Постанова

від 13.11.2014 по справі 922/2474/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2014 р. Справа № 922/2474/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О. , суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Крупа О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Христова М.М.

першого відповідача - не з'явився.

другого відповідача - Переверзєва К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2752 Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 02.09.14 р. у справі № 922/2474/14

за позовом Державної організації "Комбінат "Планета", смт. Ков'яги

до 1. Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" філія "Валківський автодор", м. Валки,

2. Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Харків

про стягнення 23436,78 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ДО "Комбінат "Планета" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача - ДП "Харківський облавтодор "ВАТ ДАК" Автомобільні дороги України" філія "Валківський автодор" 23436,78 грн. у тому числі: 14402,08 грн. заборгованості та 9034,70 грн. пені.

В процесі розгляду справи судом до її участі в якості другого відповідача залучено - Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Харків.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.09.2014 р. у справі № 922/2474/14 позов задоволено повністю. Стягнуто з ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", філія "Валківський автодор" в особі Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Державної організації "Комбінат Планета" Державного агентства резерву України суму у розмірі 23436,78 грн., а також суму судового збору у сумі 1827,00 грн.

Рішення мотивоване з посиланням на законність та обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог, з тих підстав, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем та ін.

Другий відповідач - Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Харків звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 02.09.2014 р. у даній справі та стягнути судові витрати, з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі та ін.

В обґрунтування апеляційної скарги другий відповідач посилається на те, що господарський суд при винесенні рішення не взяв до уваги той факт, що позивач при зверненні до суду пропустив встановлену законом позовну давність. Крім того вважає, що договір № 3 від 02.02.2010 р. укладений начальником філії "Валківський райавтодор»" ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанії "Автомобільні дороги України" без належних повноважень та ін.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, з мотивів викладених у відзиві та ін.

Перший відповідач у призначене судове засідання не з'явився.

Враховуючи факт належного повідомлення позивача та відповідачів про час та місце розгляду апеляційної скарги, та те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Неявка в судове засідання представника першого відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, 02.02.2010 р. між ДП "Харківський облавтодор" ВАТ ДАК "автомобільні дороги України", філія "Валківський райавтодор" (замовник) та Державною організацією комбінат "Планета" (виконавець) укладений договір № 3 на виконання робіт (далі - договір).

На виконання умов договору позивачем виконані роботи по очищенню автошляхів від снігових заметів автотракторною технікою (далі - роботи) на загальну суму 14402,08 грн., що підтверджується подорожніми листами та актом приймання - передачі виконаних робіт від 26.02.2010 р., які підписані сторонами та скріплені печатками без зауважень.

Згідно з п. 3.1. договору, загальна вартість робіт, які виконавець зобов'язався виконати за цим договором встановлюється виходячи з фактичного часу витраченого виконавцем на виконання робіт, із розрахунку: Бульдозер Т-130 МГ-1 - 146,96 грн. (сто сорок шість грн., 96 коп.) у тому числі ПДВ-20 % за один час роботи техніки.

Згідно з п 3.4. договору, замовник зобов'язався здійснити оплату виконаних робіт у термін (трьох) банківських днів, після підписання акту приймання - передачі виконаних робіт.

Згідно з п. 4.2. договору, за прострочення оплати виконаних робіт замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України, що діяла в період прострочки, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки оплати.

Відповідач за виконані роботи на суму 14402,08 грн. з позивачем не розрахувався.

30.05.2012 р. відповідач звернувся до позивача з листом № 201, в якому гарантував, що в рахунок виниклої заборгованості, роботи з ямкового ремонту автомобільної дороги на під'їзді до комбінату "Планета" будуть виконані у червні 2012 р. (а. с. 15)

01.07.2012 р. сторонами підписаний та скріплений печатками акт звірки взаємо розрахунків (а. с. 16).

Проте, зазначені роботи відповідачем не оплачені.

14.03.2014 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 (а. с. 18), в якій просив провести розрахунок за надані послуги згідно з договором № 3 від 02.02.2010 р., що складає 14402,08 грн. Відповідач відповіді на претензію не надав.

В зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати виконаних робіт, позивачем нарахована відповідачеві до стягнення пеня 9034,70 грн.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем та ін.

Відповідно до вимог ст. ст. 32 , 34 ГПК України , доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 11 ЦК України , цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 ЦК України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. ст. 626-629 ЦК України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України , за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України , якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

З матеріалів справи вбачається, що виконавець виконав всі роботи передбачені договором, що підтверджується актами приймання виконаних робіт.

Визначена в актах вартість робіт відповідає узгодженій договірній ціні та ціні, зазначеній у зведеному кошторисному розрахунку вартості будівництва.

Як вбачається з матеріалів справи зауважень щодо якості та вартості робіт відповідач позивачу не направляв.

На порушення вказаних норм та договірних зобов'язань відповідач заборгованість за виконані роботи в сумі 14402,08 грн. не сплатив.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України , зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до ст. ст. 525 , 526 , 530 Цивільного кодексу України , зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться: одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками господарського суду про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 14402,08 грн.

Відповідно до вимог ст. 610-612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати виконаних робіт позивачем на підставі п. 4.2. договору нарахована пеня.

Враховуючи викладене, судова колегія також погоджується з висновками господарського суду про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 9034,70 грн. пені.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що сплинула позовна давність, колегія суддів зазначає наступне:

Згідно зі ст. 256 ЦК України , позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з п 3.4. договору, замовник зобов'язався здійснити оплату виконаних робіт у термін (трьох) банківських днів, після підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.

Таким чином, початок перебігу позовної давності по зобов'язаннях з оплати почав свій відлік з моменту прострочення оплати відповідачем виконаних робіт.

Відповідно до ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

15.04.2014 р. позивачем направлена до першого відповідача з претензія № 1, в якій позивач вимагав оплату заборгованості за договором № 3 від 02.02.2010 р.

Матеріали справи містять гарантійний лист № 201 від 30.05.2012 р., в якому перший відповідач гарантує позивачу, що роботи з ямкового ремонту автомобільної дороги на під'їзді до комбінату "Планета" будуть виконані у червні 2012 р., в рахунок виниклої заборгованості

Крім того, між позивачем та першим відповідачем станом на 01.07.2012 р. підписано акт звірки взаєморозрахунків.

Відповідач підписуючи акт звірки взаєморозрахунків визнав факт наявності заборгованості, яка підлягала сплаті в зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань за укладеним договором. Тобто зазначені обставини, свідчать про вчинення відповідачем дії, яка з урахуванням вимог ст. 264 ЦК України , свідчить про переривання перебігу позовної давності, а також про те, що при зверненні до суду зазначена позовна давність пропущена позивачем не була та ін.

Отже, перебіг позовної давності перервався, а доводи відповідача щодо спливу позовної давності є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо доводів відповідача про перевищення повноважень філії та наведення підстав недійсності правочину, суд першої інстанції правомірно зазначив, що відповідно до п. 3.2 Положення про філію "Валківський райавтодор" ДП "Харківський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України", підприємство несе відповідальність по зобов'язанням Філії (а. с. 28).

З урахуванням підпункту 3.3 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 р. № 11, якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

Як свідчать матеріали справи, договір № 3 від 02.02.2010 р. укладений ДП "Харківський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" філія "Валківський райавтодор" на підставі Положення.

З урахуванням викладеного, суд визнає доводи відповідача позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданням всупереч вимогам ст. 33 ГПК України доказів в підтвердження обставин, на існуванні яких наполягає відповідач.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Харківської області від 02.09.14 р. у справі № 922/2474/14 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та чинного законодавства.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 ПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 02.09.14 р. у справі № 922/2474/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 10.11.2014 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.