Постанова

від 31.10.2014 по справі 813/6645/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2014 року Справа № 813/6645/14

16 год. 32 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Небесна М.В.,

від позивача Кожан А.В.,

від відповідача Кохан А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ВЕЕМ-Будсервіс" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова, за участю Генеральної прокуратури України.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ВЕЕМ-Будсервіс" (далі - позивач, ТОВ "Компанія "ВЕЕМ-Будсервіс") до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - відповідач, ДПІ у Личаківському районі м. Львова), в якому, з врахуванням заяви про зміну (уточнення) підстав позову /Т.VI а.с.156-157/, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова № 0000342320/0 від 09.02.2011 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.09.2014 року (К/9991/11/9104) постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2012 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд.

Ухвалою від 29.09.2014 року вищевказану справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача пояснив, що відповідач здійснив перевірку позивача за постановою про призначення позапланової виїзної документальної перевірки від 23.11.2010 року, прийнятою відповідно до статей 22, 66, 130 Кримінально-процесуального кодексу України заступником начальника ВРКС слідчого відділу податкової міліції ДПА у Львівській області в ході розслідування кримінальної справи № 179-0467, яка згідно з листом від 15.06.2011 року направлена для розгляду до районного суду. Зазначив, що згідно з п. 86.9 Податкового кодексу України, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях /Т.ІІІ а.с.134-138/ та поясненнях по справі /Т.VI а.с.205-206/. Вважає, що долучена позивачем первинна документація містить недостовірні дані, оскільки господарські операції між позивачем та зазначеними в акті перевірки контрагентами не відбувалися. Також пояснив, що перевірка позивача проводилася до вступу в силу Податкового кодексу України, а відтак, податкове повідомлення-рішення винесене за правилами передбаченими законодавством чинним на момент проведення перевірки та виявлення порушень. Просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення та ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

Державною податковою інспекцією проведено перевірку позапланову виїзну перевірку ТОВ "Компанія "ВЕЕМ-Будсервіс" (ЄДРПОУ 23884496), з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків з ПП "Вілмат-електрик" (ЄДРПОУ 34028673), ТОВ "Іртас" (ЄДРПОУ 34419121), ПП "Львівкомфортгруп-К" (ЄДРПОУ 35383018), ПП "Будівельна фірма "Віалекс" (ЄДРПОУ 35528851) за період з 01.01.2009 по 01.12.2010 року, за результатами якої складено акт № 14/23-2/23884496 від 12.01.2011 року /Т.І а.с.14-41/.

В акті перевірки зафіксовано порушення:

- п. 1.3, п. 1.7 ст. 1, п.п.7.2.4 п. 7.2, п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 1118702,00 грн., в тому числі в вересні 2009 року в сумі 243182,00 грн., в жовтні 2009 року на суму 323158,00 грн., в грудні 2009 року в сумі 6000 грн., в лютому 2010 року в сумі 67819,00 грн., в березні 2010 року 247675,00 грн., в квітні 2010 року в сумі 195636,00 грн., в серпні 2010 року в сумі 35232,00 грн. /Т.І а.с.40/

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000342320/0 від 09.02.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість на загальну суму 1398378,00 грн., в т.ч. за основним платежем: 1118702,00 грн., за штрафними санкціями: 279676,00 грн. /Т.І а.с.43/

Вказані порушення, згідно з актом перевірки, полягають у непідтвердженні позивачем факту здійснення господарських операцій з контрагентами ПП "Вілмат-електрик", ТОВ "Іртас", ПП "Львівкомфортгруп-К", ПП "Будівельна фірма "Віалекс".

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч. 2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом з акту перевірки встановлено, що перевірка проведена згідно з п. 5 ч. 6 ст. 11 1 Закону України «Про державну податкову службу в України» № 509-ХІІ від 04.12.1990 р. (в редакції чинній на час призначення перевірки) /Т.І а.с.14/.

Перевірка проведена на підставі постанови заступника начальника ВРКС слідчого відділу податкової міліції Любченко А.О. від 23.11.2010 року про призначення виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного законодавства, зокрема, ТзОВ "Компанія "ВЕЕМ-Будсервіс" (ЄДРПОУ 23884496), зареєстрованого за юридичною адресою - м. Львів, вул. Тракт Глинянський, 1, взятого на податковий облік в ДПІ у Личаківському районі м. Львова, за період з 01.01.2009 року по даний час /Т.ІІІ а.с.140-142/.

Відповідно до цієї постанови слідчим відділом податкової міліції ДПА у Львівській області розслідується кримінальна справа № 179-0467 порушена відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за ознаками злочинів передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 366 КК України; ОСОБА_7, ОСОБА_8 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_9, ОСОБА_10 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України, пособництві в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами підприємства "Гарант" ЛООУТГ, ТОВ НВП "Дівема", ПП "Тарпія Захід" за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, та за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ПП "Тарпія Захід" за ознаками вчинення злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України /Т.І а.с.140/.

В процесі перевірки встановити: - реальність поступлення в складські приміщення товарів, їх обсяги, вартість, порядок оформлення, зберігання та переміщення продукції по бухгалтерському, складському обліках; - дослідити відповідність фактичного поступлення коштів, відвантаження продукції; - наявність вантажно-супровідних документів на придбану та в подальшому реалізовану продукцію; - наявність у підприємства складських, орендованих приміщень, договорів на збереження продукції (товарів); - використання коштів, які надходили на рахунки підприємств з призначенням "оплата за товар", "попередня оплата", "тимчасова фінансова допомога"; - походження коштів, які були використані для придбання товарів (робіт, послуг); - вплив на формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ, фінансових операцій з отримання та повернення фінансової допомоги, попередньої оплати за товар; - стан взаєморозрахунків між підприємствами у вигляді таблиці (реалізовано продукції, отримано оплату, борг, отримано фінансову допомогу, повернуто фінансову допомогу, повернуто фінансову допомогу); - дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні зазначених фінансово-господарських операцій /Т.ІІІ а.с.142/.

Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено обов'язок посадових осіб органів державної податкової служби дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно з п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до норми п. 1 розділу ХІХ "Прикінцеві положення" ПК України, цей Кодекс набрав чинності з 1 січня 2011 року, крім окремих положень цього Кодексу, визначених цим пунктом.

У ст. 58 Конституції України закладено конституційний принцип, за яким закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Також, ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідний принцип деталізується положеннями ст. 21 ПК України, згідно з якими посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Податкове повідомлення-рішення відповідно до п. 86.8 ПК України приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Проте, п. 86.9 цієї ж статті передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Відповідна норма не містить застережень стосовно того, що призначення такої перевірки повинно бути пов'язано зі вчиненням злочинів за конкретно визначеними статтями КК України або з конкретно визначеним предметом вчиненого злочину, як не містить застережень щодо того, що кримінальна справа повинна бути порушена відносно конкретного платника податків, що перевіряється, або посадових осіб підприємства, щодо якого призначена податкова перевірка.

Аналізуючи приписи норми ст. 86.9 ПК України слід зробити висновок, що за результатами перевірки платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 19 Конституції України та того, що положення п. 86.9 ПК України не містять іншого, дана норма не підлягає розширеному тлумаченню, є спеціальною щодо обставин, з якими пов'язано її застосування та щодо дій податкового органу, що мають бути вчинені у зв'язку з проведенням перевірки відповідно до вимог КПК України, а відтак, зазначену норму слід застосувати за принципом "так як є".

Водночас із нормою п. 86.9 ПК України пов'язана норма закріплена у п. 58.4 ст. 58 ПК України згідно з якою, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Аналогічна позиція викладена в листі ДПА України № 1754/7/23-8017 від 25.01.2011 року «Щодо перевірок у рамках кримінальної справи», у абз. 5 якого ДПА України на основі аналізу норм ПК України зазначає «Таким чином, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст. 212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає. В інших випадках (за результатами перевірок платників податків відносно яких та/ або їх посадових осіб кримінальну справу не порушено або порушено кримінальну справу, предметом якої не є податки, збори) грошові зобов'язання визначаються та, відповідно, приймається податкове повідомлення-рішення щодо платників податків в загальновстановленому порядку (п. 58.1 ст. 58 ПКУ).

Таким чином, податковий орган загалом не позбавлений права приймати податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки проведеної на підставі постанови слідчого органу, однак таке право виникає за умови дотримання норм Податкового кодексу України.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зважає на покликання представника відповідача на те, що постанова про призначення позапланової виїзної документальної перевірки винесена 23.11.2010 року, тобто до набрання чинності Податковим кодексом України, а чинні на той момент нормативні акти не передбачали обмежень щодо винесення податкового повідомлення рішення за результатами перевірки проведеної в рамках порушеної кримінальної справи. Однак зазначає, що акт про результати перевірки складено 12.01.2011 року, а податкове повідомлення-рішення на підставі акту перевірки винесено 09.02.2011 року, тобто в період дії Податкового кодексу України. Отже, під час проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення рішення, з врахуванням ст. 58 Конституції України та Рішення Конституційного суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), відповідачу слід було керуватися чинним на той момент Податковим кодексом України.

З огляду на те, що судом встановлено проведення позапланової перевірки позивача у рамках кримінальної справи, тобто призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, а відповідачем не надано доказів ухвалення вироку суду та набрання ним законної сили на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку про те, що відповідач відповідно до п. 86.9 ст. 86 ПК України не мав права приймати податкові повідомлення-рішення за результатами такої перевірки до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Так як відповідачем при винесенні спірних податкових-повідомлень рішень не враховано вимоги п. 86.9 ст. 89 ПК України, такі є передчасними, а тому їх слід визнати протиправним та скасувати саме з вищевикладених підстав. При цьому, суд не досліджує у даній справі реальність господарських операцій позивача з контрагентами, оскільки позивачем до початку розгляду справи по суті змінено підставу позову шляхом подання письмової заяви у порядку передбаченому ч. 1 ст. 51 КАС України, та оскаржується податкове повідомлення-рішення податкового органу виключно з підстав винесення його всупереч ст. 86.9 ПК України.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняте суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обставини справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, рішення прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду. Правомірність виставлення спірного податкового повідомлення-рішення з огляду на викладені судом норми Податкового кодексу України відповідач не довів.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, та про протиправність і скасування податкового повідомлення рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 136, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова № 0000342320/0 від 09.02.2011 року.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано о 16.30 год. 05.11.2014 року.

Суддя Кравців О.Р.