Рішення

від 13.11.2014 по справі 759/13594/14-ц

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/13594/14-ц

пр. № 2/759/4916/14

13 листопада 2014 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Борисенко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань цивільну справу за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ТОВ «Пан Сувенір Інтернешнл» про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 11.08.2014 року звернувся до суду з позовом до відповідачів про солідарне стягнення заборгованості в сумі 122639,21 доларів США, що еквівалентно 1472061,50 грн., що виникла за кредитним договором № 014/2547/74/27527 від 23.02.2006 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 23.02.2006 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/2547/74/27527, відповідно до умов якого, позичальник, отримав у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» кредит в сумі 84500,00 доларів США, зі строком користування до 23.02.2016 року зі сплатою 15 % відсотків річних за користування кредитними коштами.

Банк виконав свої зобов'язання перед позичальником за кредитним договором у повному обсязі, що підтверджується заявою на видачу готівки №POZ/414-17 від 23.02.2006 року.

29.12.2011 року з метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці України, кредитор та позичальник уклали додаткову угоду №1 до кредитного договору про зміну умов погашення (реструктуризацію) кредиту. Строк кредиту було збільшено на 228 календарних місяців, у зв'язку з чим датою погашення кредиту є 23.02.2035 рік.

На підставі згаданої додаткової угоди з 30.12.2011 року фактична заборгованість за сумою кредиту збільшується на суму заборгованості за процентами (п.2.3.).

З 28.01.2012 року погашення заборгованості здійснюється шляхом здійснення щомісячних ануїтетних платежів.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 23.02.2006 року між позивачем та ТОВ «Пан Сувенір Інтернешнл» було укладено договір поруки, відповідно до умов якого, поручитель відповідає перед банком за виконання позичальником усіх його зобов'язань, що виникли з кредитного договору.

Відповідач ОСОБА_2 з березня 2012 року свої зобов'язання за кредитним договором не виконує у зв'язку з чим станом на 16.05.2014 року за нею числиться заборгованість перед банком у сумі: 351, 93 доларів США - заборгованість по сумі кредиту та 6 288, 37 доларів США - заборгованість по відсоткам.

19.05.2014 року боржнику було надіслано вимогу про дострокове виконання зобов'язання, а також поручителю про необхідність виконання зобов'язання за договором поруки, проте в установлений строк заборгованість повернута не була.

Станом на 30.07.2014 року загальна сума заборгованості за кредитним договором № 014/2547/74/27527 від 23.02.2006 року складає 122 639,21 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 1 472 061,50 грн., з яких: заборгованість за кредитом 101 885,33 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ становить1 222 948,77 грн.; у тому числі прострочена заборгованість за кредитом 475,07 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 5 702,35 грн. за період з 28.03.2013 року по 30.07.2014 року; заборгованість за відсотками - 7 580,65 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 90991,97 грн.; у тому числі прострочена заборгованість за відсотками - 7 496,91 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 89 986,82 грн. за період з 28.03.2013 року по 30.07.2014 року.; пені за прострочення кредиту та відсотків - 13 173,23 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 158 120,76 грн. за період з 27.07.2011 року по 17.07.2014 року.

Відповідачам була надіслана претензія - про порушення зобов'язання за кредитним договором, та запропоновано повернути у повному обсязі кредитні кошти, проте в установлений строк заборгованість за кредитом не була погашена.

Таким чином, в порушення умов кредитного договору та чинного законодавства України відповідачі не виконують взяті на себе зобов'язання, що змусило позивача звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

У судовому засіданні 13.11.2014 року представник позивача - Гриньова М.Г. підтримав позов у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідачі до суду двічі не з'явились, про день та час розгляду справи були належним чином повідомлені (а.с. 46, 48, 57, 58), про причини своєї неявки суд не повідомили, а тому суд вважає за можливе слухати справу у їх відсутності за наявними у справі доказами, ухваливши по справі за згодою представника позивача та відповідно до ст.ст. 169, 224-226 ЦПК України, заочне рішення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, письмові докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У відповідності до частини 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У відповідності до частини 2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Абзацом 2 п.2 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що Договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання - кредитного договору - характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою статті 554 ЦК України відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність. Неможливість окремого розгляду цих договорів може бути пов'язана, зокрема, із визначенням суми заборгованості, способу виконання зобов'язання та іншими умовами договорів.

Судом встановлено, що 23.02.2006 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/2547/74/27527, відповідно до умов якого, позичальник, отримав у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» кредит в сумі 84500,00 доларів США, зі строком користування до 23.02.2016 року зі сплатою 15 % відсотків річних за користування кредитними коштами. (а.с. 10-12).

29.12.2011 року з метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці України, кредитор та позичальник уклали додаткову угоду №1 до кредитного договору про зміну умов погашення (реструктуризацію) кредиту. Строк кредиту було збільшено на 228 календарних місяців, у зв'язку з чим датою погашення кредиту є 23.02.2035 рік (а.с. 20-22).

На підставі згаданої додаткової угоди з 30.12.2011 року фактична заборгованість за сумою кредиту збільшується на суму заборгованості за процентами (п.2.3.).

З 28.01.2012 року погашення заборгованості здійснюється шляхом здійснення щомісячних ануїтетних платежів.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 014/2547/74/27527 від 23.02.2006 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Пан Сувенір Інтернешнл» було укладено договір поруки, відповідно до умов якого, поручитель відповідає перед банком за виконання позичальником усіх його зобов'язань, що виникли з кредитного договору (а.с. 27-28).

Судом встановлено, що Банк виконав свої зобов'язання перед позичальником за кредитним договором у повному обсязі, що підтверджується заявою на видачу готівки №POZ/414-17 від 23.02.2006 року. (а.с. 29).

Уклавши з позивачем зазначений кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності відповідачі порушили свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості яка станом на 30.07.2014 року складає 122 639,21 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 1 472 061,50 грн., з яких: заборгованість за кредитом 101 885,33 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ становить1 222 948,77 грн.; у тому числі прострочена заборгованість за кредитом 475,07 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 5 702,35 грн. за період з 28.03.2013 року по 30.07.2014 року; заборгованість за відсотками - 7 580,65 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 90991,97 грн.; у тому числі прострочена заборгованість за відсотками - 7 496,91 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 89 986,82 грн. за період з 28.03.2013 року по 30.07.2014 року.; пені за прострочення кредиту та відсотків - 13 173,23 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 158 120,76 грн. за період з 27.07.2011 року по 17.07.2014 року. (а.с. 8-9).

У зв'язку з невиконанням позивальником умов кредитного договору, непогашенням заборгованості, відповідачам була надіслана претензія - повідомлення про порушення зобов'язання за кредитним договором, та запропоновано повернути у повному обсязі кредитні кошти, проте в установлений строк заборгованість за кредитом не погашена (а.с. 30-31).

Враховуючи зазначене та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а отже такими, які слід задовольнити.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, на користь позивача з відповідачів підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 3654,00 грн. сплачена позивачем згідно платіжного доручення №325027 від 05.08.2014 року (а.с. 7).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 553, 554, 611, 1049, 1050, 1054 ЦК України, п. 29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 179, 209, 212-215, 218, 223, 224-226, 292, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ТОВ «Пан Сувенір Інтернешнл» про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН:НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 та ТОВ «Пан Сувенір Інтернешнл», ідентифікаційний номер: 33098582, м. Київ, пров. В. Жуковського, 13/16 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (01601, м. Київ, вул. Пирогова, 7-7б, реквізити КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904, код ЄДРПОУ 23494105, рахунок: 2909001032) заборгованість за кредитним договором № 014/2547/74/27527 від 23.02.2006 року в розмірі 122 639,21 доларів США, що еквівалентно курсу НБУ станом на 30.07.2014 року становить 1 472 061,50 грн., з яких:

заборгованість за кредитом 101 885,33 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ становить1 222 948,77 грн.;

заборгованість за відсотками - 7 580,65 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 90 991,97 грн.;

пені за прострочення кредиту та відсотків - 13 173,23 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 158 120,76 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН:НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 та ТОВ «Пан Сувенір Інтернешнл», ідентифікаційний номер: 33098582, м. Київ, пров. В. Жуковського, 13/16 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (01601, м. Київ, вул. Пирогова, 7-7б, реквізити КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904, код ЄДРПОУ 23494105, рахунок: 2909001032) судові витрати у справі у вигляді судового збору: по 1827,00 грн. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. Ключник