Рішення

від 05.11.2014 по справі 910/4326/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/4326/14 05.11.14

За позовомПублічного акціонерного товариства "Інтеграл-Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант Бот Сервіс" треті особи 1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Адамант"; 2.Товариство з обмеженою відповідальністю "Краснол-інвест"; 3.Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт Фешн Груп" прозвернення стягнення на предмет іпотеки

Головуючий суддя Літвінова М.Є.

Судді Грєхова О.А.

Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Стовбун О.Й. - представник за дов.;

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи-1: Анікєєв Я.О. - представник за дов.;

від третьої особи-2: не з'явились;

від третьої особи-3: не з'явились.

У судовому засіданні 05.11.2014, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Інтеграл-банк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант Бот Сервіс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант" про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки №2613 від 26.02.2009 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №852 від 26.02.2009 у розмірі 33 353 202,73 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.03.2014 порушено провадження у справі №910/4326/14, розгляд справи призначено на 14.04.2014.

Ухвалою від 14.04.2014, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи №910/4326/14 відкладений на 12.05.2014.

Ухвалою від 12.05.2014, на підставі ст.ст. 69, 77 ГПК України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, разом з тим розгляд справи №910/4326/14 відкладений на 02.06.2014.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 02.06.2014, у зв'язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. на лікарняному, справу № 910/4326/14 передано на розгляд судді Мельнику В.І.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.06.2014 справу №910/4326/14 прийнято до провадження судді Мельника В.І., розгляд призначений на 02.07.2014.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 16.06.2014, у зв'язку з поверненням судді Літвінової М.Є. з лікарняного, справу № 910/4326/14 передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.06.2014 справу №910/4326/14 прийнято до провадження судді Літвінової М.Є., розгляд призначений на 02.07.2014.

В судовому засіданні 02.07.2014 в порядку статті 77 ГПК України оголошено перерву до 21.07.2014.

В судовому засіданні 21.07.2014 в порядку статті 77 ГПК України оголошено перерву до 13.08.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2014 на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи №910/4326/14 відкладений на 15.09.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.20104 суд із власної ініціативи призначив колегіальний розгляд справи №910/4326/14.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 13.08.2014 справу № 910/4326/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Літвіновій М.Є., суддя Грєхова О.А., суддя Отрош І.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2014 справу №910/4326/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Літвіновій М.Є., суддя Грєхова О.А., суддя Отрош І.М. та призначено розгляд справи на 15.09.2014.

У зв'язку із перебуванням судді Літвінової М.Є. у відпустці, розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 15.09.2014 справу №910/4326/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Мельник В.І., судді Грєхова О.А., Отрош І.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.09.2014 справу №910/4326/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Мельник В.І., суддя Грєхова О.А., суддя Отрош І.М. та призначено розгляд справи на 08.10.2014.

У зв'язку із поверненням судді Літвінової М.Є. з відпустки, розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 01.10.2014 справу №910/4326/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Літвінова М.Є., судді Грєхова О.А., Отрош І.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.10.2014 справу №910/4326/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Літвінова М.Є., суддя Грєхова О.А., суддя Отрош І.М. та призначено розгляд справи на 08.10.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.10.2014, в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи №910/4326/14 відкладений на 29.10.2014.

Ухвалою від 29.10.2014, відкладено розгляд справи на 05.11.2014.

В судовому засіданні 05.11.2014, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2009 між Акціонерним комерційним банком "Інтеграл" (банк, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Інтеграл-банк", згідно п. 1.2 Статуту) та ТОВ "Адамант" (позичальник) укладено кредитний договір №852 (далі - кредитний договір), за умовами якого, банк відкриває позичальнику відкличну кредитну лінію заборгованістю по позичковому рахунку не більше 19 000 000,00 грн. строком по 25.02.2011 та із косячним зменшенням ліміту, починаючи з березня 2010 року на суму 1 583 333,00 грн. зі сплатою 30 процентів річних, а позичальник - використати отримані в рамках кредитної лінії кошти відповідно до умов цього договору, вчасно їх повернути та сплатити проценти та інші платежі, які передбачені або випливають з договору.

Мета кредиту - поповнення обігових коштів підприємства (п. 1.2).

Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору, позичальник зобов'язується використати кредитні кошти за зазначеною в договорі метою, вчасно їх повернути банку у відповідності до графіку вказаний в цьому пункті Договору.

Згідно п. 3.2 цього Договору, щомісячно в останній робочий день місяця, нараховувати проценти за користування кредитними коштами за період з 01 числа поточного місяця (або з дня надання кредитних коштів) по 30 (31)число поточного місяця (або по дату остаточного повернення кредитних коштів) на суму фактичного залишку заборгованості позичальника. Проценти за користування кредитом нараховуються до дати повного погашення позичальником всієї суми заборгованості за кредитом.

За порушення строків повернення кредиту і/або сплати процентів за кредитом позичальник зобов'язаний сплатити на вимогу банку пеню в розмірі 0,1 відсоток від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пеня нараховується з дня виникнення порушення зобов'язання до дня його фактичного виконання і сплачується позичальником на вимогу банку (п. 7.1 Кредитного договору).

За порушення вимог в п.4.6, 4.9 Договору, позичальник сплачує штраф у розмірі 5 000,00 грн. за кожний випадок порушення (п. 7.4).

Строк дії цього договору сторони встановили з дня отримання позичальником грошових коштів (кредиту), кінець дії - момент зарахування всієї суми заборгованості, включаючи проценти, неустойку і збитки, на рахунок банку.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою (штрафом, пенею), а також заставою.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, порушення зобов'язання є підставою для застосування до правопорушника правових наслідків, встановлених договором або законом.

Внаслідок порушення позичальником умов кредитного договору у нього виникла заборгованість в сумі 33 353 202,73 грн., з яких: 19 000 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 9 300 143, 71 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 3 713 582,14 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 1 314 476,88 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, 20 000,00 грн. - штраф за порушення вимог п. 4.6 кредитного договору та 5 000,00 грн. - штраф за порушення вимог п. 4.9 кредитного договору.

Вказаний розрахунок наданий банком відповідачем та позичальником не оспорений.

З розрахунку вбачається, що загальна заборгованість позичальника за кредитним договором розрахована по 18.06.2012 включно, оскільки ухвалою господарського суду Київської області від 19.06.2012 порушено провадження у справі №Б8/067-12 про банкрутство позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант".

Ухвалою попереднього засідання господарського суду Київської області від 03.10.2013 у справі №Б8/067-12/24 грошові вимоги ПАТ "Інтеграл-банк" до позичальника на суму 33 353 202,73 грн. визнані повністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.06.2014 у справі №Б8/067-12/24, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2014, затверджено план санації ТОВ "Адамант".

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" план санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, зо їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов'язань.

Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містять план санації, можуть бути: реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) частини боргів, про що укладається мирова угода; ліквідація дебіторської заборгованості; реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Закону; продаж частини майна боржника; зобов'язання інвестора про погашення боргу (частини боргу) боржника, зокрема шляхом переведення на нього боргу (частини боргу) та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань; виконання зобов'язань боржника власником майна боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань; продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу (для недержавних підприємств); одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, який відшкодовується в першу чергу згідно зі за рахунок реалізації майна боржника; звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі реалізації плану санації; інші способи відновлення платоспроможності боржника.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» інвестор (інвестори) за умови виконання зобов'язань, передбачених планом санації, може набути прав власності на майно боржника відповідно до законодавства та плану санації.

Суд, проаналізувавши в межах справи №Б8/067-12/24 план санації Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант», встановив, що він відповідає вимог ст. 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зокрема, містить наступні заходи щодо відновлення платоспроможності боржника: продаж частини майна боржника; звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі реалізації плану санації; реалізація заходів щодо погашення кредиторської заборгованості та заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості; залучення інвесторів; реструктуризацію та прощення (списання) частини боргів, про що укладено мирові угоди із кредиторами.

Як свідчить зміст ухвали від 12.06.2014 у справі №Б8/067-12/24, до плану санації Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант» від 10.06.2014 р. додано мирові угоди, зокрема, мирова угоду (додана до матеріалів справи), укладену 10.06.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Адамант» в особі керуючого санацією Анікєєва Ярослава Олеговича та кредитором Публічним акціонерним товариством «Інтеграл-Банк», відповідно до якої частина вимог кредитора підлягає прощенню (списанню), а частина - реструктуризації на 5 років.

Відповідно до вказаної угоди інвесторами є юридичні особи: ТОВ "Краснол-Інвест" та ТОВ "Смарт Фешн Груп", які були залучені до участі у справі в якості третіх осіб та які надали письмові пояснення, зокрема вказали, що дійсно план санації передбачає участь інвесторів у відновленні платоспроможності боржника шляхом виконання зобов'язань ТОВ "Адамант" перед кредиторами на підставі інвестиційних угод між боржником та інвесторами. В обмін на виконання зазначених зобов'язань інвестори набувають права власності на частину належного боржнику майна. 16.10.2014 відбулись збори кредиторів ТОВ "Адамант", за наслідком яких прийняли рішення про внесення змін до плану санації щодо продовження термінів укладення інвестиційних угод.

Щодо надання доказів виконання мирової угоди, треті особи зазначили, що планом санації передбачено часткове списання та реструктуризація кредиторської заборгованості ТОВ "Адамант" на підставі мирових угод із кредиторами. Такі угоди мають бути затверджені судом після виконання першої частини плану санації, в тому числі після виконання інвесторами зобов'язань боржника. Інвестори повідомили суду, що підстави для набрання сили мировими угодами відсутні, вони не затверджені, а отже, в силу ст. 78 ГПК України, не мають юридичної сили.

В ухвалі від 12.06.2014 у справі №Б8/067-12/24 господарський суд Київської області зазначив, що план санації ТОВ «Адамант» від 10.06.2014 містить умови участі інвесторів щодо зобов'язань надання грошових коштів (за умови виконання зобов'язань інвестором, визначених планом санації, він набуває прав власності на майно боржника відповідно до законодавства та плану санації), умови відповідальності інвесторів, строк та черговість виплати боржником та інвесторами боргу кредиторам, джерела погашення боржником заборгованості перед кредиторами.

Київський апеляційний господарський суд в постанові від 17.07.2014 у справі №Б8/067-12/24, зокрема зазначив, що відповідно до плану санації між інвесторами та боржником укладаються окремі інвестиційні договори, за якими інвестори виконують зобов'язання перед кредиторами в обмін на що боржник передає інвестору право власності на частину свого майна.

Частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» від 13.06.2007 №8 передбачено, що за змістом частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007) (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини» від 18.11.2003 №01-8/1427).

Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії», п. 61).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Отже, доказів виконання наведених зобов'язань інвесторами сторони суду не надали, тому підстав вважати, що вони набули право власності на майно боржника, відсутні.

Наведені обставини також спростовують твердження відповідача про реструктуризацію заборгованості та заміною первісного зобов'язання новим зобов'язання.

Також судом встановлено, що 26.02.2009 між АКБ "Інтеграл" та ТОВ "Адамант Бот Сервіс" (іпотекодавець) укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим №2613.

Договір іпотеки укладеним з метою забезпечення виконання зобов'язання позичальника - ТОВ "Адамант" за кредитним договором №852 від 26.02.2009.

На забезпечення виконання позичальником основного зобов'язання іпотекодавець передає в іпотекотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно - предмет іпотеки: стоїчне нафтоналивне судно "АДАМАНТ", що розташоване за адресою: м. Київ, вул.. Костянтинівська, 73. Рік побудови - 2005 довжина - 12,58 м.; ширина - ,75 м.; осадка - 1,74м. Предмет іпотеки належить іпотекодавцеві на підставі свідоцтва про право власності на судно, виданого 11.04.2006 серії PV№01527.

Як свідчить п.2.4 договору, сторони погодили, що вартість предмета іпотеки - 1 950 000,00 грн.

Позивач надав до матеріалів справи висновок суб'єкта оціночної діяльності, асоціації "УкрЕксПроБуд"(сертифікат №13771/12 від 03.09.2012, свідоцтво №10112 від 26.07.2013, свідоцтво №38 від 12.07.2013, МФ №999 від 07.02.1998, посвідчення МФ№4525-ПК від 14.02.2013), відповідно до якого ринкова вартість предмета іпотеки на 31.01.2014 складає 1 006 400,00 грн.

Згідно п. 5.1 Договору, іпотеко держатель набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки у разі якщо на день, визначений кредитним договором або додатковими угодами до нього, позичальник не поверне іпотеко держателю кредит в повному обсязі, не сплатить проценти за користування кредитом, пеню, штраф, іншу заборгованість, платежі та санкції, що передбачені та/або випливають з основного зобов'язання.

Згідно з частиною 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 2 статті 590 ЦК України передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором, доказів протилежного суду не надано, іпотеко держатель в порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку", надіслав позичальнику та іпотекодавцеві вимоги про усунення порушення (вимоги №03-03/70 від 14.01.2014, направлена 14.01.2014, отримана 16.01.2014, №03-03/502 від 03.03.2011, направлена 03.03.2011, №03-03/71 від 14.01.2014, направлена 14.01.2014, отримана 19.02.2014), якими позивач повідомив про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі їх не виконання в тридцяти денний строк.

Станом на момент розгляду спору по суті, відповідачем зобов'язання, забезпечені Іпотечним договором, не виконано, грошових коштів на користь банку не перераховано.

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки (ч. 1 ст. 11 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до п.1.3 Договору, ним забезпечується виконання зобов'язання позичальника по поверненню іпотеко держателеві суми кредиту, сплаті процентів за користування кредитом, пені, штрафу, іншої заборгованості, платежів і санкцій, що передбачені та/або випливають з основного зобов'язання, включаючи як зобов'язання , передбачені кредитним договором так і будь-якими додатковими угодами про внесення змін до нього, в тому числі щодо розміру кредиту, процентів за користування кредитом, пені, штрафу, строку дії кредитного договору, встановлення інших майнових санкцій за невиконання умов кредитного договору.

За вибором іпотеко держателя застосовується один із наведених способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотеко держателя: за рішенням суду у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса (п. 5.2).

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

У ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Згідно з ч. 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку" початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Зокрема, щодо оцінки предмета іпотеки, у листі від 07.10.2010 Верховний суд України зазначив наступне: "визначення ціни в одних випадках за ціну позову береться початкова вартість, що зазначена у договорі, в інших - встановлена вартість предмета іпотеки на час розгляду справи при видачі витягу із державного реєстру. Вирішуючи ці питання, суди мають виходити з того, що ціна предмета іпотеки встановлюється в самому договорі. Якщо при розгляді справи сторони з такою оцінкою погоджуються, то в суду немає підстав її не брати до уваги, оскільки вона є умовою договору. Якщо між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то залежно від того, яка сторона її оспорює, вона зобов'язана за змістом ч. 3 ст. 10 ЦПК довести інший його розмір, зокрема подати клопотання про призначення та проведення відповідної судової експертизи".

Під час розгляду справи сторони не надали заперечень щодо початкової ціни продажу предмета іпотеки, клопотань про призначення експертизи не заявлено, а в договорі вони погодили - 1 950 000,00 грн.

Також позивачем до справи доданий висновок про вартість майна - предмета іпотеки, яка проведена 31.01.2014, відповідно до якого ринкова вартість предмета іпотеки на 31.01.2014 становить 1 006 400,00 грн., що не оспорено відповідачем.

Також необхідно зазначити, що у іпотечному договорі зазначається не початкова вартість предмета іпотеки для його подальшої реалізації, а вартість іпотечного майна визначена за домовленістю сторін станом на момент укладання договору. Станом на момент вирішення спору вказана в договорі іпотеки ціна вже не відповідає ринковій вартості майна, що є предметом іпотеки.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що продаж предмета іпотеки повинен відбуватися шляхом проведення прилюдних торгів, із початковою ціною реалізації предмета іпотеки встановленою висновком Суб'єкта оціночної діяльності, асоціації "УкрЕксПроБуд" від 31.01.2014, що становить 1 006 400,00 грн. (один мільйон шість тисяч чотириста гривень 00 коп.).

За таких обставин справи позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Звернути стягнення на предмети іпотеки за іпотечним договором від 26.02.2009, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим № 2613, а саме:

- стоєчне нафтопаливне судно "адамант" (рік побудови - 2005; довжина - 12,58 м., ширина - 4,75 м., осадка - 1,74 м.), розташоване за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 73, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Адамант Бот Сервіс" (04080, м. Київ, вул.Костянтинівська, 73, код 33403702) на підставі свідоцтва про право власності на судно, виданого 11.04.2006 Інспекцією ГДРФ України, серія PV №01527.

За рахунок звернення стягнення на предмети іпотеки, а саме: стоєчне нафтопаливне судно "АДАМАНТ" (рік побудови - 2005; довжина - 12,58 м., ширина - 4,75 м., осадка - 1,74 м.), розташоване за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 73, задовольнити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Інтеграл-банк" (03057, м. Київ, пр. Перемоги, 52/2, код 22932856) за договором №852 від 26.02.2009 у розмірі 33 353 202,73 грн. (тридцять три мільйона триста п'ятдесят три тисячі двісті дві тисячі 73 коп.), з яких: 19 000 000,00 грн. (дев'ятнадцять мільйонів гривень) заборгованість за кредитом, 9 300 143, 71 грн. (дев»ять мільйонів триста тисяч сто сорок три гривні 71 коп.) заборгованості за процентами за користування кредитом, 3 713 582,14 грн. (три мільйона сімсот тринадцять тисяч п'ятсот вісімдесят дві гривні 14 коп.) пені за несвоєчасне погашення кредиту, 1 314 476, 88 грн. (один мільйон триста чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят шість гривень 88 коп.) пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 коп.) штрафу за порушення п. 4.6 кредитного договору та 5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень) штрафу за порушення вимог п. 4.9 кредитного договору.

Встановити спосіб реалізації вищевказаного предмета іпотеки за іпотечним договором від 26.02.2009, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим № 2613, шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження, з початковою ціною, встановленою висновком Суб'єкта оціночної діяльності, асоціації "УкрЕксПроБуд" від 31.01.2014, що становить 1 006 400,00 грн. (один мільйон шість тисяч чотириста гривень 00 коп.).

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант Бот Сервіс" (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 73, код 33403702) на користь Публічного акціонерного товариства "Інтеграл-банк" (03057, м. Київ, проспект Перемоги, 52/2, код 22932856) судовий збір у розмірі 20 128,00 грн. (двадцять тисяч сто двадцять вісім гривень 00 коп.).

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 10.11.2014.

Головуючий суддя М.Є. Літвінова

Судді О.А. Грєхова

І.М. Отрош