Постанова

від 29.10.2014 по справі 826/12952/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 жовтня 2014 року № 826/12952/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Берко А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Євровекторіум" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та заборону вчиняти дії

за участю:

представника позивача: Куракіна Ю.В.,

представника відповідача: Білокура В.В.

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 29.10.2014 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євровекторіум" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та заборону вчиняти дії.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для проведення зустрічної звірки, оскільки жодного запиту щодо надання документів на адресу позивача не надходило та документи фінансово-господарської діяльності у позивача не витребовувались. Також позивач посилався на те, що хоча в акті №2283/26-55-22-09/38932386 від 06.08.2014 зазначено про те, що його складено у зв'язку з неможливістю проведення зустрічної звірки, водночас фактично відповідачем звірка була проведена, що підтверджується змістом відповідного акту, в якому викладені судження податкового органу щодо обставин господарської діяльності позивача.

У судовому засіданні 29.10.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що зустрічні звірки не є перевірками та складення у зв'язку з встановленням фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку акту не є обставиною, яка порушує охоронювані законом права та інтереси позивача. Також відповідач зазначив про те, що внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем, які використовуються органами державної податкової служби, зокрема, АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», самі по собі не зумовлюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків у формі виникнення або зміни прав та обов'язків, змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту, оскільки внесення такої інформації не призводить до коригування (збільшення) податкових зобов'язань платника податків. Представник відповідача у судовому засіданні 29.10.2014 заперечив проти позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві складено акт № 2283/26-55-22-09/38932386 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Євровекторіум" код ЄДРПОУ 38932386 щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Ехотранс-БГО" код ЄДРПОУ 38464199 за лютий 2014 року".

На сторінці 24 зазначеного акту вказано наступне: "Таким чином, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ у ТОВ "ЕХОТРАНС-БГО" на загальну суму 3047000грн., в тому числі: лютий 2014р. в сумі 3047033грн,, отже відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям на загальну суму 3047033грн,. в тому числі: лютий 2014р. в сумі 3047033 грн.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Євровекторіум» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-діездатності ТОВ «Євровекторіум». фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Євровекторіум» та контрагентами є фіктивними правочинамй, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків. які обумовлювались цими правочинами (ст.234 Цивільного Кодексу України (ЦКУ)).

Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «Євровекторіум» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. "

Також на сторінці 24 акту № 2283/26-55-22-09/38932386 від 06.08.2014 зазначено наступне: "В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ "Євровекторіум" підприємствам покупцям, що свідчить про те, що правочини між ТОВ "Євровекторіум" та контрагентами - покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків.

Отже, зазначені правочини відповідно до ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. "

Позивач, вважаючи неправомірними дії податкового органу по проведенню перевірки щодо документального підтвердження господарських операцій по придбанню та реалізації товару та вважаючи, що на підставі акту № 2283/26-55-22-09/38932386 від 06.08.2014 неправомірно внесено зміни до інформаційних систем, які використовуються податковим органом звернувся з позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, встановлено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232 (далі - Порядок), орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Пунктом 6 зазначеного Порядку встановлено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 22.04.2011 (далі - Методичні рекомендації) у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Суд звертає увагу на те, що на виконання вимог пункту 4 Порядку, податковий орган має вчинити дії спрямовані на фактичне вручення суб'єкту господарювання запиту про подання інформації та її документального підтвердження та надіслати запит суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Суд вважає, що передбачений вказаною нормою спосіб особистого вручення відповідного запиту є допоміжним та може бути застосований податковим органом виключно у випадку можливості саме вручення такого запиту суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Крім того, відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Порядок внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, визначено статтею 19 вказаного Закону.

Відповідно до абзацу 2 частини дванадцятої та абзацу 2 частини чотирнадцятої зазначеної статті, у разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. Якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Отже, з наведеного вбачається, що, по-перше, законодавцем чітко визначено порядок встановлення факту відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням, а, по-друге, що до моменту внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням достовірними є відомості про її місцезнаходження наявні у Єдиному державному реєстрі й законних підстав вважати особу відсутньою за її місцезнаходженням у податкового органу немає.

У свою чергу, пункт 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій, у частині щодо встановлення факту, що не дає змоги провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), кореспондується з проаналізованим вище порядком встановлення факту відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

Водночас, оскільки пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій встановлено, що за таких обставин (встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку) відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, а процедура встановлення відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням потребує значно більш тривалого часу, то суд приходить до висновку, що встановлення факту, що не дає змоги провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням, можливе лише у разі наявності відповідного запису у Єдиному державному реєстрі на момент отримання податковим органом (виконавцем) запиту про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Таким чином, у даному випадку, податковим органом не вірно застосовано вимоги пункту 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232, пункту 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 22.04.2011.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача по проведенню перевірки щодо документального підтвердження господарських операцій по придбанню та реалізації товару, суд зазначає наступне.

Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання є службовим документом органів податкової служби, який складається не за результатами здійснення органом державної податкової служби певних дій, зокрема, у зв'язку з проведенням зустрічної звірки, а у зв'язку з встановленням факту що не дає змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання.

Відповідно до акту № 2283/26-55-22-09/38932386 від 06.08.2014 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Євровекторіум" код ЄДРПОУ 38932386 щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Ехотранс-БГО" код ЄДРПОУ 38464199 за лютий 2014 року" його було складено у зв'язку з встановленням факту неможливості проведення зустрічної звірки.

Отже, зазначений акт складено у зв'язку з встановленням факту, що не давав змогу провести зустрічну звірку позивача.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем будь - яких доказів та обґрунтувань на підтвердження проведення відповідачем перевірки щодо документального підтвердження господарських операцій по придбанню та реалізації товару суду не надано, як і не зазначено про неможливість їх надання.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що акт № 2283/26-55-22-09/38932386 від 06.08.2014 складено не за результатами проведення відповідачем перевірки щодо документального підтвердження господарських операцій по придбанню та реалізації товару, а у зв'язку з встановленням факту, який перешкоджав проведенню зазначеної звірки, а також те, що будь - яких інших доказів на підтвердження проведення відповідачем перевірки щодо документального підтвердження господарських операцій по придбанню та реалізації товару позивачем суду не надано, суд дійшов висновку про те, що відповідачем дій по проведенню перевірки щодо документального підтвердження господарських операцій по придбанню та реалізації товару вчинені не були.

Таким чином, позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача по проведенню перевірки щодо документального підтвердження господарських операцій по придбанню та реалізації товару - є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача відновити відомості інформаційних базах даних податкової служби по звітності позивача, що були змінені через складання акту № 2283/26-55-22-09/38932386 від 06.08.2014 суд звертає увагу на наступне.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Отже у випадку встановлення порушення платником податку податкового законодавства, яке призвело, зокрема, до заниження/завищення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ податковий орган наділений повноваженнями здійснити коригування відповідних показників шляхом прийняття податкового повідомлення - рішення, при цьому положеннями чинного законодавства не передбачено в зазначеному випадку до прийняття податкового повідомлення - рішення та його узгодження здійснення коригування відповідних показників шляхом внесення відповідних коригувань податковим органом до інформаційних баз даних Міністерства доходів та зборів України, у тому числі до підсистем інформаційної системи "Податковий блок".

Підпунктом 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема податкова інформація.

Підпунктом 1.3.1 пункту 1.3 розділу І Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємців затверджених наказом Міністерства доходів та зборів України № 165 від 14.06.2013 встановлено, що під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти: підсистеми інформаційної системи "Податковий блок" - "Реєстрація ПП", "Обробка податкової звітності та платежів", "Податковий аудит", "Аналітична система", "Облік платежів".

Підпунктом 3.1.3.7 підпункту 3.1.3 пункту 3.1 розділу ІІІ зазначених Методичних рекомендацій встановлено, що з метою виявлення та упередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній (електронній) перевірці проводиться зіставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією, отриманою від митних органів та з інших джерел. При цьому враховуються результати автоматизованого зіставлення (наказ N 85) даних додатка 5 до декларації, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, ЄРПН, баз МД (по мірі впровадження відповідного програмного забезпечення).

Відповідно до пункту 5.1. Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України затверджених наказом Державної податкової служби України № 516 від 14.06.2012 обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. Під час введення зазначених у звітності показників до електронних баз податкової звітності обов'язково проводиться автоматизована перевірка податкових документів відповідно до затверджених та реалізованих алгоритмів контролю в ПЗ із приймання та обробки податкової звітності.

Пунктом 5.2. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом Державної податкової служби України № 236 від 22.04.2011 отримана від суб'єкта господарювання інформація та її документальне підтвердження в подальшому використовується для проведення зустрічних звірок та повинна бути відпрацьована в комплексі з іншими документами суб'єкта господарювання при проведенні чергової документальної планової або позапланової перевірки суб'єкта господарювання із метою підтвердження повноти відображення результатів здійснених господарських операцій у податковому та бухгалтерському обліку.

Таким чином, податковий орган використовує відомості про позивача при адмініструванні податків і зборів позивача та його контрагентів, що є недостовірними і внесені відповідачем до АІС за результатами вчинення заходів щодо проведення зустрічної звірки правових підстав для здійснення яких у нього не було.

За наслідками такого адміністрування відповідач згідно з пунктом 5.2 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом Державної податкової служби України № 236 від 22.04.2011 вживає заходи реагування (проводить перевірки, звірки і т.д.), чим порушуються права і законні інтереси позивача.

Крім того, суд зазначає, що процес зіставлення даних податкової звітності, у тому числі з ПДВ, у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Аналогічна правова позиція викладена зокрема в ухвалі Вищого адміністративного суду України у справі К/9991/74156/12 від 13.02.2013 .

З огляду на викладене враховуючи те, що акт № 2283/26-55-22-09/38932386 від 06.08.2014 було складено не за результатами проведеної перевірки позивача та не у зв'язку зі встановленням за її результатами порушень вимог чинного законодавства, зокрема, заниження/завищення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, а у зв'язку з встановленням факту, який перешкоджав проведенню зазначеної звірки, правові підстави на проведення якої у податкового органу були відсутні, у нього були відсутні й правові підстави для здійснення коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача на підставі зазначеного акту та внесення на підставі зазначеного акту інформації до інформаційних систем.

Факт внесення відповідачем в інформаційних систем коригувань на підставі акту №2283/26-55-22-09/38932386 від 06.08.2014, зокрема, здійснення зміни показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий 2014 року підтверджується наявними в матеріалах справи роздруківками з інформаційних систем податкового органу.

Таким чином, у зв'язку зі здійснення відповідачем коригування в інформаційних базах "Податковий блок" відомостей відповідно до акту про неможливість проведення зустрічної звірки № 2283/26-55-22-09/38932386 від 06.08.2014, задекларовані позивачем податкові зобов'язання є відмінними від тих, що відображені в зазначеній системи, а отже при зіставленні податкової звітності позивача та даних наявних у податкового органу завжди буде виникати відмінність в показниках податкової звітності, яка у свою чергу є підставою для висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства, що у свою чергу є прямим порушенням прав позивача.

Оскільки позовні вимоги щодо заборони відповідачу вносити зміни до інформаційної бази даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" на підставі інформації викладеної в акті № 2283/26-55-22-09/38932386 від 06.08.2014 та заборону відповідачу використовувати інформацію викладену в зазначеному акті спрямовані на майбутній захист прав, свобод та інтересів позивача, які на час розгляду справи судом не були порушені, то суд дійшов висновку про безпідставність заявленої позовної вимоги.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов - задовольнити частково .

2.Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити відомості інформаційних базах даних податкової служби по звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровекторіум", що були змінені через складання акту № 2283/26-55-22-09/38932386 від 06.08.2014 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Євровекторіум», код ЄДРПОУ 38932386, щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Ехотранс-БГО", код ЄДРПОУ 38464199 за лютий 2014 року".

3.В решті позовних вимог - відмовити .

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Постанова складена в повному обсязі 05.11.2014.