Ухвала

від 29.10.2014 по справі 2а-3543/11/1470

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/9787/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Зайцева М.П., Моторного О.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.08.2011

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2012

у справі № 2а-3543/11/1470 Миколаївського окружного адміністративного суду

за позовом Приватного підприємства «Аперитив»

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.08.2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2012, адміністративний позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 15.03.2011 № 0000120235 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 9194,00 грн. .

В касаційній скарзі ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Позивач не реалізував своє процесуальне право надання заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 9194,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 15.03.2011 № 0000120235, з приводу правомірності якого виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 03.03.2011 № 0078/14/00/23/23407916, про порушення позивачем норм пункту 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон № 265/95-ВР), а саме: не вів облік товарних запасів загальною вартістю 4597,95 грн. за місцем їх реалізації, у зв`язку з відсутністю накладних на товар цієї вартості, який знаходиться у реалізації.

На підставі висновків вказаного акту ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.03.2011 № 0000120235, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 9196,00 грн.

Відповідно до пункту 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 вказаного Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

За змістом вказаних норм покладений на суб'єкта підприємницької діяльності обов`язок ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації не звужений до обов`язку зберігання документів, виписаних по факту господарських операцій з придбання товарів, безпосередньо в місці реалізації товарів, оскільки метою законодавчого припису щодо ведення обліку товарних запасів, як і інших норм Закону № 265/95-ВР, є забезпечення контролю з боку держави при здійсненні суб'єктами підприємницької діяльності розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг..

На підставі досліджених у справі копій видаткових накладних та накладних, оцінка яким дана з дотриманням норм ст. 86 КАС України, суди попередніх інстанцій встановили факт ведення позивачем обліку товарних запасів, які знаходились на реалізації в закусочній « 5 хвилин», та зробили правильний висновок, що документальний облік товарних запасів не безпосередньо в місці їх реалізації виключає правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 9196,00 грн. згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Зберігання первинних документів юридичної особи за його юридичною адресою не є порушенням суб`єктом господарювання правил обліку товарних запасів та відповідає встановленому нормою ст.8 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» праву власника вирішувати питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві у межах чинного законодавства та установчих документів.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цих висновків

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин рішення судів попередніх інстанцій слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.08.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. Усенко Судді: підписМ.П. Зайцев підписО.А. Моторний