Ухвала

від 25.09.2014 по справі 808/5385/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 вересня 2014 рокусправа № 808/5385/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Дадим Ю.М. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В..

за участю

представників позивача: Сидорова О.А., Хільковеь Д.М..

представника відповідача: Косицького С.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року у справі №808/5385/13-а за позовом Приватного підприємства «Світ-Планети» до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень - рішень,-

в с т а н о в и в :

06 червня 2013 року приватне підприємство «Світ-Планети» звернулось з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення - рішення №0000192311 від 28.05.2013 року, №0000202311 від 28.05.2013 року, винесені ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області ДПС України на підставі акту перевірки №56/2211/32692025 від 15.05.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам та не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, прийняті на підставі неправомірних висновків відповідача, а податкові повідомлення - рішення, прийняті на їх підставі є протиправними, що свідчить про необхідність їх скасування в судовому порядку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення №0000192311 від 28.05.2013 року та №00002202311 від 28.05.2013 року, винесені ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області ДПС України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, відповідач, звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задовленні адміністративного позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем було допущено порушення вимог чинного податкового законодавства при формуванні податку на додану вартість та податку на прибуток, внаслідок укладення нікчемних (удаваних) правочинів субпідряду з метою отримання податкової вигоди. У зв'язку з зазначеним, податковим органом було правомірно зазначено в висновках акту перевірки про виявлені під час проведення перевірки порушення та прийнято за наслідками перевірки податкові повідомлення - рішення, які є законними та обґрунтованими, а відтак підстави для їх скасування відсутні.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 24.04.2013 року по 30.04.2013 року фахівцями Державної податкової інспекції у Запорізькому районі ДПС проведено перевірку Приватного підприємства «Світ - Планети», за результатами якої складено акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Світ - Планети», з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Фармметпласт» у січні 2012 року, за результатами якої складено акт від 15.05.2013 №56/2211/32692025.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 14.1.27п. 14.1 ст. 14 , п. 138.2 ст. 138 , п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 , п. 149.1 ст. 149 та п. 152.1 ст. 152 Податкового Кодексу України , що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 12054грн., в т. ч. 1кв. 2012р. в сумі 12054грн., п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 , п. 185.1 ст. 185 , п. 187.1 ст. 187 , п. 188.1 ст. 188 , п. 198.6 ст. 198 , п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, що призвело до заниженення суми ПДВ, що підлягає сплаті за січень всього на суму 11480 грн.

На підставі акту перевірки № 56/2211/32692025 від 15.05.2013 ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області ДПС України прийняті податкові повідомлення - рішення:

- № 0000192311 від 28.05.2013, яким визначено до сплати податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 11480 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 5740 грн.

- № 0000202311 від 28.05.2013, яким визначено до сплати податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 12054 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 6027 грн.

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень - рішень № 0000192311 та № 0000202311 від 28.05.2013 р. є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та його контрагентом укладено договір субпідряду на виконання інших господарських зобов'язань позивача, за наслідками яких сформовано податкову звітність з податку на прибуток та податку на додану вартість у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. Укладені договори, на думку суду першої інстанції, носять реальний характер настання наслідків, ними обумовлених, що підтверджено документами первинного бухгалтерського обліку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту акту перевірки № 56/2211/32692025 від 15.05.2013 ДПІ у Запорізькому районі зроблено висновки про порушення позивачем чинного податкового законодавства в частині формування податку на прибуток та податку на додану вартість за наслідками господарських відносин з ТОВ «Фармметпласт» у січні 2012 року з огляду на встановлення фактів порушення Закону контрагентом позивача - ТОВ «Фармметпласт».

Так, свою позицію відповідач ґрунтує на тому, що ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області отримано від Дніпропетровської МДПІ Дніпропетровської області ДПС довідку від 09.10.2012 №472/226/37055689 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фармметпласт» (ЄДРПОУ 37055689) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків у січні 2012р.» згідно якої: «....Дніпропетровською МДПІ отримано Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2012, якою ТОВ «Фармметпласт» визнано банкрутом. Ліквідатором ТОВ «Фармметпласт» призначено ініціюючого кредитора ПП «РИВАЛ». Зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ліквідатор - ПП «РИВАЛ» не знаходиться за адресою вказаною у постанові Господарського суду, стан платника визнано банкрутом.

За даними Декларацій з податку на прибуток виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) за 9 міс. 2011 року склала 60854, 00 тис. грн., у 2012 році декларація з податку на прибуток не надавалась. Основні засоби у ТОВ «Фармметпласт» відсутні. До декларацій з податку на прибуток за 2011 рік додаток К1/1 не надавалися, витрати на поліпшення основних фондів та суми амортизаційних відрахувань не нараховувались.

Оскільки на ТОВ «Фармметпласт» відсутні складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, відповідач вважає наявним проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Враховуючи те, що у ТОВ «Фармметпласт», відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно до частини 1. 5 ст. 203, п. 1.2 ст. 215 та ст. 228 Цивільного кодексу України , зазначена угода має ознаки нікчемності.

Згідно даних інформаційних баз ( АІС «РПП» та «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України») відсутня інформація щодо наявності працівників на ТОВ «Фармметпласт». Матеріалами перевірки Дніпропетровської МДПІ Дніпропетровської області ДПС встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів.

З огляду на зазначене, податковий орган дійшов висновку, що первинні документи не відповідають вимогам чинного законодавства та не є підтвердженням здійснення господарських операцій в силу Закону. Отже, здійснені операції не відповідають меті підприємницької діяльності, є удаваними та направлені на надання податкової вигоди позивачу.

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку, визначені ст.139 ПК України.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що що позивачем 01.09.2011 було укладено договір субпідряду №С01-09 з ТОВ «Фармметпласт» на виконання робіт по поточному ремонту механічного обладнання та приміщень магазинів ТОВ «Кофе Тайм» та ТОВ «Руш». Для виконання зазначених робіт ТОВ «Фармметпласт» має Ліцензію АГ № 576272 від 22.04.2011 видану Міністерством регіонального розвитку та будівництва України Державною Архітектурно - будівельною інспекцією будівництва, архітектури та житлового - комунального господарства України, терміном дії до 19.04.2014. Про анулювання вказаної ліцензії в акті перевірки не зазначено.

В підтвердження виконання умов даного договору позивачем надано, а судом досліджено наступні документи: Довідки про вартість виконаних будівельних робіт від 30.01.2012, Акти приймання виконаних будівельних робіт від 30.01.2012; податкові накладні від 30.01.2012, платіжні доручення від 10.02.2012 та від 13.02.2012.

Також судом встановлено, що позивачем у січні прийнято у ТОВ «Фармметпласт» роботи по поточному ремонту механічного обладнання та приміщень магазинів ТОВ «РББ Груп», та комплекс робіт по монтажу обладнання та ремонту нежитлового приміщення ТОВ «Торговий Дім «М'ясна Весна». Виконання вказаних робіт засвідчене актами прийому - передачі виконаних будівельних робіт від 31.01.2012 податковими накладними від 31.01.2012, оплата підтверджена платіжними дорученнями від 10.02.2012, від 05.03.2012 та від 12.03.2012, що містяться у матеріалах справи.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що пунктом 2.3. договору від 01.09.2011 № С01-09 передбачено обов'язок ПП «Світ- Планети» сплатити ТОВ «Фармметпласт» за роботи, не передбачені Додатком №1 та Додатком № 2 договору на підставі виставлених окремих рахунків та актів виконаних робіт. Таким чином сторони домовились про можливість виконання інших робіт, не вказаних в договорі, але зазначених в актах виконаних робіт в порядку та на умовах договору від 01.09.2011 № С01-09. В наданих актах приймання - передачі робіт на об'єктах ТОВ «РББ Груп» та ТОВ «Торговий Дім «М'ясна Весна» визначено перелік необхідних робіт та адреси їх виконання.

При цьому судом першої інстанції вірно зазначено, що форма укладення правочинів на підставі яких виникли зобов'язання сторін не суперечить приписам статтей 205, 206 Цивільного кодексу України. Згідно з положеннями статтей 205, 206 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Така поведінка може доводитись письмовими доказами та поясненнями сторін. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Також, в підтвердження виконання умов договору субпідряду № С01-09 від 01.09.2011 р. позивачем надано, а судом досліджено договори, укладені ПП «Світ - Планети» із замовниками робіт № 7 від 01.05.2009, № б/н від 24.01.2012, № 09-08 від 30.09.2008 та № 19/09 від 19.09.2011.

На підтвердження виконання робіт перед замовниками позивачем надані відповідні акти виконаних робіт та податкові накладні. (а.с. 143, 172-174)

Зі змісту актів прийому - передачі виконаних субпідрядником ТОВ «Фармметпласт» будівельних робіт від 30.01.2012р., 31.01.2012р., а також актів прийому - передачі виконаних підрядником ПП «Світ - Планети» робіт перед замовниками, що містяться у матеріалах справи, судом встановлено, що роботи ТОВ «Фармметпласт» проведені за тими ж самими адресами, що вказані у замовлені Заказчиків, обсяг виконаних робіт ТОВ «Фармметпласт» відповідає заявленим Замовниками.

Отже, дослідивши первинні документи, надані позивачем на підтвердження господарських відносин з виконання ТОВ «Фармметпласт» робіт за договором субпідряду, суд апеляційної інстанції вважає, позивачем доведено реальність здійснення зазначених господраських операцій в рамках договорів субпідряду.

Досліджені вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами наслідком яких є поставка та придбання товару та надання послуг.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити й те, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту відповідні суми ПДВ, отримані за рахунок договорів, укладених позивачем з означеними контрагентами, на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року у справі №808/5385/13-а - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко