Постанова

від 24.10.2014 по справі п/811/3448/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2014 року Справа № П/811/3448/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Арсенал 2002»

до відповідача: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Арсенал 2002» звернулось з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0001502202 від 23 вересня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 96 667,00 грн., за основним платежем та 24 167,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0001512202 від 23 вересня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 91 833,00 грн. основного платежу та 22 958,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що не допускав порушень при формуванні податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, а тому вважає податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають чинному законодавству.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі з огляду на те, що господарські операції, на думку відповідача, не носять реального характеру.

На підставі ухвали від 24.10.2014 р. розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ст.122 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 01 по 03 вересня 2014 року посадовою особою Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Арсенал 2002» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Інтеко-Трейд» за період з 01.04.2013 р. по 30.04.2013 р., за результатами якої складено акт №181/11-23-22-02/38613813 від 05.09.2014 року, висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача:

- п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого товариством занижено податок на прибуток за 2013 рік на суму 91 833,00 грн.;

- п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого товариством занижено податок на додану вартість за травень 2013 року на суму 96 667,00 грн. (а.с.13-39).

Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області на підставі акту перевірки винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення (а.с.9-12).

В акті перевірки податковий орган дійшов висновку про завищення позивачем задекларованих витрат в загальній сумі 483 333,00 грн. та податкового кредиту з ПДВ в сумі 96 667,00 грн. в частині взаємовідносин з ПП «Інтеко-Трейд», які, на думку Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, не носять реального характеру.

Як встановлено судом, відповідно до договорів купівлі-продажу, укладених між ТОВ «Компанія Агромир», СП «Петрівське» та ПП «Віктор і К» (покупці) та ТОВ «Компанія Арсенал 2002» (продавець), останнє взяло на себе зобов'язання передати у власність покупців обладнання та виконати роботи з монтажу цього обладнання, а покупці зобов'язалися прийняти товар і оплатити його (а.с.41-49, 71-75, 88-92).

З метою виконання своїх зобов'язань, як продавця, перед ТОВ «Компанія Агромир», СП «Петрівське» та ПП «Віктор і К», позивач залучив за договорами №22/04 від 22.04.2013 р. та №26/04 від 26.04.2013 р. ПП «Інтеко-Трейд» (виконавець), останнє взяло на себе зобов'язання здійснити наступний перелік робіт, а саме, збирання металоконструкцій Хоперний Бункер 1103.070845-ZО шт.1, збирання металоконструкцій норія 50 тон/год - 30.40 м шт. - 1 та 50 тон/год - 19.00 м. шт. - 0,875, роботи по збиранню Зерносушарки 2133 - 1 шт. та UА-132 - 1 шт., а замовник зобов'язується здійснити оплату послуг виконавця в повному обсязі (а.с.109, 113).

ПП «Інтеко-Трейд» виконало для позивача необхідний об'єм робіт на суму 580 000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 96 667,00 грн., що підтверджується податковими накладними та актами здачі-прийняття виконаних робіт (а.с.111-112, 114-115). Оплата проведена в повному обсязі, що підтверджується доказами та відображено в акті (а.с.110).

Дані роботи позивачем, як продавцем, в подальшому передано замовникам ТОВ «Компанія Агромир», СП «Петрівське» та ПП «Віктор і К», що підтверджується актами здачі-приймання товару і робіт, а також фотокартками змонтованого обладнання (а.с.158-174). Оплата проведена в повному обсязі, що підтверджується доказами та відображено в акті (а.с.105-108).

Суму 483 333,00 грн. позивачем віднесено до складу валових витрат за 2013 рік, а суму ПДВ 96 667,00 грн. - до складу податкового кредиту за травень 2013 року (а.с.134 а - 143).

Кіровоградською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області вважає, що податкові накладні видані ПП «Інтеко-Трейд» за господарськими операціями, які не носили реального характеру та не відбулися в об'єктивній дійсності.

У відповідності до змісту п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, зокрема, собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначених норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування витрат та податкового кредиту платником податку є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до виписки з ЄДР, основним видом діяльності ТОВ «Компанія Арсенал 2002» є, неспеціалізована оптова торгівля. Згідно статуту предметом діяльності позивача є також установлення та монтаж машин та устаткування (а.с.116, 118).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що витрати понесені позивачем за господарськими операціями з ПП «Інтеко-Трейд», безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю ТОВ «Компанія Арсенал 2002».

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

При цьому в пункті 198.2 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме - наявність у платника податку (покупця) належно оформленої та виданої податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентом у перевіряємому періоді. При цьому ПП «Інтеко-Трейд» на момент її виписки був зареєстрований платником податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п.201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України мав обов'язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні.

Окрім цього, Кіровоградська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області під час перевірки дійшла висновку про те, що правочини позивача з ПП «Інтеко-Трейд» є нікчемними, оскільки, на її думку, вчинені без мети настання реальних правових наслідків.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки відповідача в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Відповідно до частини 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Кіровоградська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області не довела суду фактів безтоварного характеру господарських операцій та безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ позивачем, а тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 471,35 грн. підлягає присудженню з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001502202 від 23 вересня 2014 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Арсенал 2002» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 96 667,00 грн., за основним платежем та 24 167,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001512202 від 23 вересня 2014 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Арсенал 2002» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 91 833,00 грн. основного платежу та 22 958,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Арсенал 2002», код ЄДРПОУ 38613813, судовий збір у розмірі 471,35 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова