Ухвала

від 27.10.2014 по справі 816/2603/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2014 р.Справа № 816/2603/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2014р. по справі № 816/2603/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кі лічзапчастина"

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Комтек"

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кі лічзапчастина" (далі за текстом - ТОВ "Кі лічзапчастина", позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі за текстом - ДПІ у м. Полтаві, відповідач), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комтек", про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 травня 2014 року № 0000472310.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2014р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 14 травня 2014 року № 0000472310.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: неврахування судом вироку Київського районного суду м. Полтави від 25.12.2013 року та ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 15.07.2014 року, недотримання судом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, просив оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідач вважає, що позивачем у перевіреному періоді не підтверджено суму податкового кредиту, сформованого за результатами господарських відносин з контрагентами ТОВ "Комтек" та ТОВ "Лінктел", у зв'язку з наявністю рішення суду апеляційної інстанції у кримінальному провадженні, яким встановлено проведення безтоварних операцій зазначеними контрагентами позивача.

На підставі ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Кі лічзапчастина" (ідентифікаційний код 37185652) зареєстроване як юридична особа 21 липня 2010 року, підприємство перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на додану вартість.

Відповідачем у період з 14 грудня 2012 року по 17 грудня 2012 року проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 22 липня 2010 року по 30 червня 2012 року за результатами якої складено акт від 24 грудня 2012 року № 4760/22-5/37185652 (т. І а.с. 14-35).

Висновки податкового органу пов'язані із здійсненням позивачем господарської діяльності з ТОВ "Комтек" та ТОВ "Лінктел", які, згідно інформації контролюючого органу, здійснювали діяльність по ланцюгу постачання, що не мала реального характеру (фінансово-господарські операції фактично відсутні), встановлено відсутність об'єктів оподаткування, а тому, на думку фахівців відповідача, зазначений у первинній документації товар контрагентами позивача фактично не поставлявся, оскільки останні не мали адміністративно-господарських можливостей для виконання взятих на себе зобов'язань. На переконання ДПІ у м. Полтаві, на користь вищевикладених висновків свідчить і відсутність доказів транспортування товару до місця здійснення господарської діяльності позивача, а також факт порушення кримінальної справи відносно засновника ТОВ "Комтек" та ТОВ "Лінктел".

На підставі викладеної інформації відповідач дійшов висновку, що податковий кредит позивача за період, охоплений перевіркою, сформований за рахунок господарських операцій з ТОВ "Комтек" та ТОВ "Лінктел", реальність виконання яких носить сумнівний характер.

Таким чином, за результатами перевірки ДПІ у м. Полтаві складено акт від 24 грудня 2012 року № 4760/22-5/37185652, в якому, зокрема, зафіксовано порушення позивачем вимог підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що стало наслідком заниження податку на додану вартість на 57803,00 грн. внаслідок непідтвердження реальності здійснених господарських операцій.

У зв'язку із надходженням 25 квітня 2014 року до податкового органу інформації про закриття кримінального провадження відносно службових осіб ТОВ "Кі Лічзапчастина", на підставі акта перевірки акта від 24 грудня 2012 року № 4760/22-5/37185652 та відповідно до вимог пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 14 травня 2014 року № 0000472310 (т. І а.с. 9), яким позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на 9079,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1908,00 грн.

ТОВ "Кі лічзапчастина", вважаючи висновки, викладені в акті перевірки від 24 грудня 2012 року № 4760/22-5/37185652 упередженими, такими, що не відповідають фактичним обставинам та виходять за межі компетенції відповідача, не погоджуючись із позицією податкового органа щодо правомірності донарахування податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій, вважає спірне податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, протиправним, таким, що суперечить законодавству з питань оподаткування, обмежує та порушує права, свободи та інтереси позивача, оскільки прийняте без урахування фактичних обставин, а також без наявності правових підстав для винесення, внаслідок чого звернувся до суду з вимогою визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з неправомірності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення щодо донарахування позивачу податкового зобов'язання та штрафних санкцій з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що висновки про заниження ТОВ "Кі лічзапчастина" сум податку на додану вартість ґрунтуються на доводах відповідача про безпідставне завищення податкового кредиту квітня, травня, серпня, вересня, листопада, грудня 2011 р., січня 2012 р. в загальному розмірі 9079,00 грн. в результаті фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Комтек" та ТОВ "Лінктел".

Виходячи з позиції контролюючого органу, операції контрагентів позивача ТОВ "Комтек" та ТОВ "Лінктел" не підтверджуються стосовно наявності виробничих, трудових ресурсів, складських та торгівельних приміщень, транспорту необхідних для здійснення основного виду діяльності, а спірні операції з цими контрагентами мають безтоварний характер.

Колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, укладених платником податку договорів.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є визначальною для встановлення податкових зобов'язань та виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт,послуг), що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Так, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно положень ч. 1 ст. 9 вказаного закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі реального здійснення операцій, підтверджених первинними документами, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Кі лічзапчастина" (Замовник) та ТОВ "Комтек" (Постачальник) 01 квітня 2011 року укладено договір поставки № 010411 (т. І а.с. 139), за умовами якого останній зобов'язується протягом дії цього договору передавати у власність Замовника товар на підставі заявки, представленої в письмовій формі, переданої факсом, електронною поштою, або іншим способом, а Замовник зобов'язується приймати та оплачувати товар, найменування та характеристики якого наведені у виставлених рахунках-фактурах і накладних. Загальна сума договору на момент його укладення складає 500000,00 грн.

Також між ТОВ "Кі лічзапчастина" (Замовник) та ТОВ "Лінктел" (Постачальник) 01 лютого 2011 року укладено договір поставки № 010211 (т. І а.с. 87), за умовами якого останній зобов'язується протягом дії цього договору передавати у власність Замовника товар на підставі заявки, представленої в письмовій формі, переданої факсом, електронною поштою, або іншим способом, а Замовник зобов'язується приймати та оплачувати товар, найменування та характеристики якого наведені у виставлених рахунках-фактурах і накладних. Загальна сума договору на момент його укладення складає 500000,00 грн.

Колегією суддів встановлено, що на підставі вказаних договорів ТОВ "Комтек" протягом квітня - грудня 2011 року, а ТОВ "Лінктел" протягом січня 2012 року поставляли позивачу запчастини та матеріали, що підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними.

На підставі зазначених податкових накладних позивачем віднесено до складу податкового кредиту за квітень 2011 року суму ПДВ в розмірі 1393,00 грн., за травень 2011 року суму ПДВ в розмірі 57,00 грн., за серпень 2011 року суму ПДВ в розмірі 22451,00 грн., за вересень 2011 року суму ПДВ в розмірі 11241,00 грн., за листопад 2011 року суму ПДВ в розмірі 16462,00 грн., за грудень 2011 року суму ПДВ в розмірі 1129,00 грн., за січень 2012 року суму ПДВ в розмірі 5720,00 грн. Зазначені документи надавались позивачем до перевірки та досліджувались фахівцями відповідача, при цьому зауваження щодо їх змісту та форми в акті перевірки відсутні.

На підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій з придбання запчастин у ТОВ "Комтек" та ТОВ "Лінктел" позивачем до суду надано копії наступних документів: договорів поставки, видаткових, прибуткових та податкових накладних. Вказані документи надавалися на перевірку та були досліджені податковим ревізором-інспектором, зауваження щодо їх змісту та форми в акті перевірки відсутні.

Оплата придбаних запчастин позивачем проведено шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Комтек" та ТОВ "Лінктел", що не заперечується податковим органом. Зауваження відповідача щодо порядку та форми розрахунків в акті перевірки відсутні.

Придбані у ТОВ "Комтек" та ТОВ "Лінктел" послуги позивачем використано у власній господарській діяльності шляхом реалізації запчастин третім особам через роздрібну торгівлю, що підтверджується наданими суду копіями первинних документів, які наявні в матеріалах справи (податкові, видаткові накладні, довіреності на отримання товару, оплата контрагентами позивача товару - т.ІІ а.с.43-232, т.ІІІ а.с.43-205).

З пояснень представника позивача вбачається, що доставка товару від ТОВ "Комтек" та ТОВ "Лінктел" здійснювалась позивачем без залучення вантажного транспорту, оскільки придбані ТОВ "Кі лічзапчастина" ТМЦ не потребують спеціалізованого перевезення, оскільки є малогабаритними та незначними за вагою, що у свою чергу підтверджується бухгалтерською довідкою ТОВ "Кі лічзапчастина" (т. ІІІ а.с. 247), у зв'язку з чим доводи податкового органу про необхідність оформлення ТТН на підтвердження факту транспортування товару є необґрунтованими.

При цьому, на підтвердження факту переміщення придбаного товару у просторі від постачальника до замовника позивачем надано копії свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу, що свідчить про перевезення частини товару власним автотранспортом, а також договором про надання послуг, актами здачі-прийняття робіт та рахунками на оплату, що підтверджує перевезення іншої частини товару за допомогою перевізника ТОВ "Транспортна компанія "Сат".

Отже, з наданих позивачем первинних та інших документів вбачається, що діяльність позивача відповідає умовам спірних угод та видам господарської діяльності, свідчить про наявність господарської мети при здійсненні господарських операцій з метою отримання прибутку.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України, наказу Державної податкової адміністрації від 21.12.2010 року № 969, тобто підстави вважати зазначений податковий документ недійсним відсутні.

Факт реєстрації контрагентів позивача ТОВ "Комтек" та ТОВ "Лінктел" платниками податку на додану вартість, а також той факт, що вказані підприємства на момент складання на адресу позивача податкових накладних були зареєстровані органом державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неправомірності формування податного кредиту позивача через наявність відомостей, викладених в акті перевірки від 28 вересня 2012 року № 2972/2-5/31758383 "Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Комтек" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року" та в акті перевірки від 28 вересня 2012 року № 2973/2-5/33714573 "Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Лінктел" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року", у зв'язку з наступним.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Також, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для формування податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ "Комтек" та ТОВ "Лінктел" з огляду на наявність вироку Київського районного суду м. Полтави від 25.12.2013 року та ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 15.07.2014 року, яким директора ТОВ "Комтек" та ТОВ "Лінктел", ОСОБА_1, визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи, що директор ТОВ "Кі лічзапчастина" не визнаний винним у вчиненні злочинів, відповідачем неправомірно здійснено висновок про безпідставне включення позивачем до податкового кредиту суми сплачені при придбанні товарів від підприємств ТОВ "Комтек" та ТОВ "Лінктел".

При цьому, колегія суддів зазначає, що постановою про закриття кримінального провадження від 18.03.2014 року, старшим слідчим з ОВС відділу кримінальних розслідувань СУ фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Полтавській області старшим лейтенантом податкової міліції Філь Р.А., кримінальне провадження №32012180010000006, зокрема, відносно службових осіб ТОВ "Кі лічзапчастина" за ч. 1 ст. 366 КК України за фактом вчинення службового підроблення закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в їх діяннях складу кримінальних правопорушень.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що право позивача на отримання податкового кредиту підтверджене належними доказами, а тому висновок відповідача про порушення позивачем вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок завищення податкового кредиту не відповідає дійсним обставинам справи.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, враховуючи приписи ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність податкового повідомлення-рішення від 14 травня 2014 року № 0000472310.

З урахуванням викладеного, переглянувши постанову суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2014р. по справі № 816/2603/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В. Судді (підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М.