Постанова

від 05.11.2014 по справі 902/4/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2014 р. Справа № 902/4/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Гудак А.В.

суддів Сініцина Л.М.

при секретарі судового засідання Лукащик Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією на ухвалу господарського суду Вінницької області від 26.08.14 р. (скарги на дії головного державного виконавця та в.о. начальника Ленінського відділу ДВС Вінницького МУЮ)

у справі № 902/4/14 (суддя Тісецький С.С. )

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарконт Проджект"

відповідач Підприємство "Гассіб" з іноземною інвестицією

про стягнення 506 749,10 грн. згідно договору відступлення права вимоги

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

ДВС - не з'явився

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Розпорядженням Голови Рівненського апеляційного господарського суду від 04 листопада 2014 року у справі № 902/4/14 у зв'язку із відрядженням судді Савченка Г.І. та відповідно до затверджених складів колегій, внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В. , суддя Сініцина Л.М. .

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 26 серпня 2014 року у справі №902/4/14( суддя Тісецький С.С.) відмовлено в задоволенні скарг б/н від 18.07.2014 року та б/н від 11.08.2014 року підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією на дії головного державного виконавця та в.о. начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції повністю.

Відмовляючи в задоволенні скарг та застосовуючи положення ст.ст. 4-3, 32, 33, 34, 43, 50, 85, 93, 115, 116, 121-2 ГПК України, ст.ст. 1, 11, 25, 27, 57, 65, п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, п. п. 1, 3.3, 9.13, 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 року, п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів" № 01-8/155 від 13.02.2002 року, п. 10.2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, місцевий господарський суд вказав, що станом на 24.03.2014 року у суду відсутні були відомості щодо апеляційного оскарження рішення,яким стягнуто з підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією на користь ТзОВ « Фарконт Проджект» 454 408,81 грн. -заборгованості, 9 088,17 грн. -судового збору, оскільки апеляційна скарга відповідача надійшла до господарського суду Вінницької області 25.03.2014 року за вх. № 08-59/115/14, що підтверджується штампом на ній.

Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки наказ від 24.03.2014 року було видано до надходження апеляційної скарги, а рішення суду від 04.03.2014 року постановами РАГС та ВГСУ залишено без змін, в зв'язку з чим підстави для видачі нового наказу після надходження справи до суду були відсутні, примусовому виконанню підлягає наказ, виданий 24.03.2014 року.

Крім того, постанова про відкриття виконавчого провадження № 43857199 датована 03.07.2014 року, а постанова Рівненського апеляційного господарського суду прийнята 21.05.2014 року, в зв'язку з чим виконавче провадження відкрито після закінчення апеляційного перегляду рішення суду від 04.03.2014 року, яке станом на 03.07.2014 року набуло законної сили . Відтак наказ суду від 24.03.2014 року є підставою для відкриття виконавчого провадження.

Зазначив, що п. 10.2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 не визначає підстав повернення документів про арешт коштів, якщо його оформлено з порушенням закону. Поряд з цим, у постанові про арешт коштів боржника від 21.07.2014 року, окрім назви боржника, зазначено код ЄДРПОУ : 20095406 та юридичну адресу : м. Вінниця, вул. Свердлова, 28, що дозволяє ідентифікувати юридичну особу на рахунки якої накладається арешт.

За вказаних вище обставин суд дійшов до висновку, що оскаржувані постанови Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції від 03.07.2014 року та від 21.07.2014 року є правомірними та спрямовані на виконання наказу суду № 902/4/14 від 24.03.2014 року згідно Закону України "Про виконавче провадження", а тому відсутні підстави для визнання їх недійсними.

Не погодившись із винесеною ухвалою, підприємство "Гассіб" з іноземною інвестицією звернулось із апеляційною скаргою, якою вважає ухвалу господарського суду Вінницької області від 26.08.14р. прийнятою з порушенням норм процесуального права при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Зазначає, що 04.03.2014 року господарським судом Вінницької області прийнято рішення у справі № 902/4/14, яким частково задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фарконт Проджект".

На виконання даного рішення господарським судом Вінницької області було видано наказ від 24.03.2014 року.Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ПзІІ "Гассіб" звернулося із апеляційною скаргою 21.03.2014 р.

Постанова Рівненського апеляційного господарського суду була винесена 21.05.2014 р.

Вказує, що Ленінським відділом державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції за виконавчим документом - наказом господарського суду Вінницької області від 24.06.2014 р. по справі за № 902/4/14 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.07.2014 року ВП № 43857199, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 03.07.2014 року ВП № 43857199 та постанова про арешт коштів боржника від 21.07.2014 р. ВП № 43857199.

Зауважує, що згідно частини першої пункту п'ятого статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", рішення на підставі якого був виданий виконавчий документ на момент відкриття виконавчого провадження в обов'язковому порядку повинно набути законної (юридичної) сили, водночас рішення господарського суду Вінницької області від 04 березня 2014 року( на підставі якого було видано наказ від 24.03.2014 року) станом на 24.03.2014 року не набуло законної сили, а відтак відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції зобов'язаний був відмовити у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 3 ч.1ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження».

Вказує, що відповідно до статті 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснює у справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу місцевим господарським судом після набрання судовим рішенням законної сили згідно з вимогами статті 85 ГПК і повернення матеріалів справи із суду апеляційної інстанції (якщо рішення оскаржувалося в апеляційному порядку і не було скасоване чи змінене).

Якщо рішення місцевого господарського суду переглядалося в суді апеляційної інстанції і наказ видається (надсилається) після здійснення такого перегляду, то дата видачі наказу має співпадати з датою повернення матеріалів справи з суду відповідної інстанції до місцевого господарського суду. Після закінчення апеляційного перегляду справа невідкладно повертається до суду першої інстанції.

Вважає, що дії відділу державно виконавчої служби спрямовані на накладення арешту на кошти боржника є очевидно протиправними, оскільки проводяться на підставі наказу, який не підлягає виконанню.

Також вказує, що всупереч положенням ст. 57,65 Закону України "Про виконавче провадження" Ленінський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції не надіслав запити з приводу рахунків боржника, а наклав арешт на все майно боржника.

Сума виконавчого провадження становить 454 408,81 грн. ,в той же час постановою про арешт майна боржника накладено арешт на все майно.

Просить визнати дії Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції незаконними; визнати постанову про відкриття виконавчого провадження Ленінського відділу державно виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції від 03.07.2014 року ВП № 43857199 недійсною; визнати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження Ленінського відділу державно виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції від 03.07.2014 року ВП № 43857199 недійсною; визнати постанову Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про арешт коштів боржника від 21.07.2014 р. ВП № 43857199 недійсною.

Відзиву на апеляційну скаргу від ТОВ "Фарконт Проджект" не надійшло, що відповідно до ч.2 ст.96 ГПК України не перешкоджає перегляду ухвали місцевого господарського суду.

Сторони не скористалися правом участі під час апеляційного перегляду справи та не забезпечили явку своїх представників у судове засідання апеляційного господарського суду, хоча про час та місце апеляційного перегляду справи повідомлялись заздалегідь та належним чином, на що вказують зворотні повідомлення відділення поштового зв'язку та реєстр про відправку рекомендованої кореспонденції. (а.с.106-108).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки сторони належним чином повідомлялись про час та місце апеляційного перегляду справи, враховуючи обмеженість строків вирішення спору, явка сторін обов'язковою не визнавалась, судова колегія не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 04.03.2014 року господарським судом Вінницької області прийнято рішення у справі № 902/4/14, яким частково задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фарконт Проджект" та вирішено стягнути з підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією на користь позивача 454 408,81 грн. - суми заборгованості, 9 088,17 грн. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

Після набрання вказаним рішенням законної сили, на його виконання судом було видано відповідний наказ від 24.03.2014 року.

При цьому, відповідач не погоджуючись із вказаним рішенням суду, звернувся із апеляційною скаргою (апеляційна скарга надійшла до господарського суду Вінницької області 25.03.2014 року за вх. № 08-59/115/14) до Рівненського апеляційного господарського суду.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 року, рішення господарського суду Вінницької області від 04.03.2014 року у справі № 902/4/14 залишено без змін, а апеляційну скаргу підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією - без задоволення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.07.2014 року касаційну скаргу на рішення господарського суду Вінницької області від 04.03.2014 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 року зі справи № 902/4/14 повернуто підприємству "Гассіб" з іноземною інвестицією.

03.07.2014 року головним державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Панченком І.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 43857199 з примусового виконання наказу господарського суду Вінницької області № 902/4/14 від 24.03.2014 року щодо стягнення з підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фарконт Проджект" 454 408,81 грн. - суми заборгованості та 9 088,17 грн. - відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

Також 03.07.2014 року головним державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Панченком І.В. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження внаслідок виконання вказаного вище судового наказу.

Крім того, 21.07.2014 року в.о. начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Бабійчуком С.Л. прийнято постанову про арешт коштів боржника - підприємство "Гассіб" з іноземними інвестиціями (код ЄДРПОУ 20095406, м. Вінниця, вул. Свердлова, 28) в ході примусового виконання наказу суду № 902/4/14 від 24.03.2014 року.

18.07.2014 року від відповідача до суду надійшла скарга б/н від 18.07.2014 року на дії головного державного виконавця Ленінського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції, в якій просить суд визнати дії головного державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції протиправними та визнати постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.07.2014 року ВП № 43857199 та про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 03.07.2014 року ВП № 43857199 протиправними та скасувати їх (а.с. 25-26).

Також 14.08.2014 року від підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією до суду надійшла скарга б/н від 11.08.2014 року на дії в.о. начальника Ленінського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції.

Дана скарга тотожна за змістом до скарги б/н від 18.07.2014 року.

Однак, згідно вимог скарги б/н від 11.08.2014 року, відповідач просить суд визнати дії в.о. начальника Ленінського державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції протиправними та визнати постанову про арешт коштів боржника від 21.07.2014 року ВП № 43857199 протиправною та скасувати її ( а.с. 44-46).

Аналізуючи встановлені обставини справи, Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне застосувати наступні положення чинного законодавства .

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ч. 1 ст. 116 ГПК України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до місцевих органів державної податкової служби.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

За змістом ч.1, ч.2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до ч. 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Частина 3 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Відповідно до ч. 3 ст. 121-2 ГПК України, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно п. 9.13 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 року, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Зі змісту скарги, вбачається, що відповідач просить суд визнати дії головного державного виконавця та в.о. начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції неправомірними і визнати неправомірними та скасувати вказані вище постанови органу державної виконавчої служби.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує, що наказ господарського суду Вінницької області від 24.03.2014 року у справі № 902/4/14 не підлягає виконанню, оскільки станом на 24.03.2014 року рішення суду у даній справі не набуло законної сили ,так як постанова Рівненського апеляційного господарського суду була прийнята 21.05.2014 року.

Так, згідно п. 1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 року, наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснює у справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу місцевим господарським судом після набрання судовим рішенням законної сили згідно з вимогами статті 85 ГПК і повернення матеріалів справи із суду апеляційної інстанції (якщо рішення оскаржувалося в апеляційному порядку і не було скасоване чи змінене), а строк пред'явлення наказу до виконання повинен відповідати статті 22 Закону України "Про виконавче провадження".

Якщо рішення місцевого господарського суду переглядалося в суді апеляційної інстанції і наказ видається (надсилається) після здійснення такого перегляду, то дата видачі наказу має співпадати з датою повернення матеріалів справи з суду відповідної інстанції до місцевого господарського суду. Після закінчення апеляційного перегляду справа невідкладно повертається до суду першої інстанції.

Вказані вище приписи стосуються порядку видачі судового наказу після апеляційного перегляду рішення суду, яке залишено без змін, за умови, що наказ до подачі апеляційної скарги судом не видавався.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

В силу ч. 1 ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

За змістом ч. 2, ч. 3 ст. 50 ГПК України, строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу. В останньому випадку дію може бути вчинено протягом всього періоду. Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Згідно п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів" № 01-8/155 від 13.02.2002 року, на запитання : яка дата видачі повинна бути зазначена у наказі господарського суду? Вказано : відповідно до статті 116 ГПК наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили. Отже дата видачі наказу має співпадати з датою набрання рішенням господарського суду законної сили згідно з вимогами статті 85 ГПК.

Як вбачається з матеріалів справи, повний текст рішення суду від 04.03.2014 року у справі № 902/4/14 оформлено та підписано 11.03.2014 року.

Враховуючи наведенні вище приписи законодавства, рішення господарського суду Вінницької області від 04.03.2014 року у справі № 902/4/14 набуло б законної сили 24.03.2014 року та вказаною датою на його виконання видано наказ суду згідно вимог ст. ст. 85, 116 ГПК України.

Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла до висновку, що станом на 24.03.2014 року у суду першої інстанції були відсутні відомості щодо апеляційного оскарження даного рішення, оскільки апеляційна скарга відповідача надійшла до господарського суду Вінницької області 25.03.2014 року за вх. № 08-59/115/14, що підтверджується штампом на ній.

В подальшому, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 року рішення господарського суду Вінницької області від 04.03.2014 року у справі № 902/4/14 залишено без змін.

Згідно п. 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 року, якщо на судове рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили і на виконання якого видано наказ (частина третя статті 85 і стаття 116 ГПК), подано апеляційну скаргу після закінчення встановленого частиною першою статті 93 ГПК строку, і суд апеляційної інстанції відновить цей строк та прийме скаргу до провадження, то копія відповідної ухвали повинна бути надіслана органу Державної виконавчої служби, якою зазначений наказ прийнято до виконання. Такий наказ відповідно до статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" повертається до суду, який його видав.

У разі, коли за результатами апеляційного розгляду оскаржене судове рішення буде залишене без змін, новий наказ на його виконання не видається, а виконується раніше виданий наказ. Якщо на час прийняття судового акта апеляційної інстанції строк для пред'явлення цього наказу до виконання закінчився, зазначений строк підлягає відновленню згідно із статтею 119 ГПК.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду, що оскільки наказ суду від 24.03.2014 року було видано до надходження апеляційної скарги, а рішення суду від 04.03.2014 року залишено без змін, в зв'язку з чим підстави для видачі нового наказу після надходження справи до суду були відсутні, примусовому виконанню підлягає наказ ,виданий 24.03.2014 року.

Рівненський апеляційний господарський суд звертає увагу, що з постанови про відкриття виконавчого провадження № 43857199 від 03.07.2014 року вбачається, що стягувач - ТОВ "Фарконт Проджект" звернувся до Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції із заявою про примусове виконання спірного наказу суду лише 27.06.2014 року , тобто після апеляційного перегляду рішення суду в даній справі.

Таким чином, постанова про відкриття виконавчого провадження № 43857199 датована 03.07.2014 року, а постанова Рівненського апеляційного господарського суду прийнята 21.05.2014 року, в зв'язку з чим виконавче провадження відкрито після закінчення апеляційного перегляду рішення суду від 04.03.2014 року, яке станом на 03.07.2014 року набуло законної сили, а тому наказ суду від 24.03.2014 року є підставою для відкриття виконавчого провадження.

Згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03.07.2014 року, головним державним виконавцем накладено арешт на все майно, що належить боржнику - підприємству "Гассіб" з іноземними інвестиціями у межах суми звернення стягнення : 463 496,98 грн. за наказом суду № 902/4/14 від 24.03.2014 року, що не суперечить ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому, скаржником доказів в обґрунтування обставин ,викладених у апеляційній скарзі щодо перевищення грошової оцінка майна боржника ,на яке накладено арешт відносно суми боргу перед стягувачем в силу ст. 33 ГПК України, як суду першої так і суду апеляційної інстанції не надано.

Разом з тим, зі скарги б/н від 11.08.2014 року ,наявної в матеріалах справи вбачається, що скаржник зазначив про невідповідність у постанові про арешт коштів боржника від 21.07.2014 року назви боржника - "підприємство "Гассіб" з іноземними інвестиціями" з фактичною назвою підприємства - "підприємство "Гассіб" з іноземною інвестицією", що відповідно до п. 10.2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті є підставою для повернення документу банком, а згадувана постанова органу державної виконавчої служби не може бути виконана.

Згідно з пунктом на який посилається скаржник (п. 10.2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22), арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Колегія суддів також погоджується із місцевим господарським судом, що даний пункт Інструкції не визначає підстав повернення документів про арешт коштів, якщо його оформлено з порушенням закону.

Поряд з цим, у постанові про арешт коштів боржника від 21.07.2014 року, окрім назви боржника, зазначено код ЄДРПОУ: 20095406 та юридичну адресу: м. Вінниця, вул. Свердлова, 28, що дозволяє ідентифікувати юридичну особу на рахунки якої накладається арешт (а.с. 30).

Враховуючи викладене, Рівненський апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду, що оскаржувані постанови Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції від 03.07.2014 року, від 21.07.2014 року є правомірними, спрямовані на виконання наказу суду № 902/4/14 від 24.03.2014 року згідно Закону України "Про виконавче провадження" та відсутні підстави для визнання їх недійсними, а тому скарги підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією на дії головного державного виконавця та в.о. начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Вінницької області від 26 серпня 2014 року (щодо розгляду скарг на дії головного державного виконавця та в.о. начальника Ленінського відділу ДВС Вінницького МУЮ у справі № 902/4/14 ) залишити без змін, а апеляційну скаргу підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Сініцина Л.М.