Постанова

від 04.11.2014 по справі 907/360/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2014 р. Справа № 907/360/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Бонк Т. Б.

судді Давид Л.Л.

Якімець Г.Г.

при секретарі судового засідання І.О. Борщ

за участю представників сторін:

від позивача - Чекан В.В. (представник за довіреністю)

від відповідача (скаржника) - не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу Малого підприємства „Тиса"№3 від 20.06.2014 року

на рішення господарського суду Закарпатського області від 28.05.2014 року (суддя Ващиліна Н.М.)

у справі № 907/360/14

за позовом Публічного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго", с.Оноківці, Закарпатська область

до відповідача Малого підприємства „Тиса", с.Кваси, Закарпатська область,

про стягнення 26 840,91 грн. збитків за актом про порушення ПКЕЕ № 88139 від 19.04.2011 року

ВСТАНОВИВ :

рішенням господарського суду Закарпатської області від 28.05.2014 року у справі № 907/360/14 позов задоволено повністю. Стягнуто з малого підприємства „Тиса" на користь Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) „Закарпаттяобленерго" суму 26 840,91 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок грн. 91 коп.), а також суму 1827,00 грн. у відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач довів обставини, що стосуються порушення відповідачем правил споживання електроенергії, які зафіксовані в акті перевірки. Судом встановлено наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення як підставу для стягнення збитків.

В апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити, мотивуючи це тим, що трансформатором, на якому встановлено лічильник, незаконно заволодів позивач. Крім того, акт про порушення складено у відсутності належного представника споживача. Вважає рішення суду незаконним та прийнятим з порушенням норм процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи це тим, що акт про порушення користування електроенергією складено у відповідності до вимог встановлених правил, такий акт є дійсним та є підставою для нарахування відповідачу вартості недорахованої електроенергії, що є збитками для позивача. Доводи відповідача щодо передачі трансформатора позивачу є незрозумілими, оскільки не відносяться до предмету позову, так як неодимовий магніт було встановлено саме на приладі обліку, за збереження якого відповідач споживач.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, а рішення господарського суду першої інстанції - скасувати з наступних підстав.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Законом України "Про електроенергетику" та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 року (у редакції постанови №910 від 17.10.2005 року.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 1.3 ПКЕЕ встановлено, що споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Судом встановлено, що між Рахівським РЕМ ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго" (правонаступником якого є позивач, постачальник за договором) та відповідачем (споживач за договором) укладено договір про постачання електричної енергії №Р06/10-0022 від 28.04.06, згідно якого позивач зобов'язався продавати відповідачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок відповідача.

Згідно п.9.4. Договору цей договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на термін до 31.12.2006 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

З матеріалів справи вбачається, що вказаний Договір неодноразово продовжував свою дію, докази припинення зобов'язань за укладеним договором відсутні.

Відповідно до п. 3.1.2. договору постачальник має право, в тому числі, складати акти про невідповідність дій (бездіяльність) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог Закону України „Про електроенергетику" у формі і видах, передбачених чинним законодавством, правилами і нормами діючих в електроенергетиці.

19 квітня 2011 року представниками позивача (постачальника) було проведено перевірку дотримання споживачами електроенергії вимог Закону України „Про електроенергетику" за адресою: Закарпатська обл., Рахівський район, с. Кваси, вул. Васкул, б/н (деревообробний цех, що належить відповідачу), за результатами якої було складено Акт про порушення «Правил користування електричною енергією» № 88139 (а.с.11).

З вищезазначеного Акту про порушення вбачається, що представниками постачальника встановлено факт порушення ПКЕЕ, а саме: зупинка електролічильного механізму (№ 41050737) за допомогою неодимового магніту; спожита таким чином електрична енергія не враховувалася та не сплачувалася відповідачем.

Як зазначено в акті, такий складено у присутності ОСОБА_5, який від проставлення свого підпису відмовився, що відображено в акті.

Згідно акту, висновком комісії, яка здійснювала перевірку, було: нарахування по Акту провести згідно п. 2.1.4. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, за період з 19.10.2010 року по 19.04.2011 року.

На підставі вказаного акту, комісією по розгляду актів про порушення ПКЕЕ Рахівського РЕМ (на засідання якої було запрошено представника споживача) було проведено нарахування відповідачу обсягу та вартості необлікованої електроенергії та визначено суму збитків, завданих ПАТ "Закарпаттяобленерго" порушенням ПКЕЕ відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричної енергією, затвердженої постановою НКРЕ України від 04.05.2006 року №562 (далі - Методика), що було зазначено в протоколі комісії від 28.04.2011 року №63.

З вищезазначеного протоколу комісії вбачається, що представник відповідача ОСОБА_6 від підпису відмовилася, та до протоколу додаються її письмові пояснення.

У своїх письмових поясненнях на ім'я голови комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ ОСОБА_6 заперечила проти факту правопорушення та встановлення нею магніту, та зазначила, що вона не зупиняла електролічильник, так як її не було взагалі вдома, бо у неї 18.04.2011 року померла мама. Слід зазначити, що такі пояснення не містять дати їх складення.

Комісією по розгляду актів про порушення ПКЕЕ Рахівського РЕМ відповідачу за період з 19.10.2010 року по 19.04.2011 року (включно) було нараховано збитків по акту №88139 від 19.04.2011 року в сумі 26 840,91 грн., на підставі чого останньому було виписано рахунок на оплату даної суми. Відповідний рахунок було вручено представнику відповідача лише 12.07.2011 року (а.с. 20).

Відповідно до вимог п. 6.43 ПКЕЕ оплата рахунку за недораховану електричну енергію здійснюється протягом 30 календарних днів від дня отримання такого рахунку.

Відповідач відповідний рахунок у встановлений строк (до 12.08.2011 року) не оплатив. Докази погашення спірної заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Позивач звернувся з позовом про стягнення нарахованих збитків лише через більш ніж 2 (два) роки від моменту спливу законодавчо передбаченого строку для оплати рахунку. Предметом поданого позову є стягнення з відповідача 26 840,91 грн. збитків, завданих позивачу внаслідок порушення ПКЕЕ. Нормативною підставою позову позивачем зазначено ст. 1166 ЦК України.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про електроенергетику", правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Згідно ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушеннями в електроенергетиці є: порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії; крадіжка електричної енергії,

Згідно ч.2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, зокрема, як відшкодування збитків.

Згідно ч.1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Отже, господарсько-правова відповідальність застосовується лише за наявності певних підстав для її застосування, а саме: наявність вчиненого суб'єктом господарювання правопорушення у сфері господарювання, в даному випадку, у сфері електроенергетики.

Колегія суддів також зазначає, що недоврахована електрична енергія - це збитки енергопостачальника через правопорушення споживача у сфері електроенергетики, які підлягають доказуванню з урахуванням приписів статті 225 ГК України та статей 22, 614 ЦК України.

Згідно ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до п.3.1.4. укладеного договору постачальник має право вимагати відшкодування збитків, завданих постачальнику, внаслідок порушення споживачем умов договору.

У разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656 (пункт 6.40 ПКЕЕ).

Як визначено пунктом 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Розглядаючи спір про стягнення вартості недоврахованої електричної енергії, нарахованої на підставі рішення комісії енергопостачальної організації, прийнятого за результатами розгляду Акту про порушення ПКЕЕ споживачем, суди повинні перевірити правомірність застосування оперативно-господарської санкції шляхом встановлення вчинення споживачем порушень споживачем ПКЕЕ, які зафіксовані належним чином, а також правильність застосування постачальником пункту Методики при визначенні вартості необлікованої електричної енергії.

Отже, дослідженню також повинен підлягати сам порядок складання акту про порушення ПКЕЕ та правильність вибору постачальником формули та зазначення вихідних даних при визначенні вартості необлікованої електричної енергії.

Відповідно до п. 6.41 ПКЕЕ (в редакції, що діяла на момент проведення перевірки) у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. У разі відмови представника споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Відтак, з вищезазначеного вбачається, що при проведенні перевірки користування електроенергією представниками постачальника повинен бути присутній уповноважений представник споживача. Саме представнику споживача надано право відмови від підпису у присутності і представників постачальника.

з матеріалів справи вбачається, що прилад обліку електроенергії № 41050737, на якому виявлено порушення та який вимірює обсяги наданої електроенергії на об'єкті -лісопильний цех в с. Кваси, ур. Васкул, встановлений в н/в щиті КТП-223, с. Кваси, ур. Васкул (а.с.32).

КТП - 223 в с.Кваси, ур. Васкул, був переданий від МП «Тиса» на баланс Рахівського РЕМ безкоштовно, що встановлено матеріалами справи. Таким чином, трансформатор КТП - 223 в с. Кваси, ур. Васкул, на момент вчинення порушення перебував на балансі позивача.

При вирішенні даного спору апеляційний суд враховує те, що у спірному трансформаторі розміщено ще кілька приладів обліку, які не належать відповідачу у справі. Зокрема, у цьому трансформаторі також знаходиться прилад обліку електроенергії вуличного освітлення Квасівської сільської ради, що підтверджує можливість доступу до трансформатора також інших осіб.

Згідно п.2.3.7 Договору споживач, письмово надає постачальнику під час укладення договору перелік своїх уповноважених працівників із зазначенням наданих їм відповідних прав (підпис актів зняття показів лічильника, підпис актів - приписів та актів про порушення ПКЕЕ) по виконанню умов цього договору (перелік має містити зразки підписів уповноважених осіб та завіряється печаткою споживача чи нотаріально).

Проте, в матеріалах даної справи відсутній такий письмовий перелік уповноважених осіб споживача із зазначенням наданих їм прав.

У своїх поясненнях представник позивача зазначив, що дійсно належний представник споживача, директор МП «Тиса» був відсутній, однак при проведенні перевірки був присутній син директора ОСОБА_5, який від підпису відмовився.

В матеріалах справи відсутні будь які докази, що ОСОБА_5 є повноважним представником МП «Тиса»

Отже, при проведенні перевірки 19.04.2011 року та складанні акту про порушення був відсутній уповноважений представник споживача.

Згідно ст.27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушеннями в електроенергетиці є: порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії; крадіжка електричної енергії,

Згідно Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостальнику внаслідок викрадення електроенергії, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 08.02.2006 року № 122, визначається розмір збитків,

завданих енергопостачальнику внаслідок недоотримання коштів за електричну енергію, викрадену споживачем шляхом її самовільного використання без застосування приладів обліку (якщо таке застосування обов'язкове) або у разі умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, а також проводиться відшкодування завданих енергопостачальнику збитків. Дія цього Порядку поширюється на всіх споживачів електричної енергії - суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб, що використовують електричну енергію для власних потреб.

Згідно вказаного Порядку факти пошкодження приладів (систем) обліку, пломб на приладах, а також факти втручання в їх роботу, що призвели до заниження показань, встановлюються спеціалізованими організаціями (підприємствами), які мають право на проведення відповідної перевірки, із залученням представників Держспоживстандарту.

Проте, з матеріалів даної справи не вбачається належних доказів на підтвердження залучення вищевказаних спеціалістів при здійсненні перевірки та виявленні факту втручання в роботу приладів обліку, що призвели до заниження показань приладів обліку.

Таким чином, суд першої інстанції при встановленні факту порушення користування електроенергією залишив поза увагою дослідження самого порядку проведення такої перевірки дотримання правил користування електроенергією на підставі вищевказаного нормативно-правового акту, оскільки порушення порядку проведення перевірки не може об'єктивно підтверджувати, доводити факту правопорушення.

Також, згідно вказаного Порядку обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої НКРЕ (Методики).

Згідно п.п. 3 п.2.1 Методики, вона застосовується на підставі акта порушень, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕ, та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ як, зокрема, пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо.

Згідно з п.2.1 Методики, у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку, факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання енергопостачальною компанією результатів експертизи Методика не застосовується.

Відповідно до пункту 1.2 ПКЕЕ, експертиза засобу обліку - це комплекс заходів, які здійснюються з метою отримання даних, зокрема, щодо відповідності засобів обліку метрологічним характеристикам та умовам експлуатації.

Відповідно до п. 3.30 ПКЕЕ, експертиза засобу обліку в частині дослідження його відповідності нормованим метрологічним характеристикам та умовам експлуатації здійснюється у присутності уповноважених представників власника засобу обліку або організації, яка відповідає за його збереження, постачальника електричної енергії, електропередавальної організації, представника територіального органу, уповноваженого центральним органом виконавчої влади у сфері метрології на проведення державних приймальних і контрольних випробувань і повірки засобів вимірювальної техніки та на проведення атестації методик виконання вимірювань, що використовуються у сфері та/або поза сферою поширення державного метрологічного нагляду. Експертиза засобу обліку в частині дослідження матеріалів, речовин, з яких виготовлені засіб обліку та/або пломби, здійснюється спеціалізованими організаціями, які мають право на виконання таких робіт.

У даному випадку, така експертиза спеціалізованими установами не проводилась, враховуючи незгоду споживача із зафіксованим правопорушенням. Крім того, доказів фіксування вмонтованим індикатором дії впливу магнітного поля, встановлення якого було б підтверджено відповідним актом про пломбування, суду також не надано.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що факт порушення позивачем Правил користування електричною енергією у вигляді вчинення дій, які призвели до зміни показів засобів обліку, не доведений належним чином, що унеможливлює застосування до відповідача відповідальності у формі відшкодування збитків.

Апеляційний господарський суд також перевіряє правильність застосування постачальником відповідного пункту Методики (формули, вихідних даних) при визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Крім того, згідно п. 4.2.3. Договору споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану, виходячи із приєднаної потужності струмосприймачів та кількості годин їх використання відповідно до методики обчислення обсягу електроенергії, нарахованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ за тарифами, що діяли протягом споживання електроенергії у разі таких дій споживача, зокрема, втручання в роботу засобів обліку.

Згідно п.12. Додатку №7 до Договору у разі виявлення представником постачальника порушень споживачем вимог нормативно - технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не застосовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії, для виписки рахунку, визначаються постачальником у відповідності до чинних нормативних документів.

Як зазначено в акті про порушення, нарахування по акту проводяться на підставі п.2.1. 4 Методики, згідно якого Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ як (у даному випадку) інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку.

Як вбачається з даної Методики, для кожного виду порушення правил користування електроенергією встановлюється окремий спосіб обчислення обсягу та вартості недорахованої електроенергії.

Згідно п. 2.10 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у

підпункті 4 пункту 2.1 Методики, покази розрахункового засобу обліку не враховуються. Цей засіб обліку замінюється на повірений та опломбований Держспоживстандартом України та електропередавальною організацією. Після відновлення обліку за результатами контрольного зняття показів за 10 - 30 діб визначається середньодобовий обсяг надходження або віддачі електричної енергії через відновлений засіб обліку. На підставі контрольних показів усіх інших засобів обліку, що враховують обсяг електричної енергії, переданої мережами споживача, розраховується середньодобове надходження та віддача електричної енергії в кожній точці обліку. Дані інших засобів обліку, що використовуються для розрахунку, беруться за період порушення.

Розрахунковий обсяг спожитої за період порушення електричної енергії (W, кВт х год) визначається за формулою

к

W = (W - W) х Д , (2.12)

надх відд

де W - сумарне середньодобове надходження електричної енергії в мережі споживача, кВт х год;

W - сумарна середньодобова віддача електричної енергії змереж споживача протягом періоду порушення з урахуванням технологічних втрат на передачу електричної енергії, кВт х год;

Дк - кількість календарних днів, за які необхідно провести перерахунок спожитої електричної енергії, визначений за формулою

Вартість необлікованої електричної енергії В (грн.) визначається за формулою (2.2) Методики.

Однак, з матеріалів справи не вбачається використання позивачем саме вищезазначеного способу обчислення обсягу та вартості недорахованої електроенергії, обчислення середньодобового обсягу надходження або віддачі електричної енергії через відновлений засіб обліку. Крім того, п. 4.2.3 договору передбачено обчислення вартості недорахованої електроенергії, виходячи із приєднаної потужності струмосприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики, однак позивачем при обчисленні збитків використано договірну величину показника потужності - 60 кВт., а не обчислену потужність струмоприймачів.

Розрахунок вартості недорахованої енергії на підставі некоректних вихідних даних є безумовною підставою для визнання рішення енергопостачальника незаконним та недійсним (Постанови Вищого господарського суду України від 01 листопада 2012 року у справі № 7/5005/4580/2012; 05 березня 2014 року у справі №914/3075/13 ).

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський вважає, що позивачем прийнято рішення про нарахування відповідачу вартості недорахованої електроенергії без врахування норм чинного законодавства. В даному випадку, розрахунок вартості обсягу недорахованої електроенергії при застосуванні невірних вихідних даних є підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення збитків, оскільки позивачем не може бути уточнено чи скориговано такий розрахунок відповідно до вимог Методики, зважаючи на обставини справи.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, а рішення господарського суду першої інстанції - скасувати з прийняттям у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно ст.105 ГПК України при скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст. 49 ГПК України.

Враховуючи прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, судові витрати по справі в сукупному розмірі 2740,5 грн. слід покласти на позивача (скаржника) за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій. Таким чином, судові витрати позивача, здійснені в суді першої інстанції в розмірі 1827,0 грн., слід залишити за позивачем, та стягнути з позивача в користь скаржника 913,5 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Малого підприємства „Тиса" №3 від 20.06.2014 року - задоволити.

Рішення господарського суду Закарпатської області від 28.05.2014 року у справі № 907/360/14 - скасувати. В цій частині прийняти нове рішення.

В позові Публічного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго", с.Оноківці, Закарпатська область , до Малого підприємства „Тиса", с.Кваси, Закарпатська область, про стягнення 26 840,91 грн. збитків - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго" (код 00131529, Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, 57) на користь Малого підприємства „Тиса" (код 13588609, Закарпатська обл., Рахівський р-н, с. Кваси, буд. 260) 913,5 грн. (дев'ятсот тринадцять гривень п'ятдесят копійок) у відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Місцевому господарському суду видати відповідний наказ в порядку ст. 116 ГПК України .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 10.11.2014 року.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Якімець Г.Г.