Постанова

від 28.10.2014 по справі 910/2772/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2014 р. Справа№ 910/2772/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Станіка С.Р.

Хрипуна О.О.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: Діброва Л.С., Ярчак І.С.;

від відповідача: Гребеник І.С.;

від третьої особи: не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.14р. у справі № 910/2772/14 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК»

до Виробничо-комерційної фірми Товариства з обмеженою відповідальністю «АМК LTD»

третя особа Відкрите акціонерне товариство «Київське автотранспортне підприємство 13003»

про звернення стягнення на предмет застави за договором застави №24 від 01.09.06р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відповідача про звернення стягнення на предмет застави за договором застави № 24 від 01.09.06р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.14р. порушено провадження у справі №910/2772/14 та призначено її до розгляду на 17.03.14р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.03.14р. зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішеннями господарського суду м. Києва у справах № 910/4064/14 та №5011-8/16660-2012, порушеними за позовними заявами Товариства з обмеженою відповідальністю "AMK LTD" до Публічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк".

17.09.14р. представник Позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони Третій особі вчиняти будь-які дії спрямовані на збільшення статутного капіталу товариства та шляхом заборони Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку вчиняти будь-які дії спрямовані на зміну статутного капіталу (фонду) Третьої особи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.09.14р. у задоволенні заяви Позивача про забезпечення позову відмовлено.

Ухвала обґрунтована тим, що на предмет застави вже накладено обтяження, а тому право позивача, як заставодержателя, вже й так захищено в силу Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Також суд зазначає, що, вирішуючи питання про забезпечення позову шляхом заборони Третій особі вчиняти будь-які дії, спрямовані на збільшення статутного капіталу товариства та заборони Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку вчиняти будь-які дії спрямовані на зміну статутного капіталу (фонду) Третьої особи, судом фактично вирішується спір про звернення стягнення на предмет застави за договором застави №24 від 01.09.06р. без розгляду справи по суті, що є недопустимим.

Не погодившись з вказаною ухвалою Позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 19.09.14р. у даній справі та задовольнити заяву про забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що невжиття судом заходів забезпечення позову призведе до зменшення вартості предмету іпотеки, а також буде втрачено право вирішального впливу на господарську діяльність суб'єкта господарювання у разі зміни власника предмету застави.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.14р. відновлений строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, розгляд справи призначений на 28.10.14р.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 28.10.14р. справу №910/2772/14 за апеляційною скаргою Позивача передано на розгляд колегії суддів у складі: Власов Ю.Л. (головуючий), Станік С.Р., Хрипун О.О.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.06р. між Позивачем та Відповідачем укладений кредитний договір №24-06V.

Згідно з п.2.1 кредитного договору Позивач відкрив Відповідачу відкличну кредитну лінію у сумі 3500000 доларів США строком з 01.09.06р. по 31.08.11р. із сплатою 13,2% річних для поповнення обігових коштів.

01.09.06р. задля забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між Позивачем та Відповідачем був укладений договір застави №24.

Відповідно до пункту 1.3 договору застави, даним договором забезпечується виконання заставодавцем основного зобов'язання по поверненню заставодержателеві кредиту, сплати процентів за користування ним, штрафних санкцій, платежів, що передбачені та/або випливають з кредитного договору.

Предметом застави визначено прості іменні акції Третьої особи, один цінний папір номінальною вартістю 0 грн. 25 коп., загальною кількістю 1326687 штук, код випуску UA1009331000.

У лютому 2014 р. Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з вказаним позовом до Відповідача. В обґрунтування своїх вимог Позивач посилався на порушення Відповідачем умов кредитного договору № 24-06V від 01.09.06р. в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, виконання якого було забезпечене договором застави №24 від 01.09.06р., внаслідок чого у Позивача виникло право на звернення стягнення на акції іменні прості Третьої особи, які є предметом договору застави.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду

Відповідно до ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладанням арешту на грошові суми, що належать відповідачу, забороною відповідачеві вчиняти певні дії. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. №16 особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Згідно з п.3. вказаної постанови умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до п.44, 45 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.08р. №13 забезпечуючи позов шляхом заборони відповідачеві вчиняти певні дії, господарські суди лише за наявності підстав, передбачених статтею 66 ГПК, вправі заборонити товариству приймати на загальних зборах рішення з конкретних питань, включених до порядку денного, і лише за умови, що ці питання безпосередньо пов'язані з предметом спору. Заходи до забезпечення позову не повинні призводити до фактичної неможливості господарського товариства здійснювати діяльність, а також порушення товариством чинного законодавства. При вирішенні питання про забезпечення позову господарські суди повинні оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками вказаного судового розгляду.

Згідно з п.47 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) товариства, зокрема шляхом заборони вчиняти дії лише щодо того пакета акцій, який безпосередньо пов'язаний із предметом спору. У разі, якщо необхідність вжиття заходу до забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що у випадку невжиття такого заходу йому буде завдано значної шкоди, він повинен обґрунтувати можливість завдання такої шкоди, її розмір, зв'язок можливої шкоди з предметом спору, а також необхідність і достатність для її запобігання вжиття саме цього заходу до забезпечення позову. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

З обставин справи вбачається, що Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про звернення стягнення на предмет застави, а саме прості іменні акції Третьої особи, один цінний папір номінальною вартістю 0 грн. 25 коп., загальною кількістю 1326687 штук, внаслідок невиконання Відповідачем своїх зобов'язань з повернення кредитних коштів.

В подальшому Позивачем було подано заяву про забезпечення позову, шляхом заборони Третій особі вчиняти будь-які дії спрямовані на збільшення статутного капіталу товариства та шляхом заборони Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку вчиняти будь-які дії спрямовані на зміну статутного капіталу (фонду) Третьої особи.

Отже, предметом позову є звернення стягнення на майно Відповідача, яким є акції Третьої особи у кількості 1326687 штук, при цьому Позивач просить суд заборонити Третій особі збільшувати свій статутний капітал.

Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду, що заявлені Позивачем заходи забезпечення не пов'язані з предметом спору, невжиття цих заходів ніяким чином не утруднить виконання рішення суду про звернення стягнення на заставлені акції.

Посилання Позивача на те, що кількість заставлених акцій складає 78,18% статутного капіталу Третьою особою, та цей відсоток буде зменшений внаслідок збільшення останньої статутного капіталу, що призведе до зменшення вартості предмета застави та втрати вирішального впливу Позивача на діяльність Третьої особи, не приймається судом до уваги, оскільки в заставу Позивачу передані акцій в певній кількості, а не корпоративні права на управління Третьою особою та отримання дивідендів. При цьому, Позивачем не доведено, що внаслідок збільшення статутного капіталу вартість заставлених акцій зменшиться.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.49, 99, 101-105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.14р. у справі № 910/2772/14 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.14р. у справі № 910/2772/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 05.11.2014р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді С.Р. Станік

О.О. Хрипун