Рішення

від 09.09.2014 по справі 911/2528/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2014 р. Справа № 911/2528/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Україна»;

до Головного управління Держземагенства в Київській області;

Яготинської районної державної адміністрації Київської області;

про оскарження бездіяльності та визнання укладеною додаткової угоди

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: Ступнік С.В. (довіреність б/н, /б/д);

від відповідача 1: Омельченко М.О. (довіреність № 3 від 23.01.2014 р.);

від відповідача 2: Коваленко О.М. (довіреність б/н від 14.08.2014 року).

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Україна» до Головного управління Держземагенства в Київській області та Яготинської районної державної адміністрації Київської області про визнання незаконними відмови та наявного зволікання відповідача1 в укладенні додаткової угоди та визнання укладеною додаткової угоди в редакції позивача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.06.2014 року порушено провадження у справі №911/2528/14 та призначено справу до розгляду на 21.07.2014 року.

В судовому засіданні яке відбулось 21.07.2014 року було оголошено перерву на 04.08.2014 року.

В судове засідання 04.08.2014 року представники відповідачів не з'явились, відповідач 1 вимоги ухвали від 25.06.2014 року не виконав, відповідачі про причини нез`явлення в судове засідання не повідомили. У зв'язку з чим, розгляд справи відкладався до 26.08.2014 року.

В судове засідання 26.08.2014 року представник відповідача 2 не з'явився, у зв'язку з чим, розгляд справи відкладався до 09.09.2014 року.

Також, ухвалою від 26.08.2014 року в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України було продовжено строк розгляду справи №911/2528/14.

В судовому засіданні 09.09.2014 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідачі проти позову заперечували.

08.09.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про вихід господарського суду Київської області за межі позовних вимог у даній справі в порядку п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України шляхом визнання права користування позивача земельною ділянкою, орендованою згідно договору оренди землі від 22.05.2012 року, яке було відхилено судом як нормативно необґрунтоване та не підтверджене належними поясненнями та доказами. Крім того, відповідне клопотання фактично свідчить про доповнення позову новим предметом, що допускається лише до початку розгляду справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані ними докази та пояснення, суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Україна» та Яготинською районною державною адміністрацією 22.05.2012 року укладено договір оренди землі, який 01.11.2012 року зареєстровано у Державному реєстрі земель щодо земельної ділянки площею 7,3985 га кадастровий номер 3225582100:01:002:0033 (далі - Договір оренди).

Як передбачено п. 1 Договору, Орендодавець (відповідач2) передає згідно розпоряджень Яготинської районної державної адміністрації від 02.08.2011 року № 518 та від 18.06.2012 року № 169, а Орендар (позивач) приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 7,3985 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту в адміністративних межах Капустинської сільської ради Яготинського району Київськї області.

Відповідно до п. 8 Договору оренди, сторони погодили, що Договір укладено на 1 (один) рік. Після закінчення терміну дії договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

У зв'язку з набранням чинності з 01.01.2013 року Законом України від 06.09.2012 року №5245-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» згідно ст. 122 Земельного кодексу України у редакції вищезазначеного Закону, належні Яготинській районній державній адміністрації повноваження щодо передачі у користування для всіх потреб земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та, відповідно повноваження щодо підписання додаткових угод (договорів у новій редакції), перешйли до Головного управління Держземагентства в Київській області (відповідача1), який є територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірна земельна ділянка площею 7,3985 га кадастровий номер 3225582100:01:002:0033 після закінчення Договору оренди перебуває у його фактичному користуванні і навесні 2014 року засіяна однорічними травами та проходить по обліку, як незавершене виробництво.

У зв'язку з чим, позивач вважає, що правовідносини оренди, встановлені спірним Договором оренди, не припинялись починаючи з моменту його укладення та реєстрації і Орендар продовжує фактине користування земельною ділянкою, що з врахуванням його переважного права на укладення Договору оренди на новий строк, є підставою для визнання укладеною Додаткової угоди про оренду земельної діляки ще на 1 рік відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Як вбачається з наявних у справі документів, позивач на виконання п. 8 Договору оренди, 26.04.2013 року, тобто за 180 днів до закінчення строку його дії, враховуючи зміни в законодавстві щодо суб'єктного складу правовідносин по оренді земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, звертався до відповідача1 - Головного управління Держземагентства в Київській області (правонаступника Орендодавця) з клопотанням про поновлення Договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (всього по 23 договорам, в т.ч. щодо спірної земельної ділянки).

Крім того, позивач зазначає, що 01.11.2013 року після здійснення сівби озимої пшениці на спірній земельній ділянці, в день закінчення строку Договору, позивач повторно звертався до відповідача1 - Головного управління Держземагентства в Київській області з клопотанням про оформлення орендних відносин на новий строк на підставі ч.ч. 6, 7 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Таким чином, позивач вважає, що ним дотримано строків та порядку звернення до Орендодавця із заявами про намір продовжити дію Договору оренди, і оскільки Орендодавець не заперечував проти поновлення Договору на новий строк, позивач вважає, що орендні правовідносини, які фактично тривають, мають бути оформлені шляхом підписання відповідної Додаткової угоди в запропонованій в прохальній частині позову редакції.

При цьому, позивач в обгрунтування позовних вимог стверджує, що відповідач1, як належний Орендодавець, у встановленому чинним законодавством порядку не заявив заперечень проти поновлення строку Договору оренди, однак, відповідні зміни про поновлення Договору оренди не вніс, Додаткової угоди не підписав, що свідчить про незаконне зволікання в укладенні додаткової угоди.

У зв'язку з чим, позивач звернувся до господарського суд з позовом про визнання незаконною відмови Головного управління Державного агентства земельних ресурсів України у Київській області та зволікання в укладенні Додаткової угоди до Договору оренди землі від 22.05.2012 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Україна» та Яготинською районною державною адміністрацією, який 01.01.2012 року було зареєстровано у Державному реєстрі земель: щодо земельної ділянки площею 7,3985 га кадастровий номер 3225582100:01:002:0033, та просить визнати укладеною Додаткову угоду до Договору оренди землі від 22.05.2012 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Україна» та Яготинською районною державною адміністрацією щодо земельної ділянки площею 7,3985 га кадастровий номер 3225582100:01:002:0033, на тих же умовах і на той же строк (на один рік), починаючи з дати набрання законної сили відповідним судовим рішенням, у викладеній в прохальній частині позову редакції.

Як передбачено ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (у відповідній редакції станом на момент спірних правовідносин), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Згідно п.1.2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 року № 6 справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті І ГПК підвідомчі господарським судам.

Пунктом 2.17. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 року № 6 визначено, що ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.

Відповідач1 в запереченнях на позов зазначив, що 26.04.2013 року позивач звертався до нього з клопотанням № 07-4-24-12 про поновлення 23 Договорів оренди, в тому числі спірного Договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності.

Як свідчать дані Книги записів про державну реєстрацію договорів оренди землі Яготинського району Київської області, спірний Договір оренди було зареєстровано 01.11.2012 року за № 322550004001826.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

З огляду на ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Статтею 254 Цивільного кодексу України визначено, що строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Таким чином, спірний Договір оренди набрав чинності з 02.11.2012 року і у відповідності до ст. 254 Цивільного кодексу України його дія тривала до 02.11.2013 року.

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (у відповідній редакції станом на момент спірних правовідносин) орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі і п. 8 Договору оренди встановлено інший строк - 180 днів до закінчення Договору, позивач мав звернутись до відповідача з відповідним листом-повідомленням не пізніше ніж за 180 днів, але в будь-якому випадку не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору, тобто до 02.10.2013 року з доданням проекту відповідної додаткової угоди.

Хоча позивач вважається таким, що своєчасно звернувся 26.04.2013 року з клопотанням про укладення договору на новий строк, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (у відповідній редакції станом на момент спірних правовідносин) передбачено, що до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, до клопотання від 26.04.2013 року № 36 про поновлення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (всього по 23 земельним ділнкам, в тому числі і по спірній земельній ділянці), яке отримане Головним управлінням Держкомзеагенства в Київській області 26.04.2013 року за вх.№ 424-79-67, додано копії договорів на 115 аркушах. При цьому, не можливо встановити, які копії договорів додані до клопотання.

У відповідь на подане позивачем 26.04.2013 року клопотання № 36, відповідач1 в листі від 21.05.2013 року № 07-03/8523 наголошував на відсутності проектів додаткових угод на поновлення договорів оренди, та на відсутності навіть відмітки про державну реєстрацію спірного Договору оренди, що унеможливлювало визначення строку його дії.

Таким чином, позивачем під час звернення з клопотанням від 26.04.2013 року № 36 про поновлення договорів орнеди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, не було дотримано встановленого чинним законодавством порядку, що унеможливило розгляд поданого клопотання по суті у відповідності до ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Крім того, визначені Орендодавцем (відповідачем1) недоліки щодо необхвдності надання проектів додаткових угод своєчасно не були усунуті Орендарем.

В той же час, до повторного клопотання від 01.11.20113 року № 172, яке отримане відповідачем1 04.11.2013 року (є відповідна відмітка), було додано додаткові угоди в кількості 23 шт всього на 207 аркушах. Таким чином, проект додаткової угоди про продовження спірного Договору оренди був наданий позивачем Орендодавцю лише 04.11.2013 року, тобто після закінчення строку дії Договору оренди (02.11.2013 року), що свідчить про недотримання передбачених як п. 8 Договору, так і ч. 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» строків на звернення з відповідним клопотанням.

Таким чином, оскільки позивач своєчасно та в установленому порядку, як передбачено ч.ч. 1-3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та п. 8 Договору оренди, не звернувся до відповідача1 з листом-повідомленням та проектом додаткової угоди, у відповідача1 були відсутні підстави для вирішення відповідного питання про поновлення строку дії Договору оренди землі.

Крім того, відповідач1 в листі-відповіді від 08.11.2013 року № 08-03/10092 заперечував проти продовження дії спірного Договору оренди на новий строк, оскільки укладення такого Договору можливо лише за наявності проекту відведення земельної ділянки.

Відповідач1 надав суду реєстри вихідних документів, з яких вбачається надіслання на адресу позивача відповідей на подані клопотання, в тому числі відповіді від 08.11.2013 року № 08-03/10092 про заперечення щодо поновлення спірного Договору оренди на новий строк. Враховуючи, що місячний термін для заперечення спливає 02.12.2013 року, заперечення відповідача1 проти поновлення Договору оренди надіслано 08.11.2013 року, тобто у визначений місячний термін після закінчення Договору оренди.

Таким чином, норми ч.ч. 6, 7 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», на які посилається позивач в обгрунтування позовних вимог, не підлягають застосуванню.

Крім того, посилання позивача на продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку Договору оренди і відсутність заперечень відповідача1 у поновленні спірного Договору оренди, що в силу положень ч. 7 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», є підставою вважати, що договір є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, оцінюються судом критично, позаяк наведені нормативні приписи слід тлумачити у сукупності з положеннями усієї статті, в тому числі її імперативних приписів щодо реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі, які позивачем дотримані не були.

Відтак беручи до уваги наведені законодавчі та договірні положення, а також враховуючи порушення позивачем при реалізації свого переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк встановленого ст. 33 Закону України «Про оренду землі» порядку поновлення договору оренди землі, суд дійшов висновку, що вимога позивача до ГУ Держземагенства у Київській області про визнання укладеною додаткової угоди до Договору оренди землі кадастровий номер: 3225582100:01:002:0033 від 22.05.2012 року, в редакції позивача, з підстав частин 4, 6, 7 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Щодо вимог позивача до відповідача1 про визнання незаконними відмови та наявного зволікання в укладенні додаткової угоди до спірного Договору з підстав ч. 9 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» слід зазначити наступне.

Частиною 9 статті 33 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Приписами статей 15, 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Дана норма кореспондує з положеннями статті 20 ГК України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту, вважаючи, що таким чином буде припинене порушення його прав і законних інтересів.

Водночас, як вимога про визнання відмови незаконною, так і вимога про визнання незаконним наявного зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі є вимогами про встановлення юридичних фактів, які можуть встановлюватися лише як елементи оцінки фактичних обставин справи при розгляді господарськими судами спору про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 10.09.2013 у справі №6/75/5022-962/2012.

З огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини щодо недотримання позивачем строків та порядку звернення з вимогою про поновлення Договору оренди на новий строк, а також факт заявлення відповідачем1 протягом місяця з моменту закінчення Договору оренди заперечення проти укладення Договору оренди на новий строк, в діях відповідача1 відсутні ознаки протиправності відмови чи зволікання з укладенням відповідної додаткової угоди.

При цьому, позивач не ставить вимоги про дослідження по суті відмови відповідача1 в укладенні Договору оренди на новий строк, а лише пов'язує необхідність такого укладення з фактом користування земельною ділянкою за відсутносиі запеерчень Орендодавця, що спростовано відповідачем1 в ході судового розгляду.

Таким чином, питання щодо необхідності проекту відведення земельної ділянки не підлягають дослідженню в матеріалах даної справи.

Суд не приймає посилання позивача на позицію Вищого господарського суду України, викладену в постанові від 19.05.2014 року у справі № 5011-62/3230-2012, оскільки у відповідній справі спір виник з інших підстав, ніж у справі, що розглядається.

Зокрема, в ході розгляду справи № 5011-62/3230-2012 Вищий господарський суд України встановив відсутність заперечень Орендодавця щодо продовження дії Договору оренди, в той час, як в матеріалах справи, що розглядається, встановлено, що питання про поновдення Догвору оренди піднімалось як визначено п. 8 Договору за 180 днів до закінчення його дії, однак не було вирішено сторонами у зв'язку з порушенням позивачем порядку звернення та неусуненням визначених Орендодавцем недоліків. Договір оренди закінчився 02.11.2013 року і протягом місяця (08.11.2013 року) Орнедодавець повідомив Орендаря про відсутність наміру продовжувати дію Договору та визначив у мови, за яких Договір може бути укладено на новий строк, які позивачем не дотримані.

Щодо вимог позивача до Яготинської районної державної адміністрації, слід зазначити наступне.

Приписами статей 1, 2, 21 ГПК України встановлено, що право звертатися до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Позивачами визначено ті підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Таким чином, умовою подання позову до господарського суду повинно бути наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

У зв'язку із набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» та відповідними внесенням змін до Земельного Кодексу України, місцеві державні адміністрації із 01.01.2013 року не розпоряджаються земельними ділянками сільськогосподарського призначення, таким чином з 01.01.2013 року Яготинська районна державна адміністрація не є Орендодавцем спірної земельної ділянки, тому позовні вимоги до неї безпідставні.

З огляду наведених нормативних приписів, враховуючий суб'єктний склад, характер правовідносин, а також враховуючий недоведеність позивачем факту оспорення чи порушення відповідачем2 суб'єктивного матеріального права або законного інтересу позивача, суд дійшов висновку, що пред'явлені до відповідача2 вимоги про визнання укладеною додаткової угоди до Договору оренди землі в редакції позивача, та визнання незаконними відмови та наявного зволікання відповідача1 в укладенні додаткової угоди до спірного Договору задоволенню не підлягають з огляду на їх необґрунтованість.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем не доведені та не обґрунтовані, відповідачами спростовані, тому не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 15.09.2014 р.

Суддя Карпечкін Т.П.