Рішення

від 29.10.2014 по справі 910/18643/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18643/14 29.10.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталеві конструкції України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Метрополія»

про сплату боргу в розмірі 8 466,66 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Волтарніст М.О., за довіреністю

від відповідача: Сисак І.Т., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталеві конструкції України» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Метрополія» (далі - відповідач) про сплату боргу в розмірі 8 466,66 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.09.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/18643/14, розгляд справи призначено на 24.09.2014 р.

19.09.2014 р. представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва був поданий письмовий відзив на позов.

19.09.2014 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані документи для долучення до матеріалів справи.

24.09.2014 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 24.09.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відрядженні, справу № 910/18643/14 було передано для розгляду судді Спичаку О.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2014 р. справу № 910/18643/14 було прийнято до провадження суддею Спичаком О.М., розгляд справи призначено на 29.10.2014р.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 29.09.2014 р., у зв'язку з поверненням судді Нечая О.В. з відрядження, справу № 910/18643/14 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.09.2014 р. справу № 910/18643/14 було прийнято до провадження суддею Нечаєм О.В., розгляд справи призначено на 29.10.2014 р.

У судове засідання 29.10.2014 р. представники сторін з'явились, надали свої пояснення по суті спору.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

18.03.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Метрополія» (далі - покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сталеві конструкції України» (далі - постачальник, позивач) було укладено Договір поставки № 180301 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується систематично поставляти та передавати у власність покупця будівельні матеріали та металопродукцію, номенклатура, асортимент, ціна яких вказані у специфікаціях, що являються невід'ємною частиною даного Договору, що у подальшому іменуються товар, а покупець зобов'язується приймати товар і здійснювати повну оплату з нього на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору поставка товару здійснюється окремими партіями у відповідності із специфікаціями до даного Договору, що є невід'ємними частинами даного Договору.

Згідно з п. 1.4 Договору загальну суму Договору складає сума всіх видаткових накладних, що додаються до нього, орієнтовно ця сума становить 500 000,00 грн., у тому числі ПДВ 83 333,34 грн.

Ціна товару вказується в гривнях, ціна товару погоджується сторонами у специфікації відповідно до умов даного Договору та включає вартість тари, упакування, маркування, податок на додану вартість. Оплата здійснюється у гривнях шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника (п. 5.1 Договору).

Позивач зазначає суду про те, що позивачем було здійснено поставку товару на загальну суму 26 940,64 грн., в свою чергу, відповідачем лише частково було оплачено поставлений товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 6 696,18 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ст. 633 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 18.03.2014 р. між сторонами, на підставі Договору, було підписано Специфікацію № 1 до Договору (далі - Специфікація - 1), відповідно до якої продавець зобов'язується продати і відвантажити зі складу продавця, а покупець прийняти та оплатити на умовах, обумовлених договором, товар на загальну суму 20 244,46 грн., з урахуванням ПДВ.

Згідно з пунктами 3.1 та 4.1 Специфікації - 1 строк здійснення оплати - 3 дні з моменту відвантаження товару. Строк здійснення поставки всієї партії товару: 5 днів з моменту підписання специфікації.

25.04.2014 р. між сторонами було підписано Специфікацію № 2 до Договору (далі - Специфікація - 2), відповідно до умов якої продавець зобов'язується продати і відвантажити зі складу продавця, а покупець прийняти та оплатити на умовах, обумовлених договором, товар на загальну суму 6 696,18 грн., з урахуванням ПДВ.

Згідно з пунктами 3.1 та 4.1 Специфікації - 2 строк здійснення оплати - 3 дні з моменту відвантаження товару. Строк здійснення поставки всієї партії товару: 5 днів з моменту підписання специфікації.

Судом встановлено, що відповідачем було сплачено на користь позивача за поставлений товар 20 244,46 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за видатковою накладною № РН-0000095 від 30.04.2014 р. складає 6 969,18 грн.

У своєму письмовому відзиві на позов, відповідач зазначив суду, що заборгованість в розмірі 6 696,18 грн. була повністю погашена відповідачем.

В якості доказу сплати заборгованості за Договором у вищезазначеному розмірі відповідачем було надано суду платіжне доручення № 536 від 16.09.2014 р. на суму 6 696,18 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Судом встановлено, що відповідачем було повністю погашено заборгованість за поставлений позивачем товар за Договором, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 536 від 16.09.2014 р. на суму 6 696,18 грн.

Згідно з п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

З огляду на вищенаведене, предмет спору у справі № 910/18643/14 в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар в розмірі 6 696,18 грн. відсутній.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 644,31 грн., 3% річних в розмірі 103,20 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 022,97 грн.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 6.3 Договору за несвоєчасну та/або у неповному розмірі оплату вартості товару покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від неоплаченої вартості товару.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідачем було сплачено заборгованість за Договором після порушення провадження у справі, станом на дату подання позову до господарського суду м. Києва у відповідача існувала прострочена заборгованість за поставлений товар, а тому пеня, 3% річних та інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача.

Судом здійснено перерахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що позивачем вірно розраховано вказані показники.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 644,31 грн., 3% річних в розмірі 103,20 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 022,97 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що станом на дату подання позовної заяви до господарського суду міста Києва у відповідача перед позивачем існувала прострочена заборгованість за Договором, судовий збір повинно бути повністю покладено на відповідача.

Керуючись статтями 4, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № 910/18643/14 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Метрополія» (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, будинок 75 А, офіс 129; ідентифікаційний код: 38567668) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталеві конструкції України» (02660, м. Київ, вул. Закревського, будинок 22; ідентифікаційний код: 38293907) заборгованості в розмірі 6 696 (шість тисяч шістсот дев'яносто шість) грн. 18 коп. припинити.

2. В іншій частині позов задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Метрополія» (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, будинок 75 А, офіс 129; ідентифікаційний код: 38567668) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталеві конструкції України» (02660, м. Київ, вул. Закревського, будинок 22; ідентифікаційний код: 38293907) 3% річних в розмірі 103 (сто три) грн. 20 коп., інфляційні втрати в розмірі 1 022 (одна тисяча двадцять дві) грн. 97 коп., пеню в розмірі 644 (шістсот сорок чотири) грн. 31 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 05.11.2014 р.

Суддя О.В. Нечай