Рішення

від 28.10.2014 по справі 520/3296/14-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 520/3296/14-ц

Провадження № 2/520/3772/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2014 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Петренка В.С.

при секретарі - Гарнаженко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом

заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави

в особі Одеської міської ради

до ОСОБА_3, ОСОБА_4,

треті особи - Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції, Управління Державного агентства земельних ресурсів у м. Одесі Одеської області

про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Київського району м. Одеси (прокурор) звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи - Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції, Управління Державного агентства земельних ресурсів у м. Одесі Одеської області, в якій просив суд визнати недійсним державний акт серії ЯЖ №315570 на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 5110136900:45:008:0016), площею 0,1000га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 19 вересня 2008року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі №8758, визнати недійсним державний акт серії ЯЖ №474118 на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 5110136900:45:008:0022), площею 0,0300га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, витребувати у ОСОБА_4 земельну ділянку (кадастровий номер 5110136900:45:008:0022), площею 0,0300га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, на користь територіальної громади міста Одеси, а також встановити порядок виконання судового рішення, вказавши, що воно є підставою для скасування Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції реєстрацій права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку, площею 0,0300га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, та для внесення Управлінням Державного агентства земельних ресурсів у м. Одесі Одеської області відповідних змін у Поземельну книгу.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що постановою Київського районного суду м. Одеси від 01 серпня 2008року визнано незаконними дії Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради про відмову безоплатно передати у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,10га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,10га, для ведення індивідуального садівництва, розташовану за адресою: АДРЕСА_3; зобов'язано ДП «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах в особі Одеської регіональної філії зареєструвати за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку, площею 0,10га, за вищевказаною адресою, а також зобов'язано Управління Державного агентства земельних ресурсів у м. Одесі Одеської області видати та підписати ОСОБА_3 державний акт про право власності на зазначену земельну ділянку.

На підставі зазначеної постанови суду ОСОБА_3 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га, розташовану по АДРЕСА_3, та 19.09.2008року уклала з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продала їй спірну земельну ділянку.

На підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_4 одержала державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0300 га, розташовану по АДРЕСА_3 серії ЯЖ № 474118.

Прокурор зазначає, що на даний час ОСОБА_4 є чинним власником спірної земельної ділянки.

Прокурор також вказує, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2011року зазначену постанову Київського районного суду м. Одеси за апеляційними скаргами Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради, Одеської міської ради - скасовано, а у задоволенні позову ОСОБА_3 - відмовлено.

Прокурор стверджує, що оскільки право власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку було набуто неправомірно, відповідно відсутня і правова підстава для видачі їй державного акту на землю, договір щодо відчуження цієї земельної ділянку є незаконним, як є незаконним подальше її відчуження, у зв'язку з чим, вказана земельна ділянка підлягає вилученню з незаконного володіння ОСОБА_4 за рішенням суду та поверненню до власності територіальної громади м. Одеси.

Прокурор вважає, що при передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_3 порушено права та інтереси держави в особі Одеської міської ради, яка встановлює єдиний порядок для громадян та юридичних осіб по реєстрації, перереєстрації земельних ділянок, зміну їх цільового призначення, нерухомого майна, отримання у власність земельних ділянок і отримання державних актів.

У судове засідання 28.10.2014року з`явився прокурор прокуратури Київського району м. Одеси - Дегтярь А.Г., позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник позивача Одеської міської ради про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 61), у судове засідання 28.10.2014року не з'явився, надав до канцелярії суду заяву, в якій заявлені прокурором позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити, а також просив розглянути справу за відсутності представника Одеської міської ради.

Відповідачі - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином шляхом надсилання судової ухвали та повісток на адресу, зазначену у позовній заяві, які не змінювалася, про що свідчать довідки з відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, однак у жодне судове засідання не з'явились, про поважність причин відсутності не повідомили, заперечення на позовну заяву не надали.

При цьому суд зазначає, що відповідно до п. 5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою «за закінченням терміну зберігання», суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідачів, за наявними в ній матеріалами.

Представники третіх осіб - Управління Державного агентства земельних ресурсів у м. Одесі Одеської області та Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 54, 55, 60), у судові засідання не з'явились, про поважність причин відсутності не повідомили, письмових заперечень проти позову не надали.

Відповідно до ст.ст. 224, 225 ЦПК України за згодою прокурора Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, постановою Київського районного суду м. Одеси від 01 серпня 2008 року було визнано дії Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради про відмову безоплатно передати у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,10га, яка розташована в АДРЕСА_3, для ведення індивідуального садівництва - незаконними, та такими, що порушують права ОСОБА_3, визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 0,10га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, для ведення індивідуального садівництва, зобов'язано ДП «ЦДЗК» при Державному комітеті України по земельних ресурсах в особі його Одеської регіональної філії зареєструвати за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 0,10га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, для ведення індивідуального садівництва, а також зобов'язано Управління земельних ресурсів м. Одеси видати та підписати ОСОБА_3 державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,10га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, для ведення індивідуального садівництва

На підставі зазначеної постанови суду ОСОБА_3 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га, розташовану в АДРЕСА_3, (а.с. 10), та 19.09.2008року уклала з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продала їй спірну земельну ділянку (а.с. 17-18).

На підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_4 одержала державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0300 га, розташовану в АДРЕСА_3, серії ЯЖ № 474118 (а.с. 15).

Таким чином, суд зазначає, що на даний час спірна земельна ділянка знаходиться у власності ОСОБА_4

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2011року зазначену постанову Київського районного суду м. Одеси за апеляційними скаргами Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради, Одеської міської ради - скасовано, а у задоволенні позову ОСОБА_3 - відмовлено, провадження у справі в частині визнання права власності на земельну ділянку закрито, на підставі п.1 ч.1 ст. 157 КАС України (а.с. 23-24).

Таким чином, станом на момент розгляду даної цивільної справи Київським районним судом м. Одеси постанова Київського районного суду м. Одеси, яка стала підставою для видачі державного акту та визнання права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3, - скасована та не є чинною.

Відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації та посвідчується Державним актом на право власності на земельну ділянку.

Згідно п. 1.16 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року № 43, технічна документація зі користування земельною ділянкою включає виписку з рішення відповідної ради або продаж земельної ділянки, договір відчуження земельної ділянки (договір купівлі-продажу, дарування, міни, інші цивільно-правові угоди), рішення суду.

Відповідно до вимог ст.321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Окрім того, відповідно до вимог ч. 1. ст.153 Земельного кодексу України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

При цьому, відповідно до вимог ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.

Судовим розглядом встановлено, що право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 набуто незаконно, оскільки у Державному акті на право власності на земельну ділянку підставою його видання вказано скасована постанова Київського районного суду м. Одеси по справі № 2-а-498/2008р.

Відповідно ОСОБА_3 не мала права відчужувати спірну земельну ділянку на користь ОСОБА_4

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема із правочинів. Стаття 373 ЦК України, що регламентує право власності на земельну ділянку, містить аналогічну по суті норму згідно якої право власності на земельну ділянку набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють міські ради.

Таким чином, власником земельної ділянки до моменту її незаконного відчуження була Одеська міська рада як орган, що уповноважений по закону розпоряджатися землями комунальної власності, чиї інтереси в даному випадку порушені.

Отже, передачею земельної ділянки у власність ОСОБА_3, а в подальшому - ОСОБА_7 порушено права та інтереси держави в особі Одеської міської ради, яка встановлює єдиний порядок для громадян та юридичних осіб по реєстрації, перереєстрації земельних ділянок зміну їх цільового призначення, нерухомого майна, а також отримання у власність земельних ділянок і отримання державних актів на них.

Відповідно до ст. 121 Конституції України представництво інтересів держави у суді покладається на органи прокуратури України.

Згідно до ч. 5 ст. 36-1 Закону України підставою для представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних політичних та інших інтересів внаслідок протиправних дій фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Таким чином прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форму його здійснення. Державні інтереси закріплюються, як нормами Конституції України. Так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі державних інтересів є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на охорону землі як національного багатства.

Статтею 1 Земельного кодексу України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно рішення Конституційного Суду України № 1-199 від 8 квітня 1999 року державні інтереси закріплюються, як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі державних інтересів є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на охорону землі, як національного багатства.

Наведені вище обставини та законодавчі положення свідчать про необхідність задоволення позовних вимог прокурора та визнання недійсним державного акту серії ЯЖ №315570 на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, виданого ОСОБА_3

Відповідно до положень ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужено особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ч.1 ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

- було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

- було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

- вибуло з володіння власника або особи , якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Право на захист права власності із застосуванням ст. 393 та ст.388 ЦК України має лише власник цього майна, який відповідно до норм процесуального закону підтвердить своє право.

Враховуючи, що земельна ділянка перейшла у власність ОСОБА_3 на підставі постанови суду, яка була у подальшому скасована, тому можна вважати, що вона, та в подальшому ОСОБА_4 набули право власності на земельну ділянку без відповідної правової підстави, земельна ділянка вибула з володіння власника - Одеської міської ради не з її волі іншим шляхом, у зв'язку з чим вказана земельна ділянка має бути вилучена з володіння ОСОБА_4 та повернута територіальній громаді м. Одеси.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК.

Відповідно до частини п'ятої статті 12 ЦК добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

Рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

З урахуванням зазначених вище роз'яснень Пленуму Верховного суду України позов прокурора в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, що був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 19.09.2008 року та в частині визнання недійсним державного акту серії ЯЖ №474118 на право власності на земельну ділянку, є необґрунтованим та задоволенню не підлягає, адже задоволення судом віндикаційного позову прокурора та витребування земельної ділянки з незаконного володіння ОСОБА_4 не пов'язується із дійсністю договору купівлі-продажу від 19.09.2008 року.

Згідно ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Таким чином, рішення суду по справі про задоволення позову про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3, що був виданий ОСОБА_3, у разі набуття рішенням законної сили є підставою для скасування Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції реєстрації права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,0300 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер 5110136900:45:008:0022, та для внесення Управлінням Державного агентства земельних ресурсів у м. Одесі Одеської області відповідних змін у Поземельну книгу, а тому суд вважає за необхідне встановити саме такий порядок виконання рішення.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню в рівних частках з відповідачів в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 88, 213, 215, 217, 226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи - Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції, Управління Державного агентства земельних ресурсів у м. Одесі Одеської області про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку - задовольнити частково.

Визнати недійсним державний акт серії ЯЖ № 315570 на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, виданий ОСОБА_3.

Витребувати земельну ділянку площею 0,0300 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер 5110136900:45:008:0022 з незаконного володіння ОСОБА_4 та передати її територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь держави Україна судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_2) на користь держави Україна судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Встановити порядок виконання цього рішення суду відповідно до якого це рішення у разі набрання ним законної сили є підставою для скасування Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції реєстрації права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,0300 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер 5110136900:45:008:0022, та для внесення Управлінням Державного агентства земельних ресурсів у м. Одесі Одеської області відповідних змін у Поземельну книгу.

Рішення може бути оскаржене прокурором до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частини.

Рішення може бути оскаржене позивачем та третіми особами до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення із заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня оголошення ухвали про залишення заяви без задоволення.

Суддя Петренко В. С.