Рішення

від 10.08.2015 по справі 910/2772/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2015Справа №910/2772/14

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Марченко С.П., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк"

до Виробничо-комерційної фірми Товариство з обмеженою відповідальністю "AMK LTD"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Київське автотранспортне підприємство 13003"

про звернення стягнення на предмет застави за договором застави № 24 від 01.09.2006 р.

за участю представників:

від позивача:Ворушило І.О.- представник за довіреністю № 179/03 від 26.06.2015 р. від відповідача:Тума О.В.- представник за довіреністю № 10/08/15 від 10.08.2015 р. від третьої особи:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" (далі - ПАТ "Брокбізнесбанк") з позовом до Виробничо-комерційної фірми Товариства з обмеженою відповідальністю "AMK LTD" (далі - ВКФ ТОВ "AMK LTD") про звернення стягнення на предмет застави за договором застави № 24 від 01.09.2006 р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов кредитного договору № 24-06V від 01.09.2006 р. в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, виконання якого було забезпечене договором застави № 24 від 01.09.2006 р., укладеним між банком та Виробничо-комерційною фірмою ТОВ "AMK LTD", внаслідок чого у позивача виникло право на звернення стягнення на акції іменні прості, емітовані ВАТ "Київське автотранспортне підприємство 13003" у кількості 1 326 687 шт., майнові права на які є предметом договору застави № 24 від 01.09.2006 р.

У позові банк просив суд в рахунок погашення кредитної заборгованості відповідача за договором № 24-06V від 01.09.2006 р. на загальну суму 6 415 573,29 дол. США, яка складається із заборгованості:

- по кредиту у сумі 4 500 000,00 доларів США;

- по процентах за користування кредитом у сумі 1 383 730,32 доларів США.;

- по пені за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 2 779 921,60 грн.;

- по пені за несвоєчасну сплату процентів у сумі 1 471 099,25 грн.,

звернути стягнення на предмет застави - майнові права на акції іменні прості, емітовані ВАТ "Київське автотранспортне підприємство 13003" у кількості 1 326 687 шт., шляхом реалізації предмета застави за договором купівлі-продажу, укладеного з третьою особою, з початковою ціною реалізації предмета застави, визначеної в ході судового розгляду суб'єктом оціночної діяльності.

Провадження у справі за вказаними позовними вимогами порушено ухвалою господарського суду міста Києва від 27.02.2014 р. та залучено до участі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Київське автотранспортне підприємство 13003".

Під час розгляду справи по суті позивач подав заяву про зменшення розміру заборгованості відповідача за кредитним договором № 24-06V від 01.09.2006 р., відповідно до якої просив суд звернути стягнення на вищевказаний предмет застави шляхом реалізації предмета застави за договором купівлі-продажу, укладеного з третьою особою, з початковою ціною реалізації предмета застави, визначеної під час судового розгляду суб'єктом оціночної діяльності, в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором на загальну суму 4 171 179,69 дол. США, яка складається із заборгованості:

- по кредиту у сумі 3 167 494,23 доларів США;

- по процентах за користування кредитом у сумі 523 031,70 доларів США.;

- по пені за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 2 759 784,29 грн.;

- по пені за несвоєчасну сплату процентів у сумі 1 054 251,19 грн.,

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував свої позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача - ВКФ Товариство з обмеженою відповідальністю "AMK LTD" проти позову заперечив, зазначив, що рішенням господарського суду міста Києва від 05.06.2013 р. у справі № 910/7238/13 вже було звернуто стягнення на предмет іпотеки, який забезпечував вимоги кредитного договору № 24-06V від 01.09.2006 р., а тому підстав для повторного звернення стягнення на предмет застави - акції іменні прості, емітовані ВАТ "Київське автотранспортне підприємство 13003" у кількості 1 326 687 шт., немає. Просив припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору.

Представник третьої особи - ВАТ "Київське автотранспортне підприємство 13003" в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 01 вересня 2006 року між Акціонерним банком "Брокбізнесбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" (банк) та ВКФ ТОВ "AMK LTD" (позичальник) був укладений кредитний договір № 24-06V (далі - кредитний договір).

Пунктом 2.1 кредитного договору визначено, що банк відкриває позичальнику відкличну кредитну лінію в сумі 3 500 000 дол. США 00 центів строком з 01 вересня 2006 року по 31 серпня 2011 року із сплатою 13,2% річних для поповнення обігових коштів.

Після надходження письмових заяв від позичальника про надання коштів в межах кредитної лінії, банк і позичальник укладають додаткові угоди до договору про надання коштів в розрізі кредитної лінії. Після підписання такої угоди, банк, протягом 3 банківських днів перераховує позичальнику кошти за реквізитами вказаними в його письмовій заяві (пункт 2.2 кредитного договору).

Відповідно до пункту 4.1 кредитного договору позичальник повертає банку кредит на умовах пункту 2.1 договору. Сплата процентів користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно до 7 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з дня перерахування з позичкового рахунку позичальника грошових коштів на його поточний або інший вказаний позичальником рахунок по 26 число включно місяця в якому надано кредит. В подальшому відсотки нараховуються щомісячно з 27 числа минулого місяця по 26 число поточного місяця, при повному погашенні кредиту - до дня погашення (пункт 4.2 кредитного договору).

Пунктом 4.5 кредитного договору визначено, що проценти сплачуються за фактичний час користування кредитом на умовах і в межах дії договору.

У випадку несвоєчасного погашення кредиту та (або) процентів за його використання, банк має право стягувати пеню, яка може нараховуватися виходячи з 0,1% від суми погашеної заборгованості за кожний день прострочки (пункт 7.1 кредитного договору).

Відповідно до пункту 7.2 кредитного договору банк має право достроково припинити свої зобов'язання за договором і вимагати від позичальника повернення всієї заборгованості, включаючи кредит, проценти і пеню, при невиконанні позичальником своїх зобов'язань по договору та договорах застави указаних в пункті 5.1 договору.

Додатковою угодою № 8 від 17.11.2008 р. до кредитного договору сторони погодили, що починаючи з 17 листопада 2008 року позивач надає відповідачу кредит в сумі 4 500 000,00 доларів США строком з 01 вересня 2006 року по 31 серпня 2011 року із сплатою 18% річних для поповнення обігових коштів.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 11.11.2014 р. у справі № 25/46, яке набрало законної сили, позов Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "AMK LTD" суму основної заборгованості по кредиту в розмірі 3 167 494,23 доларів США, суму заборгованості по відсоткам в розмірі 523 031,70 доларів США, суму пені за прострочення сплати відсотків по кредиту в розмірі 132 859,22 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 1 054 251,19 грн., суму пені за прострочення сплати кредиту в розмірі 347 794,52 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 2 759 784,29 грн.

Згідно зі ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, у судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що на час розгляду справи у позичальника - ВКФ Товариство з обмеженою відповідальністю "AMK LTD" існує заборгованість за кредитним договором № 24-06V від 01.09.2006 р., а саме: 3 167 494,23 доларів США заборгованості по кредиту, 523 031,70 доларів США заборгованості по сплаті процентів, 2 759 784,29 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1 054 251,19 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів.

Також судом встановлено, що для забезпечення зобов'язань за кредитним договором № 24-06V від 01.09.2006 р. між Акціонерним банком "Брокбізнесбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" (заставодержатель) та ВКФ ТОВ "AMK LTD" (заставодавець) був укладений договір застави від 01.09.2006 р., відповідно до якого в забезпечення виконання основного зобов'язання за кредитними договором заставодавець надає заставодержателю в заставу належні йому права на праві власності цінни папери - акції іменні прості, емітовані ВАТ "Київське автотранспортне підприємство 13003" у кількості 1 326 687 шт., номінальною вартістю одного цінного паперу - 0,25 грн., код випуску UA 1009331000 (п. 1.4 договору застави).

Відповідно до п. 1.5 договору застави (із внесеними до нього змінами) оціночна вартість предмета застави становить 331 671,75 грн.

Відповідно до п. 3.1.1 договору застави заставодержатель набуває права звернути стягнення на предмет застави якщо на день, визначений основним зобов'язанням, заставодавець не поверне заставодержателю кредит в повному обсязі чи його частину та/або не сплатить процентів за користування кредитом, та/або не сплатить штрафні санкції та/або іншу заборгованість та платежі, що передбачені та/або випливають з основного зобов'язання.

На виконання умов цього договору відповідач передав банку предмет застави - акції іменні прості, емітовані ВАТ "Київське автотранспортне підприємство 13003" у кількості 1 326 687 шт., майнові права на які були зареєстровані позивачем в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про що свідчать відповідні витяги з реєстру обтяжень.

Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Зокрема, застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом (ст. 1 Закону України "Про заставу").

Як передбачено ст. 572 Цивільного кодексу України, Законом України "Про заставу", в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Частиною 1 статті 20 Закону України "Про заставу" передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 590 Цивільного кодексу України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Спосіб звернення стягнення на предмет застави заставодержатель визначає самостійно в порядку та на умовах, визначеному чинним законодавством України та цим договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Згідно з ч. 2 ст. 23 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до п. 3.2 договору звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підставі рішення суду або позасудового способу звернення стягнення.

Заставодержатель має право на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на предмет застави в межах, передбачених п. 3.2 цього договору (п. 3.3 договору).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

На підставі викладеного, зважаючи на встановлені обставини у справі, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави у судовому порядку в рахунок погашення кредитної заборгованості.

При цьому суд враховує, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

- опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

- заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

- спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

- пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

- початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом продажу на публічних торгах у порядку, визначеному законом (ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про заставу" реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).

Отже, з урахуванням викладеного суд встановлює спосіб реалізації предмета застави шляхом його продажу на публічних торгах на підставі договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Щодо початкової ціни предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації суд зазначає, що Верховний суд України в Узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (в редакції від 01.12.2011 р.) зазначив, що вирішуючи питання про початкову ціну майна, суди мають виходити з того, що ціна предмета застави встановлюється в самому договорі. Якщо при розгляді справи сторони з такою оцінкою погоджуються, то в суду немає підстав її не брати до уваги, оскільки вона є умовою договору.

За умовами договору застави оціночна вартість предмета застави становить 331 671,75 грн. (п. 1.5 договору застави (із внесеними до нього змінами)).

Разом з тим, вартість предмета застави - належних на праві власності акцій у кількості 1 326 687 шт, на час розгляду справи в суді відповідачем не визнавалась і тому ціна заставного майна у сторін була спірною, у зв'язку з чим суд вважав за необхідне призначити у справі економічну (оціночну) експертизу для визначення вартості заставленого майна, виконання якої було доручено Київському НДІСЕ.

Однак, у зв'язку з тим, що третя особа - ВАТ "Київське автотранспортне підприємство 13003", що є емітентом предмету застави, не надало суду документів, які стосуються заставленого майнового права, за клопотанням експерта, проведення експертного дослідження виявилось неможливим.

Пунктом 3.5 договору сторони передбачили, що реалізація предмета застави здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України, за ліквідною ціною, що реально буде складена на момент реалізації.

При цьому суд приймає до уваги, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 30.03.2012 № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин").

Отже, з урахуванням зібраних по справі доказів та у зв'язку з неможливістю визначити заставну вартість цінних паперів у судовому засіданні, суд вважає, що початкова ціна предмета застави має бути визначена на підставі висновку суб'єкта оціночної діяльності в межах процедури виконавчого провадження.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги положення чинного законодавства та встановлені обставини у справі, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк"

підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача - ВКФ Товариство з обмеженою відповідальністю "AMK LTD" про припинення провадження у справі суд зазначає, що виконання кредитного договору № 24-06V від 01.09.2006 р. було забезпечене декількома договорами іпотеки та застави. Рішенням господарського суду від 05.06.2013 р. у справі № 910/7238/13, на яке посилається відповідач, звернуто стягнення на предмети іпотеки. При цьому вказана обставина не впливає на право позивача звернути стягнення на предмет застави до повного виконання зобов'язання за кредитним договором.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ВКФ Товариство з обмеженою відповідальністю "AMK LTD" зверталося до суду з позовом про визнання відсутнім у банка права на звернення стягнення на предмет застави за договором застави № 24 від 01.09.2006 р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.02.2015 р. у справі № 910/4064/14, що набрало законної сили, у задоволенні позову ВКФ Товариства з обмеженою відповідальністю "AMK LTD" до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13003 про визнання відсутнім у банка права відмовлено.

З огляду на викладене відповідачу було відмовлено у задоволенні клопотання про припинення провадження у справі.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 35. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до Виробничо-комерційної фірми Товариства з обмеженою відповідальністю "AMK LTD", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13003" про звернення стягнення на предмет застави за договором застави № 24 від 01.09.2006 р. задовольнити частково.

У рахунок погашення заборгованості Виробничо-комерційної фірми Товариства з обмеженою відповідальністю "AMK LTD" (01042, м. Київ, вул. Перспективна, 3, ідентифікаційний код 21490729) перед Публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк" (03057, м. Київ, проспект Перемоги, 41, ідентифікаційний код 19357489) за кредитним договором № № 24-06V від 01.09.2006 р., яка складається з:

- 3 167 494 (три мільйона сто шістдесят сім тисяч чотириста дев'яносто чотири) 23 доларів США - заборгованості по кредиту;

- 523 031 (п'ятсот двадцять три тисячі тридцять один) 70 доларів США - заборгованості по сплаті процентів;

- 2 759 784 (два мільйона сімсот п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 29 коп. - пені за несвоєчасне повернення кредиту;

- 1 054 251 (один мільйон п'ятдесят чотири тисячі двісті п'ятдесят одну) грн. 19 коп. - пені за несвоєчасну сплату процентів,

звернути стягнення на акції іменні прості, емітовані Відкритим акціонерним товариством "Київське автотранспортне підприємство 13003" (01042, м. Київ, вул. Перспективна, 3, ідентифікаційний код 03114260) у кількості 1 326 687 шт., номінальною вартістю одного цінного паперу - 0,25 грн., код випуску UA 1009331000.

Встановити спосіб реалізації предмету застави шляхом продажу на публічних торгах за ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час виконавчого провадження.

Стягнути з Виробничо-комерційної фірми Товариства з обмеженою відповідальністю "AMK LTD" (01042, м. Київ, вул. Перспективна, 3, ідентифікаційний код 21490729) на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (03057, м. Київ, проспект Перемоги, 41, ідентифікаційний код 19357489) витрати по сплаті судового збору у сумі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 10 серпня 2015 року.

Повний текст рішення підписаний 17 серпня 2015 року року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна