Рішення

від 22.10.2014 по справі 921/720/14-г/1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" жовтня 2014 р.Справа № 921/720/14-г/1

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопко Ю.О. , судді Чопко Ю.О.

Розглянув справу

за позовом Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго" вул. Енергетична, 2,Тернопіль,Тернопільська область,46010

до Лідихівська сільська рада Лідихів,Кременецький район, Тернопільська область,47050

про cтягнення заборгованості в сумі 13 668,42 грн.

За участю представників:

від позивача: Грінякова Тетяна Григорівна, представниця за довіреністю

відповідача: Степанюк Людмила Вікторівна, секретар сільської ради.

В судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України.

Технічна фіксація судового процесу за відсутності відповідного клопотання не здійснювалась.

В судовому засіданні 22.10.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго", м. Тернопіль, в особі Кременецького району електричних мереж, м.Кременець Тернопільської області, звернулося з позовом до Лідихівської сільської ради, с. Лідихів Кременецького району Тернопільської області, про стягнення заборгованості в сумі 13 668 грн. 42 коп., із яких: 7 412,22 грн. основного боргу, 5 867,13 грн. за перевищення договірних величин споживання електроенергії, 115,93 пені, та 273,14 грн. інфляційних нарахувань.

Ухвалою господарського суду від 23.10.2014р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 11.08.2014р.

В судовому засіданні 11.08.2014р. оголошено перерву до 20.08.2014р.

20.08.2014р. відповідач звернувся з клопотанням про призначення по справі судової експертизи (а.с. 50). На вирішенення експерта просив поставити наступні питання:

1.Дослідити наявні у справі документи та речові докази і встановити або спростувати факт тимчасового зниження якості або втрати однієї з функцій електолічильника, аяа визвала його самохід, із відновленням цієї функції;

2.Дослідити, чи можливо за технічними характеристиками електромережі і наявними струмоприймачами згідно договору про користування електричною енергією від 20.12.2008 року №178 та акту про пломбування від 11.03.2013 року спожити за період з 11.03.2013 року (дата контрольного зйому показників лічильника, покази 38917 кВт/год) по 18.04.2014 року (дата контрольного зйому показників лічильника, покази 56593 кВт/год) електроенергії у обсязі 17 676 кВт/год.

Суд ухвалою від 20 серпня 2014р. клопотання про призначення експертизи задовольнив. На вирішення експерта були поставлені наступні питання:

- Чи є ознаки зовнішнього втручання в електролічильник СОЭ-1.02 №0310209?

- Дослідити, чи можливо за технічними характеристиками електромережі і наявними струмоприймачами згідно договору про користування електричною енергією від 20.12.2008 року №178 та акту про пломбування від 11.03.2013 року спожити за період з 11.03.2013 року (дата контрольного зйому показників лічильника, покази 38917 кВт/год) по 18.04.2014 року (дата контрольного зйому показників лічильника, покази 56593 кВт/год) електроенергії у обсязі 17 676 кВт/год?

Провадження по справі було зупинене, матеріали справи надіслано до Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (ТВ КНДІСЕ).

5 вересня 2014р. на адресу суду надійшов лист за підписом завідувача ТВ КНІДІСЕ Бутрина В.В., в якому зазначалося, що експерт для проведення експертизи електролічильника та дослідження технічних характеристик електромережі і струмоприймачів в Тернопільському відділенні КНДІСЕ відсутній. У зв'язку з цим, суд ухвалою від 8 вересня 2014р. призначив судове засідання на 15 жовтня 2014р. для вирішення питання про поновлення провадження по справі.

У судовому засіданні 15 жовтня 2014р. представниця відповідача заявила, що відмовляється від клопотання про проведення експертизи електролічильника та дослідження технічних характеристик електромережі і струмоприймачів, просила суд розглянути справу по суті за наявними документами, про що зазначено в протоколі судового засідання (а.с. 67). У зв'язку з відмовою відповідача від клопотання про призначення експертизи суд ухвалою від 15.10.2014р. поновив провадження по справі і призначив справу до розгляду на 22.10.2014р.

В судовому засіданні 22.10.2014р. представниця позивача підтримала доводи, викладені в позовній заяві.

Представниця відповідача проти задоволення позову заперечила і підтримала доводи, викладені у відзиві на позов. Зокрема, посилалася на ту обставину, що середньостатистичне споживання електроенергії за 1 місяць становить 1 360 кВт/год, за роки 2008-2011 - ще менше. Працівники Кременецького району електричних мереж не залучали будь-кого з працівників Лідихівської сільської ради до зняття показників лічильника. Працівник електропостачальної організації зайшов до кабінету Секретаря Лідихівської сільської ради і "поставив її перед фактом", що в неї "великі проблеми через борг на суму близько 7 000,00 грн."

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши представлені докази, господарський суд задовольняє позовні вимоги частково виходячи з наступних мотивів:

Відповідно до ч. 1 статті 1 Господарського процесуального Кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі -підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 20 Господарського Кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

01 лютого 2007 року між Лідихівською сільською радою в особі сільського голови (надалі - Споживач) та ВАТ "Тернопільобленерго" в особі начальника Кременецького РЕМ (надалі - Постачальник) укладено Договір № 178 про постачання електричної енергії, з додатками (надалі - Договір) (а.с. 12-21).

У відповідності до умов даного Договору (стаття 1) Постачальник продає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов Договору.

Відповідно до п.4.2.1. Договору за внесення передбачених Договором платежів з порушенням встановлених термінів Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,2% за кожний день прострочки.

Пунктом 4.2.2. Договору передбачено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Додатком №1 до Договору (а.с. 21) сторони погодили помісячні обсяги постачання електричної енергії споживачу.

Додатком №2 до Договору (а.с. 20) сторони погодили порядок розрахунків. Відповідно до п.2 Додатку №2 розрахунковим вважається період з 12 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Відповідно до п.3 Додатку №2 Споживач до 7 числа, що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії. Визначений Споживачем обсяг електричної енергії, за який здійснюється попередня оплата, приймається Постачальником електричної енергії як договірна величина споживання електричної енергії на наступний розрахунковий період. У п.7 Додатку №2 міститься зобов'язання Споживача щомісяця, в перший день після закінчення розрахункового періоду, направляти представника до Постачальника електричної енергії для надання Акту про використану електричну енергію та отримання рахунку на оплату вартості фактично спожитої електричної енергії.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася .

Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

На виконання умов Договору Кременецький РЕМ надавав Лідихівській сільській раді енергоресурси (електроенергію) через приєднану мережу. Так, відповідно до Відомості контрольного зняття показників приладів обліку, складеної інспектором Кременецького РЕМ Якимчуком М.Г. (а.с. 22) станом на 14.04.2014р. показник лічильника СОЭ-1.02 №0310209, належного Лідихівській сільській раді, становив 56 593 кВт/год. Доводи відповідача про те, що його працівників не було залучено до зняття контрольних показників електролічильника спростовуються матеріалами справи. Так, відповідно до Акту про відмову від підпису (а.с. 37) представниця Лідихівської сільської ради Степанюк Л.В. відмовилася від підпису в акті звірки заборгованості, що засвідчили інженер дільниці Якимчук Микола Григорович, електромонтери Остапчук Петро Миколайович і Фурсевич Павло Сергійович.

Відповідно до підписаного самою Лідихівською сільською радою Акту про використану електричною енергію за лютий 2014р. (а.с. 71) покази лічильника станом на 18.02.2014р. становили 50 610 кВт/год. Відтак, визначений позивачем в його розрахунку (а.с. 24) обсяг споживання електроенергії за березень-квітень 2014р. в 5 983 кВт/год слід визнати коректним, а відповідний розрахунок суми основного боргу - обґрунтованим.

У той же час, наданий позивачем "Обґрунтований розрахунок суми позову по відповідачу Лідихівській сільській раді за понадлімітне споживання згідно договору №178" (а.с. 28) таким уже до кінця обґрунтованим визнати не можна. Як зазначається в документі, в своїх обрахунках позивач виходив з Договірної величини споживання в обсязі 300 кВт/год. Проте, ця договірна споживання стосується лише квітня місяця (див. "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу, а.с. 21). До цієї договірної величини слід додати ще договірну величину споживання за березень - 500 кВт/год, оскільки розрахунок понадлімітного споживання робиться за два, а не за один місяць. За підрахунками суду, таке коректування дає суму заборгованості за понадлімітне споживання в березні-квітні 2014 року в 5 350 грн. 92 коп.

Суд критично ставиться до заперечень відповідача з приводу несправності лічильника. В матеріалах справи (а.с. 66) міститься Акт б/н проведення експертизи лічильника електроенергії від 04.08.2014р. Відповідно до Акту, складеного в присутності Споживача і ним підписаного, належний Лідихівській сільській раді лічильник №0310209 типу СОЭ-1.02 визнано придатним. Похибка становить 0,02%.

Доводи відповідача про те, що в інші періоди він споживав значно менше електричної енергії, до уваги не приймаються. Колишнє споживання не може вважатися надійним вказівником споживання в спірному періоді, адже відповідач міг різко збільшити обсяги енергокористування.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При таких обставинах позов в частині стягнення 115,93 грн. пені слід задовольнити. При цьому суд зазначає, що в "Рахунку пені" (а.с. 27) позивач виходив з подвійної облікової ставки НБУ (19% річних), а не з передбачених Договором 0,2% денних.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Однак, відповідно до ст.33 ГПК України, позивач повинен обґрунтувати (довести) суму нарахованої інфляції. Цього свого обов'язку позивач в цьому процесі не виконав. Зокрема, з наданого позивачем розрахунку інфляції (а.с. 26) не зрозуміло, який індекс інфляції застосовувався і за який період. Розрахунок просто констатує "Борг на початок" в сумі 273,14 грн. Таку просту констатацію не можна визнати обґрунтованим розрахунком. У судовому засіданні 22 жовтня 2014р. представниця позивача жодних пояснень з приводу розрахунку інфляційних надати не змогла, пославшись лише на те, що розрахунок виконаний "програмою". За таких обставин позов в частині стягнення інфляційних нарахувань слід залишити без розгляду, оскільки відсутній обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми (ч.3 ст.63 ГПК України).

Судовий збір на підставі ст. 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Лідихівської сільської ради, Тернопільська область, Кременецький район, с.Лідихів (ідентифікаційний код 04395700) на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, буд. 2, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 00130725) в особі Кременецького району електричних мереж, вул. Лятуринської, буд. 14, м.Кременець Тернопільської області - 7 412 (сім тисяч чотириста дванадцять) грн. 22 коп. основного боргу, 115 (сто п'ятнадцять) грн. 93 коп. пені, 5 350 (п'ять тисяч триста п'ятдесят) грн. 92 коп. за перевищення договірних величин споживання електроенергії і інфляційних нарахувань і 1721 (одну тисячу сімсот двадцять одну) грн. 49 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3.В частині стягнення 516 грн. 21 коп. за перевищення договірних величин споживання електроенергії - відмовити.

4.В частині стягнення інфляційних нарахувань - позов залишити без розгляду.

Протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення суду сторони мають право подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду через цей суд.

Повний текст рішення виготовлено 24 жовтня 2014р.

Суддя Ю.О. Чопко