Постанова

від 10.11.2014 по справі 2а-399/12/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2014 року Справа № 86369/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

при секретарі судового засідання: Керод Х.І.

з участю представника позивача: Яворського В.Ю.

та представника відповідача: Токара В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року у справі за позовом Приватного сільськогосподарського виробничо - торгового підприємства фірма «Квілт» до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24.01.2012 року за №0000072310,-

В С Т А Н О В И Л А:

06.02.2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24.01.2012 року за №0000072310

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що висновки відповідача про нікчемність угод з ТзОВ «Укртехнологія - Ко» є безпідставними, оскільки господарські операції щодо придбання товарів у вказаного контрагента документально підтверджуються договорами, рахунками, накладними, податковими накладними, іншими письмовими доказами.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Коломийської ОДПІ від 24.01.2012 року за №0000072310.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі покликається на те, що правочини, які здійсненні між позивачем на контрагентом ТзОВ «Укртехнологія - Ко», не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

У ході апеляційного розгляду представник апелянта Токар В.І. надав пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.

Представник позивача Яворський В.Ю. у ході апеляційного розгляду надав пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що висновки Акту перевірки Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області від 16.01.2012 року за №140/231/25073081 не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать вимогам податкового та іншого законодавства, Цивільного кодексу України, а податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 24.01.2012 року за №0000072310, яким позивачу визначено зобов'язання по податку на додану вартість, а саме збільшено суму грошового зобов'язання в сумі 58125,00 грн. слід визнати протиправним та скасувати.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, не відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що приватне сільськогосподарське виробничо-торгове підприємство фірма «Квілт» (далі-ПСВТП «Квілт») зареєстроване 05.02.1998 року Коломийською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області, ідентифікаційний код суб'єкта господарювання в ЄДРПОУ -25073081, що підтверджується довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за №366206 від 19.01.2011 року та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 за №369394. Позивач є платником податків згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23.02.1998 року за №12590699 (а.с. 29, 30, 31).

У період з 04.01.2012. року по 11.01.2012 року Коломийською ОДПІ проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПСВТП «Квілт» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Укртехнологія-Ко», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року. За результатами перевірки складений акт від 16.01.2012 року за №140/231/25073081 (а.с. 11-27).

Перевіркою ПСВТП «Квілт» відповідачем установлені наступні порушення вимог Цивільно кодексу України та податкового законодавства: частини 1 статті 203, статті 215, частини 1 статті 216, частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статтями в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійсненних ПСВТП «Квілт» з ТОВ «Укртехнологія-Ко», документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин у період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року на загальну суму 279000,00 грн.; підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, в результаті чого позивачем занижена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 46500,00 грн., в тому числі за січень 2010 року в сумі 13500,00 грн. та за лютий 2010 року в сумі 33000,00 грн. (а.с. 27).

На підставі Акта перевірки Коломийською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 24.01.2012 року за №0000072310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 58125,00 грн. (а.с. 28).

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд першої інстанції виходив з того що вказані вище висновки Коломийської ОДПІ, викладені в акті позапланової невиїзної документальної перевірки ПСВТП «Квілт» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Укртехнологія-Ко», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року не відповідають фактичним обставинам справи, нормам Цивільного кодексу України, податкового та іншого законодавства України, однак таким рішенням не погоджується колегія суддів.

Як встановлено Актом перевірки ПСВТП «Квілт» та ТзОВ «Укртехнологія» уклали між собою договір купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей (сендвіч-панелі, монтажні кріплення, випарники до морозильної камери та монтажну арматуру).

Враховуючи те, що поставка товарів (робіт, послуг) на адресу ТзОВ «Укртехнологія-Ко» не підтверджується документально та відповідними обставинами, то відповідно ТзОВ «Укртехнологія-Ко» не могло поставити цей товар (роботи, послуги) на адресу контрагентів-покупців в тому числі на адресу - ПСВТП «Квілт».

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (робіт, послуг) від продавця до покупця (в поясненню директора ПСВТП «Квілт» вказано, що матеріальні цінності доставлені на склад транспортом продавця), в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару (робіт, послуг), довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів (робіт, послуг).

Відповідно до Акту перевірки ТзОВ «Укртехнологія» № 177/231/35766471 від 04.03.11. за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел, встановлено відсутність необхідної кількості трудових ресурсів, торгівельного обладнання, торгівельних площ, складських приміщень, транспортних засобів та іншого рухомого та нерухомого майна. Господарські операції за період з 16.04.2008 р. по 31.12.2010 р. щодо придбання ТзОВ «Укртехнологія-Ко» товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників та продажу ТзОВ «Укртехнологія-Ко» товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів-покупців не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявністю трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що відповідно до вищезазначеного встановлено неможливість фактичного здійснення ТзОВ «Укртехнологія-Ко» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг), відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

21.11.2011р. на ПСВТП «Квілт» було направлено запит (вих. №12219/231/10/2697) про надання всіх копій документів (завірених належним чином), які свідчать про проведені фінансово- господарські операції ПСВТП «Квілт» з ТзОВ «Укртехнологія-Ко» за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року відповідно до укладених угод та включення результатів таких операцій до податкового обліку з відповідним їх відображенням у податкових деклараціях з податку на додану вартість, податку на прибуток (розрахунках, звітах, тощо).

01.12.201І року (вх. №24305) ПСВТП «Квілт» надано відповідь та копії підтверджуючих документів: - копія податкової накладної від 26.01.2010р. №1 на 1 арк., копія видаткової накладної №УТ-0000002 від 26.01.2010р. на 1 арк., копія податкової накладної від 22.02.2010р. №3 на 1 арк., копія видаткової накладної №УТ-0000004 від 22.02.2010р. на 1 арк., акт введення в експлуатацію основного засобу від 31.08.2011 р. на 1 арк., акт №08/10/1 на списання товарно-матеріальних цінностей від 31.08.2010 р. на 1 арк., акт введення в експлуатацію основного засобу від 31.08.2011 р. на 1 арк., акт №08/10/2 на списання товарно-матеріальних цінностей від 31.08.2010 р. на 1 арк..

ПСВТП «Квілт» за січень 2010 року та лютий 2010 року придбавало у ТзОВ «Укртехнологія-Ко» товарно-матеріальні цінності, що було оформлено видатковими накладними та податковими накладними.

Договір на постачання вищевказаної продукції для перевірки не представлено, в податкових накладних №1 від 26.01.2010р. та №3 від 22.02.2010 р. в графі «Умова поставки» вказано «Договір» без номера і дати, тобто договір не укладався, що є порушенням вимог статі 208 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 року № 435-ІУ. У письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами (ст. 208 ЦКУ).

Відповідно до пояснення директора ТзОВ «Укртехнологія-Ко» Мартинюка Віктора Олексійовича, отриманого з ВПМ Коломийської ОДПІ, вказано, що йому не відомо де друкувались звіти та фінансово-господарські документи ТзОВ «Укртехнологія-Ко», де знаходиться офісне приміщення йому невідомо, оскільки жодного разу він там не був. Всі документи він підписував на дому. Основний вид діяльності ТзОВ «Укртехнологія-Ко» достеменно не відомий, оскільки він числився директором на даному товаристві виключно формально, не вникаючи у фінансово-господарську діяльність. Чи мали місце реальні поставки товарів, робіт та послуг на ТзОВ «Укртехнологія-Ко» йому не відомо, що постачалось ТзОВ «Укртехнологія-Ко» на контрагентів покупців йому не відомо і не відомо чи взагалі щось постачалось. Фактично він тільки підписував документи, які йому приносили. Така ж ситуація і на ПП «Львівресурс», де він є формальним директором підприємства, яке зареєстрував на себе за винагороду. Реальної участі у здійсненні фінансово- господарської діяльності ПП «Львівресурс» та ТзОВ «Укртехнологія-Ко» він не приймав і не приймає.

Враховуючи вищевикладене, перевіркою встановлено, що операції по реалізації товарів від ТзОВ «Укртехнологія-Ко» на ПСВТП «Квілт» проведені з метою зменшення ПСВТП «Квілт» належних до сплати в бюджет платежів шляхом включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по податкових накладних виписаних від імені ТзОВ «Укртехнологія- Ко».

Приймаючи до уваги, що всі первинні бухгалтерські документи, що стосуються ТзОВ «Укртехнологія-Ко» у перевіряємому періоді складені з порушенням вимог ст. З Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) вимог «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, вимог п. 18 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», затвердженим наказом ДПА України від 30.05.1997 року за № 165 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97р. за № 233/2037 (зі змінами та доповненнями), - не мають юридичної сили, не можуть бути підставою для бухгалтерського і податкового обліку та подальшого декларування податкових показників з податку на прибуток підприємства та ПДВ, як у підприємства, що перевіряється, так і у його контрагентів.

Проведеною перевіркою встановлено, що ПСВТП «Квілт2 до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ по податкових накладних, виписаних від імені ТзОВ «Укртехнологія-Ко» в сумі 46500,00 грн. в деклараціях по ПДВ за січень 2010 року в сумі 13500,00 грн. та за лютий 2010 року в сумі 33000,00 грн.

Відповідно до пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином згідно податкових накладних на придбання товарів (робіт, послуг) сума ПДВ у розмірі 46 500,00 грн. віднесена ПСВТП «Квілт» до складу податкового кредиту в податкових деклараціях за період 01.2010 року та 02.2010 року за господарськими операціями. В результаті вище описаних порушень даного Акту перевірки встановлено, що ПСВТП «Квілт» завищено податковий кредит по податку на додану вартість в сумі 46500,00 грн., у наступних періодах - за січень 2010 року в сумі 13500,00 грн., за лютий 2010 року в сумі 33000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що первинні бухгалтерські документи, які стосуються відносин ПСВТП «Квілт» і ТзОВ «Укртехнологія Ко» у перевіряємому періоді складені з порушенням вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та вимог Положення 88, вимог пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та наказу ДПА України від 30.05.1997 року № 165 «Про затвердження форми Податкової накладної та порядку її заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97р. за № 233/2037 (зі змінами та доповненнями) вказані первинні документи не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для бухгалтерського і податкового обліку та подальшого декларування податкових показників з податку на прибуток підприємства та ПДВ, як у підприємства, що перевіряється, так і у його контрагентів.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які спростовують правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т АН О В И Л А:

Апеляційну скаргу Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року у справі №2а-399/12/0970 скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

І.І.Запотічний