Постанова

від 15.10.2014 по справі 2а-1472/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2014 року Справа № 112451/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В. та Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Підрозділу примусового виконання рішень відділу виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.04.2012 року у справі № 2а-1472/12/1370 за позовом Приватного підприємства ( надалі ПП) «Креатех» до Підрозділу примусового виконання рішень відділу виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання незаконною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось ПП «Креатех» з адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання незаконною та скасування постанови від 14.02.2012 року ВП №31206708 про відмову у відкритті виконавчого провадження за ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2012 року у справі №2а-252/11/1370 про застосування заходів забезпечення позову та про зобов'язання виконати ухвалу, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Підставою позовних вимог, на думку позивача, є те, що державним виконавцем було неправомірно відмовлено у відкритті виконавчого провадження щодо виконання ухвали адміністративного суду про вжиття заходів забезпечення позову, посилаючись при цьому на ст.18 та ст.32 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03.04.2012 року у справі № 2а-1472/12/1370 заявлений адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 14.02.2012 року ВП №31206708 про відмову у відкритті виконавчого провадження за ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2012 року у справі №2а-252/11/1370 про застосування заходів забезпечення позову. Зобов'язано Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області виконати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2012 року у справі №2а-252/11/1370 про застосування заходів забезпечення позову відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а також вирішено питання про повернення позивачу розміру судових витрат з Державного бюджету України.

З висновками суду першої інстанції не погодився апелянт - Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, який зазначає у апеляційній скарзі про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення. Зокрема, зазначає про те, що частиною статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено ряд обов'язкових вимог до виконавчого документа, а ухвала про застосування заходів забезпечення позову, на котру покликається позивач, не містить всіх реквізитів, передбачених законом, а саме, у ній відсутній строк пред'явлення даного виконавчого документу до виконання та не визначено конкретних заходів, передбачених рішенням, на виконання яких мало здійснюватися виконавче провадження.

Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся до органу державної виконавчої служби з приводу примусового виконання ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2012 року у справі №2а-252/11/1370 про застосування заходів забезпечення. Однак, головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області 14.02.2012 року винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №31206708, мотивуючи останню тим, що виконавчим документом не встановлено заходів примусового виконання рішення, передбачених ст.32 Закону України «Про виконавче провадження». Також, у своїй постанові головний державний виконавець зазначає про невідповідність виконавчого документу вимогам ст.18 цього ж Закону.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції покликався на те, що згідно з ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Суд першої інстанції зазначив, що такої підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження, як не встановлення виконавчим документом заходів примусового виконання рішення, передбачених ст.32 Закону України «Про виконавче провадження», на яку покликається у своїй постанові головний державний виконавець, законом не передбачено. З врахуванням цього, суд першої інстанції вважав, що виконавчою службою не вчинено дій по відкриттю виконавчого провадження.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими та такими, що не відповідають обставинам справи та змісту законодавства, що їх регулює.

Як передбачено ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року за №606-XIV (з наступними змінами та доповненнями), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч.2 ст.17 цього ж Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; 8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; 9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Матеріали справи засвідчують, що підставою відкриття виконавчого провадження, на думку позивача, було звернення до суду з адміністративним позовом ПП «Креатех» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова щодо оскарження рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додатну вартість у справі №2а-252/12/1370. До завершення справи по суті, адміністративним судом було винесено ухвалу про забезпечення позову в порядку статті 117 КАС України, а саме, забезпечено адміністративний позов ПП «Креатех» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова про визнання незаконним рішення шляхом зупинення рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова №736 від 27.12.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Креатех» до вирішення справи по суті (а.с. 8).

Вказане підприємство звертається з заявою від 08.02.2012 року про примусове виконання ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2012 року у справі № 2а-252/12/1370 про застосування запобіжних заходів у вигляді зупинення виконання рішення податкової інспекції ( а.с. 5).

В подальшому, виконавчою службою було винесено постанову від 14.02.2012 року ВП №31206708 про відмову у відкритті виконавчого провадження за ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2012 року у справі №2а-252/11/1370 про застосування заходів забезпечення позову. Підставою для відмови зазначено, що виконавчим документом не встановлено заходів примусового виконання рішення передбачених статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження», згідно яких боржник зобов'язаний вчинити певні дії, або утриматись від їх вчинення, а також, те, що пред'явлена до виконання ухвала суду не відповідає вимогам, встановленим статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів вважає такі дії виконавчої служби правомірними та такими, що відповідають вимогам законодавства, з огляду на наступне.

Порядок реєстрації платників ПДВ регулюється Податковим кодексом України (далі - ПКУ), Положенням про реєстрацію платників ПДВ, що затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року № 1394 (далі - Положення № 1394), Порядком взаємодії між структурними підрозділами органів ДПС з питань реєстрації та обліку платників податків, що затверджений Наказом ДПСУ від 01.08.2012 року № 671. Методичними рекомендаціями щодо проведення процедури анулювання реєстрації особи як платника ПДВ № 1918/7/15-3317.

Можливість внесення до Реєстру платників ПДВ запису про реєстрацію та видачу свідоцтва платника ПДВ на підставі рішення суду можливо лише у випадку, що прямо передбачений пп. 5.6.1. п. 5.6 р. 5 Положення № 1394.

Відповідно до п.5.10 розділу 5 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду. Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності такого рішення актам законодавства, а також у разі скасування судових рішень чи записів у Єдиному державному реєстрі, на підставі яких було прийняте рішення про анулювання реєстрації.

Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за ініціативою контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до Міністерства доходів і зборів України для внесення відповідних змін до Реєстру. Рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ викладається з описом ситуації, посиланням на Кодекс, зазначенням мотивів та обґрунтувань прийняття такого рішення, оформляється на бланку та підписується керівником такого органу чи особою, яка виконує його обов'язки або є заступником керівника.

У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей:

1) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється;

2) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована платником ПДВ повторно, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ;

3) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, дата анулювання реєстрації відповідає даті, що передує дню переходу особи до застосування відповідної ставки єдиного податку, а причина анулювання - підпункту «в» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу. Анулювання реєстрації проводиться за заявою про анулювання реєстрації платника ПДВ або за рішенням контролюючого органу;

4) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи є анульованою наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ, а дата та причина анулювання реєстрації - даті та причині анулювання повторної реєстрації.

Порядок виконання ухвали про забезпечення позову щодо зупинення рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова №736 від 27.12.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Креатех» потребував викладу порядку дій, які необхідно здійснити виконавчій службі з огляду на особливий порядок видачі та скасування свідоцтва платника податку на додану вартість та відсутність внесення змін до Реєстру платників ПДВ інформації до набрання чинності судового рішення по справі.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає,що державним виконавцем правомірно винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з огляду на те, що ухвала про забезпечення позову не відповідає вимогам статті 18, 32 Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на вищевикладене, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення заявленого позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.41, ст. 195, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ч.2 ст. 205, ст.ст.207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Підрозділу примусового виконання рішень відділу виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.04.2012 року у справі № 2а-1472/12/1370 - скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Креатех» до Підрозділу примусового виконання рішень відділу виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання незаконною та скасування постанови.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль