Ухвала

від 10.11.2014 по справі 822/3002/14

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/3002/14

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

10 листопада 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "СеАл і Ко" до Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області (далі - Хмельницька ОДПІ), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Хмельницької ОДПІ від 19.05.2014 року форми "Р" №0001132210/71.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року адміністративний позов приватного підприємства "СеАл і Ко" задоволено , а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області від 19.05.2014 року форми "Р" №0001132210/71.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити .

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився , однак надав суду заперечення на апеляційну скаргу.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився . Про причини своєї неявки суд не повідомив .

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року- без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, звертаючись до суду першої інстанції та на аргументацію позовних вимог, позивач вказав на те, що висновки відповідача, які викладені в акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки №719/220/35668807 від 05.05.2014 року не відповідають положенням Податкового кодексу України (далі - ПК України). Приватне підприємство (далі - ПП) "СеАл і Ко" вважає, що ним правомірно сформовані витрати та податковий кредит по податку на додану вартість (далі - ПДВ) по господарських операціях щодо придбання товарно-матеріальних цінностей у товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Арктика-Трейд.Ю.А.". та те, що реальність здійснення господарських операцій із вказаним контрагентом підтверджується необхідними первинними бухгалтерськими документами, які надавались позивачем відповідачу під час проведення перевірки. Крім того, придбаний товар у ТОВ "Арктика-Трейд.Ю.А." був оприбуткований позивачем за даними бухгалтерського обліку та частково реалізований у господарській діяльності, від якої отримано прибуток, а відтак позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача щодо безпідставного включення позивачем до податкового кредиту ПДВ в сумі 14053,00 грн., за вказаною операцією є не обґрунтованими, а тому податкове повідомлення-рішення Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області, від 19.05.2014 року форми "Р" №0001132210/71 є протиправним та підлягає скасуванню в повному обсязі.

Судова колегія апеляційної інстанції повністю погоджується з даним висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку публічно - правовому спору, в межах апеляційної скарги, зазначає наступне.

Так, позивач - приватне підприємство "СеАл і Ко", код ЄДРПОУ 35668807, зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності 07.03.2008 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 31.07.2014 року, взяте на податковий облік в органах Державної податкової служби України від 11.03.2008 року за №221800002297.

Основними видами діяльності позивача згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 31.07.2014 року за КВЕД є: 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний); 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього.

На підставі направлення №135 від 15.04.2014 року, виданого Хмельницькою ОДПІ та пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі - ПКУ, Кодекс), відповідно до наказу Хмельницької ОДПІ від 15.04.2014 року №380, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП "СеАл і Ко" (код ЄДРПОУ 35668807) з питань формування податкового кредиту за листопад 2012 року та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2012 рік по взаємовідносинах з ТОВ "Арктика-Трейд.Ю.А." (код ЄДРПОУ 38214448) за листопад 2012 року. За результатами вищевказаної перевірки відповідачем складений акт №719/220/35668807 від 05.05.2014 року.

На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 19.05.2014 року, форми "Р" за №0001132210/71, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 17566,25 грн., з яких 14053 грн. - за основним платежем 3513,25 - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0001132210/71 від 19.05.2014 року, базується на висновку відповідача вказаного в акті перевірки №719/220/35668807 від 05.05.2014 року, про те, що на порушення пунктів 198.1, 198.3 ст. 198 ПК України завищено податковий кредит з податку на додану вартість за листопад 2012 року в сумі 14053 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість на вказану суму за рахунок не підтвердження документально реального характеру проведених господарських операцій з ТОВ "Арктика-Трейд.Ю.А." щодо придбання товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ) та їх використання в межах господарської діяльності позивача.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вірно встановив суд першої інстанції, позивачем в листопаді 2012 року, включено до податкового кредиту відповідного звітного періоду ПДВ на загальну суму 14053,0 грн., на підставі податкових накладних №56 від 21.11.2012 року і №57 від 30.11.2012 року, виписаних ТОВ "Арктика-Трейд.Ю.А.". Формування податкового кредиту з ПДВ підтверджується також податковими деклараціями з ПДВ та реєстрами виданих та отриманих податкових накладних за вказаний період.

Податковий кредит з податку на додану вартість в розмірі 14053,0 грн., сформований позивачем по господарській операції з придбання у ТОВ "Арктика-Трейд.Ю.А." ТМЦ (труба ПЕ100 д.63, труба ПЕ80 д.32, труба ПЕ д.25, труба ПЕ100 д.75, ввід дворовий д.25), на загальну суму 84315,00 грн., згідно договору поставки №16/11-1 від 16.11.2012 року, за умовами якого постачальник зобов'язується постачати товар (передавати у власність покупця) для використання у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах вказаного договору. Постачання здійснюється за рахунок Постачальника до місця знаходження покупця (п.1.1 та п.3.2 Договору).

На підтвердження здійснення господарських операцій між ПП "СеАл і Ко" і ТОВ "Арктика-Трейд.Ю.А." позивачем надані суду копії: договору поставки №16/11-1 від 16.11.2012 року, оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 (за 01.11.-31.12.2012 року) і рахунку 281 (за листопад 2012 року), видаткові накладні: №РН-0000064 від 21.11.2012 року та №РН-0000065 від 30.11.2012 року, банківської виписки та платіжних доручень: №214 від 17.12.2012 року; №218 та №219 від 20.12.2012 року; №220 від 24.12.2012 року на підтвердження оплати за придбаний товар.

Отже, судова колегія доводи апелянта про те, що необхідною умовою бюджетного відшкодування є, відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону №168/97-ВР, сплата сум податку на додану вартість до бюджету контрагентом позивача по всьому ланцюгу постачання колегія суддів відхиляє, оскільки, пункт 1.3 статті 1 Закону №168/97-ВР, даючи визначення платника податку як особи, яка зобов'язана утримати та внести до бюджету податок, визначає при цьому, що податок сплачується покупцем або особою, яка імпортує товари на митну територію України.

В свою чергу, вимога пункту 1.8 статті 1 Закону №168/97-ВР щодо надмірної сплати податку на додану вартість як необхідної умови бюджетного відшкодування стосується платника, який згідно з Законом №168/97-ВР поніс фактичні витрати щодо сплати зазначеного податку.

Законодавство України не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання відшкодування ПДВ поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав умови, щодо отримання такого відшкодування та має належні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін з урахуванням обставин, викладених в ухвалі суду апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Драчук Т. О.

Залімський І. Г.