Рішення

від 28.02.2014 по справі 238/2610/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (М. МАРІУПОЛЬ)

22-ц/775/148/2014(м)

238/2610/13-ц

Головуючий у 1 інстанції Бєльченко Л.А.

Категорія 55 Доповідач Песоцька Л.І.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Песоцької Л.І.

Ткаченко Т.Б., Мальцевої Є.Є.

при секретарі Костомановій А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом комунального підприємства «Житкомсервіс» Новоазовської міської ради Донецької області до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за утримання будинку і прибудинкової території за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 10 грудня 2013 року, до якої приєдналися ОСОБА_4 і ОСОБА_5,

в с т а н о в и л а :

У березні 2008 року державне комунальне підприємство «Житкоменерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, посилаючись на те, що відповідач, будучи власником квартири АДРЕСА_1, споживає послуги з утримання будинку і прибудинкової території, проте у порушення зобов'язань, які виникли між сторонами на підставі цього факту і вимог чинного законодавства, не здійснює оплату за спожиті послуги, унаслідок чого з 01 січня 2005 року по 01 січня 2008 року виникла заборгованість в сумі 1404 грн. 79 коп.

Заочним рішенням Новоазовського районного суду Донецької області від 15 липня 2008 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь державного комунального підприємства «Житкоменерго» 1404 грн. 79 коп. і судовий збір в дохід держави в розмірі 51 грн.

Ухвалою Новоазовського районного суду Донецької області від 02 жовтня 2013 року за заявою ОСОБА_3 заочне рішення скасовано.

У листопаді 2013 року комунальне підприємство «Житкомсервіс» (правонаступник

державного комунального підприємства «Житкоменерго») звернулось з уточненою позовною заявою і, посилаючись на те, що власниками зазначеної квартири у рівних частках є ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, просило стягнути з відповідачів заборгованість за надані послуги за період з 01 січня 2005 року по 01 січня 2008 року в розмірі по 468 грн. 26 коп. з кожного.

Рішенням Новоазовського районного суду Донецької області від 10 грудня 2013 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на користь КП «Житкомсервіс» у погашення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 січня 2005 року по 01 січня 2008 року по 468 грн. 26 коп. і судовий збір по 76 грн. 46 коп. з кожного.

ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, до якої приєднались ОСОБА_4 і ОСОБА_5, просить рішення суду скасувати і ухвалити рішення про відмову в позові, посилається на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права; неповно з'ясовані обставин справи, зокрема не з'ясовано, чи є позивач належним позивачем і чи надавались послуги, за якими виникла заборгованість; не враховано, що між ним та позивачем не укладено договір про надання послуги з утримання житлового будинку та прибудинкової території і, як власник квартири, він не повинен оплачувати зазначені послуги.

У судове засідання повторно не з'явились представник позивача і відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про розгляд справи повідомлені судовими повістками та телефонограмами, просять розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_3, який підтримав доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло № 439 від 16 лютого 1994 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 ( а.с. 71).

Житловий будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі комунального підприємства «Житкомсервіс», яке було створено на підставі рішення Новоазовської міської ради Донецької області від 23 грудня 1998 року внаслідок реорганізації Новоазовського житлово-експлуатаційного управління та «Райсільенерго» і на підставі рішення Новоазовської міської ради від 15 жовтня 2008 року змінило назву з «державного комунального підприємства «Житкоменерго» на комунальне підприємство «Житкомсервіс» (а.с. 84, 108-109).

Відповідно до виписки з особового рахунку НОМЕР_1, відкритого на ОСОБА_3, заборгованість власників квартири АДРЕСА_1 за надані послуги з утримання житлового будинку і прибудинкової території за період з 01 січня 2005 року по 01 січня 2008 року становить 1404,79 гривень ( а.с.6,7).

Задовольняючи позов про стягнення заборгованості, суд виходив з того, що КП «Житкомсервіс» є виконавцем послуг з утримання житлового будинку і прибудинкової території, у порушення статей 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" з 1 січня 2005 року до 1 січня 2008 року відповідачі не оплачували надані ним послуги; неукладення договору про надання житлово-комунальних послуг у письмовій формі не звільняє відповідачів від обов'язку оплачувати надані послуги. З висновком не можна не погодитись.

Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках (до них належать і власники квартир у кооперативних будинках та викуплених квартир) є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат у загальних квартирах на утримання квартирах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі. Послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій зобов'язані сплачувати як квартиронаймачі, так і власники викуплених та приватизованих квартир.

Тому суд обґрунтовано не погодився з доводами відповідача ОСОБА_3 про те, що, як власник вищезазначеної квартири на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», він не повинен оплачувати послуги з утримання житлового будинку та прибудинкової території.

Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель зобов'язаний забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об'єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами; вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів.

Зі справи вбачається, що на підставі рішення Новоазовської міської ради Донецької області від 23 грудня 1998 року № ХХІІІ/6-5 була припинена діяльність Новоазовського житлово-експлуатаційного управління та «Райсільенерго» і створено комунальне підприємство «Жилкоменерго» з передачею на його баланс основних та оборотних засобів ліквідованого підприємства (а.с. 108-109).

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 12 травня 2008 року в державному реєстрі на 12 травня 2008 року значилось державне комунальне підприємство «Житкоменерго», ідентифікаційний код - 30154633 (а.с. 16).

Згідно з рішенням Новоазовської міської ради Донецької області від 15 жовтня 2008 року № V/22-556 назва державного комунального підприємства «Житкоменерго» була змінена на комунальне підприємство «Житкомсервіс» Новоазовської міської ради (а.с. 84).

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 18 травня 2012 року вбачається, що у зазначеному Реєстрі значиться комунальне підприємство «Житкомсервіс», ідентифікаційний код - 30154633, один з видів діяльності якого є управління нерухомим майном за винагороду або на підставі контракту (а.с. 83).

Згідно зі статутом КП «Житкомсервіс» метою створення і діяльності підприємства є, у тому числі, технічне обслуговування житлового фонду.

У Переліку об'єктів житлового фонду Новоазовської міської ради, які знаходились на балансі ДКП «Житкоменерго», значиться і житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 106-107).

З виписки з особового рахунку, відкритого на ОСОБА_3, вбачається, що з 01 січня 2005 року по 01 січня 2008 року відповідачі не оплачували послуги з утримання житлового будинку та прибудинкової території (а.с. 6-7).

Оскільки встановлено, що комунальне підприємство «Житкомсервіс» створене з метою управління об'єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Новоазовська, одним з видів його діяльності є утримання на балансі переданого йому житлового фонду територіальної громади, об'єктів благоустрою та інженерної інфраструктури і цим підприємством надавалась відповідачам послуга з утримання будинку та прибудинкової території, суд правильно дійшов висновку про обґрунтованість позову про стягнення заборгованості з оплати зазначених послуг.

Посилання ОСОБА_3 на відсутність відповідного письмового договору між ним та позивачем і недоведеність останнім виконання відповідних робіт не можуть бути прийняті до уваги.

Відсутність відповідного договору між споживачем житлово-комунальних послуг та їх виконавцем не є підставою для не стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, оскільки згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки, і такою дією є реальне надання послуг та їх отримання відповідачем.

Нормами Житлового кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не передбачено, що виконавець повинен надавати акти виконаних робіт щомісячно щодо фактично наданих послуг споживачу.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складання та підписання акту-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо, акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. Частиною 4 ст. 18 Закону передбачений обов'язок виконавця вирішити питання про перерахунок платежів.

У матеріалах справи відсутні акти-претензії, складені та підписані у встановленому законом порядку. Тому з висновком суду про надання позивачем послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, а відтак щодо стягнення з відповідачів оплати наданих послуг колегія суддів погоджується.

Проте, колегія суддів вважає необхідним змінити рішення суду в частині розміру заборгованості.

Позов заявлено про стягнення з відповідачів заборгованості за період з 01 січня 2005 року по 01 січня 2008 року. Між тим, як вбачається з розрахунку позивача в заборгованість за спірний період включена частково заборгованість, яка мала місце на 01 січня 2005 року (а.с.6).

Згідно з даними виписки з особового рахунку та розміру тарифів заборгованість відповідачів за цей період становить 1035,88 грн., а саме: за 2005 рік - 211,57 грн.; за 2006 рік - 268,11 грн. і за 2007 рік - 556,20 грн.

Оскільки відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 у рівних частках, з кожного з них необхідно стягнути на користь КП «Житкомсервіс» у погашення зазначеної заборгованості по 345,29 грн. і на користь держави судовий збір відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України в розмірі по 76 грн. 47 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 10 грудня 2013 року змінити.

Позов комунального підприємства «Житкомсервіс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на користь комунального підприємства «Житкомсервіс» заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 1 січня 2005 року по 1 січня 2008 року в розмірі по 345 грн. 29 коп. з кожного і в дохід держави судовий збір по 76 грн. 46 коп. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді