Рішення

від 04.11.2014 по справі 495/1730/13-ц

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/1730/13-ц

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

04 листопада 2014 року Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючої одноособово судді - Гайда-Герасименко О.Д.,

при секретарі - Завацькій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до міжгосподарського аграрного торгівельного обєднання АПК "Дністровськй" про стягнення суми боргу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до міжгосподарського аграрного торгівельного обєднання АПК "Дністровськй" про стягнення суми боргу.

В судове засідання позивач не зявився, але надав заяву згідно якої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив справу слухати в його відсутність.

В судове засідання представник відповідача не зявився, але надав заяву та просив справу слухати в його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню по наступним підставам.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В судовому засіданні позивач пояснив, що з 2006 року власником та співзасновником МгАТО АПК "Дністровський" (код 05384815)по теперішній час є ВАТ «Октябьский» (код 00413179).

З 2002 року власником, співзасновником, а також керівником наглядової ради ВАТ «Октябьский» по теперішній час є ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце мешкання: АДРЕСА_1.

В період з 01 червня 2004 року по 07 травня 2007 рік позивач ОСОБА_1 працював на посаді голови правління ВАТ «Октябьский», що підтверджується наказом №34-К від 01 червня 2004 року.

На підставі наказу №24-К від 07 травня 2007 року позивач ОСОБА_1 звільнився з займаної посади за власним бажанням.

З 07 травня 2007 року по 11 січня 2010 рік позивач ОСОБА_1 працював на посаді заступника директора МгАТО АПК "Дністровський", що підтверджується наказом №20-к від 07 травня 2007 року про прийняття на роботу.

На підставі наказу №26-К/1 від 11 січня 2010 року позивач ОСОБА_1 звільнився з займаної посади за власним бажанням.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 працював на керівних посадах пов'язаних (афелірованих) підприємств ВАТ «Октябрьский» (головою правління), МгАТО АПК «Дністровський» (заступником директора), належних ОСОБА_2, більше п'яти років та мав певну довіру від засновників підприємства.

У 2007 році у зв'язку із виниклою необхідністю в оборотних коштах підприємства ОСОБА_2 передав у м.Білгород-Дністровський позивачу ОСОБА_1 для внесення у касу МгАТО АПК «Дністровський» грошові кошти у гривні 15.01.2007 року - 76500 грн.; 21.02.2007 року - 51000 грн.; 31.05.2007 року - 24027 грн.; 11.07.2007 року - 20200 грн., всього у розмірі 171727 грн., які були оформлені договорами фінансової позики.

Тобто грошові кошти які були внесені у якості займу у касу відповідача, фактично належали засновнику ОСОБА_2, а не позивачу.

Повернення позики з каси МгАТО АПК «Дністровський» за договорами поворотної фінансової позики, було оформлено частково документами первинного бухгалтерського обліку за кореспондентським рахунком субрахунку 3771 і підтверджується наступними документами, а саме: видатковими касовими ордерами (за формою №КО-2 від 02.04.2007 року, від 10.07.2007 року, від 17.12.2007 року, від 17.01.2008 року; листами по касі №7 від 17.12.2013 року, №13 від 17.01.2008 року, №5 від 11.07.2007 року, №16 від 12.04.2007 року.

Відповідно ст.256 ЦК України позовна давність, це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтями 257, 258 ЦК України встановлено, що загальний строк позовної становить три роки, а позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) в один рік.

Згідно ст.261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особо довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його поруш ила.

Відповідно до ст.266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладання стягнення, тощо).

Згідно п.6 договорів №1,2,3,4 поворотної фінансової позики від 15.01.2007 року, 20.02.2007 року, 31.05.2007 року, 11.07.2007 року позика використовується до 15 січня 2010 року.

Відповідно до п.7 зазначених договорів, після спливу строку, визначеного в п.6 цих договорів, позичальник зобов'язується протягом одного календарного дня, тобто 16.01.2010 року повернути позику позикодавцеві.

Положення пункту 7 договорів означає, що при відсутності платежу в зазначений строк з наступного дня позивачу стає відомо про порушення його права, у зв'язку з чим, починається дія трохрічного строку права звернення до суду з вимогою захисту своїх інтересів про стягнення боргу та однорічного строку про стягнення неустойки (штрафів, пені) та іншого.

Таким чином, строк позовної давності на стягнення суми основного боргу сплинув 17.01.2013 року, а строк позовної давності на стягнення неустойки (штрафі, пені) та іншого за договорами сплинув 17.01.2011 року. Проте позивач звернувся з позовом лише 07.03.2013 року, тобто через 1,5 місяці після спливу позовної давності по основному боргу та через 2 роки і 1,5 місяця після спливу позовної давності на стягнення неустойки (штрафів, пені).

Суд критично ставиться до доводів позивача, тому вважає в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.2 ст.60 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до міжгосподарського аграрного торгівельного обєднання АПК "Дністровськй" про стягнення суми боргу не є обгунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.256-258, 266, 267 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 174, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до міжгосподарського аграрного торгівельного обєднання АПК "Дністровськй" про стягнення суми боргу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя