ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/4309/14
Категорія: 8.2 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого - судді Скрипченка В.О.,
суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,
представника позивача Копанського С.А., представників відповідача Тарановського П.В. та Стратієвського А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Колективного сільськогосподарського підприємства «Роздільнянська коконосушарка» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Роздільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області до Колективного сільськогосподарського підприємства «Роздільнянська коконосушарка» про накладення арешту на кошти та інші цінності на суму податкового боргу 31 205,48 грн.,-
В С Т А Н О В И В:
28 липня 2014 року Роздільнянська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Одеській області звернулася до суду з адміністративним позовом до Колективного сільськогосподарського підприємства «Роздільнянська коконосушарка» (далі - КСП «Роздільнянська коконосушарка»), в якому просила накласти арешту на кошти та інші цінності Колективного сільськогосподарського підприємства «Роздільнянська коконосушарка» на суму податкового боргу 31 205, 48 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 31 205, 48 грн. З метою здійснення заходів щодо погашення податкового боргу відповідачу була вручена податкова вимога від 29.10.2013 року №1966-22, проте означена сума заборгованості у законодавчо визначеному порядку та строки самостійно КСП «Роздільнянська коконосушарка» сплачена не була. Виходячи з вищевикладених обставин та права органів державної податкової служби звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку, передбаченого підпунктом 20.1.17. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, позивач просив позов задовольнити.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2014 року адміністративний позов Роздільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області задоволено. Накладено арешт на кошти та інші цінності Колективного сільськогосподарського підприємства «Роздільнянська коконосушарка» (67400, Одеська обл., м. Роздільна, вул. Леніна, 75, код ЄДРПОУ 00725602) на суму податкового боргу 31 205, 48грн., які знаходяться на рахунках в установах банку ЮЖНЕ ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», М.ОДЕСА - МФО банку 328704, р/р №26009054410612, р/р №26051060718884, р/р №26006060749240.
Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням КСП «Роздільнянська коконосушарка» подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову Роздільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представника позивача Копанського С.А., представників відповідача Тарановського П.В. та Стратієвського А.Д., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що КСП «Роздільнянська коконосушарка» «Роздільнянська коконосушарка» зареєстроване Роздільнянською райдержадміністрацією Одеської області, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 19.03.1992 р. зроблено запис №15441200000000559, що підтверджується наявною у матеріалах справи належним чином засвідченою копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.05.2014 р. КСП «Роздільнянська коконосушарка» перебуває на обліку в Роздільнянській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області з 30.11.1992 р. за реєстраційним №80, що підтверджується наявною у матеріалах справи відповідною Довідкою податкового органу від 05.05.2014 р. №1415241400330.
Судом також встановлено, що у період з 22.04.2013 р. по 26.04.2013 р. на підставі тимчасового службового посвідчення від 10.10.2012 р. №12/04-00, виданого Роздільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією Одеської області Державної податкової служби, начальником відділу планування, організації податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю Роздільнянської МДПІ Одеської області ДПС Кацалап В.М., головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю Роздільнянської МДПІ Одеської області ДПС Каретко Д.О., згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, та відповідно до Наказу Роздільнянської МДПІ Одеської області ДПС від 12.04.2013 р. №268, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку КСП «Роздільнянська коконосушарка» з питань правових взаємовідносин з Компанією "Nitora Commodities AG" Швейцарія за період з 03.03.2012 р. по 21.04.2013 р..
За наслідками вказаної перевірки Роздільнянською МДПІ Одеської області ДПС складено Акт від 13.05.2013 р. №174/22-00/00725602 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки КСП «Роздільнянська коконосушарка» з питань правових взаємовідносин з Компанією «Nitora Commodities AG» Швейцарія за період з 03.03.2012 р. по 21.04.2013 р.», у висновках якого наголошено на тому, що станом на 31.08.2012 р. КСП «Роздільнянська коконосушарка» мало прострочену дебіторську заборгованість по розрахунках з нерезидентом у розмірі дол. США., яка станом на 21.04.2013 р. не була погашена в повному обсязі, у зв'язку з чим порушено вимоги ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Задовольняючи адміністративний позов Роздільнянської ОДПІ Головного управління Міндоходів в Одеській області суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.
На підставі складеного Акта перевірки від 13.05.2013 р. №174/22-00/00725602 Роздільнянською МДПІ Одеської області ДПС винесено податкові повідомлення-рішення від 05.06.2013 р. №0000132200 щодо визначення суми грошового зобов'язання за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за невиконання зобов'язань у загальному розмірі 30856,48 грн., та №0000142200 щодо визначення суми грошового зобов'язання за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за невиконання зобов'язань у загальному розмірі 340 грн.
Означені податкові повідомлення-рішення Роздільнянської МДПІ Одеської області ДПС від 05.06.2013 р. №0000132200, та №0000142200 були надіслані на адресу КСП «Роздільнянська коконосушарка», однак у зв'язку з неможливістю їх вручення були повернуті до податкового органу із відміткою органу зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до наявної у матеріалах справи Довідки Роздільнянської ОДПІ Головного управління Міндоходів в Одеській області від 25.06.2014 р. №7003/10/15-24-25, за підписом заступника начальника Інспекції Очередної О.І., станом на 25.06.2014 р. за даними карток особових рахунків за КСП «Роздільнянська коконосушарка» рахується податковий борг у розмірі 31205,48 грн.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Так, у порядку забезпечення сплати узгодженої суми заборгованості Роздільнянською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області 29.10.2013 р. винесено податкову вимогу №1966-22 на загальну суму 31205,48 грн., яка 29.10.2013 р. була отримана представником КСП «Роздільнянська коконосушарка», про що свідчить відповідний підпис на корінці означеної вимоги.
Проте, означена сума заборгованості у законодавчо визначеному порядку та строки самостійно КСП «Роздільнянська коконосушарка» сплачена не була.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.05.2014 року №21563413, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості щодо права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження відносно КСП «Роздільнянська коконосушарка» відсутні.
Згідно листа Державної інспекції сільського господарства в Одеській області від 19.05.2014 р. №05-14/06/2398, за підписом начальника Інспекції Мангер В.М., згідно даних Єдиного державного реєстру відомчих машин Держсільгоспінспекції України по Одеській області за КСП «Роздільнянська коконосушарка» техніки не значиться.
Відповідно до листа Центру надання послуг, пов'язаних з використанням транспортних засобів, з обслуговування м.Теплодар, Біляївського, В.Михайлівського, Роздільнянського та Фрунзівського районів підпорядкованого Управлінню Державтоінспекції від 20.05.2014 р. №926, згідно реєстраційних даних за КСП «Роздільнянська коконосушарка» АМТ немає.
Згідно з Довідкою Роздільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області від 05.05.2014 р. №4903/18, за підписом начальника Інспекції Дикун О.О., платник податків - КСП «Роздільнянська коконосушарка» має відкриті рахунки в установах банку, зокрема, ЮЖНЕ ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», м. Одеса - МФО банку 328704, номер рахунку 26009054410612 (долар США), номер рахунку 26051060718884 (українська гривня), номер рахунку 26006060749240 (українська гривня).
Суд першої інстанції правильно виходив з того, що звернення позивача до адміністративного суду з даним позовом обумовлено наявністю заборгованості та відсутністю добровільної її сплати відповідачем.
Так, згідно з пп. 14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Отже, поняття податкового боргу, відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, включає в себе грошове зобов'язання, яке самостійно узгоджене платником податків, або узгоджене в порядку оскарження, але не сплачене у встановлений Податковим кодексом України строк.
Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.
Право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якого органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації даного повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.
Підстави, встановлені підпунктом 20.1.3 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є спеціальними нормами, виключно для накладення адміністративного арешту за рішенням суду (судом) (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу), та не встановлюють інших обмежень щодо накладення арешту коштів на рахунку платника податків, який має податковий борг.
При цьому, відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, не може розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках, оскільки норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов'язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим. Норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість, підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.
Разом з тим, арешту коштів та інших цінностей такого платника податків, що знаходяться в банку, передує ряд заходів, визначених Главою 9 ПК України, які слід вжити податковому органу з метою забезпечення виконання платником податків свої зобов'язань, в тому числі встановлення майна та інших цінностей такого платника податків, що можуть стати джерелами погашення податкових зобов'язань платника податків, передача такого майна у податкову заставу та накладення адміністративного арешту на майно.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів погоджується, що в даному випадку податковим органом вжито усіх передбачених податковим законодавством необхідних заходів щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу, однак відсутність майна позивача унеможливлює виконання покладених на податковий орган функцій щодо забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань щодо погашення податкового боргу.
Відповідно до пп. 191-1.1.21 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України на контролюючі органи покладений обов'язок щодо організації роботи та здійснення контролю за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову Роздільнянською ОДПІ Головного управління Міндоходів в Одеській області.
Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.
Відтак, апеляційна скарга Колективного сільськогосподарського підприємства «Роздільнянська коконосушарка» задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Колективного сільськогосподарського підприємства «Роздільнянська коконосушарка» - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня2014 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.
Головуючий В.О.Скрипченко
Суддя О.С.Золотніков
Суддя Ю.В.Осіпов
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2014 |
Оприлюднено | 17.11.2014 |
Номер документу | 41338348 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський апеляційний адміністративний суд
Скрипченко В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні