Ухвала

від 16.10.2014 по справі 804/13472/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 жовтня 2014 рокусправа № 804/13472/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.

представника позивача - Держака С.В. (довіреність від 28.04.2014)

представника відповідача - Чохелі Т.Р. (довіреність від 27.12.2013)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року у справі № 804/13472/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Утиліта" до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Утиліта" (далі - Позивач) звернулася з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 001972202 від 04.10.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання Позивача з податку на додану вартість на загальну суму 105 250,00 грн., в тому числі за основним платежем - 70 166,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 35 084,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що реальність господарських операцій між Позивачем та його контрагентами ТОВ НТК «Мегатрейдінг», ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс», ТОВ «Фенікс Азов» підтверджується всіма належними первинними документами, у зв'язку з чим висновки податкового органу про недійсність укладених правочинів є безпідставними, ґрунтуються на припущеннях та зроблені поза межами наданих податковому органу повноважень. Зазначають, що відсутні будь-які судові рішення, якими б визнавалася недійсність укладених Позивачем з його контрагентами договорів. Крім того, підприємство не може нести відповідальність за дії свого контрагента. (а.с.2-10)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Утиліта" до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано прийняте Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) від 04.10.2013 року № 0001972202 на загальну суму 105250,00 грн., в тому числі основного платежу на суму 70166,00 грн. і штрафних фінансових санкцій на суму 35084,00 грн.

Постанова суду обґрунтована тим, що господарські операції з придбання Позивачем товарів у ТОВ НТК «Мегатрейдінг», ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс», ТОВ «Фенікс Азов» мали місце та фактично були здійснені, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами. При цьому чинне законодавство не ставить право платника податків на формування даних свого податкового обліку в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутністю їх за місцезнаходженням, наявності у нього основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо, адже в разі порушення контрагентом податкової дисципліна відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. (а.с.184-188)

Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала на нього апеляційну скаргу, відповідно до якої, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. (а.с.194-200)

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що за наслідками перевірки ТОВ «Фенікс Азов» по взаємовідносинам з Позивачем було надано лише частину залізничних накладних, у зв'язку з чим факт перевезення решти кількості сировини не підтверджено. В ході зустрічної перевірки вказаного підприємства не було підтверджено наявність поставок товарів від підприємств-постачальників, що свідчить про те, що ТОВ «Фенікс Азов» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Відносно контрагента Позивача ТОВ НТК «Мегатрейдінг» зазначали, що вказаним підприємством до перевірки не було надано інформацію про транспортування поставленого товару. Крім того, відповідно до акту від 24.01.2013 р. № 84/22-710/36906731 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ НТК «Мегатрейдінг» у даного контрагента Позивача встановлено відсутність виробничого обладнання, складських і торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності.

По взаємовідносинам з ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс» звертали увагу на те, що згідно висновків акту № 89/226/30325632 від 10.08.2012 р. про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс» у вказаного контрагента відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та він здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник податкового органу вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити з підстав, у ній зазначених та з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки Позивача.

Представник ТОВ "Утиліта" проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на необґрунтованість її доводів.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалам справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Утиліта" з 12.09.2000 р. зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, перебуває на податковому обліку в Новомосковській ОДПІ ГУ Міндоходів в Дніпропетровській області. (а.с.67)

Основними видами господарської діяльності позивача є оптова торгівля відходами та брухтом, переробка відходів скла. (а.с.68)

На підставі наказу Новомосковської ОДПІ від 16 вересня 2013 року №239 (а.с.19) відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, 79 Податкового кодексу України проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Утиліта" щодо підтвердження господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ НВП "Ізолітелектромашсервіс" за період серпень 2011 року, ТОВ НТК "Мегатрейдінг" за період вересень 2012 року, ТОВ "Фенікс Азов" за період липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року, за наслідками якої складено Акт від 27 вересня 2013 року №402/221/31075851. (а.с.20-38)

Перевіркою встановлено порушення пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.7, 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість від ТОВ НТК "Мегатрейдінг" на загальну суму ПДВ 2500,00 грн., від ТОВ НВП "Ізолітелектромашсервіс" на загальну суму ПДВ 3692,53 гри., від ТОВ "Фенікс Азов" на суму ПДВ 153285,38 грн., в результаті чого занижено суму податку па додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 159477,91 грн., а саме: вересень 2012 року - 2500,00 грн.; серпень 2011 року - 3692,53 грн.; липень 2010 року - 59211,28 грн.; серпень 2010 року - 30101,74 грн.; вересень 2010 року - 33431,69 грн.; жовтень 2010 року - 30540,67 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 001972202 від 04.10.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання Позивача з податку на додану вартість на загальну суму 105 250,00 грн., в тому числі за основним платежем - 70 166,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 35 084,00 грн. (а.с.39)

Скасування указаного податкового повідомлення-рішення і було предметом даного спору.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Утиліта», суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції з придбання Позивачем товарів у ТОВ НТК «Мегатрейдінг», ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс», ТОВ «Фенікс Азов» мали місце та фактично були здійснені, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами. При цьому чинне законодавство не ставить право платника податків на формування даних свого податкового обліку в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутністю їх за місцезнаходженням, наявності у нього основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо, адже в разі порушення контрагентом податкової дисципліна відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Пунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового Кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат.

Приписи пунктів п. 138.1, 138.6, 138.8 статті 138 Податкового Кодексу України регламентують , що включають у себе витрати операційної діяльності, що включається до складу прямих матеріальних витрат та загальновиробничих витрат, з чого складається собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, а пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 цього Кодексу визначає, що не включаються до складу витрат, а саме - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач протягом періоду, що перевірявся, мав взаємовідносини з ТОВ НТК «Мегатрейдінг», ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс», ТОВ «Фенікс Азов».

Між ТОВ «Утиліта» (Покупець) та ТОВ «Фенікс Азов» (Постачальник) було укладено договір від 20.07.2009 р. № 24, згідно якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити склобій (Товар). Пунктом 3.1 вказаного Договору визначено, що поставка Товару здійснюється залізничним транспортом на умовах CPT та автомобільним транспортом на умовах CPT на склад Покупця. (а.с.63-66)

На виконання умов цього договору ТОВ «Фенікс Азов» поставив Позивачу склобій, що підтверджується актами приймання склобою: №03.07 у кількості 69000 кг; №01.07 у кількості 23480 кг; №08.07 у кількості 26820 кг; №15.07 у кількості 23520 кг; №17.07 у кількості 19480 кг; №18.07 у кількості 19160 кг; №35.07 у кількості 14640 кг; №02.07 у кількості 69000 кг; №30.07 у кількості 68400 кг; №31.07 у кількості 70750 кг; №01.10 у кількості 47400 кг; №2.09 у кількості 9900 кг; №13.09 у кількості 19440 кг; №12.10 у кількості 19180 кг; №02.10 у кількості 16040 кг. та видатковими та податковими накладними (а.с.105, 110,11,116,118-130,131-134).

На підтвердження факту транспортування вказаного товару було надано залізничні накладні на загальну кількість перевезеного вантажу 542190 кг: №33921428 від 25.06.2010 року склобій у кількості 138000 кг; №33894186 від 20.07.2010 року склобій у кількості 139150 кг; №51772241 від 03.09.2010 року склобій у кількості 45900 кг; №51772245 від 01.10.2010 року склобій у кількості 47400 кг; №33922006 від 11.08.2010 року склобій у кількості 69000 кг; №51772241 від 03.03.2010 року склобій у кількості 45900 кг; №51772244 від 01.10.2010 року склобій у кількості 56840 кг. Перевезення решти кількості сировини не підтверджено відповідними документами. (а.с.106-109,112-113,115-117)

Факт оплати поставленого товару підтверджується платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи. (а.с.87-104)

З ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс» (Постачальник) ТОВ «Утиліта» (Покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів № 110701 від 11.07.2011 р., відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати в погоджені строки, а Покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в Договорі, нафтопродукти (Товар), найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на Товар, які оформлюються на кожну окрему партію Товару. Відповідно до п.2.2 вказаного Договору постачання Товару здійснюється в рамках наступних базисів доставки: а) CPT - пункт призначення, вказаний Покупцем в заявці на відвантаження Товару, постачання транспортом і за рахунок Постачальника; б) EXW - резервуар нафтобази зберігання, вказаний Постачальником, вивіз Товару транспортом (та за рахунок) Покупця. (а.с.135-138)

На виконання вказаного Договору ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс» поставило Позивачу дизельне паливо на загальну суму 22 155,20 грн., в тому числі ПДВ - 3692,53 грн., що підтверджено видатковою накладною № РН-000745 від 11.08.2011 р., податковою накладною від 10.08.2011 р. № 36, рахунком-фактурою від 09.08.2011 р. № СФ-00782, платіжним дорученням № 6754 від 10.0.82011 р. (а.с.141-144)

Між ТОВ НТК «Мегатрейдінг» (Продавець) та ТОВ «Утиліта» (Покупець) було укладено договір від 05.01.2011 р. № 050116, згідно якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця належну Продавцю партію товару, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар і оплатити його. (а.с.145-147)

На підтвердження факту поставки товару, а саме автошин на загальну суму 69 200,02 грн., в тоу числі ПДВ - 11 533,34 грн., до суду були надані видаткова накладна № 606 від 04.10.2012 р., рахунок на оплату № 867 від 24.09.2012 р., податкові накладні № 52 від 26.09.2012 р. та № 4 від 03.10.2012 р.(а.с.148-151)

З огляду на встановлені судом обставини та наявні первинні документи, які містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, та фіксують факт здійснення господарської операції і до змісту яких у Відповідача претензій не виникало, суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність включення до податкового кредиту сум ПДВ за поставлені контрагентами Позивача - ТОВ НТК «Мегатрейдінг», ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс», ТОВ «Фенікс Азов» - товари.

Висновки про нереальність угод між ТОВ «Утиліта» з його безпосередніми контрагентами ТОВ НТК «Мегатрейдінг», ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс», ТОВ «Фенікс Азов», з огляду на діяльність контрагентів цих підприємств по ланцюгу постачання, зроблені Відповідачем лише на підставі актів неможливості проведення зустрічних звірок цих контрагентів з питань формування податкового кредиту та податкових зобов'язань вказаних підприємств, з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентів безпосереднього контрагента Позивача. При цьому матеріали зустрічних перевірок містять лише припущення податкового органу про те, що у цих підприємств відсутні власні основні засоби, складські приміщення, транспортне та торгівельне обладнання і Відповідачем не зазначено конкретних доказів на підтвердження таких припущень, як це передбачено частиною 2 статті 71 КАС України.

В той же час, в силу статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. В іншому випадку визначення сум податкового зобов'язання мало б кратний характер - по ланцюгу до виробника, що не відповідає принципам системи оподаткування.

Посилання заявника апеляційної скарги на ненадання Позивачем до перевірки по взаємовідносинам з ТОВ «Фенікс Азов» всіх залізничних накладних та інформації про транспортування товарів від ТОВ НТК «Мегатрейдінг», що в свою чергу свідчить про відсутність реальності господарських операцій, визнаються колегією суддів необґрунтованими та такими, що спростовуються наступним.

Згідно п. п. 11.4, 11.5, 11.6, 11.7 вказаних Правил оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Тобто, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних може свідчити лише про дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчать про безтоварність операцій за наявності інших підтверджуючих документів. Відсутність саме товарно-транспортних накладних не є підставою для не включення вартості придбаних товарів до валових витрат та формування податкового кредиту.

Крім того, податковим органом не враховано той факт, що умови господарських операцій з контрагентами взагалі виключають наявність товарно-транспортних накладних у Позивача, адже з ТОВ НТК «Мегатрейдінг» товар був поставлений відповідно до заявки на поставку відповідно до п.п.2.2.а (а.с.140) на умовах CPT - пункт призначення, вказаний Покупцем в заявці на відвантаження Товару, постачання транспортом і за рахунок Постачальника.

За таких обставин та у межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року у справі № 804/13472/13-а - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.

Повний текст ухвали складено 17 жовтня 2014 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко