Постанова

від 05.11.2014 по справі 916/2167/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2014 р.Справа № 916/2167/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів : Таран С.В., Ярош А.І.

секретар судового засідання Галузінський Н.О.

за участю представників учасників процесу:

від позивача - Сікан О.М. за довіреністю;

від третьої особи - Продан О.М. за довіреністю

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеського обласного комунального підприємства "Видавництво "Чорномор'я"

на рішення господарського суду Одеської області від 05.05.2014 року

у справі №916/2167/13

за позовом Одеського обласного комунального підприємства "Видавництво "Чорномор'я"

до Приватного підприємства "Одеса-Інвест"

за участю третьої особи на стороні позивача , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Одеської обласної ради з майнових відносин

про стягнення збитків

ВСТАНОВИВ

У серпні 2013 р. Одеське обласне комунальне підприємство "Видавництво "Чорномор'я" (далі - ООКП "Видавництво "Чорномор'я") звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Приватного підприємства "Одеса-Інвест" (далі - ПП "Одеса-Інвест") за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Одеської обласної ради з майнових відносин в якому просив зобов'язати ПП "Одеса-Інвест" звільнити приміщення, що безпідставно ним використовуються, а саме нежитлові приміщення другого поверху редакційного корпусу загальною площею 100,00 кв.м, нежитлові приміщення першого поверху виробничого корпусу загальною площею 92,6 кв.м., нежитлові приміщення другого поверху виробничого корпусу загальною площею 66,2 кв.м., інше рухоме майно підприємства, зокрема, основні засоби та малоцінні швидкозношувані предмети ООКП згідно з переліком наведеним в акті №1 від 13 травня 2013 року та стягнути з ПП "Одеса-Інвест" на користь ООКП "Видавництво "Чорномор'я" завдані збитки у розмірі 107521,70 грн., а саме, суму амортизаційних відрахувань з вартості основних засобів, що становить 29377,41 грн., суму витрат на утримання МШП, що становить 2394,05 грн., суму недоотриманої орендної плати, що становить 70246,90 грн., суму відшкодування податку на землю у сумі 636,65 грн. та експлуатаційні витрати на утримання зазначених приміщень у розмірі 4866,70 грн.

31.03.2014 р. позивач надав до місцевого господарського суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до змісту якої позивач відмовився від вимог в частині зобов'язання ПП "Одеса-Інвест" звільнити приміщення та збільшив вимоги в частині стягнення збитків, просив стягнути з відповідача завдані збитки в розмірі у розмірі 199 836 грн. 36 коп., а саме суму амортизаційних відрахувань з вартості основних засобів, що становить 2 394,05 грн., суму недоотриманої орендної плати, що становить 150341,31 грн., суму відшкодування податку на землю у розмірі 2205,63 грн. та експлуатаційні витрати на утримання зазначених приміщень у розмірі 15517,96 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.05.2014 року (головуючий суддя - Зайцев Ю.О., судді Мостепаненко Ю.І., Никифорчук Н.І.) в задоволенні позову ООКП "Видавництво "Чорномор'я" до відповідача ПП "Одеса-Інвест" про стягнення збитків відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що необхідними умовами для стягнення збитків є: підтверджена належними доказами наявність певного розміру шкоди; підтверджена належними доказами протиправна поведінка заподіювача шкоди; засвідчений належними доказами факт того, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача шкоди є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки; докази, що засвідчують наявність ознак вини заподіювача шкоди. Між тим, на думку суду першої інстанції, доказів які б засвідчували наявність необхідних передумов для нарахування та стягнення збитків у розмірі 199836,36 грн. матеріали справи не містять.

Окрім того, місцевий господарський суд вказав на те, що зазначаючи на понесенні прямих збитків, що полягали у понесенні витрат на утримання основних засобів та МШП на суму амортизаційних відрахувань з вартості основних засобів - 29377,41 грн., та на суму витрат на утримання МШП - 2394,05 грн. позивачем не визначено взагалі, які саме основні засоби та малоцінні швидкозношувальні предмети, на його думку, безпідставно використовувались відповідачем, а також належними та допустимими доказами не підтверджено таке протиправне використання, а в обґрунтування наданих розрахунків вартості витрат ООКП "Видавництво Чорномор'я" основних засобів взагалі не надано документів, підтверджуючих балансову вартість МШП і сумі 17237, 16 грн.

Також, господарський судом Одеської області зазначено, що їм не приймається до уваги розрахунок суми амортизаційних відрахувань вартості основних засобів ООКПО "Видавництво Чорномор'я", оскільки в такому розрахунку відсутні будь-які посилання на інвентарні номери основних засобів, що дозволяли б ідентифікувати майно, а також позивачем не надано доказів вартості майна обґрунтування такого розрахунку.

Вище зазначені обставини, на думку суду першої інстанції, засвідчують необґрунтованість та недоведеність належними доказами заявлених до стягнення прямих збитків у сумі 31771,45 грн.

До того ж, судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначено, що вказуючи на втрату певного очікуваного доходу (упущеної вигоди) у розмірі 168064,90 грн., який позивач розраховував отримати від суму орендної плати в розмірі 150341,31 грн., суми відшкодування податку на землю у сумі 2205,63 грн. та експлуатаційних витрат на утримання зазначених приміщень у розмірі 15517,96 грн., позивачем у встановленому порядку не доведено, що в нього взагалі в спірний період користування ПП "Одеса-Інвест" були пропозиції щодо укладення договорів оренди саме на визначені приміщення та майно. Таким чином, вимоги позивача про стягнення упущеної вигоди базуються на розрахунку можливого прибутку у разі використання спірних приміщень з урахуванням середньомісячного прибутку за метр квадратний, який отримує позивач, з приміщень, які ним використовуються. Такі розрахунки, на думку суду першої інстанції, є теоретичними, побудовані на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними документами, що свідчили б про конкретний розмір прибутку, який міг би і повинен був отримати позивач, якщо б відповідач не здійснював протиправні дії. У зв'язку з наведеним, вимога про стягнення упущеної вигоди, на думку місцевого господарського суду, не ґрунтується на відповідних доказах, а тому не може бути задоволена.

Не погоджуючись із даним рішенням до Одеського апеляційного господарського суду звернулось ООКП "Видавництво "Чорномор'я" з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 05 травня 2014 р. у справі №916/2167/13 і прийняти нове рішення, яким стягнути з ПП "Одеса- Інвест" на користь ООКП "Видавництво "Чорномор'я" завдані збитки у розмірі 199836,36 грн., а саме: суму амортизаційних відрахувань з вартості основних засобів, що становить 29377,41 грн., суму витрат на утримання МШП, що становить 2394,05 грн., суму недоотриманої орендної плати, що становить 150341,31 грн., суму відшкодування податку на землю у сумі 2205,63 грн. та експлуатаційні витрати на утримання зазначених приміщень у розмірі 15517,96 грн., стягнути з ПП "Одеса-Інвест" на користь ООКП «Видавництво «Чорноморя» суму судового збору. Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, а також порушив норми процесуального права та не вірно застосував норми матеріального права, що призвело до невірного вирішення господарського спору. Скаржник в апеляційній скарзі посилаючись на Постанову пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 року «Про судове рішення» вказує, що рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно (тобто не містити граматичних і стилістичних помилок, виправлень) та зауважує, що прийняте судом першої інстанції рішення не відповідає зазначеним вимогам - має граматичні та стилістичні помилки, що, значно утруднює належне сприйняття змісту рішення та доводи його обґрунтування. Так, зокрема, у мотивувальній частині оскаржуваного рішення, незрозуміло з якою метою на сторінці 4 судом по декілька разів цитується одне й те саме положення ч. 7 ст. 193 ГК України, окрім того, незрозуміло, яким чином зазначене положення, відносно недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов'язань, стосується позовних вимог про стягнення збитків, спричинених безпідставним використанням майна без укладення договору оренди. Також, апелянт зазначає, що незрозумілим є питання, чому суд на сторінці 6, зазначивши про те, що витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України покладаються на відповідача у справі, у резолютивній частині рішення не вирішив питання, що стосується судових витрат.

Також, скаржник вважає, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права та посилаючись на положення ч.2 ст. 104 ГПК України зазначає, що на протязі останніх чотирьох судових засідань представник відповідача у справі був відсутній, а судом не було приділено цьому факту належної уваги, та не було вчинено дій відносно з'ясування поважності причин його неявки, що, на думку апелянта, призвело до порушення принципу змагальності сторін та не дозволило отримати від відповідача пояснення, стосовно предмету господарського спору (ст.4 ГПК України). При таких обставинах, суд порушив і права відповідача передбачені ст. 22 ГПК України, та не сприяв у здійсненні позивачем своїх прав, внаслідок чого скаржник вважає рішення суду першої інстанції ухваленим з порушенням норм процесуального права.

Окрім того, апелянт зазначає, що судом у засіданні не було заслухано, а у рішенні, відповідно, не було відображено позицію та зміст пояснень третьої особи Управління майнових відносин Одеської обласної ради, залученого за клопотанням позивача, що у свою чергу також є, на думку апелянта, порушенням норм процесуального права.

До того ж, скаржник вказує, що судом першої інстанції не в повному обсязі було з'ясовано обставини справи , які мають значення для правильного вирішення господарського спору а також неправильно і неповно досліджено докази. Неповно було досліджено надані до суду Акт перевірки ефективності використання майна та засобів ООКП «Видавництво «Чорномор'я» від 13 грудня 2012 року та Акт Державної фінансової інспекції в Одеській області №031-76/9 від 03.07.2013 року, як докази наявності протиправної поведінки відповідача та порушення відповідачем правил ведення господарської діяльності без укладення договору оренди, що на думку апелянта, призвело до невірного вирішення спору.

Також, апелянт зауважує, що судом взагалі не досліджувалися, не були оцінені та відповідно не відобразилися у рішенні, залучені до матеріалів справи за клопотанням позивача як докази протиправної поведінки відповідача наступні документи: акт перевірки фактично використовуваних ПП «Одеса-Інвест» основних засобів ООКП «Видавництво «Чорномор'я» від 15 травня 2013 р.; лист - колективне звернення співробітників ПП «Одеса - Інвест» № 1233 від 05.12.2013 р. відносно використання відповідачем майна ООКП «Видавництво «Чорномор'я»; Лист № 43 від 23.04.2013 р. за підписом директора НКПВТ «Южний» про звернення з проханням надати у оренду приміщення ООКП «Видавництво «Чорномор'я»; лист № 51 від 14.02.2013 р. на ім'я директора ПП «Одеса -Інвест» з вимогою дотримуватися відповідачем умов п.4.2 договору оренди від 01.12.2012 відносно незалежного режиму експлуатації та зберігання орендованого майна.

Скаржник вважає, що не приділення належної уваги зазначеним доказам призвело до невірного прийняття судом рішення про відсутність в діях відповідача складу господарського правопорушення, та, як наслідок, прийняття судом рішення, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27.06.2014 р. апеляційну скаргу ООКП «Видавництво «Чорномор'я» прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого суддів Аленіна О.Ю., суддів Жекова В.І., Сидоренка М.В., що була сформована відповідно до розпорядження Голови Одеського апеляційного господарського суду від 27.06.2014 р. за №1378.

Розпорядженням В.о. голови Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2014 р. №468 у зв'язку із перебуванням судді Жекова В.І. у відпустці, для розгляду справи №916/2167/13 було сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Сидоренка М.В., Таран С.В.

Ухвалами Одеського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 р. та 11.08.2014 р. розгляд даної справи відкладався на підставі п.1 ст.77 ГПК України.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.09.2014 р., у зв'язку із перебуванням судді Аленіна О.Ю. у відпустці та на підставі розпорядження керівника апарату суду від 09.09.14 р. №98 про повторний автоматичний розподіл апеляційної скарги справу №916/2167/13 прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Поліщук Л.В., суддів Таран С.В., Туренко В.Б.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.09.2014 р. у зв'язку із виходом судді Аленіна О.Ю. з відпустки, справу №916/2167/13 було прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Таран С.В., Ярош А.І.

23.07.2014 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшли пояснення по суті справи від Управління Одеської обласної ради з майнових відносин в яких третя особа зазначила, що погоджується із доводами апеляційної скарги ООКП «Видавництво «Чорномор'я» та підтримує позицію апелянта щодо невідповідності рішення нормам матеріального та процесуального права.

15.09.2014 р. Одеським апеляційним господарським судом отримано клопотання представника ООКП «Видавництво «Чорномор'я» в якому він на підставі ст.22ГПК України викликати у судове засідання для надання пояснень з питань, що стосуються розрахунку ціни позову, головного бухгалтера ООКП «Видавництво «Чорномор'я» Ромашкіну Вікторію Василівну.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.10.2014 р. розгляд справи було відкладено на підставі п.1 ч.1 ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні від 22.10.2014 р. було заслухано пояснення представника скаржника а також головного бухгалтера ООКП «Видавництво «Чорномор'я» Ромашкіної Вікторії Василівни.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 22.10.2014 р. розгляд справи було відкладено на підставі п.1 ч.1 ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні від 05.11.2014 р. представником скаржника було надано додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги та заявлено письмове клопотання про виклик у судове засідання осіб, що підписалися під колективним зверненням на ім'я директора ООКП «Видавництво «Чорномор'я» вх. №1233 від 05.12.2013 р. які можуть пояснити та підтвердити зазначені у звернені обставини, зокрема ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Колегією суддів відхилено клопотання про виклик даних осіб у судове засідання з наступних підстав.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Проте, подане скаржником клопотання всупереч вищевикладеним вимогам не було надано позивачем до суду першої інстанції, окрім того він не обґрунтував неможливість подання таких доказів до суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник скаржника та представник третьої особи підтримали вимоги апеляційної скарги на наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. На адресу Одеського апеляційного господарського суду повернулись конверти з ухвалами суду від 27.06.2014 р., 11.08.2014 р., 11.09.2014 р., 24.09.2014 р. направлені відділом діловодства Одеського апеляційного господарського суду на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що відповідача повідомлено належним чином про час та місце проведення судових засідань.

Окрім того, відповідачем було отримано ухвалу Одеського апеляційного господарського суду про відкладення розгляду апеляційної скарги від 23.07.2014 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 28.07.2014 р., яке вручено відповідачу 30.07.2014 р.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ООКП «Видавництво «Чорномор'я» не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 грудня 2012 року між ООКП "Видавництво "Чорномор'я" (Орендодавець) та ПП "Одеса-Інвест'' (Орендар) було укладено договір оренди майна, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення другого поверху виробничого корпусу площею 121,3 кв. м та 731,3 кв. м. відповідно, поліграфічне обладнання: рулонно-газетну офсетну друкарську машину "CityLine Express" 2004 року виготовлення (інв. № 5231), рулонно-газетну друкарську машину "CityLine Express" 2008 року виготовлення (інв. № 5301), рулонно-газетну офсетну друкарську машину "NewsLine 830" 2001 року виготовлення (інв. № 5194), що розташоване на першому поверсі виробничого корпусу, систему прямого експонування пластин "Computer-to-Рlate" 2006 року виготовлення (інв. № 5249), які розташовані на другому поверсі виробничого корпусу та знаходяться у будівлі за адресою: м. Одеса, площа Незалежності, 1. Вартість майна згідно з незалежною оцінкою від 12.10.2012 р. становить 3 139 000,00 грн., з метою розташування виробництва для видавництва друкованих засобів масової інформації.

Відповідно до акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.12.2012 р. Орендодавець передав ПП "Одеса-Інвест'' в оренду нежитлове приміщення, а також майно визначене у п.1.1. вищевказаного Договору від 01 грудня 2012 року.

Звертаючись із позовом, ООКП "Видавництво "Чорномор'я" зазначило, що окрім майна, що є предметом зазначеного договору, ПП "Одеса-Інвест" безпідставно використовує у власній господарській діяльності й інше не передбачене договором майно, що закріплене за позивачем.

Так, позивач вважає, що з 01 грудня 2012 року ПП "Одеса-Інвест" фактично безпідставно використовуються нежитлові приміщення другого поверху редакційного корпусу загальною площею 100,00 кв. м. та приміщення площею 46,9 кв. м., розташоване на другому поверсі виробничого корпусу, а з 01 січня 2013 року - нежитлові приміщення першого поверху виробничого корпусу загальною площею 92,6 кв. м., а також нежитлові приміщення другого поверху виробничого корпусу загальною площею 19,3 кв„ м. Крім того, ПП "Одеса-Інвест" також безпідставно використовує й інше рухоме майно підприємства, зокрема, основні засоби та малоцінні швидкозношувані предмети ООКП, балансова вартість яких складає 523691,90 грн.

Факт використання відповідачем майна ООКП "Видавництво "Чорномор'я", яке не є предметом договору від 01.12.2012 р., за твердженням позивача, підтверджується Актом перевірки ефективності використання майна та засобів ООКП "Видавництво "Чорномор'я", що здійснена управлінням обласної ради з майнових відносин 13 грудня 2012 року та якою встановлено, що ПП "Одеса-Інвест" розміщує обладнання в приміщеннях, які не орендуються підприємством, зокрема, в результаті перевірки встановлено, що ПП "Одеса-Інвест" безпідставно використовує приміщення площею 46,9 кв. м., розташоване на другому поверсі виробничого корпусу, офісне приміщення площею 100,00 кв, м, розташоване на другому поверсі редакційного корпусу.

Окрім того, позивач зазначив, що факт безпідставного використання майна ООКП "Видавництво "Чорномор'я" було встановлено в результаті проведення Державною фінансовою інспекцією в Одеській області ревізії фінансово-господарської діяльності ООКП "Видавництво "Чорномор'я" за період з 01.01.2010 р. по 01.05.2013 р. та зазначено у відповідному акті №031-76/9 від 03.07.2013 р.

Окрім того, на підтвердження безпідставного використання відповідачем майна ООКП "Видавництво "Чорномор'я", яке не є предметом договору від 01.12.2012 р., позивачем було надано Акт перевірки фактично використовуваних ПП "Одеса-Інвест" основних засобів ООКП "Видавництво "Чорномор'я" від 15.05.2013 р.; лист колективне звернення співробітників ПП "Одеса-Інвест" №1233 від 05.12.2013 р. відносно використання відповідачем майна ООКП "Видавництво "Чорномор'я"; лист №43 від 23.04.2013 р. за підписом директора НКПВТ «Южний» про звернення з проханням надати у оренду приміщення ООКП "Видавництво "Чорномор'я"; лист №51 від 14.02.2013 р. на ім'я директора ПП "Одеса-Інвест" з вимогою дотримуватися відповідачем умов п.4.2. договору оренди від 01.12.2012 р. відносно незалежного режиму експлуатації та зберігання орендованого майна.

На підставі наданих доказів, позивач вважає, що таке безпідставне використання відповідачем майна ООКП "Видавництво "Чорномор'я" призводить до неможливості останнього користуватися зазначеним майном для здійснення власної господарської діяльності. На думку комунального підприємства, внаслідок дій з боку приватного підприємства ООКП "Видавництво "Чорномор'я" позбавлено можливості використовувати зазначені приміщення та інше нерухоме та рухоме майно для власних виробничих потреб, у зв'язку з чим позивач позбавлений можливості отримання прибутку за рахунок використання приміщень та обладнання, зайнятих відповідачем.

Таким чином, позивач, посилаючись на викладені обставини просив суд першої інстанції (відповідно до уточнень від 31.03.2014 р.) стягнути з приватного підприємства "Одеса-Інвест" на користь ООКП "Видавництво "Чорномор'я" завдані збитки у розмірі 199836,36 грн., а саме: суму амортизаційних відрахувань з вартості основних засобів, що становить 29377,41 грн., суму витрат на утримання МШП, що становить 2394,05 грн., суму недоотриманої орендної плати, що становить 150341,31 грн., суму відшкодування податку на землю у сумі 2205,63 грн. та експлуатаційні витрати на утримання зазначених приміщень у розмірі 15517,96 грн.

Судом першої інстанції відмовлено у задоволені позовних вимог у повному обсязі у зв'язку із недоведеністю обставин на які посилався позивач.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відшкодування збитків є одним із видів господарсько-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки - збитків, їх наявності та розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності, хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Згідно з ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Аналогічне визначення міститься і в статті 22 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

З аналізу вказаних норм законодавства України вбачається, що особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, повинна довести, що вона гарантовано отримала б відповідну вигоду у разі, якщо б її право не було порушено іншою особою, тобто у разі належного виконання зобов'язання іншою особою. Таким чином, у вигляді втраченої вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України покладає на кожну зі сторін, що беруть участь у справі, обов'язок доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач повинен довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним одержані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Крім того, при визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання (п. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України).

Судова колегія Одеського апеляційного господарського суду вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача суми амортизаційних відрахувань з вартості основних засобів, що становить 29377,41 грн., суми витрат на утримання малоцінних швидкозношувальних предметів, що становить 2394,05 грн., суми недоотриманої орендної плати, що становить 150341,31 грн., суми відшкодування податку на землю у сумі 2205,63 грн. та експлуатаційні витрати на утримання зазначених приміщень у розмірі 15517,96 грн., з тих підстав, що апелянтом не доведено належними та допустимими доказами можливості реального отримання прибутку від майна, яке використовується позивачем.

До того ж, розрахунок який було надано позивачем на підтвердження розміру збитків є таким, що побудований на припущеннях та не містить жодних посилань на реальні збитки, що на думку позивачу було ним понесені в результаті неправомірних дій відповідача.

Колегією суддів не приймаються до уваги доводи апелянта стосовно того, що прийняте судом першої інстанції рішення не відповідає вимогам постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 року «Про судове рішення», зокрема, має граматичні та стилістичні помилки, що, значно утруднює належне сприйняття змісту рішення та доводи його обґрунтування, оскільки дані порушення не є підставою для скасування судового рішення на підставі ст. 104 ГПК України.

Не заслуговують на увагу й посилання скаржника на те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, зокрема, на протязі останніх чотирьох судових засідань представник відповідача у справі був відсутній, а судом не було приділено цьому факту належної уваги, та не було вчинено дій відносно з'ясування поважності причин його неявки, що, на думку апелянта, призвело до порушення принципу змагальності сторін та не дозволило отримати від відповідача пояснення, стосовно предмету господарського спору (ст.4 ГПК України), з наступних підстав.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду усіх судових засідань, які відбулися у рамках даної справи, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, що наявні в матеріалах справи.

До того ж, явка представника відповідача не визнавалась судом обов'язковою, а господарським процесуальним кодексом України не передбачено обов'язку суду відносно з'ясування поважності причин нез'явлення представників сторін у судові засідання.

Спростовуються матеріалами справи й доводи апелянта стосовно того, що судом у засіданні не було заслухано, а у рішенні, відповідно, не було відображено позицію та зміст пояснень третьої особи Управління майнових відносин Одеської обласної ради, залученого за клопотанням позивача.

Так, у матеріалах справи міститься ухвала господарського суду Одеської області від 22.01.2014 р., якою було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління майнових відносин Одеської обласної ради. Усі подальші ухвали господарського суду Одеської області надсилались на адресу Управління майнових відносин Одеської обласної ради, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, що наявні в матеріалах справи. 10.02.2014 р. господарським судом першої інстанції було отримано та залучено до матеріалів справи пояснення по суті позовних вимог, які отримані від Управління майнових відносин Одеської обласної ради.

До того ж, як вбачається з протоколу судового засідання від 05 травня 2014 р. на якому було винесено оскаржуване рішення, представник Управління майнових відносин Одеської обласної ради був присутній на судовому засідання та надав пояснення.

Інші доводи апеляційної скарги спростовано вищенаведеними висновками даної постанови.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржниками не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Отже, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає статтям 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Одеської області від 05.05.2014 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 10.11.2014 р.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Таран С.В.

Суддя Ярош А.І.