Постанова

від 04.11.2014 по справі 826/14443/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 листопада 2014 року 09:15 № 826/14443/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Амельохіна В.В., суддів: Аблова Є.В., Шулежко В.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Парк-Отель Симеїз»

до Державної реєстраційної служби України

третя особа Реєстраційна служба Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні

про визнання протиправними дії,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Приватне підприємство «Парк-Отель Симеїз» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної реєстраційної служби України (далі по тексту - відповідач), третя особа - Реєстраційна служба Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні про визнання протиправною бездіяльність державного реєстратора Вергуш У.К. та зобов'язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру запис про рішення засновників (учасників) юридичної особи ПП «Парк-Отель Симеїз» щодо припинення юридичної особи шляхом її ліквідації; зобов'язання відповідача повідомити Державну службу статистики України, Державну фіскальну службу України, Пенсійний фонд України відомості про внесення такого запису; зобов'язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру запис про ліквідацію юридичної особи - ПП «Парк-Отель Симеїз» та виключити його з Єдиного державного реєстру.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що державним реєстратором Вергуш У.К. не вчинені реєстраційні дії щодо припинення юридичної особи ПП «Парк-Отель Симеїз» шляхом її ліквідації.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти позову заперечив.

Третя особа подала клопотання про розгляд справи без її участі та повідомили, що у Реєстраційній службі Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні відсутні будь-які матеріали ПП «Парк-Отель Симеїз».

В судовому засіданні 29.10.2014р. суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

9 листопада 1993 року на підставі рішення Київської районної Ради м. Сімферополя №354/28 створено підприємство «Мер'єм».

Приватне підприємство «Мер'єм» є правонаступником Підприємства «Мер'єм» та його власником до 20.12.2011 року була громадянка України ОСОБА_2, що належним чином підтверджується пунктом 1.3 статуту ПП «Мер'єм», державна реєстрація якого була проведена 11.10.2001 року, про що у Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців був зроблений відповідний запис (внесені відповідні зміни) за № 04055570Ю0020606 та підприємству був присвоєний код ЄДРПОУ - 20714865.

20 грудня 2011 року ОСОБА_2 прийняла рішення про зміну засновника підприємства, про його статутний капітал та місцезнаходження, а також про затвердження статуту у новій редакції та зміну директора підприємства, а також нотаріально посвідчила власноручну заяву про те, що вона просить виключити її зі складу учасників цього підприємства.

Внаслідок виходу ОСОБА_2 за власним бажанням зі складу засновників ПП «Мер'єм» була проведена також зміна назви підприємства на ПП «Парк-отель Симеїз».

На підставі вказаних вище документів у відомості, які містяться у Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців були внесені відповідні зміни та проведена реєстрація статуту підприємства у новій редакції (реєстраційний номер справи: 107500255041).

З 26.04.2012 року власниками (засновниками) ПП «Парк-отель Симеїз» є ОСОБА_3, якому належить 50% статутного капіталу підприємства та ОСОБА_4, якої також належить 50% статутного капіталу підприємства.

Відповідні зміни щодо складу власників (засновників) ПП «Парк-отель Симеїз» були внесені до Єдиного державного реєстру 21.09.2012 року.

5 березня 2014 року власники підприємства ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийняли рішення про ліквідацію підприємства ПП «Парк-отель Симеїз» та призначили у якості ліквідатора підприємства ОСОБА_5.

Відповідно до положень частини 4 статті 105 Цивільного кодексу України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Таким чином єдиним документом, який належним чином підтверджує повноваження ліквідатора як представника підприємства є рішення засновників такого підприємства про його ліквідацію та призначення ліквідатора, яке додається до позову.

6 березня 2014 року ОСОБА_5, діючи на підставі доручення та відповідного рішення власників підприємства звернувся до державного реєстратора Вергуша У.К. з відповідним комплектом документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації».

Відповідно до положень ч. 1 статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в редакції Закону від 01.01.2014 року, державний реєстратор, зокрема проводить державну реєстрацію припинення юридичних осіб та проводить у випадках, передбачених цим Законом, спрощену процедуру державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації.

Згідно з положенням ч. 2 ст.17 вищезгаданого Закону в Єдиному державному реєстрі містяться такі, зокрема:

• відомості щодо юридичної особи - дата та номер запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи за спрощеною процедурою шляхом її ліквідації та про втрату чинності установчими документами юридичної особи, а також відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення, зокрема про дату реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; дату публікації у виданні спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи; персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), її голову, дату обрання (призначення) або дату обрання (призначення) ліквідатора; реєстраційні номери облікових карток платників податків всіх членів такої комісії;

• дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення;

• відомості про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог.

Частиною 1 статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що юридична особа припиняється, зокрема, в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом.

Відповідно до положень статті 34 Закону для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи заявник повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстраторові оригінал або нотаріально засвідчену копію рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 34 Закону документи, які подані для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається поштовим відправленням) заявнику в відміткою про дату надходження документів.

Такий опис був складений державним реєстратором Вергуш У.К. та його копія видана заявнику ОСОБА_5 06.03.2014 року.

Відповідно до положень ч .1 ст. 35 Закону державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, без розгляду повинен у день надходження цих документів внести до Єдиного державного реєстру запис про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи та в той же день повідомити органи статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України відомості про внесення такого запису.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що в порушення вказаних вище положень Закону державний реєстратор Вергуш У.К. до цього часу не вніс відповідний запис до Єдиного державного реєстру про рішення засновників (учасників) ПП «Парк-Отель Симеїз» щодо припинення юридичної особи шляхом його ліквідації.

При прийняття рішення у даній справі, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії, уповноважена ним особа або ліквідатор після закінчення процедури ліквідації, передбаченої законом, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстраторові такі документи:

заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи у зв'язку з ліквідацією:

довідку відповідного органу доходів і зборів про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів;

довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів до Пенсійного фонду України і фондів соціального страхування;

довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Відповідно до частини 6 статті 34 Закону документи, які подані для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається поштовим відправленням) заявнику з відміткою про дату надходження документів.

Дата надходження документів для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

Державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про призначення комісії з припинення не пізніше наступного робочого дня з дати отримання (надходження) зазначених відомостей. Такий опис складено державним реєстратором Вергуш У.К. 06.03.2014р.

Однак у зв'язку з окупацією території Криму та м. Севастополя державним реєстратором розпочато, але не закінчено процедуру внесення запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи.

Наказом Міністерства юстиції України від 23.07.2014 № 1197/5 Про проведення реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є Автономна Республіка Крим та місто Севастополь, затверджено перелік реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України, державні реєстратори яких проводять реєстраційні дії щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є Автономна Республіка Крим та місто Севастополь.

У той же час слід зазначити, що Державна реєстраційна служба України є центральним органом виконавчої влади, яку очолює голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра юстиції (пункт 10 Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 219).

Відповідно до пункту 9 Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 219, Укрдержреєстр у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства юстиції України та доручень Міністра юстиції України видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписує Голова Укрдержреєстру.

У даних спірних відносинах відсутнє будь-яке рішення, дії Укрдержреєстру, а отже стосовно Укрдержреєстру відсутній предмет спору.

Державною реєстраційною службою України відносно позивача не вчинялись та не вчиняються будь-які протиправні дії.

Отже, Державна реєстраційна служба України, як орган державної влади, в силу положень законодавства про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців не може впливати на прийняття державними реєстраторами рішень щодо реєстрації або відмови у ній.

Так, згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: бере участь у формуванні та забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; здійснює державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; узагальнює практику застосування нормативно-правових актів з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і розробляє проекти нормативно-правових актів у цій сфері; забезпечує формування та ведення Єдиного державного реєстру; організовує навчальну підготовку та підвищення кваліфікації державних реєстраторів; забезпечує замовлення, постачання, облік та звітність щодо витрачання бланків свідоцтв про державну реєстрацію та бланків виписок з Єдиного державного реєстру; видає спеціалізований друкований засіб масової інформації; забезпечує державні органи інформацією з Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому Міністерством юстиції України; здійснює методологічне та інформаційне забезпечення діяльності державних реєстраторів.

Таким чином, Укрдержреєстр, як центральний орган виконавчої влади, не наділений повноваженнями щодо здійснення державної реєстрації припинення юридичних, осіб та фізичних осіб-підприємців.

Пунктом 7 Положення закріплено, що Укрдержреєстр здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру.

З 01.07.2013р. функції з державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців передані від виконавчих комітетів міських рад міст обласного значення, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій до підрозділів територіальних органів Міністерства юстиції України, через які здійснюється реалізація повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України №1197/5 від 23.07.2014р. Про проведення реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є Автономна Республіка Крим та місто Севастополь, реєстраційні дії щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є м. Севастополь проводить Реєстраційна служба Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні.

Позивач не надав доказів, що його право порушено саме відповідачем.

Так, позивач не звертався з заявами до Державної реєстраційної служби України щодо бездіяльності допущеної під час розгляду його заяви про внесення запису про ліквідацію ПП «Парк-Отель Симеїз». Бездіяльність допущена саме реєстратором Вергуш У.К., який не зазначений відповідачем.

Суд не залучав в якості другого відповідача - державного реєстратора Вергуш У.К., оскільки це право суду, а не його обов'язок. Позивач з відповідними клопотаннями до суду не звертався.

Крім того, слід зазначити, що адміністративний суд, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність встановленим частиною третьою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Отже, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 КАС України.

Відтак, вимоги щодо зобов'язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру запис про рішення засновників (учасників) юридичної особи ПП «Парк-Отель Симеїз» щодо припинення юридичної особи шляхом її ліквідації; зобов'язання відповідача повідомити Державну службу статистики України, Державну фіскальну службу України, Пенсійний фонд України відомості про внесення такого запису та зобов'язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру запис про ліквідацію юридичної особи - ПП «Парк-Отель Симеїз» та виключити його з Єдиного державного реєстру, суперечить повноваженням адміністративного суду.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову Приватному підприємству «Парк-Отель Симеїз» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 04.11.2014р.

Головуючий суддя В.В. Амельохін

Судді: Є.В. Аблов

В.П. Шулежко