Постанова

від 21.10.2014 по справі 804/15950/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 р. Справа № 804/15950/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Шкуті А.А.

за участю представників:

позивача Коваль І.О.

відповідача Копань А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Кром» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 травня 2014 року №0002302203, -

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Кром» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 травня 2014 року №0002302203.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що:

- податковим органом на адресу ТОВ ВКФ «Кром» дійсно надсилався запит за №12005/10/04-64-22-03-11 від 16.04.2014 року про надання інформації та її документального підтвердження щодо взаємовідносин із контрагентом ТОВ «Універсал-Бізнесцентр» за період січень 2014 року. На виконання вказаного запиту, підприємство в межах десятиденного строку листом за вих. №01-04/14-ДП від 23.04.2014 року надало копії всіх первинних документів по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Універсал-Бізнесцентр», перелік яких міститься на сторінці 5 Акту перевірки. Проте, незважаючи на виконання підприємством вказаного запиту, контролюючий орган на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виніс наказ про проведення перевірки;

- ТОВ ВКФ «Кром» листом від 05.05.2014 року №02-05/14 надало податковій інспекції пояснення щодо транспортування та використання отриманого товару у виробництві, зазначивши, що поставка товару здійснювалась самовивозом згідно пункту 2.2 Договору №130306 від 03.06.2013 року. Враховуючи те, що отриманий товар є малогабаритним та з незначною вагою він доставлявся без залучення сторонніх перевізників шляхом доставки особистим автотранспортом та громадським транспортом працівниками ТОВ ВКФ «Кром». Придбаний товар згідно накладних №952 від 20.01.2014 року та №1050 від 22.01.2014 року було використано в виробництві приладової техніки в повному обсязі. Станом на 05.05.2014 року залишки даного товару на складі відсутні. Готова продукція була відвантажена замовнику;

- податковою інспекцією не доведено в акті перевірки, що ТОВ ВКФ «Кром» є учасником транспортного процесу, у зв'язку з чим на нього має розповсюджуватися дія Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом України. Товарно-транспортні накладні не належать до документів суворої звітності та не можуть бути єдиною підставою для спростування факту наявності у суб'єкта господарювання права на податковий кредит;

- в обґрунтування своєї правової позиції щодо нереальності здійснення господарських операцій між ТОВ ВКФ «Кром» та ТОВ «Універсал-Бізнесцентр» у якості доказу Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська посилається на Акт за №961/04-66-15-00/38599459 від 02.04.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Універсал-Бізнесцентр» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за січень, лютий 2014 року», складений ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська;

- висновок про нереальність здійснення господарських операцій між ТОВ ВКФ «Кром» та ТОВ «Універсал-Бізнесцентр» та завищення податку на додану вартість Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська робить за період за січень 2014 року. Нібито відсутність за юридичною адресою ТОВ «Універсал-Бізнесцентр» у квітні 2014 року не має жодного відношення до фінансово-господарських відносин підприємства у перевіряємому періоді - січень 2014 року;

- в Акті перевірки №961/04-66-15-00/38599459 не міститься відомостей про те, що ТОВ «Універсал-Бізнесцентр» у перевіряємому періоді припиняло свою діяльність та не вправі було вступати у господарські відносини, виписувати податкові накладні тощо. Також, жодних документальних доказів про неможливість роботи підприємств у період січень 2014 року податковою інспекцією не наведено;

- у період січень 2014 року установчі документи ТОВ «Універсал-Бізнесцентр» не були визнані недійсними, податкова звітність подавалась до органів державної податкової інспекції відповідно до діючого законодавства, державна реєстрація підприємств не була скасована, від оподаткування прибутки та доходи не приховувались;

- в Акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання підприємством та його контрагентом господарських операцій, про відсутність витрат ТОВ ВКФ «Кром» у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності підприємства та його контрагента, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності підприємства, про відсутність використання ТОВ ВКФ «Кром» наданих товарів, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірного правочину, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про невідповідність закону вчинених за ним господарських операцій.

- отже, Акт перевірки не містить жодних доказів наявності між підприємством та його контрагентом взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад;

- усі первинні документи, надані ТОВ ВКФ «Кром», відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між ТОВ ВКФ «Кром» з ТОВ «Універсал-Бізнесцентр» по поставці товару;

- отже, право нарахування податкового кредиту ТОВ ВКФ «Кром» підтверджується податковими накладними, договором, видатковими накладними, платіжними дорученнями.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в адміністративному позові.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав письмові заперечення на позовну заяву, просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування заперечень зазначив, що перевірка проведена контролюючим органом правомірно, із дотриманням усіх встановлених чинним законодавством вимог, посадових осіб податкової інспекції до перевірки допущено; у ході перевірки встановлено відсутність у позивача первинних документів, підтверджуючих транспортування товару від ТОВ «Універсал-Бізнесцентр» до ТОВ ВКФ «Кром»; також, встановлено, що у ТОВ ВКФ «Кром» відсутні сертифікати відповідності на придбаний товар або будь-які інші документи, що засвідчуються відповідність товару стандартам і вимогам ГОСТу, отже, неможливо встановити та підтвердити походження товару, та подальше оприбуткування на рахунку 28 «Товари на складі» комплектуючих, отриманих саме від ТОВ «Універсал-Бізнесцентр»; відповідно до положень чинного законодавства, крім формальних вимог щодо наявності у платника належним чином оформлених податкових накладних, визначальною умовою реалізації права платника на податковий кредит (який в подальшому бере участь в розрахунку суми бюджетного відшкодування) є реальність її здійснення в рамках провадження господарської діяльності платника. За вказаних обставин самі по собі виписані податкові накладні не є достатнім свідченням дійсного виконання поставок товару позивачеві.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 30.04.2014 року по 05.05.2014 року на підставі наказу про здійснення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ВКФ «Кром» (код за ЄДРПОУ 20262788) від 29.04.2014 року за №471 згідно з пунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 та обставин визначених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, посадовою особою Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ ВКФ «Кром» (код за ЄДРПОУ 20262788) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Універсал-Бізнесцентр» (код ЄДРПОУ 38599459) за січень 2014 року.

Письмовий запит про надання документів та письмових пояснень від 16.04.2014 року за №12005/10/04-64-22-03-11 стосовно взаємовідносин з постачальником ТОВ «Універсал-Бізнесцентр» (код ЄДРПОУ 38599459) за період січень 2014 року отримано менеджером ОСОБА_4 17.04.2014 року ТОВ ВКФ «Кром» (код за ЄДРПОУ 20262788) особисто.

Наказ на проведення перевірки від 16.04.2014 року за №471 з направленням від 30.04.2014 року за №253 вручено головному бухгалтеру ТОВ ВКФ «Кром» (код за ЄДРПОУ 20262788) ОСОБА_5 30.04.2014 року особисто.

Перевірку проведено з відома посадових осіб ТОВ ВКФ «Кром», про що здійснено запис у журналі про реєстрацію перевірок.

Щодо правомірності проведення перевірки, суд зазначає, що відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно із підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

За змістом пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Так, згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Отже, згідно із правовою позицією Верховного Суду України саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Відповідно до положень статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результати розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Судом встановлено, та не заперечувалось представниками сторін, що ревізор-інспектор був допущений до проведення перевірки після вручення головному бухгалтеру ТОВ ВКФ «Кром» наказу та направлення на проведення перевірки, позивачем надано журнал реєстрації перевірок для здійснення запису, що є фактичним допуском до перевірки.

У даному випадку, контролюючим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, а тому як наказ про призначення перевірки, так і дії податкового органу з проведення такої перевірки вичерпали свою правову дію і не є такими, що порушують права позивача.

З урахуванням викладеного, судом не беруться до уваги доводи позивача щодо допущення порушень під час проведення перевірки, оскільки навіть наявність таких порушень з боку контролюючого органу не може бути самостійною підставою для задоволення позову та скасування рішень, прийнятих на підставі акту перевірки.

За наслідками проведеної перевірки складений акт від 12.05.2014 року №1567/2203/20262788, згідно висновків якого документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено:

- нереальність здійснення господарських відносин ТОВ ВКФ «Кром», а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ ВКФ «Кром» операцій по ланцюгу з постачальником ТОВ «Універсал-Бізнесцентр» за період січень 2014 року;

- порушення пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у січні 2014 року на суму 104391 грн.

ТОВ ВКФ «Кром» за вих. №03-05/14-ДП від 15.05.2014 року звернулось до начальника Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська із запереченнями на акт перевірки від 12.05.2014 року №1567/2203/20262788, які були залишені без врахування, про що позивача повідомлено листом від 23.05.2014 року №16226/10/04-64-22-03-11.

На підставі акту перевірки від 12.05.2014 року №1567/2203/20262788 Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесене податкове повідомлення-рішення 26.05.2014 року №0002302203, яким ТОВ ВКФ «Кром» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 130488,75 грн., у тому числі 104391 грн. за основним платежем, 26097,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ ВКФ «Кром» звернулось до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області із скаргою за вих. №05-06/14-ДП від 03.06.2014 року про його оскарження.

В ході розгляду скарги позивача Головним управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області рішенням про продовження терміну розгляду первинної скарги від 12.06.2014 року №3533/10/04-36-10-08-09 було призначено проведення документальної позапланової перевірки, за результатами проведеної якої складений Акт від 10.07.2014 року за №2443/2203/20262788 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ ВКФ «КРОМ» під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Універсал-Бізнесцентр» за січень 2014 року, їх реальності та повноти відображення».

Рішенням про результати розгляду скарги від 28.07.2014 року за вих. №5045/10/04-36-10-08-09 Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишило спірне податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу без задоволення.

ТОВ ВКФ «Кром» звернулось до Міністерства доходів і зборів України із скаргою за вих. №08-08/14-ДН від 12.08.2014 року на податкове повідомлення-рішення, в якій просило переглянути та скасувати його в повному обсязі.

02.09.2014 року позивачем було отримано рішення Державної фіскальної служби України від 26.08.2014 року за вих. №2284/6/99-99-10-01-15 про результати розгляду скарги, яким податкове повідомлення-рішення від 26.05.2014 року №0002302203 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

З акту перевірки від 12.05.2014 року №1567/2203/20262788 вбачається наступне.

Для проведення документальної позапланової виїзної перевірки по господарських відносинах ТОВ ВКФ «Кром» (код ЄДРПОУ 20262788) з підприємством ТОВ «Універсал-Бізнесцентр» (код ЄДРПОУ 38599459) за січень 2014 року було надано наступні оригінали первинних документів: договори, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення та ін. Також використано бази даних Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська: АО «Податковий блок», АС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту», БД «Бест-Звіт», АІС РПП.

У періоді, що перевірявся, ТОВ ВКФ «Кром» (код ЄДРПОУ 20262788) далі за цим договором Покупець, в особі директора ОСОБА_7, з однієї сторони та ТОВ «Універсал-Бізнесцентр» - Постачальник, в особі директора Дуднікової І.Л., з іншої сторони, уклали договір поставки №130306 від 03.06.2013 року, за яким:

- Постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати в обумовлений цим договором термін комплектуючі вироби які вироблені або були їм придбані (далі по тексту «Товар») Покупцеві для використання у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити ці товари (пункт 1.1.);

- найменування, кількість, якість і ціна комплектуючих виробів визначається згідно зі специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору (пункт 1.2.);

- поставка товару здійснюється самовивозом (пункт 1.4.);

- Покупець проводить оплату поставленого йому товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника на підставі рахунку-фактури на оплату не пізніше 10 днів з моменту надходження товару на склад покупця (якщо інше не обумовлено в конкретному замовленні на поставку товару) (пункт 1.10.).

ТОВ «Універсал-Бізнесцентр» виписано (оформлено) такі видаткові та податкові накладні:

- видаткова накладна від 20.01.2014 року №952, податкова накладна від 20.01.2014 року №952, за номенклатурою - комплект СПРУТ, 54 шт., ціна - 5591,30 грн., на суму всього - 362316,24 грн., у тому числі ПДВ 60386,04 грн.;

- видаткова накладна від 22.01.2014 року №1050, податкова накладна від 22.01.2014 року №1050, за номенклатурою: комплект ПРИМА-2000, 26 шт., ціна - 3790,00 грн., комплект КОП, 13 шт., ціна - 1730,30 грн., комплект товщино міра, 24 шт., ціна - 2545,40 грн., на суму всього - 264028,20 грн., у тому числі ПДВ 44004,70 грн.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідних періодів, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ в наступних періодах:

- січень 2014 року в сумі 104390,74 грн.

Розрахунки з постачальником здійснювали в безготівковій формі, відповідно до наступних платіжних доручень на загальну суму 626344,44 грн.:

- від 22.01.2014 року №19 на суму 362316,24 грн.;

- від 22.01.2014 року №20 на суму 264028,20 грн.

Згідно картки рахунку 631 по розрахункам з ТОВ «Універсал-Бізнесцентр» за січень 2014 року заборгованість станом на 23.04.2014 року - відсутня.

Згідно картки рахунку 23 «Виробництво» сальдо на кінець періоду відсутнє.

Згідно картки рахунку 26 «Готова продукція» залишки виробленої продукції ТОВ ВКФ «Кром» реалізовані в повному обсязі.

Згідно картки рахунку 701 «Дохід від реалізації готової продукції» ТОВ ВКФ «Кром» реалізовано вироблену готову продукцію в повному обсязі на суму 2373960,00 грн.

В ході перевірки, встановлено відсутність первинних документів, підтверджуючих транспортування товару від ТОВ «Універсал-Бізнесцентр» до ТОВ ВКФ «Кром».

Також, ТОВ ВКФ «Кром» до перевірки не надано будь-яких документів, підтверджуючих передачу отриманого товару від ТОВ «Універсал-Бізнесцентр» у виробництво (акти списання матеріалів).

У ході проведення перевірки підприємству ТОВ ВКФ «Кром» надано лист від 05.05.2014 року №13630/10/04-64-22-03-11 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Універсал-Бізнесцентр» за січень 2014 року, а саме яким чином та яким транспортним засобом здійснювалось транспортування товару, використання отриманого товару у виробництві.

Листом від 05.05.2014 року №02-05/14 підприємством ТОВ ВКФ «Кром» повідомлено наступне:

- поставка товару здійснювалась самовивозом згідно пункту 2.2 Договору №130306 від 03.06.2013 року. Враховуючи те, що отриманий товар є малогабаритним та незначною вагою він доставлявся без залучення сторонніх перевізників шляхом доставки особистим автотранспортом та громадським транспортом працівниками ТОВ ВКФ «Кром»;

- придбаний товар згідно накладних №952 від 20.01.2014 року та №1050 від 22.01.2014 року було використано в виробництві приладової техніки в повному обсязі. Станом на 05.05.2014 року залишки даного товару на складі відсутні. Готова продукція була відвантажена Замовнику.

Підприємством ТОВ ВКФ «Кром» надано до Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська лист №01-04/14-ДП від 23.04.2014 (у відповідь на запит №12005/10/04-64-22-03-11 від 16.04.2014 року), згідно з яким ТОВ ВКФ «Кром» є виробником приладів неруйнівного контролю та технічної діагностики (товщиномір ВТ-12Н-5, вольтметр реєструючий ПРИМА-2000-Б, переривач току ПС-80).

Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська отримано від ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Універсал-Бізнесцентр» (код ЄДРПОУ 38599459) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за січень, лютий 2014 року» від 02.04.2014 року №961/04-66-15-00/38599459, відповідно до якого:

- зустрічну звірку провести неможливо у зв'язку з тим, що підприємство відсутнє за місцезнаходженням, перебуває на податковому обліку зі стоном платника «9» направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, неможливо співставити дані первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, а також підтвердження відносин, їх вид, обсяг, кількість та розрахунки, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку;

- згідно звітності, поданої ТОВ «Універсал-Бізнесцентр» до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, встановлено, що інформація про кількість працюючих на підприємстві - відсутня, основні фонди відсутні; факт відображення сум податку на додану вартість, віднесених до складу податкового кредиту та податкових зобов'язань підприємством ТОВ «Універсал-Бізнесцентр» у податковій декларації з податку на додану вартість за січень, лютий 2014 року підтвердити неможливо;

- встановлені перевіркою обставини вказують на те, що використовуючи фінансово-грошові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань, ТОВ «Універсал-Бізнесцентр» займалося діяльністю, спрямованою на здійснення операцій з метою отримання податкової вигоди. Отже, ТОВ «Універсал-Бізнесцентр» здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Отже, в ході перевірки встановлено, що ТОВ ВКФ «Кром» здійснювало господарські операції з використанням підприємствами з ознаками фіктивності, а отже його діяльність була спрямована на отримання податкової вигоди, що виразилося в декларуванні незаконно сформованого податкового кредиту та валових витрат.

Таким чином, перевіркою встановлено, що операції з поставки по ланцюгу ТОВ «Універсал-Бізнесцентр» - ТОВ ВКФ «Кром» на суму 104390,74 грн. (у зв'язку з непідтвердженням первинними документами та неможливістю реалізації товару контрагентом-постачальником) не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування ТОВ ВКФ «Кром» - по ланцюгу постачання ТОВ «Універсал-Бізнесцентр» - ТОВ ВКФ «Кром» у розумінні статті 185 Податкового кодексу України.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із того, що об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори/правочини, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами. Відсутність особи за місцезнаходженням, відсутність можливості перевірити первинні документи не є самостійними і достатніми підставами для визнання угод недійсними (фіктивними) або встановлення порушення платником податків правил оподаткування. Тільки встановлення мети та факту порушення публічного порядку, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для вирішення питання про визнання недійсними (фіктивними) угод у встановленому законом порядку.

При цьому, саме такі обставини можуть свідчити про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання товарів/послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до підпункту 198.6 статті 189 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Згідно підпункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також належить враховувати вимоги «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. Так, відповідно до пунктів 2.4, 2.14 - 2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Якщо товар доставляється вантажним автомобілем, то документами, що свідчать про транспортування за договорами поставки, є товарно-транспортна накладна за формою №1-ТН, затвердженою Наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року №448/346. У ній повинні бути відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) та його отримувача (стосовно фактичного отримання товару).

Згідно статті 11 Наказу Міністерства транспорту України від 5 листопада 2001 року №763, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2001 року за №986/6177 «Про внесення змін і доповнень до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

При цьому, суд зазначає, що позивачем не укладались договори на транспортування товару, отже такі правила до позивача не застосовуються.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Вищезазначені норми законодавства, які регулюють порядок формування податкового кредиту, не передбачають позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту в разі порушення його контрагентами вимог податкового законодавства по ланцюгу постачання.

Надаючи оцінку доводам позивача про недоведеність порушень при укладенні та виконанні правочинів, суд виходить із того, що відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 документальні перевірки проводяться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Фактично висновки, викладені в актах перевірок контрагентів, прямо використані для висновків акту перевірки позивача щодо відсутності факту господарських операцій, їх нікчемності та недійсності, проте, такі доводи можуть бути обґрунтованими лише за наявності відповідних підстав, що підтверджується доказами, що відповідають вимогам допустимості та належності.

Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11 визначив, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Отже, посилання Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська на акт ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 02.04.2014 року №961/04-66-15-00/38599459 є необґрунтованими.

Щодо правомірності відображення в податковому обліку сум податкового кредиту по операціям із зазначеними контрагентами, суд зазначає, що на підставі вищенаведених первинних документів (договору поставки, видаткових накладних, податкових накладних) контролюючий орган дійшов висновку про непідтвердження господарських операцій такими документами, оскільки позивач не надав документи на підтвердження транспортування придбаних товарів. Інших документів під час перевірки та до винесення оскаржуваного рішення платником податків не надано.

Враховуючи встановлення актом перевірки контрагента обставин, які свідчать про можливий ризик встановлення факту нереальних операцій або недостатнє оформлення первинних документів, суд вважає за необхідне приділити увагу встановленню кола доказів на підтвердження або спростування таких обставин.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що ТОВ ВКФ «Кром» протягом 20 років займається розробкою, виготовленням, реалізацією приладів для вимірювання товщини ізоляційних покриттів на металі (бітум, поліетилен, фарба) і вимірювання електричних величин - напруги (потенціалу), струму на підземних ізольованих газопроводах (в тому числі магістральних) та є виробником приладів неруйнівного контролю і технічної діагностики (товщино мір ВТ-12Н-5, вольтметр реєструючий ПРИМА-2000-Б, переривач току ПС-80). Підприємство реалізує вказані прилади таким підприємствам як ВАТ «Дніпрогаз», ВАТ «Запоріжгаз», ВАТ «Інститут транспорту нафти», ВАТ «Укргазпроект» та ін.

Згідно умов договору поставки від №130306 від 03.06.2013 року ТОВ «Універсал-Бізнесцентр» зобов'язався передати у власність ТОВ ВКФ «Кром» товар (комплектуючі вироби які вироблені або були їм придбані), поставка товару здійснюється самовивозом.

Надаючи оцінку доказам позивача про отримання товарів від ТОВ «Універсал-Бізнесцентр», що підтверджується наданими первинними документами, суд зазначає, що документальне оформлення операцій між позивачем та зазначеним підприємством свідчить про фактичне існування та реальність господарських правовідносин між ними, оскільки в розглянутих правовідносинах судом встановлено факт отримання товарів ТОВ ВКФ «Кром».

Так, судом встановлено, що ТОВ ВКФ «Кром» здійснювався самовивіз товару, а саме транспортними засобами: марки HYUNDAI TUCSON, реєстраційний номер НОМЕР_1, NISSAN X-TRAIL, реєстраційний номер НОМЕР_2, ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_3, водіями: ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9

Таким чином, поставка товару здійснювалась самовивозом згідно пункту 2.2 Договору №130306 від 03.06.2013 року. Враховуючи те, що отриманий товар є малогабаритним та незначною вагою він доставлявся без залучення сторонніх перевізників, шляхом доставки особистим автотранспортом та громадським транспортом працівниками ТОВ ВКФ «Кром».

Придбаний товар згідно накладних №952 від 20.01.2014 року та №1050 від 22.01.2014 року було використано в виробництві приладової техніки в повному обсязі. Станом на 05.05.2014 року залишки даного товару на складі відсутні. Готова продукція була відвантажена Замовнику.

З аналізу матеріалів справи вбачається наявність оподатковуваних операцій між заявленими особами, що має наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операцій, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною другою цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Перевіривши оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26 травня 2014 року №0002302203 на відповідність вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про його невідповідність чинному законодавству та наявність підстав для скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень.

З огляду на викладене, суд задовольняє заявлені позовні вимоги та присуджує на користь позивача сплачений судовий збір.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Кром» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 травня 2014 року №0002302203 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 травня 2014 року №0002302203, винесене Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Кром» за рахунок Державного бюджету України судові витрати по сплати судового збору в сумі 260,99 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 27 жовтня 2014 року.

Суддя В.В. Кальник