Постанова

від 30.10.2014 по справі 821/2921/14

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/2921/14 16 год. 30 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Дудар Е.І.,

за участю: представників позивача - Ісламова А.С., Корінь Н.І.;

представників відповідача - Пєріна А.Є, Пашинського В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім" до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін Тім" (далі - позивач, ТОВ "ГрімнТім") звернулось із адміністративним позовом до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, Каховська ОДПІ), в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.07.2014 р. № 0000898000 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на 455562 грн., з яких за основним платежем на 445562 грн., за штрафними санкціями на 9701 грн.; № 0000899000 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 390658 грн.

Свої вимоги мотивує протиправністю висновків Каховської ОДПІ щодо безтоварності господарських операцій з ТОВ "Сінтегро" за період червень 2011 року, з ТОВ "Пилип С-Тарса" за період жовтень 2011 року, з ТОВ "Л.Б.К." за період листопад, грудень 2011 року, оскільки реальність їх здійснення підтверджено первинними бухгалтерськими документами. Висновки акту перевірки ґрунтуються не на документах бухгалтерського обліку, а на висновках актів перевірок контрагентів позивача. Відповідачем не надано жодного доказу щодо недійсності правочинів, а у судовому порядку договори не визнано недійсними. Жодним законом не передбачено право контролюючого органу самостійно, в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини. Вказує на те, що юридична відповідальність має індивідуальних характер, а тому позивач не може нести відповідальність за порушення, допущені його контрагентами.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, вказавши на те, що збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за результатами перевірки та за спірними податковими повідомленнями-рішеннями проведено у зв'язку з визнанням недійсними правочинів, укладених з ТОВ "Сінтегро", ТОВ "Пилип С-Тарса", ТОВ "Л.Б.К.". Зазначили, що податковий орган перебільшив надані йому законодавством України повноваження, визнавши недійсними правочини, укладені з вказаними постачальниками. Відповідно до Податкового кодексу України підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а понесених витрат - до валових витрат є підтвердження придбання товарів (послуг) належним чином складеними податковими накладними та використання цих товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а тому позивач правомірно включив ПДВ по відносинам з ТОВ "Сінтегро", ТОВ "Пилип С-Тарса", ТОВ "Л.Б.К." до податкового кредиту, а понесені витрати - до валових витрат.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позову, оскільки під час проведення перевірки не було підтверджено реальність здійснення господарських операцій між ТОВ "Грін Тім" та його контрагентами - ТОВ "Сінтегро", ТОВ "Пилип. С-Тарса", ТОВ "Л.Б.К.". Каховською ОДПІ було взято до уваги акт Каховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області від 13.01.2014 р. № 34/15-306/37754494 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Л.Б.К." (37754494) з питань дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарських відносинах з контрагентами-постачальниками та покупцями за листопад-грудень 2011 року, січень-лютий 2012 року та квітень 2012 року", довідку Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 08.02.2014 р. № 64/2201/36595688 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Пилип. С-Тара" (код 36595688) з контрагентами (постачальниками та покупцями) за період з 01.10.2011 р. по 30.06.2012 р.", акт від 11.02.2014 р. № 64/15-01 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання", якими встановлено відсутність у ТОВ "Сінтегро", ТОВ "Пилип С-Тарса", ТОВ "Л.Б.К." об'єктів, які підпадають під визначення ст.134, п.138.1 ст.138, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України. Наведені обставини, як вважає відповідач, є підставою для відмови в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у період з 13.06.2014 р. по 19.06.2014 р. фахівцями Каховської ОДПІ виїзну документальну позапланову перевірку ТОВ "Грін Тім" (код 37249019) з питань правомірності формування податкового кредиту від операцій: з ТОВ "Сінтегро" (код за ЄДРПОУ 36560587) за період червень 2011 року, з ТОВ "Пилип С-Тарса" (код за ЄДРПОУ 36595688) за період жовтень 2011 року; з ТОВ "Л.Б.К." (код за ЄДРПОУ 37754494) за період листопад, грудень 2011 року та податку на прибуток за ІІ-ІІІ кв. 2011 року, за 2011 рік, І кв. 2012 року, за результатами якої складено акт від 26.04.2014 р. № 187/21-15-22-026/37249019.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Грін Тім": п. 44.1, п.44.2 ст.44, п.138.1, п.138.2, пп.138.8.5 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення валових витрат по взаємовідносинах: з ТОВ "Сінтегро" (код за ЄДРПОУ 36560587) за період червень 2011 року, з ТОВ "Пилип С-Тарса" (код за ЄДРПОУ 36595688) за період жовтень 2011 року; з ТОВ "Л.Б.К." (код за ЄДРПОУ 37754494) за період листопад, грудень 2011 року та податку на прибуток за ІІ-ІІІ кв. 2011 року, за 2011 рік, І кв. 2012 року.

Під час перевірки відповідачем використано акт Каховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області від 13.01.2014 р. № 34/15-306/37754494 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Л.Б.К." (37754494) з питань дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарських відносинах з контрагентами-постачальниками та покупцями за листопад-грудень 2011 року, січень-лютий 2012 року та квітень 2012 року", довідку Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 08.02.2014 р. № 64/2201/36595688 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Пилип. С-Тара" (код 36595688) з контрагентами (постачальниками та покупцями) за період з 01.10.2011 р. по 30.06.2012 р.", акт від 11.02.2014 р. № 64/15-01 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання". Цими актами встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.134, п.138.1 ст.138, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України.

Господарські операції між ТОВ "Сінтегро", ТОВ "Пилип С-Тарса", ТОВ "Л.Б.К." та їх контрагентами-постачальниками та покупцями не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у певних обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, що в свою чергу порушують ст.185 Кодексу в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання.

До перевірки ТОВ "Грін Тім" не надано: по господарським взаємовідносинам з ТОВ "Сінтегро" - довіреності; з ТОВ "Пилип С-Тара" - видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акт прийому-передачі товару, що свідчить про відсутність поставок товарів від ТОВ "Сінтегро", ТОВ "Пилип С-Тара", ТОВ "Л.Б.К.".

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 16.07.2014 р. № 0000898000, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на 455562 грн., з яких за основним платежем на 445562 грн., за штрафними санкціями на 9701 грн.; № 0000899000, яким ТОВ "Грін Тім" зменшено розмір від"ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 390658 грн.

Порядок формування податкового кредиту та валових витрат визначено Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Так, згідно із п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із п. 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п.152.1. ст.152 ПК України податок на прибуток нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі ст.149 цього кодексу.

Статтею 149 ПК України визначено, що 149.1. Податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.

Підпунктом 134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток є об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Склад витрат та порядок їх визнання передбачений ст.138 ПК України, а перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, передбачений ст.139 цього ПК України.

За приписами п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 ПК України).

Пунктом 138.8 ст.138 ПК України визначено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138 ПК України).

Згідно пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Приписами п.198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Відповідно до п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Також суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту; наявність у продавця товарів, робіт (послуг), який видавав податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Судом встановлено, що 05.04.2011 р. між ТОВ "Грін Тім" (Покупець) та "Пилип. С-Тарса" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 01/04.2011, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти то оплатити товар на умовах даного Договору. Номенклатура, кількість та ціна товару вказані в специфікації, яка є невід'ємною частиною даного Договору.

Транспортування товару здійснюється автомобільним транспортом Продавця та за його рахунок (п.4.1 Договору).

Пунктом 5 Договору передбачені умови розрахунку, відповідно до яких: валюта платежу - гривня України; спосіб оплати - на розрахунковий рахунок Продавця відповідно до виставленого рахунку.

01.04.2011 р. сторонами договору купівлі-продажу підписано специфікацію до вказаного договору.

07 листопада 2011 року між сторонами було укладено додаткову угоду, відповідно до якої внесено зміни до специфікації № 1 до договору купівлі-продажу № 01/04.2011 від 05.04.2011 р.

На виконання домовленості ТОВ "Пилип. С-Тара" у жовтні 2011 року поставило ТОВ "Грін Тім" дошку дубову стругану 1 сорту 20*120/1588 мм у кількості 87,49 м3 на загальну суму 328585,25 грн., в тому числі ПДВ - 54764,21 грн.

Факт поставки вказаного товару підтверджується податковими накладними від 03.10.2011 р. №№ 0000009, 0000011, від 04.10.2011 р. №№ 0000012, 0000013, від 06.10.2011 р. № 0000014, від 11.10.2011 р. № 0000016, від 13.10.2011 р. № 0000018, від 21.10.2011 р. № 0000019, від 22.10.2011 р. № 0000020, від 27.10.2011 р. № 0000021, видатковими накладними від 03.10.2011 р. №№ 109, 111, від 04.10.2011 р. №№ 112, 113, від 06.10.2011 р. № 114, від 11.10.2011 р. № 116, від 13.10.2011 р. № 118, від 21.10.2011 р. № 119, від 22.10.2011 р. № 120 та від 27.10.2011 р. № 121.

Транспортування дошки здійснювалось автотранспортом ТОВ "Пилип. С-Тара" та за його рахунок, що відповідає п. 4 договору купівлі-продажу від 01.04.2011 р.

Розрахунки між сторонами проведені у безготівковому порядку, про що свідчать надані до суду банківські виписки.

Крім того, факт здійснення господарських операцій з ТОВ "Пилип. С-Тара" підтверджується картками рахунку № 232, № 631 за жовтень 2011 року. Отриману від ТОВ "Пилип. С-Тара" дошку використано позивачем у власній господарській діяльності в якості тари (ящиків) для зберігання продукції (фруктів).

Крім того, 15 лютого 2011 року між ТОВ "Сінтегро" (Постачальник) та ТОВ "Грін Тім" (Покупець) укладено договір поставки № 04П/02-1119, відповідно до якого Покупець здійснює оплату, а Постачальник у відповідності до умов даного договору, узгодженою та прийнятою потребою, яка підтверджена Специфікацією, постачає продукцію виробничо-технічного призначення.

Кількість та номенклатура Продукції вказується в Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору (п.2.1 Договору).

Відповідно до положень п.3.2 Договору поставка продукції здійснюється узгодженими партіями на умовах Инкотермс 2000 р. - DDP склад Покупця (Херсонська область, м.Каховка, Чаплинське шосе, б.7), якщо інше не передбачено у відповідній Специфікації.

В подальшому сторонами договору було укладено та підписано додатки до договору № 1 від 15.02.2011 р., № 2 від 17.03.2011 р., № 3 від 21.03.2011 р., № 4 від 25.03.2011 р., № 5, № 6 від 20.04.2011 р.

На виконання договору ТОВ "Сінтегро" у червні 2011 року поставило ТОВ "Грін Тім" продукцію виробничо-технічного призначення на загальну суму 1483977,28 грн., в тому числі ПДВ - 247329,56 грн., що підтверджується податковими накладними від 14.06.2011 р. №№ 67, 68, 69, від 16.06.2011 р. №№ 74, 75, 77 та від 17.06.2011 р. № 84, видатковими накладними від 14.06.2011 р. №405, від 16.06.2011 р. № 418-421, від 22.06.2011 р. № 446.

У судовому засіданні представники позивача пояснили, що продукція виробничо-технічного призначення була доставлена Постачальником у відповідності до п. 3.2 договору поставки на склад Покупця за адресою Херсонська область, м. Каховка, Чаплинське шосе, 7.

Крім того, факт здійснення господарських операцій з ТОВ "Сінтегро" підтверджується картками рахунку № 631 за період січень 2011 року - грудень 2012 року.

Розрахунки між сторонами проведені у безготівковому порядку, про що свідчить надана до суду банківська виписка.

11 жовтня 2011 року між ТОВ "Грін Тім" (Замовник) та ТОВ "Л.Б.К." (Підрядник) укладено договір на гідроізоляційні роботи № 05/10/11, відповідно до якого за дорученням Замовника, Підрядник зобов'язується на власний ризик виконати гідроізоляцію (очисні споруди для оборотного водопостачання) за адресою вул. Чаплинське шосе,7.

Відповідно до п.6 Договору вартість робіт становить 207102 грн. (з врахуванням ПДВ), вид розрахунків - безготівковий.

На виконання умов договору ТОВ "Л.Б.К." у період з листопада 2011 року по лютий 2012 року та у квітні 2012 року виконало роботи щодо: гідроізоляції (очисні споруди для оборотного водопостачання), обв'язки обладнання резервуара оборотного водопостачання, теплоізоляції зовнішньої стіни цеху по переробці цибулі, підключення адміністративної будівлі до підстанції ТПЗ, монтажу металевих переходів на резервуарі оборотного водопостачання, прокладки кабелю на вентиляцію офісу, зовнішнього фарбування резервуарів оборотного водопостачання, ремонту стін в компресорній, теплоізоляції дверей компресорних.

Виконання вказаних робіт підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000006-Г, ОУ-0000002-Г, ОУ-0000003-Г, ОУ-0000004-Г, ОУ-0000009-Г, ОУ-0000008-Г, ОУ-00000010-Г, ОУ-0000007-Г.

ТОВ "Л.Б.К." були виписані податкові накладні від 03.11.2011 р. № 16, від 22.11.2011 р. № 24, № 25, від 29.11.2011 р. № 27, від 02.12.2011 р. № 28, № 29, від 06.12.2011 р. № 30, № 31, від 07.12.2011 р. № 33, від 28.12.2011 р. № 42, від 09.02.2012 р. № 6, № 7, від 28.04.2012 р. № 51, № 52, на підставі яких позивач формував податковий кредит за період з листопада 2011 року по лютий 2012 року та за квітень 2012 року. Дані податкові накладні містять усі обов'язкові реквізити, зазначені у п.201.1 ст.201 ПК України.

Розрахунки між підприємствами проведено у безготівковій формі згідно платіжних доручень від 02.11.2011 р. № 284, від 03.11.2011 р. № 318, від 10.11.2011 р. № 381, від 14.11.2011 р. № 401, від 22.11.2011 р. №№ 632, 633, від 29.11.2011 р. № 709, від 02.12.2011 р. №№ 747, 748, від 06.12.2011 р. №№ 776, 779, від 07.12.2011 р. № 807, від 14.12.2011 р. № 842, від 22.12.2011 р. № 908, від 09.02.2012 р. №№ 1375, 1376, 1377, від 15.02.2012 р. №№ 1482, 1483, від 01.03.2012 р. № 1723.

Тобто, сторонами повністю виконано умови договору: ТОВ "Л.Б.К." виконало роботи, а ТОВ "Грін Тім" оплатило їх вартість.

Аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та валових витрат по операціях з ТОВ "Сінтегро", ТОВ "Пилип. С-Тара", ТОВ "Л.Б.К.", які були предметом перевірки.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV ) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Із досліджених у судовому засіданні первинних документів, оформлених за результатами господарської діяльності позивача із ТОВ "Сінтегро", ТОВ "Пилип. С-Тара", ТОВ "Л.Б.К.", вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем від ТОВ "Сінтегро", ТОВ "Пилип. С-Тара", ТОВ "Л.Б.К." є дійсними.

Суд вважає, що відповідачем безпідставно розширено ряд документів (доказів), якими повинен підтверджуватись факт поставки товарів, зокрема, відповідачем зазначено, що до перевірки не надано товарно-транспортних накладних, які засвідчили б факт передачі товарів від продавця до покупця, оскільки законодавець не ставить в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення. А тому, неправомірними є доводи відповідача про те, що внаслідок відсутності товарно-транспортних накладних господарські операції з поставки товарів не мали місце (не здійснювалися).

Суд критично відноситься до тверджень відповідача про ненадання ТОВ "Грін Тім" до перевірки видаткових накладних по взаємовідносинам з ТОВ "Пилип. С-Тара", оскільки підставою для формування податкового кредиту є податкові накладні (до яких у відповідача жодних зауважень не має), а не видаткові накладні.

Дана позиція також викладена у рішенні Вищого адміністративного суду у справі № К/9991/8144/12 від 28.10.2013 р.

Таким чином, господарські операції між ТОВ "Грін Тім" та ТОВ "Сінтегро", ТОВ "Пилип. С-Тара", ТОВ "Л.Б.К." з приводу поставок товарів, отримання послуг повністю підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Каховська ОДПІ не надала суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ТОВ "Сінтегро", ТОВ "Пилип. С-Тара", ТОВ "Л.Б.К." вчиняли порушення в сфері оподаткування, документували безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання, та укладали нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Надані суду докази не дають підстав для висновку, що вчинені позивачем господарські операції з ТОВ "Сінтегро", ТОВ "Пилип. С-Тара", ТОВ "Л.Б.К." є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

На думку суду, при здійсненні господарської операції з боку позивача обов'язковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення правочину та фактична наявність товару, отримання (надання) якого документується сторонами господарської операції.

Суд зазначає, що на час здійснення господарських операцій ТОВ "Сінтегро", ТОВ "Пилип. С-Тара", ТОВ "Л.Б.К." мали свідоцтва платників ПДВ, що не заперечується відповідачем, а тому вони мали право виписувати податкові накладні.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем не надано до суду доказів про наявність на час здійснення господарських операцій з позивачем записів у ЄДРПОУ про скасування державної реєстрації ТОВ "Сінтегро", ТОВ "Пилип. С-Тара", ТОВ "Л.Б.К." чи визнання їх установчих документів недійсними, визнання вказаних підприємств банкрутами чи припинення юридичних осіб.

Стосовно наведених в акті перевірки обставин діяльності ТОВ "Сінтегро", ТОВ "Пилип. С-Тара", ТОВ "Л.Б.К." суд зазначає, що діюче податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту та валових витрат від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ та формування валових витрат по операціях з такими контрагентами. Статтею 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому ТОВ "Грін Тім" не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства іншими особами по ланцюгу постачання. Податковий кодекс України встановлює вимоги лише щодо документального підтвердження задекларованих господарських операцій.

Окремо суд зазначає, що відповідачем взято до уваги інформацію, викладену в акті Каховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області від 13.01.2014 р. № 34/15-306/37754494 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Л.Б.К." (37754494) з питань дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарських відносинах з контрагентами-постачальниками та покупцями за листопад-грудень 2011 року, січень-лютий 2012 року та квітень 2012 року", довідці Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 08.02.2014 р. № 64/2201/36595688 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Пилип. С-Тара" (код 36595688) з контрагентами (постачальниками та покупцями) за період з 01.10.2011 р. по 30.06.2012 р.", акті від 11.02.2014 р. № 64/15-01 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання".

З аналізу положень п.73.5 ст.73 ПК України, п.п.6, 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1232, слідує, що зустрічна звірка полягає у співставленні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання (в даному випадку, позивача) з даними платника податків (відносно якого проводиться перевірка), з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Отже, зустрічна звірка суб'єкта господарювання може бути проведена податковим органом лише з питань взаємовідносин з певним платником податків (відносно якого проводиться основна перевірка, в ході якої і виникає необхідність ініціювання зустрічної звірки) та лише в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу.

При цьому, діючим законодавством не передбачено відображення в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суджень щодо відсутності об'єктів оподаткування, визнання нікчемними правочинів, так як у ньому мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили неможливість проведення зустрічної звірки.

Таким чином, акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може бути визнано належним та допустимим доказом вчинення платником податків порушення закону.

Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що за відсутності доказів проведення позивачем фіктивних господарських операцій з ТОВ "Сінтегро", ТОВ "Пилип. С-Тара", ТОВ "Л.Б.К." та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціях з придбання товарів та послуг у цих постачальників, висновок Каховської ОДПІ про завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат за такими операціями є протиправним.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 р. по справі № 21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі "Булвес" АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

Окремо слід зазначити, що стаття 215 ЦК України, на порушення якої вказує Каховська ОДПІ в акті перевірки ТОВ "Грін Тім", розрізняє нікчемні та оспорювані правочини.

Так, згідно цієї статті ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, нікчемним визнається правочин, якщо його недійсність прямо встановлена законом.

Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладання, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду. Тобто, в цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Іншим видом недійсних правочинів є оспорювані правочини, відмінність яких від нікчемних полягає в тому, що оспорювані правочини припускаються дійсними, проте їх дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою особою.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

З цією нормою ЦК України узгоджуються і положення ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, за якою господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведені норми Цивільного та Господарського кодексів України вказують на оспорюваність правочину, укладеного з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Отже, викладені в акті перевірки висновки Каховської ОДПІ про нікчемність вчинених позивачем правочинів є передчасними та безпідставними, оскільки відповідні судові рішення щодо цих правочинів відсутні.

Крім того слід зазначити, що умовою для визнання правочину таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Каховська ОДПІ не надала суду і не посилалася на наявність таких доказів, які б підтвердили наявність умислу посадових осіб позивача на укладення таких правочинів.

Також суд зазначає, що приймаючи до уваги мету, з якою відповідач здійснює свої контрольні повноваження, вбачається, що норми ст. 203 та інших статей гл.16 ЦК України не відносяться ані до податкового, ані до валютного, ані до іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 ПК України, відповідно до якої контролюючим органам не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Разом з тим, суд зауважує, що сам акт перевірки "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Грін Тім", код 37249019, з питань дотримання вимог податкового законодавства з питань правомірності формування податкового кредиту від операцій: з ТОВ "Сінтегро" (код за ЄДРПОУ 36560587) за період червень 2011 року; з ТОВ "Пилип С-Тарса" (код за ЄДРПОУ 36595688) за період жовтень 2011 року; з ТОВ "Л.Б.К." (код за ЄДРПОУ 37754494) за період листопад, грудень 2011 року та податку на прибуток за ІІ-ІІІ кв. 2011 року, рік 2011, І кв. 2012 року" містить ряд недолік, з яких: датою складання акта вказано 26.04.2014 р., однак сама перевірки проводилась у період з 13.06.2014 р. по 19.06.2014 р.; контрагентом ТОВ "Грін Тім" у жовтні 2011 року вказано ТОВ "Пилип С-Тарса", хоча фактично позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Пилип. С-Тара".

Відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - юридичними особами (резидентами і нерезидентами) та їх відокремленими підрозділами (далі - платники податків) розроблено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 (далі - Порядок).

Пунктом 2 розділу ІV Порядку визначено, що акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів), з дотриманням визначених у пункті 5 цього розділу вимог щодо реєстрації актів документальних перевірок.

У п.5 розділу ІV Порядку передбачено, що реєстрація актів (довідок) документальних перевірок здійснюється в єдиному Журналі реєстрації актів (довідок) перевірок, який ведеться структурним підрозділом, до функцій якого віднесено реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби. Такий журнал прошнуровується, пронумеровується та скріплюється печаткою органу державної податкової служби.

При цьому в акті перевірки на першому аркуші у верхньому лівому кутку зазначаються дата реєстрації акта (довідки) перевірки та номер акта (довідки) перевірки, який складається із порядкового номера єдиного Журналу реєстрації актів (довідок) перевірок, коду структурного підрозділу, відповідального за проведення перевірки, коду за ЄДРПОУ платника податків.

Однак суд зазначає, що хоча вказані недоліки акта перевірки не впливають на його висновки, вони є порушеннями Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984, які необхідно уникати.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а відтак - про задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім" до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 16.07.2014 р. №0000898000 та податкове повідомлення - рішення форми "В4" від 16.07.2014 р. №0000899000.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 04 листопада 2014 р.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 8.3.1