Рішення

від 05.11.2014 по справі 921/896/14-г/1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" листопада 2014 р.Справа № 921/896/14-г/1 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопко Ю.О.

Розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м.Дніпропетровськ, 49094

до Приватного підприємства "Агропрестиж 2012", с.Бичківці, Чортківський район, Тернопільська область,48512

про cтягнення заборгованості в сумі 65 666,18 грн.

За участю представників сторін:

Позивача: Гулкевич Наталія Іванівна, заступник керівника напрямку з юридичної роботи філії "Західне головне регіональне управління" публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"

Відповідача: Майка Максим Борисович, представник за довіреністю

В процесі розгляду справи учасникам судового процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового засідання не здійснювалась.

В судовому засіданні 05.11.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, звернулось до господарського суду Тернопільської області із позовом про стягнення з Приватного підприємства "Агропрестиж 2012", с. Бичківці Чортківського району Тернопільської область, 65 666 грн. 18 коп., з яких 23 330 грн. 18 коп. заборгованості за кредитом, 23 330 грн. 18 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 10 930 грн. 67 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором та 5 578 грн. 56 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 21 серпня 2014р. порушено провадження у даній справі, та призначено її розгляд на 06 жовтня 2014 року, який було відкладено на 22.10.2014 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі.

Ухвалою господарського суду від 22.10.2014р. розгляд справи було відкладено на 5.11.2014р. з підстав, викладених у відповідній ухвалі.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував. Зокрема, посилався на ту обставину, що Умови та правила надання банківських послуг, якими обґрунтовувався позов, є одностороннім документом не підписаним сторонами. Чинність такого електронного документу має бути підтверджена в порядку, визначеному Постановою КМУ від 26 травня 2004р. №680 "Про затвердження Порядку засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу". Посилався на директиви Європейського парламенту та Ради. Крім того, посилався на довідку ПАТ КБ "ПриватБанк" від 11.08.2014, згідно якої кредитний ліміт відповідача станом на 22.10.2012р. становив 0,00 грн., у той час як грошові кошти отримані ним 26.10.12р. Не заперечуючи проти повернення отриманих 22 826грн. 77 коп. у випадку пред"явлення позову та винесення судового рішення про стягнення майна, набутого без достатньої правової підстави, в тому числі і сплати 3% річних.

У судовому засіданні сторони підтримали свої вимоги і заперечення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи учасника судового процесу, суд встановив наступне:

Згідно ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Майново - господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько - договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 ГК України).

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно заяви від 22.02.2011р. (а.с. 31) відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування, та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № 26002060503188 та картковий рахунок №26052060471550 в гривні в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Згідно пункту 3.18.1.16. "Умов та правил надання банківських послуг" - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

У відповідності до Закону України "Про електронний цифровий підпис" від 22.05.2003р. електронний підпис - дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних; електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (ст. 1З Закону);

Згідно ст. 3 вказаного закону - електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно до пункту 3.18.1.1. "Умов та правил надання банківських послуг" (далі Умови) - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди (п. 3.18.1.3. Умов)

Відповідно до пункту 3.18.1.8 Умов, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших) (п. 3.18.1.6. Умов)

Як стверджує позивач і не заперечує відповідач, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 23 330 грн. 18 коп.

Причиною спору є невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором 22.02.2011 в частині повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом, пені за прострочення платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі виникли зобов'язання за договором кредиту, згідно якого, та в силу ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором (стаття 525 Цивільного Кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Як стверджує позивач і не заперечується відповідачем, останній своїх зобов'язань по поверненню кредиту не виконав, у зв'язку з чим станом на час розгляду справи розмір заборгованості за кредитом становить 23 330 грн. 18 коп., яка підлягає до стягнення як обґрунтовано заявлена.

Розділом 3.18.4. "Умов та правил надання банківських послуг", затверджений порядок розрахунків.

Так, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24,00% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 (сорок вісім) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня. (пп.3.18.4.1. - 3.18.4.1.4.).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п. 3.18.4.9.)

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до пункту 3.18.5.1 "Умов та правил надання банківських послуг" при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.18,1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4 "Умов та правил надання банківських послуг", винагороди, передбаченого пунктами 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 "Умов та правил надання банківських послуг" Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в пункті 3.18.4.1.3 "Умов та правил надання банківських послуг" від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, відповідно до п. 3.18.5.4 "Умов і правил надання банківських послуг" - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Як видно з доданого до позовної заяви "Розрахунку заборгованості за договором No б/н від 03.03.2011 року, укладеного між ПАТ КБ "Приват Банк" та клієнтом фізична особа - ПП "АГРОПРЕСТИЖ 2012", станом на 25.07.2014р." порушення зобов'язання Клієнтом відбулося 26.10.2012р. (сума заборгованості - 25 826 грн. 77 коп. - перенесена з розділу "Сальдо поточне" в розділ "Сальдо прострочене").

Відповідно до п. 3.18.1.17. Умов, при перерахуванні Клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на любі рахунки або пластикові картки, держателями якого є сам власник поточного рахунку або любі пов'язані з ним фізичні особи (за винятком зарахувань заробітної плати) з суми кожного із проведеного в рахунок кредитного ліміту перерахувань стягується комісійна винагорода у розмірі 3% від суми перерахувань. Клієнт доручає Банку списувати суми такої комісійної винагороди, що належать до сплати Банку, зі свого поточного рахунку.

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

17.10.2013р. позивач направив відповідачу претензію №10316TEX0S05W, в якій просив погасити прострочену заборгованість в повному обсязі за реквізитами, встановленими умовами Кредитного договору.

Вимога позивача щодо виконання зобов'язання залишена без відповіді та задоволення.

Щодо оспорювання відповідачем змісту "Умов і правил надання банківських послуг" слід зазначити, що суду надана копія Наказу за підписом Голови правління ПриватБанку Дубілета А.В. №СП-2011-85 від 28.01.2011р. (а.с. 74), яким ці Умови затверджено. Наданий відповідачем Акт огляду відомостей інтернет-ресурсу №1а від 24.09.2014р. (а.с. 59) до уваги не береться, оскільки, як зазначалося вище, відповідач подав Заяву про приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку 22.02.2011р., тобто, на три з половиною роки раніше оформлення Акту.

Відповідач посилається також на Порядок засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу, затверджений Постановою КМУ від 26 травня 2004р. №680. Як вбачається з Порядку, у ньому встановлено умови та вимоги до процедури засвідчення наявності електронного документа. При цьому, саму процедуру засвідчення наявності електронного документа названо "послугою фіксування часу". Тобто, мається на увазі добровільний додатковий захід, який дозволяє засвідчити наявність електронного документа на певний час. Послуга надається акредитованими центрами сертифікації ключів та центрами сертифікації ключів на договірних засадах (п.6). Постанова КМУ не зобов'язує до обов'язкової фіксації наявності електронного документа і, відповідно, не уневажнює ті електронні документи, які такої процедури фіксації не пройшли. За таких умов суд визнає надану позивачем паперову копію електронного документа належним і допустимим доказом (ст. 34 ГПК України).

З приводу посилання відповідача на директиви Європейського Союзу суд, не аналізуючи їх стосунку до цієї справи, зазначає, що, поки Україна не стала членом згаданого Союзу, такі документи не можуть визначатися джерелом нашого права.

На день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про повне погашення відповідачем заборгованості по кредиту, відсотках, пені та комісії, суду не надано.

За таких обставин та відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та ст.ст. 33, 34 ГПК України позовні вимоги підлягають до задоволенню в розмірі 23 330 грн. 18 коп. заборгованості за кредитом, 23 330 грн. 18 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 10 930 грн. 67 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором та 5 578 грн. 56 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, як обґрунтовано заявлені.

Судовий збір згідно ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Агропрестиж 2012", с. Бичківці Чортківського району Тернопільської області (код 37210086) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ (код 14360570) - 25 826 (двадцять п"ять тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 77 коп. боргу по кредиту, 23330 (двадцять три тисячі триста тридцять) грн. 18 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 10 930 (десять тисяч дев'ятсот тридцять) грн. 67 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 5 578 (п"ять тисяч п'ятсот сімдесят вісім) грн. 56 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Протягом десяти днів з дня складення повного тексту цього рішення сторони мають право подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду через цей суд.

Повний текст рішення виготовлено 10 листопада 2014р.

Суддя Ю.О. Чопко