Постанова

від 06.11.2014 по справі 813/4806/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2014 року № 813/4806/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кедик М.В.

за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

представника позивача Бичко О.І,

представника відповідача Чижевського М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод залізобетонних виробів» до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.03.2014 № 0001622250 та № 0001632250, -

встановив:

публічне акціонерне товариство «Дрогобицький завод залізобетонних виробів» (далі - позивач, ПАТ «Дрогобицький завод залізобетонних виробів») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - відповідач, Дрогобицька ОДПІ) про визнання незаконним та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.03.2014 № 0001632250 про сплату 22345 грн податку на прибуток приватних підприємств та № 0001622250 про сплату 19430 грн податку на додатку вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та штрафних (фінансових) санкцій 9715 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, про відсутність факту існування активів, а саме: сировини для виготовлення єдиного виду продукції підприємства - бетону, їхнього руху (транспортування) до ПАТ «Дрогобицький завод залізобетонних виробів», приймання за кількістю та якістю, на які ТОВ «Вест-Інвест

Груп» та ПП «Інсайтбуд» виписано видаткові та податкові накладні для ПАТ «Дрогобицький завод залізобетонних виробів», оскільки до перевірки не представлено товарно-транспортних накладних. Вважає такі висновки необ'єктивними та такими, що не відповідають чинному законодавству.

Окрім того позивач вказує, що для перевірки підприємством було надано усі первинні документи, які підтверджують фінансово-господарські відносини підприємства із ТОВ «Вест-Інвест Груп» та ПП «Інсайтбуд»: договори, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, отримані податкові накладні, видаткові накладні, акти приймання - передачі, платіжні доручення, сертифікати тощо. Зазначає, усі надані для перевірки первинні документи складені у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та мають усі необхідні обов'язкові реквізити.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву. Відповідач вказує, що згідно з ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначає, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Вказує, що під час проведення перевірки податковим органом були використані відомості актів перевірки ДПІ у Подільському районі Головного управління Міндоходів України у м. Києві від 25.07.2013 № 604/56-26-22-4-04/36190153 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Інсайтбуд» (код ЄДРПОУ 36190153) з питань дотримання вимог податкового законодавства по господарських відносинах із ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп» (код ЄДРПОУ 37241554), ПП «Один два три» (код ЄДРПОУ 34029127), ТОВ «Будівельна компанія «АРС» (код ЄДРПОУ 37264634), ТОВ «АРС Трейд» (код ЄДРПОУ 37451200) та ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» (код ЄДРПОУ 33499358) та ДПІ у Пустомитівському районі від 26.06.2013 № 768/2200/36874548 «Про неможливість проведення виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Вест-Інвест Груп» (код ЄДРПОУ 36874548) з питань правомірності формування податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість із ТОВ «БК «АРС» (код ЄДРПОУ 37264634) за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 із ТОВ «БК АТР Груп» (код ЄДРПОУ 37241554) за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 із ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» (код ЄДРПОУ 33499358) за період з 01.01.2010 по 31.12.2012». Відповідач стверджує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено правомірно і підстав для їх скасування немає.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях, просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, якими такі обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини справи.

На підставі направлення від 25.01.2014 № 42/22-50 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Дрогобицький завод залізобетонних виробів».

За результатами перевірки податковим органом складено акт від 05.02.2014 № 80/22-50/05505495 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки діяльності ПАТ «Дрогобицький завод залізобетонних виробів», код ЄДРПОУ 05505495 дотримання вимог податкового законодавства при придбанні товарів (робіт, послуг) в ТОВ «Вест-Інвест-Груп» (код ЄДРПОУ 36874548) за період липень, серпень, вересень 2011 року, ПП «Інсайтбуд» (код ЄДРПОУ 36190153) за період вересень, жовтень 2011 року та подальшого їх використання у господарській діяльності» (далі - Акт перевірки).

У Акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змініми і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 19430 грн, у тому числі за липень 2011 року у сумі 2855 грн, за вересень 2011 року в сумі 11431 грн, за жовтень 2011 року у сумі 5144 грн;

- п. 138.2, п. 138.8, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змініми і доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 22345 грн, в тому числі за ІІ - ІV квартали 2011 року у сумі 22345 грн;

- не підтверджено реальність здійснення операцій з ТОВ «Вест-Інвест Груп» та ПП «Інсайтбуд».

Вказані у акті порушення ґрунтуються на висновках податкового органу про непідтвердження позивачем факту здійснення господарських операцій з ТОВ «Вест-Інвест Груп» у липні, серпні, вересні 2011 року та ПП «Інсайтбуд» у вересні, жовтні 2011 року.

Як вбачається зі змісту даного акта, під час перевірки ПАТ "Дрогобицький завод залізобетонних виробів" відповідач використав:

- статутні документи, реєстраційні документи;

- установчі документи, накладні та податкові накладні на одержання товару, рахунки бухгалтерського обліку, реєстр отриманих та виданих них накладних, банківські виписки;

- інформаційну систему «Податковий блок»;

- акт ДПІ у Подільському районі Головного управління Міндоходів України у м. Києві від 25.07.2013 № 604/56-26-22-4-04/36190153 Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Інсайтбуд» (код ЄДРПОУ 36190153) з питань дотримання вимог податкового законодавства по господарських відносинах із ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп» (код ЄДРПОУ 7241554), ПП «Один два три» (код ЄДРПОУ 34029127), ТОВ «Будівельна компанія «АРС» (код ЄДРПОУ 37264634), ТОВ «АРС Трейд» (код ЄДРПОУ 37451200) та ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» (код ЄДРПОУ 33499358);

- акт ДПІ у Пустомитівському районі від 26.06.2013 № 768/2200/36874548 «Про неможливість проведення» виїзної позапланової документальної перевірки ТзОВ «Вест-Інвест Груп» (код ЄДРПОУ 36874548) з питань правомірності формування податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість із ТОВ «БК «АРС» (код ЄДРПОУ 37264634) за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 із ТОВ «БК АТР Груп» (код ЄДРПОУ 37241554) за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 із ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» (код ЄДРПОУ 33499358) період з 01.01.2010 по 31.12.2012».

На підставі вказаного вище акта перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.03.2014 № 0001622250, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 29145,00 грн (основний платіж 19430 грн, штрафна (фінансова) санкція - 9715 грн) та податкове повідомлення-рішення від 25.03.2014 № 0001632250, відповідно до якого ПАТ «Дрогобицький завод залізобетонних виробів» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 22345,00 грн.

Не погодившись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року зі змінами та доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з пп. 138.8.1 п. 138.8 ст.138 ПК України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1 п. 2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.

Відповідно до пп. 1.2 п. 1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (пп. 2.1 п. 2 Положення).

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2 ст. 9 цього Закону).

З вищенаведених норм випливає, що обов'язковою умовою отримання позивачем права на податковий кредит є наявність первинних бухгалтерських та податкових документів, а також використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах підприємницької діяльності.

На підтвердження господарських операцій із ТОВ «Вест-Інвест-Груп» позивачем надано Договір купівлі-продажу від 09.06.2011 № 9/06-11, відповідно до умов якого ТОВ «Вест-Інвест-Груп» (Продавець) зобов'язується передати, а ПАТ «Дрогобицький завод залізобетонних виробів» (Покупець) зобов'язується прийняти у власність товар згідно накладної і сплатити ціну, визначену у накладній відповідно до кожного конкретного факту поставки товару.

На виконання умов Договору № 9/06-11 ТОВ «Вест-Інвест-Груп» передало, а ПАТ «Дрогобицький завод залізобетонних виробів» прийняло товар - суперпластифікатор FM-D/P згідно видаткових накладних від 01.07.2011 № РН-0000010, від 16.08.2011 № РН-0000019, від 02.09.2011 № РН-0000023.

ТОВ «Вест-Інвест-Груп» на вказаний товар видало ПАТ «Дрогобицький завод залізобетонних виробів» податкові накладні від 01.07.2011 № 10, від 16.08.2011 № 19, від 02.09.2011 № 23, які скріплені печаткою Продавця.

На підтвердження господарських операцій із ПП «Інсайтбуд» позивачем надано Договір купівлі-продажу від 08.06.2011 № 8/06-11Д, відповідно до умов якого ПП «Інсайтбуд» (Постачальник) зобов'язується поставляти та передавати у власність добавки для бетону, а ПАТ «Дрогобицький завод залізобетонних виробів» (Покупець) зобов'язується прийняти продукцію та оплачувати її на умовах даного Договору.

На виконання умов Договору № 8/06-11Д ПП «Інсайтбуд» поставило ПАТ «Дрогобицький завод залізобетонних виробів» продукцію берафлуїд та берамент згідно видаткових накладних від 02.09.2011 № РН-0000037, від 26.09.2011 № РН-0000043, від 14.10.2011 № РН-0000053 та виписало податкові накладні від 14.10.2011 № 53, від 02.09.2011 № 37, від 26.09.2011 № 43, які скріплені печаткою Продавця.

Поставлена ТОВ «Вест-Інвест-Груп» та ПП «Інсайтбуд» продукція - суперпластифікатор FM-D/P, берафлуїд та берамент були отримані матеріально-відповідальною особою ПАТ «Дрогобицький завод залізобетонних виробів» - начальником виробництва, про що міститься відповідна відмітка на видаткових накладних, оприбутковані на склад та використані у виробництві бетону.

Позивачем також долучено до матеріалів справи:

- копії витягів із реєстрів отриманих та виданих податкових накладних № 07 за період 01.07.2011 - 31.07.2011, № 08 за період 01.08.2011 - 31.08.2011, № 09 за період 01.09.2011 - 30.09.2011, № 10 за період 01.10.2011 - 31.10.2011;

- копії матеріальних звітів за липень, серпень, вересень, жовтень 2011 року, які підтверджують використання поставленої ТОВ «Вест-Інвест-Груп» та ПП «Інсайтбуд» продукції при виготовлені ПАТ «Дрогобицький завод залізобетонних виробів» бетонних сумішей;

- копії норм на використання матеріалів ПАТ «Дрогобицький завод залізобетонних виробів»;

- копію Національного стандарту України ДСТУ Б В.2.7-176:2008 «Суміші бетонні та бетон»;

- копії висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 28.01.2011 № 05.03.02-07/6456 та від 22.04.2008 № 05.03.02-03/24576, які підтверджують відповідність національним стандартам продукції отриманої від ТОВ «Вест-Інвест-Груп» та ПП «Інсайтбуд»;

- копії витягів з журналу реєстрації контролю за переміщенням транспорту по ввозу ТМЦ ПАТ «Дрогобицький завод залізобетонних виробів», які підтверджують факт ввозу ТОВ «Вест-Інвест-Груп» та ПП «Інсайтбуд» продукції на територію ПАТ «Дрогобицький завод залізобетонних виробів».

У сукупності вищенаведені фактичні обставини справи та наведені документи доводять факт придбання товарів (суперпластифікатора FM-D/P, берафлуїда та берамента) позивачем у ТОВ «Вест-Інвест-Груп» та ПП «Інсайтбуд» та використання їх у власній господарській діяльності (у виробництві бетону).

Щодо доводів відповідача про ненадання позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних щодо транспортування придбаних товарів, що на думку відповідача, свідчить про нереальність здійснення операцій, слід зазначити наступне.

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля (з грудня 2013 року - лише товарно-транспортні накладні).

Вказані Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом України не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Дослідивши акт перевірки, суд приходить до висновку, що викладені в ньому обставини порушень позивачем податкового законодавства сформовані не на підставі аналізу первинної документації, зауважень до змісту та оформлення документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, а на підставі аналізу актів інших податкових органів та ґрунтуються на твердженнях податкового органу про неможливість здійснення господарських операцій ТОВ «Вест-Інвест-Груп» та ПП «Інсайтбуд» та їх постачальників у зв'язку з відсутністю їх за місцем знаходження. Підставою для таких висновків стали:

- акт ДПІ у Пустомитівському районі від 26.06.2013 № 768/2200/36874548 «Про неможливість проведення виїзної позапланової документальної перевірки ТзОВ «Вест-Інвест Груті»;

- акт ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів України у м. Києві від 25.07.2013 № 604/56-26-22-4-04/36190153 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Інсайтбуд».

Суд зазначає, що акти стосовно перевірки вищевказаних юридичних осіб датовані 2013 року, не можуть бути підтвердженням того, що ТОВ «Вест- Інвест-Груп» за період липень, серпень, вересень 2011 року згідно з договором № 9/06/11 та ПП «Інсайтбуд» за період вересень, жовтень 2011 року згідно з договором № 8/06/11-Д у 2011 році не здійснювало поставки продукції.

При цьому, суд звертає увагу, що вказаними актами не досліджувалася діяльність позивача та не було встановлено порушення законодавства саме позивачем, а встановлено виключно неможливість проведення перевірки ПП «Інсайтбуд» та ТОВ «Вест-Інвест-Груп». Окрім того, акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може містити жодних висновків про господарські операції, оскільки таким актом лише документується факт неможливості проведення зустрічної звірки.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, що стосуються господарських операцій між ПАТ Дрогобицький завод залізобетонних виробів» та ТОВ «Вест-Інвест-Груп», ПП «Інсайтбуд» суд надає перевагу належним письмовим доказам, а саме документам первинного бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що податкові накладні отримані позивачем ТОВ «Вест-Інвест-Груп» та ПП «Інсайтбуд» оформлені у відповідності до вимог п. 201.1 Податкового кодексу України і містять необхідні реквізити, передбачені Податковим кодексом України.

У матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсним в установленому порядку вищевказаних договорів та порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних. Водночас зібраними у справі доказами підтверджується реальність господарських операцій позивача, а відтак спростовуються висновки акта перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду. При цьому реальність господарських операцій доведена позивачем належними та допустимими доказами, а правомірність виставлених податкових повідомлень-рішень відповідач не довів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статті 94 КАС України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 160-163 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області від 25.03.2014 № 0001622250.

Визнати протиправним та касувати податкове повідомлення-рішення Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області від 25.03.2014 № 0001632250.

Стягнути із Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод залізобетонних виробів» (вул. Фабрична, 61, м. Дрогобич, Львівська область, 82103, код ЄДРПОУ 05505495) судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 копійок.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.

Повний текст постанови складено 11.11.2014 року.