суду про передчасність затвердження звіту, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Кафорест Реал Істейт", оскільки господарським судом першої інстанції, в порушення приписів ст. ст. 33, 34, 43 ГПК України, не враховано заперечень кредиторів та не досліджено, в порушення ст. 41 Закону про банкрутство, повноту здійснення ліквідатором передбачених чинним законодавством заходів з ліквідації боржника.

Поряд з цим, зважаючи на межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що ліквідатор ТОВ "Кафорест Реал Істейт" у касаційній скарзі порушує питання, які стосуються оцінки доказів. Проте, оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, в силу приписів ст. 43 ГПК України, здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

З урахуванням встановлених ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування постанови суду апеляційної інстанції.

На підставі наведеного та керуючись 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Кафорест Реал Істейт" арбітражного керуючого Бабіча Олега Ігоровича залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2014 року у справі №910/4478/13 залишити без змін.

Головуючий П.К. Міщенко

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Я. Погребняк